Постанова

від 14.07.2014 по справі 810/5995/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 14 липня 2014 року                           19:23                           810/5995/13-а м. Київ Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оберіг" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, в с т а н о в и в: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі-позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оберіг" (далі-відповідач) про стягнення штрафних санкцій у сумі 5100 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки електрогосподарства у відповідача встановлено порушення, за результатами якого винесено постанову про накладення штрафу. Відповідачем в добровільному порядку суду штрафу не погашено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду. Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.   Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував повністю, у його задоволенні просив відмовити з тих підстав, що постанову, якою накладено штраф на відповідача, оскаржено в судовому порядку, а за результатами розгляду справи постановою суду від 28.08.2013 позов задоволено частково. Оскільки постанову, якою накладено штраф, скасовано частково, то сума штрафу також повинна бути меншою, у зв'язку з чим вважає, що сума штрафу в розмірі 5100 грн є необґрунтовано високою.   Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оберіг" є юридичною особою. На підставі акта від 29.01.2013 №08/24-17-013 державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Київській області 29.01.2013 винесено припис №08/24-17-004 та встановлено строк виконання припису в цілому до 05.03.2013. Позивачем в період з 10.04.2013 по 12.04.2013 проведено позапланову перевірку виконання суб'єктами господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду, а саме: припис від 29.01.2013 №08/24-17-004, за результатами якої позивачем складено акт перевірки від 12.04.2014 №08/24-17-041 та встановлено ухилення від виконання вимог припису від 29.01.2013 №08/24-17-004. На підставі цього Акта перевірки позивачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання №44 від 16.05.2013, яким накладено штраф у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. 29 липня 2013 року відповідач звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду про оскарження постанови №44 від 16.05.2013 за невиконання вимог припису інспекції Держенергонагляду у Київській області від 29.01.2013 №08/24-17-004. Постановою Київського окружного адміністративного від 28.08.2013 адміністративний позов ТОВ «НВП «Оберіг» до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, скасовано постанову №44 від 16.05.2013 в частині визнання не виконаними вимог пунктів 5, 8-11, 13-14 припису інспекції Держенергонагляду у Київській області від 29.01.2013 №08/24-17-004. Цією ж постановою суду визнано, що решту пунктів припису відповідач дійсно не виконав. У подальшому ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 цю постанову суду залишено без змін. Надаючи правову оцінку доказам, що склалися між сторонами, суд встановив наступне. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтю 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Так, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови або розпорядження про накладення штрафів за встановленою формою. Санкції, передбачені частиною восьмою статті 24, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 26 та частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.    Як встановлено судом, в цій адміністративній справі позивачем стягується штраф в сумі 5100 грн. При цьому, згідно з долученими до справи вищевказаними судовими рішеннями у справі №810/4099/13а про спір між тими ж сторонами, це рішення позивача в частині визнано законним. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, факт наявності порушень, вчинених відповідачем, на підставі ч.1 ст.72 та ч.2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї справи не доказуються. Щодо твердження відповідача про що необхідність зменшення судом розміру штрафу через скасування постанови в частині визнання не виконаними вимог деяких пунктів, то суд зазначає наступне. Положенням про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 №1312, визначено, що штрафи за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання накладаються на суб'єктів господарювання, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень, приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій. Відповідно до пункту 6 цього Положення державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарювання штрафи: за правопорушення, передбачені в абзаці другому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз змісту цих норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень, приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів. Це означає, що кількість порушень, які виявлено, безпосередньо не впливає на розмір фінансових санкцій. Отже, за вчинення хоча б одного з таких порушень відповідний компетентний орган може застосувати фінансову санкцію у розмірі   до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності порушень. Дотримуючись принців верховенства права, законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження контролюючого органу у вирішенні питання щодо розміру штрафних санкцій. Беручи до уваги вказану постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2013, якою підтверджено факт порушення відповідачем законодавства, суд дійшов висновку про те, що у позивача наявні підстави для стягнення усієї суми штрафу, вказаної у постанові, з відповідача. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України. Згідно з ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач надав суду докази, які підтверджують наявність у відповідача суму штрафу та компетенцію позивача щодо стягнення цієї суми штрафу. За таких обставин суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог на суму 5100 грн, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оберіг" (08040, Київська область, Макарівський район, с. Ситняки, вул. Леніна, буд. 127, ідентифікаційний код 36879902) до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                        Журавель В.О.             Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  18 липня 2014 р.