Ухвала

від 24.07.2014 по справі 809/2452/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"24" липня 2014 р. справа № 809/2452/14

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Лисецької селищної ради Тисменицькому районі Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку і скасування державної реєстрації, -

ВС Т А Н О В И В:

23.07.2014 року ОСОБА_1 звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд із позовом до Управління Держкомзему у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Лисецької селищної ради Тисменицькому районі Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку і скасування державної реєстрації.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 за заповітом ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в 1999 році вступила у володіння та користування будинковолодінням, яке знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1. В 2009 році в порушення вимог статей 116, 152, 155, 158 Земельного кодексу України відповідачі без попереднього погодження із позивачем протиправно вилучили у ОСОБА_1 належну її вказану земельну ділянку та передали у власність ОСОБА_2, про що остання оформила державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №9064198. ОСОБА_1 вважає, що видачею такого державного акта порушено її право на володіння і користування землею, у зв'язку із чим просить визнати недійсним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №9064198, який зареєстрований за №010931200132, а також скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер №2625855600 02 002 0217.

Розглянувши адміністративний позов, вивчивши долучені до нього письмові документи і матеріали, суд, вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у адміністративній справі окружним адміністративним судом, виходить із наступних правових позицій.

Об'єктом оскарження у позові визначено державний акт на право власності на земельну ділянку, а об'єктом захисту порушеного права - право володіння і користування земельної ділянкою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, адміністративними судами не розглядаються справи з приводу спорів, окремий порядок судового провадження щодо яких встановлено Конституцією чи іншими законами України (в тому числі процесуальними законами).

З урахуванням вказаного суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Як слідує із змісту долученого до матеріалів справи копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №9064198, останній виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Лисецької селищної ради Тисменицькому районі Івано-Франківської області від 13.10.2006 року. Таке рішення є актом індивідуальної дії і вичерпало свою юридичну силу після реалізації, а саме - після одержання власниками земельної ділянки (ОСОБА_2) документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації.

Прохальна частина позову ОСОБА_1 не містить вимог щодо визнання протиправним і скасування рішення Лисецької селищної ради Тисменицькому районі Івано-Франківської області від 13.10.2006 року та протиправними дії Управління Держкомзему у Тисменицькому районі Івано-Франківської області при реалізації владної управлінської функції щодо погодження, видачі і реєстрації державного акту на право власності на землю.

На час звернення ОСОБА_1 до суду власником спірної земельної ділянки (повністю або частково) є ОСОБА_2, яка отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №9064198 (зареєстрований за №010931200).

Із вказаного суд дійшов висновку, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні здійснювати у спосіб, визначений у статтях 152 Земельного кодексу України та 16 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 року у справі №21-228а13, яка відповідно до приписів частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування усіма судами України.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 16 Цивільного процесуального кодексу України суди, серед іншого, розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних , сімейних, трудових відносин .

З огляду на суть правовідносин, визначених позовними вимогами, суд приходить до висновку, що такий позов не належить вирішувати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з підвідомчістю даного спору місцевому загальному суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження у справі якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України ''Про судовий збір'' сплачена сума судового збору, серед іншого, повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Управління Держкомзему у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Лисецької селищної ради Тисменицькому районі Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку і скасування державної реєстрації.

Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 73,08 гривень, сплачений згідно квитанції №210.15.1/14914 від 22.07.2014 року.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.