ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2014 р. Справа № 5021/1878/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Лакіза В.В. , суддя Плахов О.В. ,
при секретарі Литвиновій К.О.,
за участю представників сторін:
кредиторів- від ТОВ «АСІС - Україна» генеральний директор Гузев С.А. ( наказ № 7-К від 22.04.2009 р.),
боржника - представник Садиков В.В. за довіреністю № 07-12-01 від 03.01.2014 року,
розпорядника майна - не з*явився,
розглянувши апеляційну скаргу боржника - Публічного акціонерного товариства Виробничо -енергетичної компанії «Сумигазмаш», м. Суми, (вх.1507С/2-7), апеляційну скаргу кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, м. Суми, (вх.1510С/2-7) , апеляційну скаргу кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнер Груп», м. Київ, (вх. 1511С/2-7) та апеляційну скаргу кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІС-Україна», м. Київ, (вх. 1513С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у справі № 5021/1878/12,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнер Груп», м.Київ,
до боржника - Публічного акціонерного товариства Виробничо -енергетичної компанії «Сумигазмаш», м. Суми, код 04542778,
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИЛА:
У судовому засіданні 21.07.2014 року оголошено перерву до 23.07.2014 року до 9-15 год.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у справі №5021/1878/12 (суддя Гордієнко М.І.) затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника - Публічного акціонерного товариства Виробничо - енергетичної компанії «Сумигазмаш», який має наступний вигляд:
- ТОВ «Інвест Партнер Груп» - 759 311,67 грн., із яких: 1 218 грн. - визнати та включити у 1 чергу, 758 093,67 грн.- визнати та включити у 4 чергу;
- ТОВ «Культурно-діловий центр» -413 177,86 грн. - визнати та включити у 4 чергу та 204 435 - визнати та включити у 6 чергу;
- ПАТ «Укрсоцбанк» - 11 517 367грн. - визнати та внести окремо до реєстру вимог як вимоги, забезпечені заставою майна, 80 414,12 грн. - визнати та включити у 4 чергу, 238 271,32 грн. - визнати та включити у 6 чергу;
- ТОВ «АСІС-Україна» - основний борг у сумі 402 012,75 грн., інфляційні збитки та 3% річних у сумі 153 458 грн., 4 394 грн. пені, 5 423 грн. судових витрат, а всього, по заяві 565 287,75 грн., із яких 5 423 грн. - визнати та включити в 1 чергу, 555 470,75 грн. - визнати та включити у 4 чергу та 4 394 грн. - визнати та включити у 6 чергу.
У визнанні вимог ДПІ у м. Сумах у сумі 311 552,42 грн. - відмовлено.
У визнанні вимог ВД ФССНВВ ПЗ України у м. Суми у сумі 1 831,52 грн. -
відмовлено.
Зобов'язано розпорядника майна провести збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та вирішити питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника, в строки, встановлені відповідно до вимог до чинного законодавства.
Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, на 02.06.2014 року на 11-00 год. у приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, пр-т Шевченка,18/1, каб. № 106.
Боржник - Публічне акціонерне товариство Виробничо -енергетична компанія «Сумигазмаш», не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу та уточнення до неї № 07-14-86 від 10.07.2014 року та № 07-14-94 від 21.07.2014 року, в якій просить суд змінити ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у даній справі, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, у наступному вигляді:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю «АСІС-Україна» (код 35574143) - 345 311,60 грн., у тому числі:
- витрати по сплаті судового збору у сумі 5 223,00 грн. визнати та включити до першої черги реєстру вимог кредиторів;
- основний борг у сумі 256 704,85 грн., інфляційні збитки у сумі 47 305,10 грн. та 3% річних у сумі 33 044,33 грн., а всього: 337 054,28 грн. - визнати та включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів;
- пеню у сумі 2 834,32 грн. - визнати та включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Культурно-діловий центр» (код 32778510)- 399 345,95 грн., у тому числі:
- витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. - визнати та включити до першої черги реєстру вимог кредиторів;
- основний борг у сумі 175 000,00 грн., інфляційні збитки у сумі 167 753,20 грн. та 3% річних у сумі 40 939,59 грн., а всього: 383 692,79 грн. - визнати та включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів;
- пеню у сумі 14 435,16 грн. - визнати та включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнер Груп» (код 35574143) - 759 311,67 грн., у тому числі:
- витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. - визнати та включити до першої черги реєстру вимог кредиторів;
- 758 093,67 грн. - визнати та включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
4. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (код 00039019) - 2 590 424,91 грн., у тому числі:
- витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. - визнати та включити до першої черги вимог кредиторів;
- 2 589 206,91 грн. - визнати та внести окремо до реєстру вимог як вимоги, забезпечені заставою майна, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Щодо грошових вимог ТОВ «АСІС-Україна» боржник вважає, що заявник необґрунтовано включив до складу грошових вимог інфляційні витрати, розраховані за грудень 2012 року, оскільки станом на 14.12.2012 року (дата порушення провадження у справі) не існувало офіційно визначеного рівня інфляції. Також, на думку апелянта, судом першої інстанції не дана належна правова оцінка доказам сплати боржником на користь ТОВ «АСІС-Україна» грошових коштів у сумі 175 223,46 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 29.11.2010 року. Товариством не вірно визначено розмір основної заборгованості по договору № 01-06/11-0 від 01.06.2011 року. За даними кредитора заборгованість по договору становить 13 000,00 грн., а за даними боржника заборгованість на поточну дату становить 1 000,00 грн. Отже, боржник вважає, що вимоги ТОВ «АСІС-Україна» по основній сумі заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних визначені невірно та підлягають переоцінці.
В уточненнях до апеляційної скарги боржник посилається на те, що даними ІС підприємства на користь ТОВ «АСІС -Україна» 23.09.2008 року сплачено 30 000,00 грн., а 03.09.2010 року - 40 000,00 грн. за договором № 05-11/97Д від 19.11.2007 року. Копія банківської виписки від 03.09.2010 року на суму 40 000,00 грн. є в матеріалах справи. Платіжне доручення на суму 30 000,00 грн. боржник не має можливості надати у зв'язку з вилученням та знищенням документів, не внесених до Національного архівного фонду.
Також, боржник не визнає кредиторські вимоги ТОВ «АСІС -Україна» за договором № 01-11/08 від 01.11.2008 року у сумі 88 200,00 грн. (основна сума боргу), оскільки за даними ІС підприємства на користь товариства 29.11.2010 року сплачено вказану суму. Не визнає боржник вимоги кредитора за договором № 01-01/10-О від 01.01.2010 року у сумі 61 104,85 грн. (основна сума боргу), оскільки за даними ІС підприємства на користь товариства вказану суму сплачено 29.11.2010 року. Копія банківської виписки від 29.11.2010 року на суму 175 234,46 грн. є у матеріалах справи. Сплачені кошти розподілені на погашення заборгованості за договором № 01-11/08 від 01.11.2008 року у сумі 88 200,00 грн. та за договором № 01-01/10-О від 01.01.2010 року у сумі 61 104,85 грн.
У зв'язку з викладеним, боржник зробив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за договором № 05-11/97Д від 19.11.2007 року, договором № 01-11/08 від 01.11.2008 року та договором № 01-01/10-О від 01.01.2010 року. Не погоджується боржник із сумою пені за договором № 05-11/97Д від 19.11.2007 року, оскільки остання не стягувалась за рішенням господарського суду Сумської області від 21.05.2009 року у справі № 16/140-09 та помилково включена до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
Щодо грошових вимог ТОВ «Культурно-діловий центр» боржник вважає, що суд необґрунтовано не задовольнив його клопотання про витребування у товариства копії банківської виписки від 24.03.2008 року, яка підтверджує сплату кредитору по договору суборенди № 02-12/06-С від 01.06.2006 року заборгованість у сумі 20 142,04 грн. Сам же боржник не мав можливості надати докази сплати грошових коштів у сумі 20 142,04 грн., оскільки ці документи вилучені та знищені і не внесені до Національного архівного фонду. Отже, на його думку, сума заборгованості за даними боржника по договору суборенди № 02-12/06-С від 01.06.2006 року складає 135 000,00 грн. Не погоджується боржник і з нарахованими штрафними санкціями у сумі 204 435,16 грн., що визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, він вважає, що суд першої інстанції повинен був вирішити питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, розрахованих кредитором.
В уточненнях до апеляційної скарги боржник пояснив, що відомості про сплату 20142,00 грн. за договором № 02-12/06-С від 01.12.2006 року підтверджуються наказом від 10.01.2012 року, протоколом засідання експертної комісії №1 від 11.01.2012 року та актом № 1 від 11.01.2012 року.
У зв'язку з цим, боржником зроблено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за спірним договором.
Щодо грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» боржник вважає, що розрахунок вимог кредитора зроблений з порушенням законодавства про банкрутство. На думку апелянта, заборгованість ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» перед ПАТ «Укрсоцбанк» по кредиту за кредитним договором на день порушення провадження у справі повинна визначатися відповідно до положень додаткової угоди № 4 від 13.05.2011 року до кредитного договору, якою зменшені розмір процентної ставки та встановлено графік зниження максимального ліміту заборгованості. Крім того, під час перерахунку в національну валюту грошових вимог, виражених в доларах США, банк повинен був використовувати офіційний курс НБУ, встановлений на дату вчинення процесуальної дії. При цьому, до уваги повинна братися дата відправлення, що вказана на відтиску поштового штемпеля на конверті, в якому до суду була направлена відповідна заява кредитора, а не дата її фактичного надходження до суду. Датою, що зазначена на поштовому конверті, є 13.02.2014 року. Вказані обставини, вважає боржник, мають істотне значення, оскільки офіційний курс НБУ гривні до долара США станом на 24.02.2014 року становив 8,93 грн., в той час як 13.12.2014 року - 8,5507 грн. Отже, невірне визначення та застосування курсу долару США істотно збільшує грошові вимоги кредитора. Окрім того, ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» вважає, що суд безпідставно визнав та включив до шостої черги реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» по нарахованій пені, оскільки останні не були заявлені в межах спеціального строку позовної давності, передбаченого п. 1 ч.2 ст.258 ЦК України, який становить один рік. Також, боржник вважає, що решта вимог банку по сплаті кредиту за кредитним договором є поточними, а саме: вимоги у сумі 2854202,38 у гривні та 479 555,00 у доларах США. На думку боржника, строк виконання зобов'язання по поверненню кредиту не настав.
Кредитор - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми , не погоджуючись з ухвалою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у даній справі в частині відмови у визнанні вимог Відділенню та прийняти нове рішення, яким включити його до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 1 831,52 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
При цьому, відділення вважає, що боржник має перед ним заборгованість у сумі 1 831,52 грн. ( з них вся сума - пеня нарахована за несвоєчасну сплату страхових внесків), тому відмова суду у включенні конкурсної заборгованості Фонду є неправомірною.
Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнер Груп» , не погоджуючись з ухвалою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд змінити ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у даній справі , визнавши товариство кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 788 993,67 грн. з включенням їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апелянт не погоджується з тим, що господарський суд зменшив суму його вимог на 30 900,00 грн., взявши до уваги докази часткового погашення основної заборгованості боржником попередньому кредиторові - ТОВ «ЕСТ», згідно платіжних доручень від 30.10.2013 року, 01.11.2013 р. та 20.12.2013 р., оскільки на його думку, ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» здійснювало погашення заборгованості на користь ТОВ «ЕСТ», яке на момент проведення оплати не було кредитором боржника. Договір про відступлення права вимоги між ТОВ «Інвест Партнер Груп» та ТОВ «ЕСТ» укладено 15.10.2013 року, тоді як ухвалою господарського суду Сумської області від 16.01.2014 року у справі № 5021/1878/12 визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ «ЕСТ» до боржника. В подальшому, 16.01.2014 року судом прийнято ухвалу, якою задоволено клопотання про заміну ініціюючого кредитора у справі № 5021/1878/12, та замінено кредитора ТОВ «ЕСТ» на ТОВ «Інвест Партнер Груп». Розраховуючи суму грошових вимог, ТОВ «Інвест Партнер Груп» керувалося власними бухгалтерськими даними та ухвалою суду від 16.01.2014 р., якою вже визнано кредиторські вимоги у сумі 659 838,00 грн.
Кредитор - Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІС-Україна», не погоджуючись з ухвалою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у даній справі в частині визнання грошових вимог товариства до боржника та визнати його кредитором з грошовими вимогами на суму 687 911,72 грн., з яких: 1 218,00 грн. з включенням їх до першої черги реєстру вимог кредиторів, 681 693,72 грн. - до четвертої черги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
ТОВ «АСІС Україна» не погоджується з висновком суду про зменшення розміру грошових вимог на суму 116 405,97 грн. від заявленої суми - 681 693,72 грн. у зв'язку з неналежною оцінкою всіх обставин справи. Так, заборгованість по договору № 01-01/11-О від 01.01.2011 року в уточненому розрахунку від 07.05.2014 року вже була зменшена та визначена в сумі 77 200,00 грн., а заборгованість за договором № 01-06/13-О від 03.06.2013 року у сумі 5 000,00 грн. - не брала участі у розрахунку. Заборгованість за договором оренди приміщення № 01-06/11-О від 01.06.2011 року визначена у сумі 13 000,00 грн. з урахуванням розрахунків, проведених боржником станом на 14.12.2012 року.
Кредитор - ПАТ «Укрсоцбанк», надав відзив на апеляційну скаргу ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш», в якому просить суд ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у справі № 5021/1878/12 у частині включення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» на суму 11 517 367,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш», а апеляційну скаргу ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш» на зазначену частину судового рішення - залишити без задоволення.
Кредитор - ТОВ «АСІС-Україна», надав заперечення на апеляційну скаргу ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш», в яких просить відхилити апеляційну скаргу ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш» в частині визначення розміру грошових вимог ТОВ «АСІС-Україна», оскільки боржник у порушення приписів статті 33 ГПК України не надав суду належних доказів погашення заборгованості по спірним договорам.
14.07.2014 року та 21.07.2014 року від розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Чупруна Є.В., надійшли відзиви на апеляційні скарги № 02-01/5021/1878/1531/1543 від 11.07.2014 року та № 02-01/5021/1878/1531/1555 від 18.07.2014 року, в яких останній просить ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у даній справі в частині включення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» на суму 11 517 367,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» залишити без змін, а апеляційну скаргу щодо вимог ПАТ «Укрсоцбанк» - без задоволення. При цьому, арбітражний керуючий Чупрун Є.В., якого ухвалою господарського суду від 27.06.2014 року призначено виконувати обов'язки розпорядника майна боржника, вважає, що апеляційні скарги щодо вимог ТОВ «Інвест Партнер Груп», ТОВ «Культурно -діловий центр» та ТОВ «АСІС -Україна» він убачає за необхідне розглядати за наявними у справі документами на розгляд суду.
22.07.2014 року розпорядник майна факсограмою № 210 від 22.07.2014 року надіслав до апеляційного суду клопотання , в якому просить розгляд даної справи здійснювати без його участі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
У грудні 2012 року до господарського суду Сумської області звернулось ТОВ «ЕСТ» з заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш» у порядку статей 7,11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ ( а.с.2-3 т.1)
Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.12.2012 року прийнято заяву товариства до розгляду; порушено провадження у справі; призначено підготовче засідання суду; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Савочку А.А; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ( а.с.1 т.1).
27.11.2013 року до господарського суду Сумської області звернулось ТОВ «Інвест Партнер Груп» із заявою про заміну ініціюючого кредитора, в якій просило замінити сторону - ініціюючого кредитора, в провадженні у справі про банкрутство ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш» з ТОВ «ЕСТ» на ТОВ «Інвест Партнер Груп» ( а.с.123 т.1).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.01.2014 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ «ЕСТ», до боржника - ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш», у сумі 659 838,00 грн. Зобов'язано ініціюючого кредитора в строк до 03.02.2014 року опублікувати в офіційному друкованому органі України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; докази надати суду; зобов'язано розпорядника майна боржника в строк до 10.03.2014 року подати до суду на затвердження реєстр вимог кредиторів, складений належним чином. Призначено попереднє засідання суду на 20.03.2014 року. Встановлено дату скликання перших загальних зборів кредиторів до 03.04.2014 року. Призначено засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, чи припинено провадження у справі про банкрутство на 14.04.2014 року ( а.с. 170-172 т.1).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.01.2014 року клопотання про заміну кредитора у справі № 5021/1878/12 про банкрутство ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш» задоволено. Замінено кредитора у справі ТОВ «ЕСТ» на ТОВ «Інвест Партнер Груп» ( а.с. 175-176 т.1).
01.02.2014 року на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2014 року про опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство у газеті «Голос України» № 19 опубліковано відповідне оголошення, зокрема, з зазначенням, що заяви конкурсних кредиторів про визнання грошових вимог до боржника приймаються протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення цього оголошення.
У порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до господарського суду надійшли заяви від наступних кредиторів: ТОВ «Інвест Партнер Груп», ТОВ «Культурно-діловий центр», ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ «АСІС - Україна», ДПІ у м. Сумах, ВД ФССНВВ ПЗ України у м. Суми.
07.05.2014 року за результатами попереднього засідання постановлено оскаржувану ухвалу.
Переглянувши матеріали справи та вимоги апелянтів, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 11 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( у редакції, згідно із Законом України від 22.12.2011 року № 4212-УІ, з урахуванням доповнень, внесених Законом України від 04.07.2013 року № 406-УІІ), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
З урахуванням викладеного, у взаємовідносинах між кредиторами та боржником, апеляційний суд керується Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ ( далі- Закон про банкрутство).
Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнер Груп» колегія суддів встановила наступне.
03.03.2014 року до господарського суду Сумської області звернулось ТОВ «Інвест Партнер Груп» із заявою про визнання його кредитором до боржника на суму 788 993,67 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів. Свої вимоги товариство обгрунтувало тим, що ухвалою господарського суду 16.01.2014 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ «ЕСТ», у сумі 659 838,00 грн. В той же день, 16.01.2014 року, ухвалою суду задоволено клопотання про заміну ініціюючого кредитора у даній справі ТОВ «ЕСТ» на ТОВ «Інвест Партнер Груп». Безспірні вимоги попереднього ініціюючого кредитора підтверджувались рішенням господарського суду Сумської області від 12.04.2012 року по справі № 5021/438/12. Попередній кредитор - ТОВ «ЕСТ», заявив грошові вимоги до боржника без врахування індексу інфляції від суми основного боргу та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Отримавши право вимагати від боржника основної суми з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, ТОВ «Інвест Партнер Груп» розрахував станом на 14.12.2012 року (дата порушення провадження у справі) заборгованість ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» перед ТОВ «Інвест Партнер Груп» за вимогами щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Загальний розмір грошових вимог складає 788 993,67 грн., з яких: 659 838,00 грн. - сума боргу визнана за ТОВ «ЕСТ» на підставі ухвали суду від 16.01.2014 року у межах чинної справи про банкрутство боржника; 39 576,00 грн. - інфляційні втрати та 23 491,54 грн. - 3% річних по ліцензійному договору № 01-11/08-Л від 12.11.2008 року; 41 411,70 грн. - інфляційні втрати та 24 676,43 грн. 3% річних по ліцензійному договору № 02-11/08-Л від 12.11.2008 року ( а.с.104-109 т.2).
Листом № 07-14-10 від 12.03.2014 року боржник надав заперечення проти вимог кредитора, посилаючись на те, що не визнає кредиторські вимоги за ліцензійним договором № 02-11/08-Л від 12.11.2008 року у сумі 30 900,00 грн. (основна сума боргу), оскільки зазначена грошова сума сплачена у рахунок погашення заборгованості за договором на користь ТОВ «ЕСТ», що підтверджується копіями платіжних документів. ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш» не було належним чином повідомлено про заміну сторони у зобов'язанні, а тому вважає, що виконання зобов'язань перед первісним кредитором - ТОВ «ЕСТ» є належним виконанням. Отже, боржник визнає заборгованість перед ТОВ «Інвест Партнер Груп» лише у сумі 758 093,67 грн. ( а.с.202 т.2).
Абзацем другим пункту першого резолютивної частини оскаржуваної ухвали визнано та включено вимоги ТОВ «Інвест Партнер Груп» до боржника у сумі 1 218,00 грн. до першої черги та - 758 093,67 грн. - до четвертої черги. При цьому, місцевий господарський суд встановив, що боржник за ліцензійним договором № 02-11/08-Л від 12.11.2008 року перерахував ініціюючому кредитору ТОВ «ЕСТ» 30 900, 00 грн. (до винесення ухвали про заміну ініціюючого кредитора по справі).
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, попередній кредитор - ТОВ «ЕСТ», заявив грошові вимоги до боржника без врахування індексу інфляції від суми основного боргу та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Відповідно до пункту 14 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 року № 15 при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров*ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з ураху4ванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав право первісного кредитора на момент пред*явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред*явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Враховуючи, що доказів належним чином повідомлення боржника про заміну первісного кредитора у зобов'язанні кредиторами не надано, перевіривши розрахунки інфляційних та 3% річних за спірними ліцензійними договорами, колегія суддів дійшла висновку про правомірність і обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення щодо визнання грошових вимог ТОВ «Інвест Партнер Груп» у сумі 758 093,67 грн. з включенням їх до четвертої черги вимог кредиторів, оскільки боржником доведено належними доказами перерахування ініціюючому кредитору - ТОВ «ЕСТ» - 30 900,00 грн. платіжними дорученнями № 1622 від 30.10.2013 року та № 2061 від 20.12.2013 року ( а.с. 204-205 т.2).
З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Інвест Партнер Груп» слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду від 07.05.2014 року в частині визнання вимог товариства - без змін.
Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно - діловий центр» колегія суддів встановила наступне.
01.03.2014 року до господарського суду Сумської області звернулось ТОВ «Культурно - діловий центр» із заявою про визнання його кредитором до боржника на суму 413 177,86 грн., які просив включити до четвертої черги та на суму 204 435,16 грн. - до шостої черги реєстру вимог кредиторів, а також 1218,00 грн судового збору - до першої черги. Свої вимоги кредитор обґрунтував цивільно - правовими договорами, за якими ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» має невиконані зобов'язання, зокрема, відповідно до договору суборенди приміщень № 02-12/06-С від 01.12.2006 року заборгованість ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» за розрахунком кредитора складає 155 142,04 грн.; до договору суборенди нежитлових приміщень № 01-11/07-С від 01.11.2007 року - 40 000,00 грн.( а.с.79-81 т.2).
Листом № 07-14-38 від 12.03.2014 року боржник надав заперечення проти вимог кредитора, посилаючись на те, що 24.03.2008 року ним на рахунок кредитора сплачено 20 142,04 грн., а отже, загальна сума заборгованості за договором № 02-12/06-С від 01.12.2006 року складає 135 000,00 грн. Проте, платіжне доручення на суму 20 142,04 боржник надати не може у зв'язку з вилученням та знищенням документів, не внесених до Національного архівного фонду. На підтвердження вказаної сплати боржник посилається на протокол засідання експертної комісії № 1 від 11.01.2012 року та акт № 1 від 11.01.2012 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду». У зв'язку з цим боржником зроблено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за договором № 02-12/06-С від 01.12.2006 року. Також, боржник заперечував проти вимог кредитора по нарахованій пені та штрафу, оскільки останні, на його думку, не заявлені в межах спеціального строку позовної давності, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, який становить один рік, та боржник вважає, що не допустимо одночасне застосування пені та штрафу як різновиду неустойки за порушення грошового зобов'язання.
Абзацем третім пункту першого оскаржуваної ухвали визнано та включено до четвертої черги вимог кредиторів до боржника грошові вимоги ТОВ «Культурно-діловий центр» у сумі 413 177,86 грн. та визнано і включено до шостої черги - 204 435,00 грн. Заперечення боржника проти вимог кредитора судом першої інстанції не прийнято до уваги, оскільки боржник не подав суду доказів часткової сплати боргу, а розмір боргу штрафних санкцій, пені, інфляційних та 3% річних визнаний самим боржником, про що свідчать його підписи на актах взаємозвірки.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ «Культурно - діловий центр» та ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» укладено договір №02-12/06-С, за яким боржнику надавались послуги по суборенді нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, пл..Незалежності,15. Згідно додатку № 1 до договору щомісячна орендна плата за користування об*єктом оренди становила 20 000,00 грн. Орендар вступив у користування об*єктом оренди з 01.12.2006 року, що підтверджується актом приймання - передачі від 01.12.2006 року. ТОВ «Культурно-діловий центр» за договором надав послуги боржнику у період з 01.12.2006 року по 31.10.2007 року на загальну суму 220 000,00 грн, що підтверджується актом звірки від 01.03.2008 року та актом звірки від 01.06.2012 року. Боржник розрахувався частково, сплативши 64 857,96 грн., саме: 24.06.2009 року - 500,00 грн.; 01.07.2009 року - 7 100,00 грн.; 02.07.2009 року - 7 900,00 грн.; 27.08.2009 року - 10 000,00 грн.; 18.09.2009 року - 5 000,00 грн.; 29.12.2009 року - 5 000,00 грн.; 12.02.2010 року - 5 000,00 грн.; 31.05.2011 року - 24 357,96 грн.
Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором за вказаним договором складає 155 142,04 грн.
Згідно розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, право на стягнення яких передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, розмір останніх складає 127 819,91 грн. - інфляційні збитки та 31 861,91 грн. - 3% річних.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що за порушення строків оплати орендних або інших платежів по цьому договору суборенда тор сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, на суборендаря покладено обов'язок сплатити на користь орендаря штраф у розмірі 25% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання у разі прострочення понад 30 календарних днів та 50% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання у разі прострочення понад 60 календарних днів.
Перевіривши здійснений кредитором розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів вважає, що ПАТ ВЕК «Сумизгазмаш» зобов'язаний сплатити по договору № 02-12/06-С від 01.12.2006 року 110 000,00 грн. штрафу на підставі пунктів 5.2 та 6.7 договору, який є чинним.
Окрім того, 01.11.2007 року між ТОВ «Культурно - діловий центр» та ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» укладено договір №01-11/07-С, за яким боржнику надавались послуги по суборенді нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, пл..Незалежності,15. Згідно додатку № 1 до договору щомісячна орендна плата за користування об*єктом оренди становила 20 000,00 грн. Орендар вступив у користування об*єктом оренди з 01.11.2007 року, що підтверджується актом приймання - передачі від 01.11.2007 року. ТОВ «Культурно-діловий центр» за договором надав послуги боржнику на загальну суму 160 000,00 грн, що підтверджується актом звірки від 01.03.2008 року та актом звірки від 01.06.2012 року. Боржник розрахувався частково, сплативши 120 000,00 грн., а саме: 27.11.2009 року - 100 000,00 грн.; 03.12.2009 року - 20 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором за вказаним договором складає 140 000,00 грн.
Згідно розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, право на стягнення яких передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, розмір останніх складає 146 560,00 грн. - інфляційні збитки та 11 894,00 грн. - 3% річних.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що за порушення строків оплати орендних або інших платежів по цьому договору суборенда тор сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, на суборендаря покладено обов'язок сплатити на користь орендаря штраф у розмірі 25% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання у разі прострочення понад 30 календарних днів та 50% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання у разі прострочення понад 60 календарних днів.
Перевіривши здійснений кредитором розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів вважає, що ПАТ ВЕК «Сумизгазмаш» зобов'язаний сплатити по договору № 01-11/07-С від 01.11.2007 року 80 000,00 грн. штрафу на підставі пунктів 5.2 та 6.7 договору.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як убачається з матеріалів справи, стосовно боржника - ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» у період з 25.05.2009 року по 10.12.2009 року ( справа № 7/87-09) ( а.с. 216-217 т.2) та у період з 25.03.2011 року по 13.12.2012 року ( справа № 5021/706/2011) ( а.с. 45-46 т.2) порушувалась справа про банкрутство і вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Розрахунки грошових вимог кредитора - ТОВ «Культурно-діловий центр», складаються з основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу за договорами суборенди приміщень № 02-12/06-С від 01.12.2006 року та № 01-11/07-С від 01.11.2007 року і здійснені станом на день порушення даної справи про банкрутство.
Перевіривши розрахунки грошових вимог кредитора до боржника, колегія суддів дійшла висновку про правомірність і обґрунтованість суду першої інстанції щодо визнання і включення до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу основного боргу, інфляційних і 3% річних за спірними договорами у розмірі 413 177,86 грн. та штрафу у розмірі 190 000,00 грн.
Вказані вимоги підтверджуються укладеними договорами (а. с. 88-90, 93-95 т.2), актами приймання - передачі приміщень в суборенду ( а.с.91-92,96-97 т.2), розрахунками суми боргу, інфляційних збитків, 3% річних ( а.с.83-86 т.2), актами взаємозвірки розрахунків між сторонами, які підписані компетентними представниками сторін ( а.с. 98-99 т.2).
Щодо нарахованої пені колегія суддів вважає, що визнання і включення до шостої черги пені за спірними договорами у розмірі 14 435,16 грн. є неправомірним і необґрунтованим, оскільки її нарахування здійснено за період з 17.06.2012 року по 13.12.2012 року, тоді як у цей час боржник знаходився у процедурі банкрутства, і стосовно нього було введено мораторій.
Також, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції помилково не визнано та не включено до реєстру вимог кредиторів витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. за платіжним дорученням № 1377 від 28.02.2014 року (а.с. 82 т.2).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про зміну оскаржуваної ухвали в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ «Культурно-діловий центр» шляхом викладення абзацу третього пункту першого оскаржуваної ухвали у наступній редакції: ТОВ «Культурний - діловий центр» - витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. визнати та включити до першої черги реєстру вимог кредиторів; основний борг. Інфляційні втрати та 3% річних у сумі 413 177,86 грн. - визнати та включити у четверту чергу; 190 000,00 грн. штрафу визнати та включити до шостої черги вимог кредиторів. В іншій частині у визнанні вимог ТОВ «Культурно - діловий центр» - відмовити.
Щодо грошових вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми колегія суддів встановила наступне.
28.02.2014 року до господарського суду Сумської області звернулось ВД ФССНВВ ПЗ України у м. Суми із заявою про визнання його кредитором до боржника на суму 1 831,52 грн. Свої вимоги кредитор обґрунтував тим, що заборгованість підприємства у сумі 1 831,52 грн. є нарахованою пенею, що підтверджується актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 24 02.2014 року ( а.с. 206-214 т.2).
Листом № 07-14-36 від 12.03.2014 року боржник надав заперечення проти вимог кредитора, посилаючись на те, що ВД ФССНВВ ПЗ України у м. Суми, по- перше, за той час, в період якого нараховано пеню стосовно боржника, діяв мораторій у іншій справі про банкрутство, по - друге, фонд за результати перевірки не приймав жодного рішення щодо застосування пені, визначеної в акті № 31, і, по -третє, заявник пропустив строк застосування адміністративно - господарської санкції, передбачений чинним законодавством України ( а.с. 215-217 т.2).
Пунктом третім оскаржуваної ухвали відмовлено ВД ФССНВВ ПЗ України у м. Суми у визнанні вимог у сумі 1 831,52 грн. з посиланням на те, що ніякими компетентними органами рішення про стягнення з боржника пені не приймалось, акт № 31 від 24.02.2014 року підписаний боржником із запереченнями, пропущені строки для стягнення пені, передбачені чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду, але з інших правових підстав.
Як убачається з розрахунку суми пені ( додаток № 2 до акта перевірки № 31 від 24.02.2014 року), остання розрахована за період з 01.07.2009 року по 17.12.2009 року у лютому 2014 року ( а.с.213 т.2). При цьому, оскільки з 14.12.2012 року стосовно ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, не нараховується пеня і не застосовуються інші санкції, зокрема, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено ВД ФССНВВ ПЗ України у м. Суми у визнанні вимог у сумі 1 831,52 грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів, у зв'язку з чим у цій частині оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ВД ФССНВВ ПЗ України у м. Суми - без задоволення.
Щодо грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» колегія суддів встановила наступне.
24.02.2014 року до господарського суду Сумської області у порядку статті 14 Закону про банкрутство звернулося ПАТ «Укрсоцбанк» з кредиторськими вимогами до боржника, просило визнати його кредитором ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» з вимогами на суму 4 764 032,97 грн. (у тому числі, пеня на суму 93 644,43 грн.) та 791 939,47 доларів США (еквівалент 6 329 972,19 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.12.2012 року з розрахунку 7,993 грн. за 1 долар США) ( в тому числі, пеня на суму 16 195,62 доларів США) за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 750/1-092 від 14.07.2008 року, та включити до першої черги реєстру вимог кредиторів, з яких, вимоги у розмірі: грошові вимоги на суму 4 670 387,57 грн. та 775 743,85 доларів США (еквівалент: 200 520,59 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.12.2012 року з розрахунку 7,993 грн. за 1 долар США) до першої черги реєстру вимог кредиторів; та грошові вимоги на суму 93 644,43 грн. та 16 195,62 доларів США (еквівалент 129 451,59 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.12.2012 року з розрахунку 7,993 грн. за 1 долар США) до шостої черги реєстру вимог кредиторів; вимоги по сплаченому судовому збору за подання заяви у розмірі 1 218,00 грн. включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника ( а.с.183-186 т.1).
Боржник надав заперечення проти вимог ПАТ «Укрсоцбанк» № 07-14-35 від 12.03.2014 року, в яких просить суд визнати конкурсними вимоги банку з включенням до першої черги реєстру вимог кредиторів у сумі 4 183 623,64 грн. Також, просить застосувати до кредитора позовну давність у порядку статті 267 Цивільного кодексу України у сумі 93 644,43 грн. та 16 195,62 долара США та не включати останні до реєстру вимог кредиторів, вважаючи решту вимог поточними вимогами.
Боржник повністю заперечує проти вимог банку по нарахованій пені, посилаючись на те, що остання не була заявлена в межах спеціального строку позовної давності, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, який становить один рік. Крім того, на його думку, пеня нарахована кредитором в період дії мораторію у справі про банкрутство ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» № 5021/706/2011, порушеної господарським судом 25.03.2011 року ( а.с.43-44 т.2).
25.04.2014 року банк звернувся до господарського суду з заявою про уточнення кредиторських вимог до боржника, в якій просив визнати його кредитором боржника з вимогами на суму 11 836 052,44 грн, та включити до реєстру вимог кредиторів, з яких: вимоги у розмірі 11 517 367,00 грн - до першої черги реєстру вимог кредиторів; грошові вимоги на суму 80 414,12 грн. - до четвертої черги реєстру вимог кредиторів та грошові вимоги на суму 238 271, 32 грн. - до шостої черги реєстру вимог кредиторів; вимоги по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. - до першої черги вимог кредиторів до боржника. Свої вимоги кредитор обґрунтував тим, що при здійсненні розрахунку кредиторських вимог банку, що здійснені в іноземній валюті, використано курс долара США станом на 14.12.2012 року, однак оскільки заява про кредиторські вимоги до ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш» подана до суду 24.02.2014 року, тому курс іноземної валюти, на підставі якого буде відображатися еквівалент грошового зобов'язання боржника, потрібно враховувати той, який існував на вказану дату ( а.с. 221-222 т.3).
06.05.2014 року боржник надав заперечення проти уточнених вимог ПАТ «Укрсоцбанк», в яких просив суд визнати конкурсними та включити до першої черги реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 4 348 808,16 грн. У порядку статті 267 Цивільного кодексу повторно просив застосувати позовну давність до вимог банку по нарахованій пені в сумі 93 644,43 грн. та 16 195,62 дол. США, та не включати останні до реєстру вимог кредиторів ( а.с. 5-6 т.4).
Абзацем четвертим пункту першого оскаржуваної ухвали вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» - 11 517 367,00 грн. - визнано та внесено окремо до реєстру вимог як вимоги, забезпечені заставою майна, 80 414,12 грн. - визнано та включено в четверту чергу; 238271,32 грн. - визнано та включено в шосту чергу.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 14.07.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» - правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ВАТ «ВЕК «Сумигазмаш» - правонаступником якого є ПАТ «ВЕК «Сумигазмаш», укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 750/1-092, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру, в межах загального ліміту в сумі 7 000 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення - не пізніше 13.07.2013 року. На підставі додаткової угоди № 2 від 30.11.2009 року до генерального договору кредитування внесені зміни в частині визначення загального ліміту кредитування, та встановлено його в розмірі 2 707 876,66 грн. та 665 225,00 доларів США. Додатковою угодою №с3 від 13.05.2011 року внесені зміни в частині визначення загального ліміту кредитування, та встановлено його в розмірі 3 960 108,45 грн. та 665 225,00 доларів США зі сплатою 24% річних за користування кредитом в гривні та 15% річних за користування кредитом в доларах США. Кінцевий термін погашення відповідачем всіх траншів кредиту встановлено до 13.07.2015 року ( а.с. 197 -219 т.1).
Банк надав боржнику кредит на загальну суму 769 855 доларів США та 4 587 078,11 грн., що підтверджується копіями листів -заявок на кредит - транш та виписками з рахунку позичальника (а.с. 220-250 т.1, а.с.1-13 т.2).
Боржник лише часткового виконав свої зобов'язання з погашення заборгованості, погасив отриманий кредит у гривні на суму 627 729,13 грн.
Згідно розрахунку банку, станом на 14.12.2012 року (дата порушення справи про банкрутство) заборгованість ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» перед ПАТ «Укрсоцбанк» за генеральним договором про надання кредитних послуг № 750/1-092 від 14.07.2008 року становила 4 764 032,97 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 3 959 348,98 грн.; суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 711 039,56 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 17.06.2012 року по 13.12.2012 року у розмірі 58 769,07 грн.; пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 17.06.2012 року по 13.12.2012 року у розмірі 34 875,36 грн. та 791 939,47 доларів США, що становило 6 329 972,19 грн. (еквівалент заборгованості в грн. 7,993 грн. за 1 дол. США ), яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 665 225,00 дол. США ( еквівалент 5 317 143,43 грн.); суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 110 518,85 дол. США (еквівалент 883 377,176 грн.); пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 17.06.2012 року по 13.12.2012 року у розмірі 9 918,85 дол. США (еквівалент 79 281,37 грн.); пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 17.06.2012 року по 13.12.2012 року у розмірі 6 276,77 дол. США ( еквівалент 50 170,22 грн.).
У забезпечення виконання зобов'язань боржника за генеральним договором у заставу (іпотеку) банку передано майно. 14.11.2008 року між боржником та кредитором укладено іпотечний договір ( з наступними змінами та доповненнями) нежитлових приміщень та земельної ділянки, на якій вони знаходяться, за адресою : Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська,2 (а.с.18-23т.2).
Відповідно до іпотечного договору загальна заставна вартість іпотечного майна була погоджена сторонами у розмірі 11 517 367,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що стосовно боржника - ПАТ ВЕК «Сумигазмаш», у період з 25.03.2011 року по 13.12.2012 року (справа № 5021/706/2011) (а.с. 45-46 т.2) порушувалась справа про банкрутство і вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів.
З огляду на наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність нарахування кредитором та визнання і включення судом до реєстру вимог кредиторів до боржника пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасне повернення процентів, нарахованої у період з 17.06.2012 року по 13.12.2012 року за генеральним договором про надання кредитних послуг № 750/1-092 від 14.07.2008 року, оскільки в цей час стосовно боржника діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Стосовно уточнень кредиторських вимог до боржника, які зроблено станом на 24.02.2014 року ( день звернення з заявою про кредиторські вимоги), колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки таке обґрунтування збільшення вимог протирічить положенням Закону про банкрутство.
Відповідно до приписів статті 1 Закону про банкрутство ( № 2343-ХІІ) кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Грошове зобов'язання це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду тощо.
Дану справу про банкрутство порушено 14.12.2012 року.
Колегія суддів не приймає до уваги заперечення боржника стосовно того, що строк повернення кредитних коштів не настав, оскільки частиною 15 статті 11 Закону про банкрутство встановлено, що після офіційного оприлюднення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України усі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
За таких підстав, з урахуванням того, що загальна заставна вартість іпотечного майна, яка погоджена сторонами, складає 11 517 367,00 грн., сума заборгованості за кредитом та по сплаті процентів за користування кредитом складає 10 870 909,14 грн., колегія суддів вважає правомірним і обґрунтованим визнання грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» у сумі 1 218 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяв, з включенням до першої черги, визнання і внесення окремо до реєстру вимог кредиторів як вимог, забезпечених заставою у розмірі 10 870 909,14 грн. В іншій частині ПАТ «Укрсоцбанк» слід відмовити у задоволенні його вимог, у зв'язку з чим апеляційна скарга боржника підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала у цієї частині - зміні.
Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІС-Україна» колегія суддів встановила наступне.
03.03.2014 року до господарського суду Сумської області у порядку статті 14 Закону про банкрутство звернулося ТОВ «АСІС-Україна» з кредиторськими вимогами до боржника, в якій просило визнати його кредитором ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» з вимогами на суму 808 418,90 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника. Вимоги по сплаченому судовому збору за подання заяви у розмірі 1 218,00 грн. включити до першої черги вимог кредиторів. Свої вимоги кредитор обґрунтовував цивільно - правовими договорами, за якими ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» має невиконані грошові зобов'язання, а також рішеннями суду, які набрали законної сили ( а.с. 218-229 т.2).
Боржник надав заперечення проти вимог ТОВ «АСІС-Україна» № 07-14-39 від 12.03.2014 року, в яких просить суд визнати конкурсними вимоги товариства з включенням до четвертої черги реєстру вимог кредиторів у сумі 220 284,84 грн. (а.с.165-167 т.3)
07.05.2014 року заявник надав заяву про уточнення грошових вимог, в якій просив визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 681 693,72 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника. Вимоги по сплаченому судовому збору за подання заяви у розмірі 1 218,00 грн. включити до першої черги вимог кредиторів ( а.с. 7-23 т.4).
Абзацем п'ятим пункту 1 резолютивної частини оскаржуваної ухвали встановлено: ТОВ «АСІС-Україна» - основний борг в сумі 402 012,75 грн., інфляційні збитки та 3% річних у сумі 153 458 грн., 4 394 грн. пені, 5 423 грн. судових витрат, а всього, по заяві 565 287,75 грн., із яких: 5 423 грн. - визнати та включити в першу чергу, 555 470,75 грн. - визнати та включити в четверту чергу та 4 394,00 грн. - визнати та включити в шосту чергу .
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Як убачається з матеріалів справи, загальний розмір грошових вимог, підтверджених рішеннями суду, що залишились непогашеними на день ухвалення судових рішень, становить 293 124,65 грн., у тому числі:
27 217,50 грн. за рішенням від 21.05.2009 року у справі № 16/138-09 (договір № 12-06/08Д від 25.06.2008 року), з яких: 25 000,00 грн. - основного боргу; 189,00грн. - 3% річних; 1 450,00 грн. - інфляційних збитків; 266,00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 312,50 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
86 614,87 грн. - за рішенням від 21.05.2009 року у справі № 16/139-09 (договір № 01-11/08-О від 01.11.2008 року), з яких : 78 000,00 грн. - основного боргу; 693,75 грн. - 3% річних; 5 193,70 грн. - інфляційних збитків; 1 560,44 грн. - пені; 854,48 грн. - витрат по сплаті державного мита; 312,50 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
119 765,71 грн. - за рішенням від 21.05.2009 року у справі № 16/140-09 (договір від 19.11.2007 року № 05-11/07Д), з яких: 111 000,00 грн. основного боргу; 832,50 грн. - 3% річних; 6 438,00 ргн. - інфляційних збитків; 1 182,71 грн. - витрат по сплаті державного мита; 312,50 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
12 432,50 грн. - за рішенням від 18.06.2009 року у справі № 10/171-09 ( договір № 01-03/09 від 01.03.2009 року), з яких: 12 000,00 грн. - основного боргу; 120,00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 312,50 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
11 927,50 грн. - за рішенням від 11.06.2009 року у справі № 15/135-09 договір № 01-02/09 від 25.02.2009 року), з яких: 11 500,00 грн. - основного боргу; 115,00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 312,50 тгрн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
6 044,50 грн. - за рішенням від 10.06.2009 року у справі № 15/136-09 ( договір № 12-07/08 від 03.07.2008 року), з яких: 5 000,00 грн. - основного боргу; 75,00 грн.- 3% річних; 555,00 грн. - інфляційних збитків; 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 312,50 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
15 462,50 грн. - за рішенням від 04.06.2009 року у справі № 13/176-09 (договір № 01-12/08 від 25.12.2008 року), з яких : 15 000,00 грн.- основного боргу; 150,00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 312,50 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
13 659,57 грн. - за рішенням від 18.06.2009 року у справі № 10/172-09 ( договір № 01-12/07-С від 01.12.2007 року), з яких: 10 604,85 грн. - основного боргу; 159,06 грн. - 3% річних; 1 177,13 грн. - інфляційних збитків; 1 273,88 грн. - пеня; 132,15 грн. витрат по сплаті державного мита; 312,50 грн. - витратна ІТЗ судового процесу.
Вимоги ухвал апеляційного суду від 01.07.2014 року, від 14.07.2014 року щодо надання доказів здійснення виконавчих проваджень на момент звернення ТОВ «АСІС-Україна» з заявою про визнання його грошових вимог до боржника, кредитор не надав.
У судовому засіданні керівник ТОВ «АСІС - Україна» пояснив, а боржник не заперечував, що вказані рішенні у виконавчому провадженні не виконувалися із-за недостатності коштів у боржника.
Стосовно заперечень боржника проти кредиторських вимог ТОВ «АСІС-Україна» за рішенням суду від 21.05.2009 року у справі № 16/140-09 (договір від 19.11.2007 року № 05-11/07Д) у розмірі 70 000,00 грн. колегія суддів зазначає таке.
Посилання боржника на дані ІС підприємства та банківську виписку станом на 03.09.2010 року про перерахування боржником на користь товариства 23.09.2008 року 30 000,00 грн., а 03.09.2010 року - 40 000,00 грн., не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, по-перше, тому що перерахування 30 000,00 грн. відбулося 23.09.2008 року, тобто до винесення судового рішення - 21.05.2009 року по справі № 16/140-09, по - друге, перерахування 40 000,00 грн. відбулося 03.09.2010 року, тобто по за межами виконавчого провадження, відкритого постановою Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського управління юстиції від 04.06.2009 року.
Отже, колегія суддів визнає кредиторські вимоги ТОВ «АСІС-Україна» до боржника за вищенаведеними рішеннями суду у розмірі - 283 304,50 грн. основного боргу; у розмірі - 4 394,76 грн . пені; у розмірі - 5 425,39 грн . - витрат за сплату державного мита та на ІТЗ судового процесу.
Окрім того, 01.12.2007 року між ТОВ «АСІС -Україна» та боржником укладено договір оренди транспортного засобу № 01-11/08 від 01.11.2008 року. Додатком № 1 від 01.11.2008 року до договору встановлено орендну плату у розмірі 24 300 грн. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 02.01.2009 року до договору встановлено орендну плату в розмірі 9 800,00 грн.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 21.05.2009 року у справі № 16/139-09 за договором № 01-11/08 від 01.11.2008 року стягнуто заборгованість по березень 2009 року включно.
Кредитор нарахував заборгованість за період квітень - грудень 2009 року на загальну суму 88 200,00 грн., на підтвердження чого надав акти виконаних робіт: від 30.04. 2009 року; від 31.05.2009 року, від 30.06.2009 року, від 31.07.2009 року, від 31.08.2009 року, від 30.09.2009 року, від 31.10.2009 року, від 30.11.2009 року, від 30.12.2009 року ( а. с. 39-45 т.3).
Колегія суддів дійшла висновку, що вимоги кредитора до боржника на загальну суму 88 200,00 грн . - основного боргу за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року за договором № 01-11/08 від 01.11.2008 року доведені матеріалами справи і підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
Посилання боржника на дані ІС підприємства та банківську виписку станом на 29.11.2010 року про перерахування боржником на користь товариства 29.11.2010 року 88 200,00 грн. не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки з наданої боржником виписки банку не вбачається, що сума боргу у розмірі 88 200,00 грн. сплачена кредиторові саме за договором № 01-11/08 від 01.11.2008 року за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року. У виписці банку вказано, що сума у розмірі 175 234,46 грн. перерахована ТОВ «АСІС-Україна» в рахунок погашення кредиторської заборгованості згідно акту звірки станом на 01.11.2010 року, що не може вважатися належним доказом на підтвердження перерахування боргу саме за спірним договором.
01.01.2010 року між ТОВ «АСІС - Україна» та ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» укладено договір оренди транспортного засобу № 01-01/10-О. Додатком № 1 від 01.01.2010 року до договору встановлено орендну плату у розмірі 9 800,00 грн. щомісячно. Термін дії договору до 31.12.2010 року.
Кредитор нарахував заборгованість за період січень -грудень 2010 року на загальну суму 117 600,00 грн., на підтвердження чого надав акт прийому-передачі транспортного засобу від 31.12.2010 року у зв'язку з припиненням договору оренди № 01-01/10-О від 01.01.2010 року; акти виконаних робіт: від 31.01.2010 року, від 28.02.2010 року, від 31.03.2010 року, від 30.04.2010 року, від 31.05.2010 року, від 30.06.2010 року, від 31.07.2010 року, від 31 08.2010 року, від 30.09.2010 року, від 31.10.2010 року, від 30.11.2010 року, від 31.12.2010 року ( а.с. 50-63 т.3).
Боржник провів частковий розрахунок по договору, сплативши 56 495,15 грн., а саме: 6 495,15 грн. - 25.04.2012 року, 30 000,00 грн. - 31.10.2012 року, 20 000,00 грн. - 27.12.2012 року . Кредитор у заяві про визнання грошових вимог підтверджує часткову сплату боржником заборгованості за спірним договором.
Таким чином, загальна сума заборгованості боржника перед кредитором за договором № 01-01/10-О від 01.01.2010 року складає 61 104,85 грн.
Колегія суддів дійшла висновку, що вимоги кредитора до боржника на загальну суму 61 104,85 грн. - основного боргу за період з січня 2010 року по грудень 2010 року за договором № 01-01/10-О від 01.01.2010 року доведені матеріалами справи і підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
01.01.2011 року між ТОВ «АСІС - Україна» та ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» укладено договір оренди транспортного засобу № 01-01/11-О. Додатком № 1 від 01.01.2011 року до договору встановлено орендну плату у розмірі 9 800,00 грн. щомісячно. Термін дії договору до 31.12.2012 року. Додатковою угодою № 1 від 30.11.2012 року термін дії договору визначено до 31.12.2014 року. Додатковою угодою № 2 від 02.09.2013 року до договору встановлено орендну плату у розмірі 7 350 грн. щомісячно. Дану справу про банкрутство порушено 14.12.2012 року.
Кредитор нарахував заборгованість за період січень 2011року - грудень 2012 року на загальну суму 245 000,00 грн., на підтвердження чого надав акт прийому - передачі транспортного засобу від 01.01.2011 року, акти виконаних робіт від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 30.04.2011 року, від 31.05.2011 року, від 30.06.2011 року, від 31.07.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, від 31.10.2011 року, від 30.11.2011 року, від 31.12.2011 року; від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, від 31.03.2012 року, від 04.2012 року, від 31.05.2012 року, від 30.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 31.08.2012 року, від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 31.12.2012 року (а.с.68-69, 72-95 т.3).
Боржник провів частковий розрахунок по договору, сплативши 167 800,00 грн., а саме: 10 000,00 грн. - 30.05.2011 року, 60 000,00 грн. - 04.01.2012 року, 9 400,00 грн. - 06.02.2012 року, 4 600,00 - 05.04.2012 року, 50 000,00 грн. - 09.04.2012 року, 22 800,00 грн. - 20.04.2012 року, 11 000,00 грн. - 28.09.2012 року . Кредитор у заяві про визнання грошових вимог підтверджує часткову сплату боржником заборгованості за спірним договором.
Перевіривши розрахунок кредитора, щодо основного боргу за спірним договором, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру заборгованості на 9 800,00 грн., оскільки вказана сума нарахована за грудень 2012 року, тобто у період порушення провадження у даній справі щодо боржника.
Таким чином, загальна сума заборгованості боржника перед кредитором за договором № 01-01/11-О від 01.01.2011 року складає 67 400,00 грн.
Колегія суддів дійшла висновку, що вимоги кредитора до боржника на загальну суму 67 400,00 грн. - основного боргу за період з січня 2011 року по листопад 2011 року за договором № 01-01/11-О від 01.01.2011 року доведені матеріалами справи і підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
01.06.2011 року, між ТОВ «АСІС - Україна» та ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» укладено договір оренди приміщення № 01-06/11-О. Додатком № 1 від 01.06.2011 року до договору встановлено орендну плату в розмірі 5 000,00 грн. Відповідно додатковій угоді № 1 від 27.04.2012 року до договору встановлено орендну плату в розмірі 1 000,00 грн.
Кредитор нарахував заборгованість за період червень - грудень 2011 року та за період січень - грудень 2012 року на загальну суму 63 000,00 грн., на підтвердження чого надав акт прийому - передачі приміщення від 01.06.2011 року, акти виконаних робіт від 30.06.2011 року, від 31.07.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, від 31.10.2011 року, від 30.11.2011 року, від 31.12.2011 року , від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, від 31.03.2012 року, від 30.04.2012 року, від 31.05.2012 року, від 30.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 31.08.2012 року, від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 31.12.2012 року (а.с.112-131 т.3).
Боржник провів частковий розрахунок по договору, сплативши 50 000,00 грн., а саме: 25 000,00 грн. - 29.12.2011 року, 15 000,00 - 06.02.2012 року,10 000,00 - 05.04.2012 року.
Перевіривши розрахунок кредитора, щодо основного боргу за спірним договором, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру заборгованості на 1 000,00 грн., оскільки вказана сума нарахована за грудень 2012 року, тобто у період порушення провадження у даній справі щодо боржника.
Таким чином, загальна сума заборгованості боржника перед кредитором за договором № 01-06/11-О від 01.06.2011 року складає 12 000,00 грн.
Колегія суддів дійшла висновку, що вимоги кредитора до боржника на загальну суму 12 000,00 грн. - основного боргу за період з червня 2011 року по листопад 2012 року за договором № 01-06/11-О від 01.06.2011 року доведені матеріалами справи і підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
Щодо вимоги кредитора - ТОВ «АСІС - Україна», про стягнення з боржника інфляційних та річних за спірними договорами колегія суддів встановила таке .
Як передбачено чинним законодавством, до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, визначені на дату подання заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором № 12-06/08Д від 25.08.2008 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 6 600,00 грн. зроблено за період з квітня 2009 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 6 550,00 грн ., оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 2 701,90 грн ., зроблений за період з 07.05.2009 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 12-06/08Д від 25.08.2008 року складає 9 251,90 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором №05-11/07Д від 19.11.2008 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 26 307,00 грн. зроблено за період з квітня 2009 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 26 085,00 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 11 996,44 грн., зроблений за період з 07.05.2009 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 05-11/07Д від 19.11.2008 року складає 38 081,44 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором №01-03/09 від 10.03.2009 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 2 676,00 грн. зроблено за період з липня 2009 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 2 652,00 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 1 286,08 грн., зроблений за період з 18.05.2009 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 01-03/09 від 10.03.2009 року складає 3 938,08 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором №01-02/09 від 25.02.2009 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 2 438,00 грн. зроблено за період з липня 2009 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 2 415,00 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 1 239,10 грн., зроблений за період з 11.05.2009 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 01-02/09 від 25.02.2009 року складає 3 654,10 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором № 12-07/08 від 03.07.2008 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 1 185,00 грн. зроблено за період з квітня 2009 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 1 175,00 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 528,08 грн., зроблений за період з 10.06.2009 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 01-02/09 від 25.02.2009 року складає 1 703,08 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором № 01-12/08 від 25.12.2008 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 3 180,00 грн. зроблено за період з липня 2009 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 3 150,00 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 1 591,62 грн., зроблений за період з 04.06.2009 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 01-02/09 від 25.02.2009 року складає 4 741,62 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором № 01-12/07-С від 01.12.2007 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 2 513,22 грн. зроблено за період з квітня 2009 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 2 492,02 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 1 113,09 грн., зроблений за період з 18.06.2009 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 01-02/09 від 25.02.2009 року складає 3 605,11 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором № 01-11/08 від 01.11.2008 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 37 174,60 грн. зроблено за період з квітня 2009 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2009 року по листопад 2012 року у розмірі 36 842,20 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 17 488,72 грн., зроблений за період з 05.04.2009 року по 24.02.2011 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 01-02/09 від 25.02.2009 року складає 54 330,92 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором № 01-01/10-О від 01.01.2010 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 14 413,92 грн. зроблено за період з січня 2010 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з січня 2010 року по листопад 2012 року у розмірі 14 291,71 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 8 524,30 грн., зроблений за період з 06.01.2010 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 01-01/10-О від 01.01.2010 року складає 22 816,01 грн.
Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» грошових зобов'язань за договором № 01-01/11-О від 01.01.2011 року, колегія суддів встановила, що розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 2 700,00 грн. зроблено за період з січня 2011 року по грудень 2012 року. Проте, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним розрахунок інфляційних втрат за період з січня 2011 року по листопад 2012 року у розмірі 2 565,20 грн. , оскільки у грудні 2012 року порушено провадження у даній справі. Розрахунок 3% річних у розмірі 3 025,40 грн., зроблений за період з 06.01.2011 року по 13.12.2012 року, є правомірним.
Таким чином, загальна сума заборгованості інфляційних втрат та 3% річних боржника перед кредитором за договором № 01-01/11-О від 01.01.2011 року складає 5 590,60 грн.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку , що вимоги кредитора до боржника на загальну суму 147 712,86 грн. - інфляційних втрат та 3% річних за вищенаведеними договорами доведені матеріалами справи і підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ТОВ «АСІС -Україна» до боржника на загальну суму 669 542,36 грн. , яка складається з основного боргу, інфляційний втрат та 3% річних у розмірі 659 722,21 грн., пені у розмірі 4 394,76 грн . та витрат по сплаті державного мита і витрат за ІТ судового процесу у розмірі - 5 425,39 грн ., підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
Щодо грошових вимог Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області колегія суддів встановила наступне.
28.02.2014 року до господарського суду Сумської області у порядку статті 14 Закону про банкрутство звернулася Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області з кредиторськими вимогами до боржника по заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску, в якій просило визнати його кредитором ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» з вимогами на суму 311 552,42 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника ( а.с.51-52 т.2).
Боржник надав заперечення проти вимог ДПІ у м. Сумах № 07-14-37 від 12.03.2014 року, в яких просить суд у задоволенні заяви ДПІ відмовити, вважаючи заявлені вимоги поточними (а.с.78 т.2).
Оскаржуваною ухвалою у визнанні вимог ДПІ у м. Сумах у сумі 311 552,42 грн. господарським судом відмовлено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Статтею 1 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство.
Як убачається з документів, наданих до заяви з вимогами, заборгованість ПАТ ВЕК «Сумимашгаз» виникла та почала збільшуватись у період з 19.11.2013 року по 15.01.2014 року, тобто після порушення провадження у даній справі про банкрутство.
З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено ДПІ у м. Сумах у визнанні вимог у сумі 311 552,42 грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів, у зв'язку з чим у цій частині оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції не повно і всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано їм належну правову оцінку та винесено ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, що дає підставу для зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 99, 101, п.4 ч.1 статті 103,п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу боржника - Публічного акціонерного товариства Виробничо -енергетична компанія «Сумигазмаш» задовольнити частково.
Апеляційну скаргу кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Партнер Груп» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІС-Україна» задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у справі
№ 5021/1878/12 змінити.
Абзац третій пункту першого резолютивної частини ухвали суду від 07.05.2014 року у справі № 5021/1878/12 викласти у наступній редакції:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Культурно - діловий центр» - 1 218,
00 грн. витрати по сплаті державного мита визнати і включити до першої черги вимог кредиторів; 413 177,86 грн. - основний борг, інфляційні втрати та 3% річних визнати і включити до четвертої черги вимог кредиторів; 190 000,00 грн.- штрафу визнати і включити до шостої черги вимог кредиторів.
В іншій частині вимог ТОВ «Культурно-діловий центр» - відмовити.
Абзац четвертий пункту першого резолютивної частини ухвали суду від 07.05.2014 року у справі № 5021/1878/12 викласти у наступній редакції:
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» - 1218 грн. - витрат по сплаті державного мита визнати і включити до першої черги реєстру вимог кредиторів; 10 870 909,14 грн. - визнати та внести окремо до реєстру вимог, як вимоги, забезпечені заставою майна.
В іншій частині вимог ПАТ «Укрсоцбанк» - відмовити.
Абзац п'ятий пункту першого резолютивної частини ухвали суду від 07.05.2014 року у справі № 5021/1878/12 викласти у наступній редакції:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АСІС-Україна» - 5 425,39 грн. витрат по сплаті державного мита визнати і включити до першої черги реєстру вимог кредиторів; 659 722,21 грн. - основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних визнати і включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; 4 394,76 грн. - пені визнати і включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
В іншій частині вимог ТОВ «АСІС-Україна» - відмовити.
В іншій частині ухвалу господарського суду Сумської області від 07.05.2014 року у справі № 5021/1878/12 залишити без змін.
Справу № 5021/1878/12 направити на розгляд до господарського суду Сумської області.
Повний текст постанови складено 26.07.2014 р.
Головуючий суддя О.А. Пуль
суддя В.В.Лакіза
суддя О.В.Плахов
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2014 |
Оприлюднено | 30.07.2014 |
Номер документу | 39913440 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні