Ухвала

від 24.07.2014 по справі 918/952/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2014 р. Справа № 918/952/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ"

до відповідача Мізоцької селищної ради Рівненської області

про стягнення в сумі 7 342,03 грн.

Представники сторін:

від позивача: Теперик О.В. (дов. від 31.10.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Мізоцької селищної ради Рівненської області (далі - відповідач) про стягнення 7342,03 грн., з яких 4680,00 грн. сума основного боргу, 2046,38 грн. процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 365,68 грн. пені та 249,97 грн. інфляційних втрат.

02.07.2014 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень відповідач наводить те, що договір на підставі якого стягується заборгованість було розірвано.

24.07.2014 року позивачем подано до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені та інфляційних втрат, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг, 15 % річних та судовий збір.

Заява від 24.07.2014 року судом прийнята до розгляду, оскільки відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 365,68 грн. та 249,97 грн. інфляційних втрат підписана уповноваженою на це особою, не суперечить чинному законодавству та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про необхідність прийняття даної заяви.

Одночасно згідно з вимогами частини 2 статті 78 ГПК України суд роз'яснює позивачу правові наслідки відмови від вказаних позовних вимог, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені та втрат від інфляційних.

В судове засідання відповідач не з'явився, разом з тим, в листі від 11.07.2014 року відповідач просить суд розглядати справу без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову. При цьому суд встановив такі обставини.

11.03.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 7708 (надалі - договір), за умовами якого позивач за завданням відповідача (далі - замовник) зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття - презентація) їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua. українською, російською, німецькою та англійською мовами (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору цей договір діє протягом одного року з моменту його укладення.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору позивач (виконавець) розробляє і публікує інформаційні матеріали (стаття - презентація) за допомогою письмових матеріалів і фотографій, які надає замовник. Замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня підписання цього договору надіслати виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені у додатку до цього договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття - презентація) розробляються та публікуються без фотографій.

Пунктами 3.6., 3.7, 3.8 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний опублікувати інформаційні матеріали (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua протягом 60 календарних днів з моменту укладення цього договору. Виконавець зобов'язаний письмово повідомити замовника про публікацію інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua. Замовник зобов'язаний протягом 4 днів з моменту отримання повідомлення про публікацію інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua. надіслати коригування до інформаційних матеріалів виконавцю, в іншому випадку інформаційні матеріали вважатимуться прийнятими, а зобов'язання виконавця вважатимуться виконаними.

За пунктом 2.1. договору вартість послуг становить 4680,00 грн. з ПДВ.

Строк оплати - до 15.07.2011 року.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, а саме: 15.04.2011 року розмістив на сайті www.meriaonline.com.ua. презентацію смт. Мізоч, в якій описана основна інформація про даний населений пункт та його інвестиційні можливості, про що було письмово повідомлено відповідача листом № 448 від 29.06.2011 року.

Усупереч наведеному відповідач не оплатив надані позивачем послуги. Розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 4680,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України, частини 6 статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пояснення відповідача про те, що договір було розірвано не знаходять свого підтвердження.

Так, відповідач у своєму відзиві зазначив, що презентація матеріалів суперечить умовам договору оскільки була викладена лише однією мовою, також відповідач зазначає, що позивачем не дотримано терміни публікації презентації та велика кількість інформації є недостовірною, в зв'язку з чим відповідач звернувся до позивача з листом № 2/21-44 від 08.07.2011 року, в якому зазначив, що за результатами виконаної роботи відповідач ініціює розірвання договору № 7708.

Проте у своєму листі від 29.07.2011 року № 484 позивач не погодився з розірванням договору.

Як передбачено положеннями пункту 5.2. договору він може бути розірваний, змінений або доповнений тільки за взаємною згодою сторін.

Положеннями статті 525 ЦК України та частини 6 статті 193 ГК України встановлено що, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору, як на підставу його розірвання, також не знаходять свого підтвердження.

Крім того, відповідно до пункту 3.5. договору, сторони визначили, що протягом усього терміну дії цього договору, виконавець (позивач) безкоштовно надає право замовнику (відповідачу) на редагування та доповнення наданих замовником інформаційних матеріалів (текстута фотографій) на порталі www.meriaonline.com.ua.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів виконання прийнятих на себе зобов'язань, відтак вимоги позивача про стягнення 4 680,00 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2046,38 грн. 15 % річних.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми.

За статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3 % річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у пункті 4.2. договору в розмірі 15 % річних від суми заборгованості.

Розрахунок 15% річних судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

За таких обставин, та враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4680,00 грн. основного боргу, та 2046,38 грн. 15% річних є обґрунтованими та підтверджуються поданими доказами, доводи наведені у позові є не спростованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У частині стягнення 365,68 грн. - пені та 249,97 грн. інфляційних втрат провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено положеннями статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив про неналежне виконання позивачем умов договору, проте будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів суду не надав, водночас позивач свої вимоги обгрунтував належним чином та довів обставини, на які він посилався як на підставу позову.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 80 частиною 1 пунктом 4, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Мізоцької селищної ради (35323, Рівненська область, Здолбунівський район, смт Мізоч, вул. Липки, буд. 12, код ЄДРПОУ 04386545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 32, кв. 2, код ЄДРПОУ 37025570) 4680,00 грн. основного боргу, 2046,38 грн. 15 % річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 365,68 грн. - пені та 249,97 грн. інфляційних втрат.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 25.07.2014 року.

Суддя Качур А.М.