Ухвала

від 15.07.2014 по справі 814/3997/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р. Справа № 814/3997/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П. при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: СДПІПлатонов Ю.М. (довіреність) МСП «Ніка-Тера»Плахотна О.М. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів від 03.09.2013 року № 0000131520.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не було повно та всебічно з'ясовано усі обставини справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.07.2013 по 08.08.2013 ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, результати якої оформлені актом від 15.08.2013 №15/47-4/22439446 (надалі - Акт). В Акті зазначено, що підприємством порушено п.134.1 ст. 134 , пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 , п.137.10 ст. 137 , п.138.2, пп.138.8.5 п.138.8 ст. 138 , п.144.1 ст. 144 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 869 750,00грн., у тому числі: ІІ квартал 2012 року - 849 978,00грн.; ІІІ квартал 2012 року - 9 886,00грн.; квартал 2012 року - 9 886,00грн.. На думку контролюючого органу, підприємство безпідставно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у ІІ кварталі 2012 року 4 016 128грн. - вартість тепловозу маневрового ЧМЕ-3, зав.№3664, що був придбаний у ТОВ «Ангстрем Континенталь» а до складу загальновиробничих витрат нараховані суми амортизації у розмірі 125 536грн., у тому числі за ІІ квартал 2012 року - 31 384грн., за ІІІ квартал 2012 року - 47 076грн., за IV квартал 2012 року - 47 076грн.

За наслідками перевірки ДПІ 03.09.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131520 про визначення суб'єкту господарювання (збільшення) грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1304625грн. (869750грн. - основний платіж, 434875грн. - штрафні санкції) за порушення п.134.1 ст. 134 , п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ,п.137.10 ст. 137 ,п.138.2, п.п.138.8.5 п.138.8 ст. 138 ,п.144.1 ст. 144 Податкового кодексу України .

Підґрунтям для прийняття оспорюваних податкового повідомлення рішень слугував висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Суд вважає, що висновок ДПІ в частині неправомірності формування позивачем витрат є бездоказовими, оскільки в Акті відсутній відповідний аналіз даних бухгалтерського і податкового обліку. Висновок контролюючого органу про те, що «…Відповідно до наданих у ході проведення перевірки та отриманої інформації неможливо встановити власника придбаного тепловоза. Не встановлено права у ТОВ «Ангстрем Континенталь» на поставку, перевезення тепловоза та не підтверджено поставку та перевозку тепловоза маневрового ЧМЕ-3, зав. №3664 саме підприємством ТОВ «Ангстрем Континенталь...» зроблено невмотивовано на підставі: акта ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС 21.12.2012 №7208/224/33906299 документальної позапланової невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «ФОРЕСТ» (код ЄДРПОУ 35158848) за червень 2011 року, ТОВ «ПАСІФІК» (код ЄДРПОУ 31684491) за вересень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку; акта від 24.04.2013 року №72/224/36510646 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Придніпровський завод технологічного обладнання» (код 36510646) з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код 33906299) за вересень 2011 року», відповідно до матеріалів звірки ТОВ «Придніпровський завод технологічного обладнання», яке колись було власником вищезазначеного тепловозу (згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 №38/5005/1469/2012 визнано банкрутом); довідки від 11.06.2013 №575/22.3-01073828 «Про результати зустрічної звірки ТехПД ДП «Придніпровська залізниця» (код за ЄДРПОУ 01073828) з ТОВ «Лумкар» (код 37664537) за квітень 2012 року».

При розгляді справи також встановлено, що 03.04.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ «Ангстрем Континенталь» (продавець) укладено договір №26/ч купівлі-продажу тепловозу маневрового ЧМЕ-3, зав. №3664. За умовами договору продавець бере на себе зобов'язання поставити тепловоз маневровий ЧМЕ-3, зав.№3664 на адресу Покупця на ст.Жовтнева, Одеської ЖД (пункт 4.1 договору), а покупець повинен компенсувати витрати на транспортування тепловозу маневрового ЧМЕ-3, зав.№ 3664 (пункти 5.2 та 4.13 договору).

Позивачем надано документи, які підтверджують господарські відносини ТОВ «Лумкар» з ТОВ «Ангстрем Континенталь», пов'язанні з доставкою тепловозу маневрового ЧМЕ-3, зав. №3664 зі станції Кривій Ріг - Головний на адресу Товариства (договір та заявка на виконання перевезення тепловозу маневрового). Крім того, позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження господарської операції та документи на підтвердження використання придбаного тепловозу у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, що була чинною у відповідних податкових періодах), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу , на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу , з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу ;

Приписами п.135.2 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Згідно з п.137.1 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу ; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу .

Із п.138.2 ПК України слідує, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.139.1.9 ПК України витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Системний аналіз правових норм, які регулюють правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про реальну господарську операцію та підтверджує її здійснення. Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг) саме у контрагента, зазначеного в первинних документах.

Для віднесення відповідних сум до складу валових втрат не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.

До того ж, суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України ). Недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат, понесених на придбання товарів (послуг) та використання запасів, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт реальної поставки на його адресу тепловозу від контрагента ТОВ «Ангстрем Континенталь». Наявність у позивача предмета угоди (тепловоза), який фактично використовується в господарській діяльності, відповідачем не оспорюється.

Видані позивачеві контрагентом первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування валових витрат.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки в зв'язку з незнаходженням підприємства (контрагента ТОВ «Ангстрем Континенталь», з якими позивач не мав жодних стосунків) за юридичною адресою не може бути підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки чинне законодавство не пов'язує право платника податків на формування валових витрат із фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою. Посилання ДПІ на наявність взаємовідносин контрагента позивача з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, з яким позивач не мав жодних стосунків, не має правового значення, оскільки предметом дослідження при проведені перевірки були господарські операції між позивачем та його безпосередніми контрагентом - ТОВ «Ангстрем Континенталь». Позиціонування контролюючим органом наведених обставини як порушення податкового законодавства не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є надуманим.

Посилання відповідача на акт перевірки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.12.2012 №7208/224/33906299 також є безпідставним. Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 по справі №804/1260/13-а (набрала законної сили ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року по справі №804/1260/13-а): 1) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299), в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7208/224/33906299 від 21.12.2012 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «ФОРЕСТ» (код ЄДРПОУ 35158848) за червень 2011 року, ТОВ «ПАСІФІК» (код ЄДРПОУ 31684491) за вересень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку; 2) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7208/224/33906299 від 21.12.2012 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «ФОРЕСТ» (код ЄДРПОУ 35158848) за червень 2011 року, ТОВ «ПАСІФІК» (код ЄДРПОУ 31684491) за вересень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку висновків про визнання відсутності у ТОВ «Ангстрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з 2011 - 2012 роки; 3) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, яке відбулося на підставі акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7208/224/33906299 від 21.12.2012 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «ФОРЕСТ» (код ЄДРПОУ 35158848) за червень 2011 року, ТОВ «ПАСІФІК» (код ЄДРПОУ 31684491) за вересень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, в тому числі дії із виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) у податкових деклараціях за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року; 4) зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, в тому числі відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагента - ТОВ «Ангстрем Континенталь», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правової угоди тепловозу для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, є такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та під час розгляду справи не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.

Суд також вважає, що позбавлення платника податку права на формування витрат у зв'язку з невиконанням обов'язків контрагентами контрагентів позивача, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 р. (надалі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України . Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477 мають в Україні значення джерела права. Так, у п. 53 рішення в справі «Булвес» АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, указавши, що «власність» може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні «правомірні очікування» отримати ефективне здійснення свого майнового права. У рішенні в справі Щокін проти України (п.49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини. Так, п.71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податкових зобов'язань…. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності». Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. У п. 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем оспорюваних витрат при визначені податку на прибуток (в частині вимог позивача).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 94), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року по справі № 814/3997/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 16 липня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль