Рішення

від 24.07.2014 по справі 923/946/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 р. Справа № 923/946/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірнього підприємства "Агропроменерго", смт. Велика Олександрівка Херсонської області

до Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області, смт. Архангельське Високопільського району Херсонської області

про стягнення 70521,15 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кіженцев В.С. - директор;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: дочірнє підприємство "Агропроменерго" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області (відповідач) по договору №5 від 09.07.2013р. суму основного боргу у розмірі 57800,17 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 4388,82 грн., суму 3% річних у розмірі 1282,69 грн., суму пені у розмірі 6194,91 грн., та по договору №6 від 09.07.2013р. суму основного боргу у розмірі 709,00 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 53,84 грн., суму 3% річних у розмірі 15,73 грн., суму пені у розмірі 75,99 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договорів підряду №5 від 09.07.2013р. та №6 від 09.07.2013р., положення ст. 625 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 224 ГК України.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, але 23.07.2014р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, просить розглянути справу без участі його представника. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

За ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи №923/946/14, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Позивач у судовому засіданні 24.07.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 09 липня 2013 року між дочірнім підприємством "Агропроменерго" (підрядник) та Архангельською селищною радою Високопільського району Херсонської області (замовник) було укладено договір №5 про здійснення капітального ремонту електропостачання артезіанської свердловини №6-112 смт. Архангельське.

Згідно умов п.1.1. договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту електропостачання артезіанської свердловини №6-112 смт. Архангельське. Об'єм та вартість робіт визначаються договором та кошторисом, яка становить 57800,17 грн.

Відповідно до п.3.1. договору, замовник сплачує виконання робіт в наступному порядку: 1) до початку робіт аванс у розмірі 30% від кошторисної вартості робіт в сумі 17340,05 грн. 2) остаточний розрахунок за роботи здійснюється після підписання акту приймання виконаних робіт.

На підставі п.4.1. договору, розрахунки проводяться на підставі акту приймання виконаних робіт по мірі виконання робіт. Замовник зобов'язаний оформити акт приймання виконаних робіт протягом трьох днів з дня пред'явлення його підрядчиком.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2013р. між сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за договором №5 на суму 57800,17 грн., підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

З вищезазначеного акту вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором підряду №5 виконав належним чином, а роботу у повному обсязі.

Відповідач, всупереч договірним зобов'язанням за виконану позивачем роботу не розрахувався, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 57800,17 грн.

Крім того, 09 липня 2013 року між дочірнім підприємством "Агропроменерго" (підрядник) та Архангельською селищною радою Високопільського району Херсонської області (замовник) було укладено ще один договір №6 на організацію проведення державної експертизи кошторисної документації по "Капітальному ремонту електропостачання артезіанської свердловини №6-112 смт. Архангельське Високопільського району Херсонської області".

Згідно умов п.1.1. договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на організацію проведення державної експертизи кошторисної документації по "Капітальному ремонту електропостачання артезіанської свердловини №6-112 смт. Архангельське Високопільського району Херсонської області". Об'єм та вартість робіт визначаються договором та кошторисом, яка становить 709,00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору, замовник сплачує виконання робіт в наступному порядку: 1) розрахунок за роботи здійснюється після підписання акту приймання виконаних робіт.

На підставі п.4.1. договору, розрахунки проводяться на підставі акту приймання виконаних робіт по мірі виконання робіт. Замовник зобов'язаний оформити акт приймання виконаних робіт протягом трьох днів з дня пред'явлення його підрядчиком.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2013р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за договором №6 на суму 709,00 грн., підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

З вищезазначеного акту вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором підряду №6 виконав належним чином, а роботу у повному обсязі.

Відповідач, всупереч договірним зобов'язанням за виконану позивачем роботу не розрахувався, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 709,00 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З приписів частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст. 843). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів погашення заявлених сум основного боргу у розмірі 57800,17 грн. та 709,00 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 58509,17 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум пені за договорами №5, 6 від 09.07.2013р. у розмірі 6270,90 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктами 4.2. договорів №5,6 від 09.07.2013р., сторони встановили, що у випадку порушення умов договору, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки виконання зобов'язань у відповідності до об'єму порушення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 232 (ч.6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком, розмір пені становить 6270,90 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми пені у розмірі 6270,90 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 6270,90 грн., є доведеними.

Також, через несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 1298,42 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4442,66 грн. відповідно до розрахунку, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення сум 3% річних у розмірі 1298,42 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4442,66 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області (74022, Херсонська область, Високопільський район, смт. Архангельське, вул. Леніна, 45, код ЄДРПОУ - 04400417) на користь дочірнього підприємства "Агропроменерго" (74100, Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, код ЄДРПОУ - 30649287) суму основного боргу у розмірі 58509,17 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 4442,66 грн., суму пені у розмірі 6270,90 грн., суму 3% річних у розмірі 1298,42 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.07.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко