Рішення

від 16.07.2014 по справі 913/1189/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 липня 2014 року Справа № 913/1189/14

Провадження №8пд/913/1189/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мовекс " , м. Луганськ,

до Луганської міської ради, м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов м. Ірміно Луганської області, -

про внесення змін до договору оренди земельних ділянок.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Маркєловій В.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача - представник не з'явився ;

від відповідача - Полякова О.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу, - довіреність №И01/03-31/5298/0/2-13 від 23.08.2013;

від третьої особи - представник не з'явився , -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди земельних ділянок, укладеного між ним (орендар) та Виконавчим комітетом Луганської міської ради (далі - виконком міськради, орендодавець) 06.11.2002, у нотаріальній формі, за реєстром №3083, державна реєстрація від 02.12.2002 №4165, предметом якого є земельні ділянки площами: 0,0052 га, 0,0030 га та 0,0020 га, - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, надані в оренду терміном до 09 жовтня 2051 року, при цьому: земельна ділянка площею 0,0052 га надана під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; земельна ділянка площею 0,0030 га - під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; земельна ділянка площею 0,0020 га - під розміщений окремий зовнішній вхід до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ, а саме, викласти п. 1.1 та п. 1.2 договору у наступній редакції:

пункт 1.1:

"1.1.Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.10.2002 року за № 229/34 за плату передає в оренду Орендарю земельні ділянки площами 0,0045 га, 0,0030 га та 0,0020 га за адресою: АДРЕСА_1 в межах, визначених проектом відведення земельних ділянок. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельних ділянок";

пункт 1.2:

"1.2.Земельні ділянки надаються Орендарю терміном до 09 жовтня 2051 (дев'ятого жовтня дві тисячі п'ятдесят першого) року: площею 0,0045 га - під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; площею 0,0030 га - під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; площею 0,0020 га - під розміщений окремий зовнішній вхід до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ".

Позов мотивовано посиланням на те, що відповідачем не вжито заходів до приведення спірного договору у відповідність з рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради від 16.05.2003 №176/19 "Про можливість припинення Товариству з обмеженою відповідальністю "МОВЕКС" права оренди частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на перепланування та переобладнання квартири за адресою: АДРЕСА_1 під розміщення офісу, з організацією окремого зовнішнього входу та надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення окремого зовнішнього входу до приміщення за адресою: АДРЕСА_1".

У зв'язку з надходженням позову судом порушено провадження у справі №913/1189/14.

На підставі ст. 75 ГПК України розгляд справи було відкладено з 22.05.2014 до 16.07.2014 - у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду про надання документів та доказів, а також з метою надання учасникам розгляду спору можливості подати додаткові докази.

На підставі заяви позивача від 22.05.2014 за вих. №б/н - про продовження терміну розгляду справи (а.с.133) суд, керуючись частиною 3 ст. 69 ГПК України, ухвалою від 22.05.2014 продовжив його на 15 днів, - до 16.07.2014 року.

До початку судового засідання 16.07.2014 від відповідача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

До судового засідання, призначеного на 16.07.2014, позивач не з'явився, хоча належним чином був поставлений до відома про дату. час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.136;137-138;139-140).

Судом взято до уваги те, що станом на 16.07.2014 від позивача не надійшла заява про зміну позовних вимог або про відмову від них.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, а у судовому засіданні 16.07.2014 пояснив, що позов не визнає, вважаючи його незаконним та необґрунтованим.

Третя особа на стороні позивача (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.) до судового засідання, призначеного на 16.07.2014, не з'явилася, але 13.05.2014, через канцелярію суду, надала відзив на позовну заяву, у якому просить задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, оскільки, на її думку, вони є законними та обґрунтованими (а.с.95-96).

Відповідач не заперечив проти розгляду справи за відсутності позивача та третьої особи.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, а також те. що подальше відкладення розгляду справи є неможливим, оскільки його термін закінчується сьогодні, тобто 16.07.2014, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає, що спір може бути вирішено по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача та третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

06.11.2002 між виконавчим комітетом Луганської міської ради (далі - міськвиконком, орендодавець) та позивачем (орендар) на підставі рішення міськвиконкому від 09.10.2002 №229/34 (а.с.44-45), у нотаріальній формі, за реєстром №3083, було укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до якого орендодавець за плату передає в оренду орендареві (п.1.1) на термін до 09.10.5051 (п.1.2) земельні ділянки площами 0,0052 га, 0,0030 га та 00020 га, які знаходяться за адресою: місто Луганськ, АДРЕСА_1 (п.1.1), пери цьому земельні ділянки надаються: площею 0,0052 га - під будівництво прибудови д вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; площею 0,0030 га - під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; площею 0,0020 га - під розміщений окремий зовнішній вхід д вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ (п.1.2).

У п.4.2 договору сторони зазначили, що зміна його умов можлива за їх взаємною згодою, а у разі її недосягнення - у судовому порядку.

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли домовленості щодо усіх інших його істотних умов.

Державну реєстрацію договору здійснено 02.12.2002 за №4165 (а.с.29-30;31-32).

31.10.2012 між позивачем (орендар) та Луганською міською радою (орендодавець) у нотаріальній формі, за реєстром №1974, укладено договір про внесення змін до вищезгаданого договору, при цьому, зокрема, внесено зміни до його преамбули, згідно яким орендодавцем є Луганська міська рада ; до договору внесено також інші зміни, які не мають значення для вирішення цього спору (а.с.33-34).

З наявних у справі доказів вбачається, що у 2003 році позивач звернувся до Виконавчого комітету Луганської міської ради з клопотанням про припинення права оренди земельної ділянки площею 0,0007 га за адресою: АДРЕСА_1, - у зв'язку з добровільною відмовою.

На підставі цього клопотання міськвиконком 16.05.2003 прийняв рішення №176/19 "Про можливість припинення Товариству з обмеженою відповідальністю "МОВЕКС" права оренди частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на перепланування та переобладнання квартири за адресою: АДРЕСА_1 під розміщення офісу, з організацією окремого зовнішнього входу та надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення окремого зовнішнього входу до приміщення за адресою: АДРЕСА_1", згідно якому:

ТОВ "Мовекс" припинено право оренди частини земельної ділянки площею 0,0007 га, яка знаходиться у м. Луганську, пл. Героїв ВОВ,2 (п.1);

громадянину ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту відведення цієї ж земельної ділянки з метою наступного надання її йому в оренду (пункти 3 та 4);

ТОВ "Мовекс" та Управління земельних ресурсів Луганської міської ради покладено обов'язок про вжиття заходів до внесення змін до вищезгаданого договору оренди землі від 06.11.2002, державна реєстрація від 02.12.2002 за №4165 (пункти 6 та 7) (а.с.84).

На підставі даного рішення 15.01.2004 між Луганською міською радою (орендодавець) та громадянином ОСОБА_4 (орендар) у нотаріальній формі, за реєстром №62, укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,0007 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1), терміном на 49 років для розміщення окремого зовнішнього входу до приміщення (п.1.2).

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли домовленості щодо усіх інших його істотних умов. Його державну реєстрацію здійснено 30.01.2004 за №4835 (а.с.85-86;87-91), при цьому предмет оренди громадянину ОСОБА_4 передано 30.01.2004 (а.с.90).

12.12.2011 громадянин ОСОБА_4 (продавець) та громадянка ОСОБА_1, яка з 12.10.2001 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця (а.с.125-126) (покупець, 3-я особа у справі), у нотаріальній формі, за реєстром №1111, уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення загальною площею 109,0 м 2 , з окремим зовнішнім входом та ганком (п.1.1), яке належить продавцеві на праві власності (п.1.3) та знаходиться за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВОВ, 2/30 (п.1.2).

Зазначений об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 0,0007 га, яка перебуває у продавця в оренді (п.1.8) (а.с.78-79).

Покупець здійснив державну реєстрацію згаданого договору купівлі-продажу та права власності на об'єкт нерухомості, що підтверджується витягами: з державного реєстру правочинів №10785481 від 12.12.2011 (а.с.80) та про державну реєстрацію прав №32574453 від 20.12.2011 (а.с.81).

З метою отримання в оренду земельної ділянки площею 0,0007 га, на якій розташований згаданий об'єкт нерухомості, ФОП ОСОБА_1 18.06.2013 з Луганським комунальним землевпорядним підприємством уклала договір №13/0370 на здійснення виконавчої зйомки цієї земельної ділянки (а.с.105-116), в ході здійснення якої дізналася про те, що вона(земельна ділянка) перебуває одночасно у користуванні як громадянка ОСОБА_4, так і позивача - ТОВ "Мовекс", - про що листом від 15.01.2014 за вих. №б/н (а.с.104) повідомила останнього.

Цей спір виник з наступних підстав.

Як вбачається з документальних доказів, наданих позивачем до справи (технічного звіту про відведення земельних ділянок), станом на час їх відведення позивачеві у користування проект землеустрою не суперечив містобудівній документації та чинним нормам і правилам (а.с.40-73).

Про факт одночасного перебування спірної земельної ділянки площею 0,0007 га у користуванні позивача - ТОВ "Мовекс" та громадянина ОСОБА_4, позивач, як він стверджує, дізнався 16.01.2014 - після отримання листа від ФОП ОСОБА_1 (а.с.36;104).

З урахуванням зазначеної обставини та з метою внесення змін до вищезгаданого договору оренди землі від 06.11.2002 (а.с.29-30) позивач 18.03.2014 звернувся до Луганської міської ради з листом за вих. №13/03-14 (а.с.82), яку відповідач отримав 18.03.2014 (а.с.82), а розглянувши його, відхилив пропозицію позивача, пославшись на необхідність дотримання нині чинного порядку вирішення питання про припинення права користування частиною земельної ділянки, вказавши на постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 №526 "Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

Судом встановлено, що згаданою постановою Кабінету Міністрів України не регулюється питання про внесення змін до договору оренди землі у разі наявності з цього приводу відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Мовекс" з цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав.

Заслухавши відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності позивача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ)).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами у цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.ст.125-126 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") право оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони договору передбачили можливість внесення змін до нього (пункт 4.2), - що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про оренду землі", якою встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при не досягненні згоди між сторонами щодо змін договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Аналогічне положення містить стаття 30 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Правова позиція щодо можливості внесення змін до договору оренди землі у разі наявності спору між його сторонами викладена у абзаці четвертому п.2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі - постанова №6), у якому зазначено, що статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої ст. 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а також ухилення орендаря (відповідача) від приведення його у відповідність до чинного законодавства.

Такою істотною зміною позивач вважає винесення виконкомом Луганської міської ради рішення від 16.05.2003 №176/19 - про часткове припинення для ТОВ "Мовекс" права користування земельною ділянкою площею 0,0052га, а саме: її часткою розміром 0,0007 га (а.с.84), яке до цього часу не виконано ані позивачем, ані Луганською міською радою, незважаючи на те, що пунктами 6 та 7 цього рішення саме на них було покладено його виконання.

У справі у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, доведено, що між сторонами існує спір з приводу внесення змін до договору оренди землі від 06.11.2002 щодо фактичної площі земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача після прийняття міськвиконкомом рішення від 16.05.2003 №176/19, - тобто 0,0045 га, а не 0,0052 га.

Відповідач, будучи достеменно обізнаним з приводу набрання чинності вищезгаданим рішеннями міськвиконкому, яке потягнуло за собою істотну зміну обставин, ухилився від внесення змін до спірного договору.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керується приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку позивачем належним чином доведена наявність сукупності усіх 4-х обставин, передбачених даною нормою закону.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

Оцінивши дії позивача, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада, яка відповідно до договору від 31.10.2012 про внесення змін до договору від 06.11.2002 є стороною останнього.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.1998 №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, а в силу пункту 35 частини 1 цитованої статті Закону до виключної компетенції названих рад також належить затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору у сумі 1218,00 грн. покладає на позивача та на відповідача у рівних долях.

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,27,32-34,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мовекс" до Луганської міської ради - про внесення змін до договору оренди земельних ділянок - задовольнити повністю.

2.Внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мовекс" (орендар) 06.11.2002, у нотаріальній формі, за реєстром №3083, державна реєстрація від 02.12.2002 №4165, предметом якого є земельні ділянки площами: 0,0052 га, 0,0030 га та 0,0020 га, - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, надані в оренду терміном до 09 жовтня 2051 року, при цьому: земельна ділянка площею 0,0052 га надана під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; земельна ділянка площею 0,0030 га - під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; земельна ділянка площею 0,0020 га - під розміщений окремий зовнішній вхід до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ, а саме, викласти п. 1.1 та п. 1.2 договору у наступній редакції:

пункт 1.1:

"1.1.Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.10.2002 року за № 229/34 за плату передає в оренду Орендарю земельні ділянки площами 0,0045 га, 0,0030 га та 0,0020 га за адресою: АДРЕСА_1 в межах, визначених проектом відведення земельних ділянок. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельних ділянок";

пункт 1.2:

"1.2.Земельні ділянки надаються Орендарю терміном до 09 жовтня 2051 (дев'ятого жовтня дві тисячі п'ятдесят першого) року: площею 0,0045 га - під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; площею 0,0030 га - під будівництво прибудови до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ та благоустрій прилеглої території; площею 0,0020 га - під розміщений окремий зовнішній вхід до вбудованого нежитлового напівпідвального приміщення І-ІІ".

2.1.Відповідно до приписів ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни у праві оренди земельної ділянки, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Луганської міської ради, ідентифікаційний код 26070794, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мовекс", ідентифікаційний код 31784240, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Сплату решти судового збору у сумі 609 грн. 00 коп. покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 16.07.2014 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 21 липня 2014 року.

Суддя А.П.Середа