Рішення

від 22.07.2014 по справі 907/510/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2014 Справа № 907/510/14

За позовом Заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м.Ужгород в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м.Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Мукачево, м.Мукачево

до відповідача 1 Пилипецької сільської ради Між гірського району Закарпатської області, с.Пилипець Міжгірський район

до відповідача 2 Приватного підприємства „Затишок", с.Пилипець Міжгірський район

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Суддя Й.Й. Кадар

За участю представників:

від прокуратури - Сегедій В.Ю., прокурор відділу прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України;

від позивача - Дементєва С.М., представник по довіреності №478 від 03.03.2014р.;

від відповідача 1 - не з"явився;

від відповідача 2 - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Заступником Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м.Ужгород в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м.Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Мукачево, м.Мукачево заявлено позов до відповідача 1 Пилипецької сільської ради Між гірського району Закарпатської області, с.Пилипець Міжгірський район до відповідача 2 Приватного підприємства „Затишок", с.Пилипець Міжгірський район про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Просять позов задоволити.

Від відповідача 1 надійшла заява №106 від 17.06.2014р., якою просить суд розглянути дану справу без участі представника відповідача 1, однак на виконання вимог ухвали суду письмового відзиву з доказами в обгрунтування суду не надав.

Відповідач 2 належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення ухвали суду від 30.05.2014р., яка отримана відповідачем 06.06.2014р.) явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, вимог ухвали суду від 30.05.2014р. не виконав, витребуваних судом письмових доказів не подав, про причини неявки та неподання витребуваних доказів суд не повідомив.

За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року за № З-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, відповідно до вимог ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цінності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України.

Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про Збройні Сили України» органи військового управління, об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил України дислокуються на території держави відповідно до завдань оборони, стратегічного плану застосування і завдань Збройних Сил України з ; рахуванням військово-адміністративного поділу території України та соціально - економічних умов районів дислокації. При цьому, відповідно до вимог ст. 77 Земельного кодексу України, ст. ст. 1,2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Спори, які виникають внаслідок вилучення земельних ділянок з постійного користування військових частин, установ Збройних Сил України всупереч вимог чинного законодавства України призводять до порушення інтересів держави у сфері оборони, що у відповідності до вимог ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» покладає на прокуратуру здійснення представницьких повноважень в суді.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року за № З-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженням органу виконавчої влади.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 року № 1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до вимог ст. З Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 10 Закону України «Про оборону України» п. 1 «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року № 406/2011 Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та яким здійснюється управління військовим майном.

Із врахуванням вимог ст. З Закону України «Про Збройні Сили України» квартирно- експлуатаційний відділ м. Мукачеве являється органом влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладено відомчий контроль за використанням за цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.

Закарпатською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведена перевірка з питань додержання службовими особами КЕВ м. Мукачеве вимог Закону України «Про використання земель оборони» щодо законності використання земельної ділянки площею 0,5 га житлового містечка № 40, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, право постійного користування якого оборонним відомством посвідчується державним актом, виписка з якого міститься в матеріалах справи.

Із врахуванням вимог ст. ст. 20, 21, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель, в тому числі земель оборони, в межах населених пунктів здійснюється відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Порушення порядку зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними відповідних рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Однією з підстав зміни цільового призначення земель є вилучення наданих в постійне користування земельних ділянок. За приписами ст. ст. 141, 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Вимогами ст. 10 Закону України «Про оборону України» ст. ст. З, 10 Закону України Про Збройні Сили України», п. 1 Положення про Міністерство оборони України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 406/2011 Міністерство Оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та яким реалізується державна політика у сфері використанням земель оборони.

Зважаючи на викладені норми законодавства, особливості передачі та надання згоди на вилучення земель, наданих для потреб Збройних Сил України, визначені Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483.

Так, згідно п. п. 44, 45, 50 вказаного Положення згода на припинення права користування землями (земельними ділянками), які не використовуються Збройними Силами України, вилучення, зміну цільового призначення цих земельних ділянок надається Міністром оборони України за поданням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень). Передачу землі (земельних ділянок) органам місцевого самоврядування, у разі надання згоди Міністром оборони України, здійснює начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.

Незважаючи на те, що Міністром оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 0,5 га не приймалось та органу місцевого самоврядування квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево не передавалася, рішенням п'ятої сесії четвертого скликання Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закапатської області від 22 жовтня 2002 року № 46 „Про вилучення земельної ділянки раніше закріпленої за бувшою військовою турбазою Прик ВО смт.Міжгір'я", остання вилучена з постійного користування Збройних Сил України. Крім того, рішенням п'ятої сесії четвертого скликання Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закапатської області від 22 жовтня 2002 р. № 47 „Розгляд заяви директора ПП „Затишок" ОСОБА_3 „Про продаж та надання в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення" надано дозвіл підприємцю ОСОБА_3 на надання земельної ділянки площею 0,50 га в урочищі Шипіт-Лазок с.Пилипець із земель запасу сільської ради несільськогосподарського призначення на будівництво туристичного комплексу.

У зв'язку з прийняттям вказаним органом місцевого самоврядування рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки із порушенням встановленого порядку прокурором останні оскаржені в судовому порядку. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.03.2009 року по справі № 4/205 позов задоволено. Судом встановлено, що оскаржуваними в даній справі рішеннями Пилипецької сільської ради від 22.10.2002р. №№46,47 вилучено земельну ділянку площею 0,5 га з фактичного користування турбази „Міжгір'я" з віднесенням до земель запасу ради і надано в оренду підприємцю ОСОБА_3 В подальшому на спірну земельну ділянку площею 1,0 га в ур. Шипіт -Лазок виготовлено проект відведення приватному підприємству „Затишок". Згідно з договором купівлі-продажу від 30.12.2004р. та доповненням до нього від 24.02.2005р. Пилипецька сільська рада продала ПП „Затишок" в особі засновника ОСОБА_3 земельну ділянку площею 10000 кв. м. в урочищі „Шипіт -Лазок" з розстрочкою платежу на 5 років. Право власності на земельну ділянку площею 1,0 га посвідчено приватному підприємству „Затишок" Державним актом на право власності на земельну ділянку від 29.04.2005р. Оскільки, рішення Пилипецької сільської ради від 22.10.2002р. № 46 та від 22.10.2002р. № 47 в частині надання підприємцю ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,5 га, належної на праві постійного користування Мукачівській КЕЧ району порушували право позивача та суперечили вимогам ст.ст.12,84,149, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, суд прийшов до висновку про визнання їх недійсними. Вказане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2010 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Разом з цим, під час здійснення виконання вищевказаного судового рішення установлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2004 року земельна ділянка, яка знаходиться на території Пилипецької сільської ради за адресою: c. Пилипець в урочищі «Шипіт-Лазок» Міжгірського району Закарпатської області загальною площею 1 га продана Пилипецькою сільською радою приватному підприємству Затишок». Поряд з тим, рішенням Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 25 травня 2011 року № 3 квартирно-експлуатаційному відділу м. Мукачеве відмовлено в підписанні акту приймання-передачі земельної ділянки 0,55 га, оскільки остання вилучена та передана у власність ПП ОСОБА_3

Викладена обставина підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 30.07.2004 року, рішенням Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 25.05.2011 року № 3, копії яких долучено до матеріалів справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, супереч волі держави в особі уповноважених органів - Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве, відповідач 2 отримав у власність спірну земельну ділянку з порушенням установленого законом порядку та інтересів держави, у зв'язку з чим, земельна ділянка площею 0,5 га за адресою: с. Пилипець в урочищі «Шипіт- Лазок» Міжгірського району Закарпатської області підлягає витребуванню з незаконного володіння ПП «Затишок» на користь держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У задоволені клопотання прокурора про забезпечення позову шляхом заборонити Пилипецькій сільській раді Міжгірського району Закарпатської області та її виконавчому комітету вчиняти дії стосовно спірної земельної ділянки, суд відмовляє, у зв'язку із недоведеністю підстав його застосування, відповідно до положень ст.66 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, зокрема, органи прокуратури - при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору в розмірі 1218 грн. підлягають стягненню з відповідача 1 в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Витребувати земельну ділянку площею 0,5 га за адресою: с. Пилипець в рочищі «Шипіт-Лазок» Міжгірського району Закарпатської області з незаконного володіння приватного підприємства «Затишок» (Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, 343, код ЄДРПОУ 31981086) на користь держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачеве (Закарпатська область, м.Мукачево, вул. Брегівська-об"їздна, 1А, код ЄДРПОУ 08439994) шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.

3. Стягнути з Пилипецької сільської ради (Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, 75, код ЄДРПОУ 04350843) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 1218 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) судового збору.

Видати наказ.

4. У задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.07.2014 р.

Суддя Й.Й.Кадар