Рішення

від 15.07.2014 по справі 910/8423/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8423/14 15.07.14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новелл Консалтинг Україна"

про стягнення 37 021,16 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1

Від відповідача Чернишова А.М. (дов. б/н від 20.06.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новелл Консалтинг Україна" (далі по тексту - відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 33 730,00 грн., пені у сумі 60,05 грн., 3% річних у сумі 13,82 грн. та інфляційні втрати у сумі 742,06 грн. за договором № 90-36 про надання правової допомоги по врегулюванню спору від 06.10.2010, а також покладення судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8423/14, розгляд справи призначено на 24.06.2014.

18.06.2014р. через відділ діловодства (канцелярія) суду м. Києва представник позивача подав заяву Вих. №166 від 17.06.2014 про збільшення позовних вимог з додатками, якою позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 90-36 про надання правової допомоги по врегулюванню спору від 06.10.2010, основний борг у сумі 101190,00 грн., пеню у сумі 2370,34 грн., 3% річних у сумі 373,95 грн. та інфляційні витрати у сумі 2247,54 грн., а також судовий збір покласти на відповідача. Також представником позивача подано письмові пояснення з Вих. №167 по справі з додатками.

У судовому засіданні 24.06.2014р. подана позивачем заява про збільшення позовних вимог від 18.06.2014 року, розцінена судом як заява про зміну предмету позову, оскільки позивачем заявлено про стягнення заборгованості за інший період заборгованості за довгором № 90-36 та іншими актами та рахунками, а тому подана до переходу до розгляду справи по суті заява про зміну предмету прийнята судом в порядку ст. 22 ГПК України, в подальшому розгляд позовних вимог здійснюється суд з врахуванням поданої через канцелярію суду заяви від 18.06.2014 року. У відповідності до ст. 77 ГПК України судом в судовому засіданні 24.06.2014 була оголошена перерва на 08.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 строк розгляду справи продовжено на 15 днів в порядку ст. 69 ГПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 15.07.2014, в порядку ст. 77 ГПК України.

14.07.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем було подано письмові пояснення по справі (щодо відзиву відповідача).

В судовому засіданні 15.07.2014 було присутні представники позивача та відповідача. Представником позивача було надано усні пояснення по суті спору. Позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Представник відповідача надав пояснення по суті справи, проти позовних вимог заперечив.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 90-36 на надання правової допомоги з врегулювання спору від 06.10.2010 в частині оплати за надані послуги.

Відповідач проти задоволення позову відповідно до заяви про зміну предмету позову заперечує, посилаючись на п. 2.1 договору, з підстав того, що договір було укладено з адвокатом ОСОБА_1, а отже ФОП ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі. Відповідач також зазначає, що строк позовної давності щодо будь-яких сум в рамках договору сплинув, оскільки згідно з п. 5.3. договору оплата гонорару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунку на оплату або підписання договору, тобто передплата згідно договору передбачена до 06.11.2010. Крім того, на думку відповідача, стягнення позивачем загальної суми гонорару по договору є необґрунтованим, так як не надано доказів надання всіх послуг, визначених у договорі, зокрема, щодо досудового врегулювання спору, представлення інтересів підприємства у органах виконавчої служби та інших послуг.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2010 року між позивачем як адвокатом за умовами договору, та відповідачем як клієнтом за умовами договору, було укладено договір № 90-36 про надання правової допомоги в урегулюванні спору (далі - договір).

Відповідно до розділу 2 договору, позивач зобов'язався надати відповідачу правову допомогу в урегулюванні спору з ДПІ в Оболонському р-ні Києва, а відповідач - прийняти послуги та оплатити їх на умовах, передбачених договором. Правова допомога адвоката (позивача), передбачена договором, включала в себе досудове врегулювання спору, представництво прав та законних інтересів клієнта (відповідача) в судах всіх інстанцій, представлення інтересів клієнта в органах державної виконавчої служби на стадії виконавчого провадження, наданні інших юридичних послуг.

Відповідно до п.3.4 договору, сторони узгодили, що акт приймання - передачі послуг по наданню правової допомоги буде здійснюватися сторонами одноразово після повного надання адвокатом правової допомоги.

За умовами п. 3.5. договору у випадку несвоєчасного підписання клієнтом та направлення на поштову адресу адвоката акту приймання - передачі наданих послуг, адвокат має право направити клієнту цей документ в 2 екземплярах цінним листом з повідомленням про вручення. Якщо клієнт протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого листа не підпише та не направить на поштову адресу адвоката один екземпляр підписаного документа (або не заявить мотивованих претензій відносно його підписання), такі документи вважаються підписаними клієнтом, а послуги вважаються наданими адвокатом клієнту належним чином. У випадку неможливості вручення вказаного листа із - за відмови адресата від його отримання (або відсутності адресата за вказаною адресою; або неявки адресата у поштове відділення для отримання листа), відповідний документ вважається підписаним клієнтом, а послуги по наданню правової допомоги вважаються наданими адвокатом клієнту належним чином.

Пунктом 4.3.6. договору, клієнт зобов'язався після повного надання адвокатом послуг по наданню правової допомоги, підписати акт приймання - передачі наданих послуг та пунктом 4.3.8. - оплачувати адвокату гонорар у встановлені договором строки.

Згідно п. 5.1. договору гонорар адвоката за надання правової допомоги за договором складає 134 920,00 грн.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата гонорару здійснюється клієнтом у формі передплати протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання від адвоката рахунку на оплату (у разі сплати безготівковим розрахунком) або підписання договору (при сплаті готівкою).

Пунктом 6.3. договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати послуг позивача, відповідач сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання платежу.

За умовами визначеними пунктом 8.4. договору, будь-які доповнення та додатки до договору є дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін. Всі доповнення та додатки до договору є його невід'ємною частиною.

Пунктом 10.5 сторони визначили, що адвокат (позивач) є платником єдиного податку (спрощеної системи оподаткування), клієнт (відповідач) є платником податку на прибуток на загальних підставах.

В розділі «Реквізити та підписи сторін» стосовно адвоката сторонами зазначено: Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця В 01 № 426297 від 29.04.2008, Свідоцтво про оплату єдиного податку серії З № 505122 від 01.01.2010, Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 3199, видане Київською міською КДКА від 31.01.2008.

17.12.2010 сторонами було підписано акт приймання - передачі послуг по договору на надання правової допомоги по врегулюванню спору № 90-36 від 06.10.2010, відповідно до якого у відповідності адвокат надав, а замовник (відповідач) прийняв перший етап юридичних послуг відносно представлення та захисту інтересів відповідача у справі № 2а-15612/10/2670 за позовом клієнта до ДПІ в Оболонському районі м. Києва про відміну податкового повідомлення - рішення № 0000652301/0 від 01.10.2010.

Перший етап, як вбачається із акту включає в себе: аналіз результатів перевірки, відображених в акті перевірки № 544/23-1-35210765 від 06.09.2010 - 1451, 20 грн.; вивчення документів на підставі яких був сформований податковий кредит, а також обговорення з представником клієнта можливих тактичних дій та концепцій роботи - 2 176, 80 грн.; аналіз норм діючого законодавства та роз'яснювальних листів відповідних органів відносно нарахування податку на додану вартість, формування податкового кредиту, застосування штрафних санкцій, оформлення результатів перевірки - 6 167, 60 грн.; проведення переговорів з головним бухгалтером клієнта відносно правомірності формування податкового кредиту - 1088, 40 грн.; вивчення судової практики по спорам з податковими органами відносно відміни податкових повідомлень - рішень та опрацювання перспектив ведення судової справи - 5804, 80 грн.; аналіз справи на предмет визначення його судової перспективи та обговорення з клієнтом можливих варіантів - 5079, 20 грн.; складання позовної заяви - 2902, 40 грн.; копіювання додатків до позовної заяви та формування копій позовної заяви з додатками для суду та відповідача - 1 814, 00 грн.; консультації з колегами та представниками державних органів відносно правомірності застосування до позивача штрафних санкцій - 1451, 20 грн.; нарада з директором клієнта відносно стратегії ведення справи в суді, подачі клопотань та здійснення від імені клієнта інших процесуальних дій - 1088, 40 грн.; підготовна до участі в судовому процесі по справі № 2а- 15612/10/2670 - 5804, 80 грн.; участь в судовому засіданні по справі № 2а-15612/10/2670 призначеному до слухання на 23.11.2010в приміщенні окружного адміністративного суду м. Києва - 725, 60 грн.; вивчення та аналіз заперечень ДПІ в Оболонському районі м. Києва на позовну заяву - 362, 80 грн.; складання пояснень по справі № 2а-15612/10/2670 - 1088, 40 грн.; участь в судовому засіданні призначеному на 17.12.2010- 725, 60 грн.. Вартість першого етапу послуг адвоката складає 33 730, 00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за надані йому по першому етапу послуги з позивачем розрахувався, що підтверджено копією платіжного доручення № 231 від 18.11.2010.

В подальшому позивачем представлялися інтереси відповідача по справі № 2а-15612/10/2670 в адміністративному суді (при новому розгляді справи) та апеляційній, касаційній інстанціях, на підтвердження чого позивачем надані в матеріали справи копії: постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2011, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011, ухвала Вищого адміністративного суду від 04.03.2013, заперечень на касаційну скаргу вих. № 110 від 30.10.2012, заперечень на апеляційну скаргу Вих. № 104 від 13.08.2012, ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.11.2011, касаційної скарги Вих. № 078 від 21.10.2011, заперечень на апеляційну скаргу вих.. № 007 від 29.09.2011, тощо.

19 березня 2014 року позивач направив відповідачу разом з претензією № 1 (вих. № 149 від 19.03.2014) про оплату за надані послуги, рахунок № 206 від 18.03.2014 на оплату послуг відповідно до договору про надання правової допомоги по врегулювання спору № 90-36 від 06.10.2010 на суму 33730,00 грн., та два примірниками акту прийому-передачі послуг від 13.03.2014, згідно якого позивач передає відповідачу такі послуги: підготовка пояснень та клопотань для першої інстанції; участь в судових засіданнях першої інстанції (у судових засідання); підготовка заперечень на апеляційну скаргу; участь в судовому засіданні апеляційної інстанції (1 судове засідання); підготовка касаційної скарги; участь в судовому засіданні касаційної інстанції (1 судове засідання); підготовка пояснень та клопотань для першої інстанції (повторний розгляд); участь в судовому засіданні першої інстанції (повторний розгляд, 3 судових засідання); підготовка заперечень на апеляційну скаргу (повторний розгляд); участь в судовому засіданні апеляційної інстанції (повторний розгляд, 1 судове засідання); підготовка заперечень на касаційну скаргу; отримання рішення суду; консультація з питань відповідальності керівника компанії; розробка стратегії зменшення відповідальності керівника компанії за порушення, встановлені оспорюваним актом. Претензія за вих. № 149 від 19.03.2014 27 березня 2014 року була отримана представником відповідача.

У відповідь на претензію № 1 позивача відповідач направив позивачу лист вих. № 01-14/10 від 03.04.2014, яким повідомив позивача що вважає надісланий йому акт прийому - передачі необґрунтованим, а всі фінансові зобов'язання відповідача виконаними.

29.04.2014 позивач направив відповідачу разом з претензією № 2 (Вих. № 155 від 29.04.2014) рахунок № 210 від 29.04.2014 на оплату послуг згідно з договором на суму 101190,00 грн. та 2 примірники акту прийому-передачі послуг від 29.04.2014, яким позивач передає відповідачу правову допомогу щодо представлення інтересів відповідача у врегулюванні спору між клієнтом та ДПІ в Оболонському районі міста Києва відносно оскарження повідомлення - рішення ДПІ про нарахування клієнту податкового зобов'язання (з врахуванням штрафних санкцій) на загальну суму 674595, 00 грн.

Поштове відділення Київ-210 08.06.2014 повернуло позивачу вищезазначений лист з причини закінчення встановленого строку зберігання, що підтверджується матеріалами справи.

На думку позивача, 07.05.2014 у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 101 190,00 грн. за надані послуги по договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмету позову підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 90-36 про надання правової допомоги в урегулюванні спору від 06.10.2010 є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що гонорар адвоката за договором за надання правової допомоги складає 134 920, 00 грн., який сплачується клієнтом у формі передплати протягом 30 днів з моменту отримання від адвоката рахунку на оплату. Отже, при укладанні договору сторони погодили оплату послуг на умовах передплати, проте фактично на таких умовах оплата послуг здійснена не була, як і не був виставлений рахунок, доказів іншого матеріали справи не містять.

Послуги обумовлені договором були надані позивачем відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, послуги надані на першому етапі їх надання на суму 33 730, 00 грн. передані відповідачу та прийняті ним за актом прийому - передачі, а також оплачені відповідачем за зміненим порядком розрахунків, не передбаченим договором (так, послуги сплачені після підписання акту приймання-передачі першого етапу послуг та виставлення рахунку). Доказів повного розрахунку відповідачем з позивачем за договором - оплати 101 190, 00 грн. (134 920, 00 - 33 730, 00 = 101 190, 00) матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторонами їх фактичними діями були змінені умови договору щодо строку та порядку оплати послуг, надання яких обумовлене договором, при цьому, в якому порядку та в який строк здійснюється оплата послуг сторонами погоджено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, вимога про оплату 101 190, 00 грн. (претензія № 2) була направлена позивачем відповідачу 29.04.2014, що підтверджено матеріалами справи. Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був здійснити оплату неоплаченої суми гонорару у семиденній строк від дня пред'явлення вимоги.

Претензію № 2 відповідач не отримав, відповідне поштове відправлення було повернуто позивачу з причини закінчення встановленого строку зберігання.

В п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги викладене, пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про оплату послуг наданих за договором, у відповідача 30.04.2014 перед позивачем виникло відповідне зобов'язання (так як відповідач не отримав претензію, судом дата пред'явлення вимоги визначена датою здачі відповідної вимоги позивачем у відділення поштового зв'язку).

Доказів виконання відповідачем зобов'язання по оплаті гонорару адвоката, як вже зазначалось, матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що протягом 7 днів встановлених ст. 530 ЦК України і станом на момент винесення рішення по справі відповідач своє грошове зобов'язання за договором на суму 101 190, 00 грн. не виконав.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, що підтверджується доказами фактичного надання позивачем відповідачу юридичних послуг, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем, в свою чергу, жодних вмотивованих претензій щодо якості наданих послуг умовам договору не заявлялось та суду не надано. При цьому, враховуючи п. 3.5. договору надані позивачем відповідачу послуги на суму 101 190, 00 грн. були прийняті відповідачем, і спожиті. Щодо обсягу наданих послуг, які відповідач вважає надані не в повному обсязі, зокрема, щодо досудового врегулювання спору та здійснення виконавчого провадження, то суд зазначає, що позивачем було проведена робота для аналізу та врегулювання спору щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва та разом з клієнтом (відповідачем) вивчено судову практику, проведено консультації та обрано саме судовий спосіб захисту (а не адміністративний) інтересів відповідача, про що зазначено в підписаному обома сторонами 17.12.2010 року акті № 1 приймання-передачі наданих послуг. Щодо не надання послуг по здійсненню виконавчого провадження, то оскільки судом позовні вимоги ТОВ "Новелл Консалтінг Україна" було задоволено, податкове повідомлення-рішення було скасовано, то в силу норм закону представництво інтересів відповідача в органах виконавчої служби на стадії виконавчого провадження не було можливим.

Щодо того, що ФОП ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, то сторонами при укладанні договору правовий статус позивача був зазначений в розділі «реквізити та підписи сторін» договору, отже відповідне твердження відповідача не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того, статус "адвокат" не позбавляє особу права діяти і як фізична особа-підприємець, а про здійснення позивачем саме підприємницької діяльності позивач був обізнаний згідно з умовами самого договору.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 101 190,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг відповідно до ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 101 190,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що відповідно до платіжного доручення від 18.11.2010 № 231 ним було сплачено гонорар за послуги в повному обсязі, оскільки договором сума гонорару адвоката визначена договором в розмірі 134 920, 00 грн., і платіжне доручення на яке посилається відповідач підтверджує часткову оплату договору, а не повну. Зміни до договору в порядку, визначеному самими сторонами договору, не вносились, доказів підписання додаткових угод щодо зміни суми оплати, до договору сторонами у справі не надано.

Судом, також, відхиляються доводи відповідача щодо спливу строку давності за вимогами про оплату договору (гонорару). Як зазначено судом, сторонами їх діями було змінено визначений п. 5.3. строк оплати гонорару, і не було встановлено іншого строку, а отже до правовідносин сторони застосовуються в цій частині положення ст. 530 ЦК України. Вимога про оплачу частини гонорару в розмірі 101 190, 00 грн. була направлена позивачем відповідачу 29.04.2014, і відповідно строк позовної давності за нею не сплив. Таким чином, підстави для застосування строку позовної давності по справі відсутні.

Позивачем в матеріали справи надані всі необхідні докази, які підтверджують надання ним відповідачу послуг обумовлених договором, тому судом відхиляються твердження відповідача, що стягнення загальної суми гонорару по договору є необґрунтованим, так як доказів виконання всіх послуг визначених в договорі до суду не надано, оскільки воно спростовано матеріалами справи. Крім того, договором оплата послуг етапами їх надання не обумовлена, і договір не містить положень із яких би вбачався обов'язок позивача стягнути витрати по наданню його послу з відповідача по адміністративній справі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Заявлені позивачем вимоги про стягнення пені за порушення відповідачем грошового зобов'язання за загальний період з 28.04.2014 по 17.06.2014 в розмірі 2 370, 34 грн. ґрунтуються на законі та договорі, і відповідно в підлягають задоволенню за приписами ст. 230, 231, 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до розрахунку позивача, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 вищезазначеної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення 373, 95 грн. 3 % річних за період прострочення з 28.04.2014 по 17.06.2014 та 2 247, 54 грн. інфляційних втрат з 28.04.2014 по 31.05.2014 згідно ст. 625 ЦК України за порушення відповідачем грошового зобов'язання ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 229 Господарського кодексу України), і відповідно в підлягають задоволенню, відповідно до розрахунку позивача, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги задовольняються судом повністю, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 101 190, 00 грн. основного боргу, 2 370, 34 грн. пені, 373, 95 грн. 3 % річних, 2 247, 54 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новелл Консалтинг Україна" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6, корпус 7; код ЄДРПОУ 35210765; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99040, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 101 190 (сто одну тисячу сто дев'яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 2 370, (дві тисячі триста сімдесят) грн. 34 коп. пені, 373 (триста сімдесят три) грн. 95 коп. 3 % річних, 2 247 (дві тисячі двісті сорок сім) 54 коп. інфляційних втрат та 2 123 (дві тисячі сто двадцять три) грн. 64 коп. витрат на оплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко