Постанова

від 22.07.2014 по справі 813/3870/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. Львів № 813/3870/14

15 год. 08 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кухарський І.Р.;

відповідача: представник Каранець Р.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Робітня» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Робітня» (далі - ТОВ «Робітня») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002262201/6634 від 07.05.2014 року та №0002252201/6632 від 07.05.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржувані рішення прийнято на підставі акта перевірки, у якому податковий орган зазначив про те, що господарські операції між ТОВ «Робітня» та його контрагентами ПП «Електротех» та ТОВ «Фавон» вчинено без мети настання реальних наслідків. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки такі ґрунтуються лише на акті перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 26.07.2013 року №133/22-10/31804193 «Про неможливість проведення перевірки суб'єкта господарювання ПП «Електротех» за період 01.03.2011р.- 31.03.2012р.» та на акті перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.08.2013 року №18/22-40/20772466 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фавон» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія Метром» за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р., ТОВ «Вайз Юніон ЛТД» за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2013 р., ТОВ «Конді 50» за період з 25.06.2012 р. по 31.03.2013 р.». Зазначає, що платник податків не несе відповідальності за недотримання податкового законодавства контрагентами. Вважає, що відповідач не надав належної правової оцінки належно оформленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку щодо використання придбаних робіт та послуг у господарській діяльності ТОВ «Робітня». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про нереальність таких господарських операцій, а тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №164/114/13-07-22-01-10/13840827 від 23.04.2013 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ «Робітня» з питань правомірності формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ПП «Електротех» за період липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року; з ТОВ «Фавон» за період вересень 2012 року, листопад 2012 року. В основу акта перевірки ТОВ «Робітня» покладено висновки актів перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 26.07.2013 року №133/22-10/31804193 та ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.08.2013 року №18/22-40/20772466. В даних актах щодо контрагентів ТОВ «Робітня», зазначено, що ПП «Електротех» до перевірки не надано первинних бухгалтерських та податкових документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Електротех» та його постачальників не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг на адресу підприємства, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ПП «Електротех» з його постачальниками, тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє. Також не встановлено факту передачі товарів (послуг) від контрагентів-постачальників до ТОВ «Фавон», у зв'язку з ненаданням до перевірки договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Із урахуванням такої інформації, ДПІ у Шевченківському районі зроблено висновки про відсутність фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Робітня» із названими вище контрагентами, тому надані до перевірки документи не мають силу первинних документів. В судовому засіданні представник відповідача також вказав про відсутність відповідних дозвільних документів.

У підсумку відповідач зазначив, що позивачем завищено витрати по розрахунках з ПП «Електротех» на 1076686,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на 247638,00 грн. та завищено податковий кредит по розрахунках з ПП «Електротех» на 246061,86 грн., по розрахунках з ТОВ «Фавон» на 26626,81 грн., в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 272688,67 грн. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення №0002262201/6634 від 07.05.2014 року, яким ТОВ «Робітня» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 409033,00 грн. та №0002252201/6632 від 07.05.2014 року, яким ТОВ «Робітня» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 247638,00 грн., і на думку відповідача, підстав для їх скасування немає.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи:

ТОВ «Робітня» зареєстроване 17.08.1992 року у Виконавчому комітеті Львівської міської ради. Підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва №18176728, виданого 09 березня 2006 року. ТОВ «Робітня», здійснює господарську діяльність з виробництва електророзподільної та контрольної апаратури, електромонтажні роботи, оптова торгівля, електропобутовими приладами та діяльність у сфері інжинірингу.

З 31.03.2014 року по 04.04.2014 року ДПІ у Шевченківському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Робітня» з питань правомірності формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ПП «Електротех» за період липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року; з ТОВ «Фавон» за період вересень 2012 року, листопад 2012 року, за результатами якої складено акт №164/114/13-07-22-01-10/13840827 від 23.04.2013 року (саме дата « 2013 рік» зазначена в акті) (далі - акт перевірки від 23.04.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ «Робітня», відповідач використав акти ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 26.07.2013 року №133/22-10/31804193 «Про неможливість проведення перевірки суб'єкта господарювання ПП «Електротех» за період 01.03.2011р.- 31.03.2012р.» та ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.08.2013 року №18/22-40/20772466 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фавон» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія Метром» за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р., ТОВ «Вайз Юніон ЛТД» за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2013 р., ТОВ «Конді 50» за період з 25.06.2012 р. по 31.03.2013 р.».

В акті перевірки ПП «Електротех» ДПІ у Залізничному районі м. Львова встановлено відсутність посадових осіб за юридичною адресою підприємства та вказано, що ПП «Електротех» до перевірки не надано первинних бухгалтерських та податкових документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Електротех» та його постачальників не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг на адресу підприємства, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ПП «Електротех» з його постачальниками, тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє.

У висновках акта перевірки ТОВ «Фавон» ДПІ у Личаківському районі м. Львова зазначила, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою та про неможливість фактичного здійснення ним господарських операцій у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, а саме відсутність для цього будь-яких виробничих потужностей, а також трудових ресурсів. Це, на думку податкового органу, свідчить про нікчемність укладених договорів ТОВ «Фавон».

На основі таких висновків відповідач у своєму акті перевірки від 23.04.2014 року зазначив, що ТОВ «Робітня» завищено витрати по розрахунках з ПП «Електротех» на 1076686,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на 247638,00 грн., в тому числі за 3 кв. 2011 року на 139961,00 грн., за 4 кв. 2011 року на 107677,00 грн.; завищено податковий кредит по розрахунках з ПП «Електротех» на 246061,86 грн., по розрахунках з ТОВ «Фавон» на 26626,81 грн., в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 272688,67 грн., в тому числі за липень 2011 року на 40555,33 грн., серпень 2011 року на 53641,73 грн., вересень 2011 року на 27508,36 грн., грудень 2011 року на 93631,71 грн., січень 2012 року на 10276,14 грн., березень 2012 року на 20448,59 грн., вересень 2012 року на 10816,67 грн., жовтень 2012 року на 83,24 грн., листопад 2012 року на 15726,90 грн., оскільки не встановлено факт отримання електромонтажних робіт від ПП «Електротех» та ТОВ «Фавон».

У висновках акта перевірки від 23.04.2014 року ДПІ у Шевченківському районі зазначила, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на 247638,00 грн., в тому числі за 3 кв. 2011 року на 139961,00 грн., за 4 кв. 2011 року на 107677,00 грн.;

2) п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 272688,67 грн., в тому числі за липень 2011 року на 40555,33 грн., серпень 2011 року на 53641,73 грн., вересень 2011 року на 27508,36 грн., грудень 2011 року на 93631,71 грн., січень 2012 року на 10276,14 грн., березень 2012 року на 20448,59 грн., вересень 2012 року на 10816,67 грн., жовтень 2012 року на 83,24 грн., листопад 2012 року на 15726,90 грн.

На підставі акта перевірки від 23.04.2014 року ДПІ у Шевченківському районі прийняла:

1) податкове повідомлення-рішення №0002262201/6634 від 07.05.2014 року, яким ТОВ «Робітня» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 409033,00 грн.;

2) №0002252201/6632 від 07.05.2014 року, яким ТОВ «Робітня» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 247638,00 грн.

Не погодившись з такими рішеннями органу доходів і зборів, платник звернувся з даним позовом до суду.

На реалізацію принципу офіційного з'ясування обставин справи суд витребував у позивача додаткові докази на підтвердження використання приданих товарів у господарській діяльності. Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ПП «Електротех»:

Згідно умов договорів підряду №74/1 від 30 червня 2011 року, №98/1 від 22 вересня 2011 року, №01/10 від 01 жовтня 2011 року, №112 від 31 жовтня 2011 року укладених між ТОВ «Робітня» (Підрядник) та ПП «Електротех» (Субпідрядник), Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати за дорученням Підрядника та у відповідності до умов цих Договорів, згідно додатків - специфікацій до кожного етапу, електромонтажні роботи: в м. Золочів на об'єкті ТОВ «Електроконтакт Україна» та в м. Кам'янка-Бузька на об'єкті ТОВ «Кроно-Україна»; в м.Львів на об'єкті ТОВ «Айпіє-Л»; в м.Львові на об'єкті ТОВ «Транс-Сервіс-1» здати в обумовлені строки результати робіт Підряднику, а Підрядник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Також виконати роботи по виготовленню електрощитового обладнання згідно умов Договору підряду №01/10 від 2011 року.

На виконання умов зазначених Договорів підряду ТОВ «Електротех» виконано електромонтажні роботи та роботи по виготовленню електрощитового обладнання на суму 1476371,17 грн. Факт передачі та отримання робіт підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт, а саме за липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, грудень 2011 року, березень 2012 року (т.І, а.с. 68-90).

Перевіркою встановлено, що у бухгалтерському обліку дані господарські операції відображені: К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», Д-т рахунку 23 «Виробництво».

Вартість придбаних у ПП «Електротех» електромонтажних робіт за 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року віднесено до складу валових витрат позивача. По факту виконаних робіт згідно з переліченими вище актами приймання виконаних робіт, ПП «Електротех» виписало позивачу податкові накладні, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних: №21 від 29.07.2011 року, №22 від 29.07.2011 року, №19 від 31.08.2011 року, №20 від 31.08.2011 року, №12 від 30.09.2011 року, №13 від 30.09.2011 року, №1 від 05.12.2011 року, №2 від 05.12.2011 року, №3 від 05.12.2011 року, №4 від 05.12.2011 року, №5 від 05.12.2011 року, №7 від 05.12.2011 року, №19 від 23.12.2011 року, №20 від 23.12.2011 року, №1 від 05.01.2012 року, №2 від 10.01.2012 року, №8 від 19.03.2012 року, №9 від 20.01.2012 року, №12 від 23.01.2012 року (т.І, а.с. 91-119).

За отримані від ПП «Електротех» виконані роботи позивачем перераховано кошти в сумі 1437471,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т.І, а.с. 120-134). Станом на 31.03.2012 року сальдо у ТОВ «Робітня» по розрахунках з ПП Електротех» - 38900,00 грн.

Податок на додану вартість в сумі 246061,88 грн. позивач відніс до складу податкового кредиту у липні 2011 року, у серпні 2011 року, у вересні 2011 року, у грудні 2011 року, у січні 2012 року та у березні 2012 року. Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Електротех» відображено у податковій звітності ТОВ «Робітня», про що свідчать копії додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ.

Щодо господарських відносин ТОВ «Робітня» та ТОВ «Фавон», суд зазначає наступне.

Відповідно до договорів підряду від 23 липня 2012 року №63, від 28 серпня 2012 року №70, від 05 вересня 2012 року №73, укладених між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Фавон» (Субпідрядник), останній зобов'язується на свій ризик виконати за дорученням Підрядника та у відповідності до умов зазначених договорів, згідно додатків-специфікацій до кожного етапу, електромонтажні роботи та монтажні роботи із встановлення електротехнічного обладнання: в м.Львів на об'єкті ТОВ « 112 Україна»; на об'єкті будівництва заводу по переробці олійних культур в с.Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області; на об'єкті АТЗТ «Універмаг «Луцьк». Здати в обумовлені строки результати робіт Підряднику, а Підрядник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Виконання умов зазначених Договорів підряду підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи актами здавання - приймання робіт від 28 вересня 2012 року, від 06 листопада 2012 року, від 30 листопада 2012 року, від 31 серпня 2012 року усього на суму 159760,64 грн. (т.І, а.с. 44-51, 163).

Формування податкового кредиту за рахунок цих правовідносин підтверджуються виписаними ТОВ «Фавон» податковими накладними №13 від 26.09.2012 року, №14 від 28.09.2012 року, №7 від 16.10.2012 року, №10 від 31.08.2012 року, №9 від 26.11.2012 року, №12 від 30.11.2012 року, №11 від 05.11.2012 року, №7 від 16.11.2012 року, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Вартість вищевказаних електромонтажних робіт обліковано у бухгалтерському обліку платника податку К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», Д-т рахунку 23 «Виробництво».

За виконані ТОВ «Фавон» роботи позивач розрахувався, що підтверджується платіжними дорученнями: №2083 від 18.09.2012 року, №2084 від 18.09.2012 року, №2519 від 05.11.2012 року, №2606 від 16.11.2012 року, №2692 від 26.11.2012 року, №2755 від 30.11.2012 року (т.І, а.с. 54-59) та копіями банківських виписок (т.І, а.с. 161, 162).

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Фавон» відображено у податковій звітності ТОВ «Робітня», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень, жовтень та листопад 2012 року.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Податковий кодекс України (далі - ПК України) містить наступні нормативні положення щодо порядку формування валових витрат, податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно п.14.1.27 ст.14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з приписами п.138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. П.п. 138.1.1. ст. 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до вимог п. 201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.(п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

ТОВ «Робітня» є суб'єктом господарювання у сфері виробництва електророзподільної та контрольної апаратури, електромонтажні роботи, оптова торгівля, електропобутовими приладами та діяльність у сфері інжинірингу. Господарська діяльність ТОВ «Робітня», пов'язана із електромонтажними роботами здійснюється відповідно до Ліцензії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Серії АВ №558722, виданої 22 вересня 2010 року та дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки №068.08.46-31.20.1 від 28.02.2011 року та №227.12.46-43.21 від 05.04.2012 року.

Використання придбаних ПП «Електротех» та ТОВ «Фавон» робіт у господарській діяльності позивача та їх економічна обґрунтованість підтверджена необхідністю виконання частини робіт за замовленнями іншими суб'єктами господарювання у позивача, що обґрунтовується наступним: договором №74 на виконання робіт від 05 вересня 2012 року, додатковою угодою №1 від 22 листопада 2012 року, договором №28 на монтажні роботи та поставку продукції від 25 лютого 2011 року та специфікацією №1, договором № 49 на монтажні роботи та поставку продукції від 04 квітня 2011 року (разом із Додатком №1), договором будівельного субпідряду №1010/05СП від 03 червня 2011 року, договором №180811 на монтажні роботи та поставку електротехнічного обладнання від 18 серпня 2011 року, Договором №146 на монтажні роботи та поставку продукції від 22 вересня 2011 року та специфікацією №1, договором №119 від 16 листопада 2011 року, договором №53 на монтажні роботи та поставку електротехнічного обладнання від 2 липня 2012 року та специфікаціями на поставку обладнання та на виконання робіт, разом із графіком виконання робіт (т.І, а.с. 171-208), договором №71 від 28 серпня 2012 року, специфікаціями до нього та календарними графіками виконання поставки (т.ІІ, а.с.85-112).

Дані господарські операції обліковані у реєстрах документів ТОВ «Робітня» (т.ІІ, ст.58-63).

Суд звертає увагу, що вказані договори підряду не передбачали прямої заборони залучення інших суб'єктів господарювання для виконання цих робіт. Таким чином судом встановлено, що умови укладених між ПП «Електротех», ТОВ «Фавон» та позивачем договорів виконані, про що свідчать долучені до матеріалів справи первинні документи, яким відповідач не надав належної оцінки під час проведення перевірки. Тому судом не враховуються долучені відповідачем листи відповіді від ТОВ «Електроконтакт Україна» від 08.07.2014 року, ПП «Оліяр» від 07.07.2014 року та ПАТ «Універмаг «Луцьк» від 14.07.2014 року, їх зміст лише свідчить про виконання усіх зобов'язань ТОВ «Робітня» перед перерахованими контрагентами.

Підставою для формування податкового кредиту ТОВ «Робітня» за липень 2011 року серпень 2011 року, вересень 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписаними ТОВ «Фавон» та ПП «Електротех» за наслідками операцій з виконання електромонтажних робіт. Зауважень щодо оформлення податкових накладних відповідач не зазначив. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ТОВ «Робітня» по придбанню та використанню таких робіт, підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Натомість, мотиви, з яких орган доходів і зборів дійшов висновку про нереальність господарських операцій, судячи зі змісту акта перевірки, зводяться до власних припущень про неможливість ТОВ «Робітня» реального виконання договірних зобов'язань, без аналізу будь-яких первинних документів.

Оцінюючи ці факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням сторін, а також враховує, що характер робіт, що виконувались відповідає виду діяльності як позивача, так і його контрагентів ТОВ «Фавон» та ПП «Електротех» (Ліцензії ІДАБК у Львівській області, дозвіл ТУ Держгірпромнагляду по Львівській області (т.ІІ, а.с. 77, 81-84).

За таких обставин, судом не враховуються доводи відповідача про те, що відсутність дозвільних документів у контрагентів позивача свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки їх наявність не досліджувалась податковим органом під час проведення перевірки ТОВ «Робітня» і відповідний акт не складався, що не заперечувалась представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем по суті ґрунтуються на одних лише актах ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 26.07.2013 року №133/22-10/31804193 та ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.08.2013 року №18/22-40/20772466, у яких зазначено про фіктивність господарської діяльності контрагентів позивача та про нікчемність укладених ними договорів. З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних ним робіт, а також правомірності формування валових витрат підприємства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат, валових доходів та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Крім цього, висновки органів доходів і зборів щодо відсутності контрагентів ТОВ «Робітня» за юридичною адресою було зафіксовано в актах перевірки, які датовані 2013 роком, в той час, як господарські операції позивача із ТОВ «Фавон» та ПП «Електротех» відбувались у 2011-2012 роках, доказів щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом стосовно відсутності вказаних контрагентів за юридичною адресою на час здійснення господарських операцій відповідачем не представлено.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про нереальне проведення господарських операцій та здійснення діяльності, спрямованої лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано було зроблено висновок, що позивачем завищено витрати по розрахунках з ПП «Електротех» на 1076686,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на 247638,00 грн. та завищено податковий кредит по розрахунках з ПП «Електротех» на 246061,86 грн., по розрахунках з ТОВ «Фавон» на 26626,81 грн., в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 272688,67 грн.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Тому прийняті на основі висновків акта перевірки від 23.04.2014 року податкові повідомлення-рішення від 07.05.2014 року №0002262201/6634 та №0002252201/6632 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002262201/6634 від 07.05.2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002252201/6632 від 07.05.2014 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Робітня» (вул. Б. Хмельницького, 223 в, м. Львів, 79024, код ЄДРПОУ 13840827) судовий збір у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25.07.2014 року.

Суддя Клименко О.М.