Рішення

від 25.07.2014 по справі 907/446/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2014 Справа № 907/446/14

За позовом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

до відповідача приватне підприємство «Крок» с.Лісарня, Мукачівського р-ну

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_1

про стягнення суми 100820,00 грн. безпідставно сплачених бюджетних коштів

Головуючий суддя Йосипчук О.С.

представники:

від позивача - Муртазін О.А., заступник начальника управління, довіреність №01-19/1733 від 15.05.2014р.

від відповідача : представник не з'явився

від третьої особи - не з'явився

Суть спору: Департамент освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород звернувся з позовом до приватного підприємства «Крок» с.Лісарня про стягнення суми 100820грн. безпідставно сплачених бюджетних коштів внаслідок завищення вартості послуг.

Як на підставу для задоволення позову, позивач покликається на те, що під час проведення Державною фінансовою інспекцією у Закарпатській області ревізії фінансово-господарської діяльності управління у справах молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2012 р., за результатами якої складено акт №07-03/61 від 21.06.2012р., встановлено, що при визначенні вартості наданих відповідачем послуг за договорами про надання послуг із розміщення у готелі №К-91 від 18.10.2010р., № К-92 від 15.10.2011 р., №К-14 від 24.04.2012 р., №К-143 від 04.11.2011 р., №К-6 від 06.04.2011р., згідно яких відповідачем надавалися послуги із проживання учасників спортивних заходів, в окремих випадках у тариф номера включалися вартість на проживання та харчування учасників та суддів спортивних заходів, організатором якого виступало управління у справах молоді та спорту Закарпатської ОДА, в той час коли видатки на харчування спортсменів та суддів здійснювалися за окремими кошторисними призначеннями. Таким чином, як стверджує позивач, відповідач безпідставно отримав суму 100820грн.

Далі, покликаючись на висновки Державної фінансової інспекції у Закарпатській області, згідно яких відповідач в цілому отримав від позивача суму 237710 грн. з яких вартість послуг з харчування склала 100820грн. без погодження, Департамент освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації робить висновок про перевищення витрат та про безпідставне зарахування суми 100820 грн. на рахунки надавача послуг у спірній ситуації.

На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 901-906, ст. ст. 1212-1213 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача суму 100820 грн. завищеної вартості послуг.

В обґрунтування та підтвердження підстав позовних вимог позивачем додано до позовної заяви копії відповідних укладених із відповідачем договорів про надання послуг, копії наказів, копії кошторисів, двосторонніх актів здачі- приймання робіт ( послуг), копії виставлених до оплати рахунків, копії платіжних доручень, акту Державною фінансовою інспекцією у Закарпатській області №07-03/61 від 21.09.2012 р., складеного за рузультатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності управління у справах молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2012 р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на відсутність правових підстав для задоволення позову, позаяк свої зобов'язання за укладеними із позивачем договорами ним виконано у повному обсязі без претензій, а вартість надаваних послуг була попередньо погоджена умовами цих же договорів. Окремо, відповідач посилається відсутність факту отримання від позивача коштів за харчування учасників спортивних міроприємств, що підтверджується Актом звірки за період 01.01.2010р.-01.06.2012р. та довідкою про фактичні витрати при здійсненні спортивних заходів за період 01.01.2010р.-01.06.2012р.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши їх та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як слідує із фактичних обставин і матеріалів справи, між Управлінням у справах молоді та спорту Закарпатської ОДА, правонаступником якого є Департамент освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА (Замовник) та приватне підприємство «Крок» (Виконавець) було укладено договори про надання послуг із розміщення у готелі №К-91 від 18.10.2010р., договору № К-92 від 15.10.2011 р., №К-14 від 24.04.2012 р., №К-143 від 04.11.2011 р., №К-6 від 06.04.2011р.,

Предмет вказаних договорів передбачає надання Виконавцем за дорученням Замовника протягом обумовленого періоду послуг із розміщення (проживання) в готелі спортсменів та суддів відповідних спортивних змагань.

За умовами укладених договорів замовник зобов"язався оплатити надані послуги з розміщення у готелі у визначеній договором сумі, зокрема:

- за договором №К-91 від 18.10.2010р. сума договору становить 10240 грн.;

- за договором №К-92 від 15.10.2011р. - 41860 грн.;

- за договором №К-14 від 24.04.2012р. - 86940 грн.;

- за договором №К-143 від 04.11.2011р. - 50830 грн.;

-за договором №К-6 від 06.04.2011р. - 47840грн..

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у відповідності до умов вказаних договорів сторонами повністю виконано свої зобов"язання, а саме: відповідачем надано послуги з розміщення (проживання) в готелі учасників спортивних змагань, а позивачем проведено повні розрахунки за надані послуги.

Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління у справах молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2012 р. за результатами якої було складено акт №07-03/61 від 21.09.2012р., згідно з яким встановлено надання Управлінню у справах молоді і спорту Закарпатської ОДА суб"єктами господарювання послуг з розміщення учасників та суддів спортивних заходів.

Як вбачається зі змісту Акту ревізії №07-03/61 від 21.09.2012р., перевіряючими встановлено, що за умовами укладених із ПП «Крок» договорів при визначенні вартості наданих послуг по проживанню в готелі застосовувались прейскуранти цін на проживання, затверджені наказами керівника. Однак, в окремих випадках в тариф номера включалась вартість на проживання та харчування учасників та суддів спортивних заходів, тоді як видатки на харчування здійснювались за окремими кошторисними призначеннями. Зокрема, такі факти включення до тарифу на проживання вартості харчування встановлено згідно з умовами вищенаведених договорів про надання послуг із розміщення у готелі. Як наслідок, зроблено висновок, що згідно даних бухгалтерського обліку ПП «Крок» загальна сума доходів, отриманих від Управління за розміщення учасників спортивних заходів склала 237710 грн., з яких 100820 грн. за послуги харчування, які перераховано суб"єктам господарювання, якими орендувалися приміщення ресторану готельного комплексу (ФОП ОСОБА_1).

На підставі акту ревізії №07-03/61 від 21.09.12 начальник Державної фінансової інспекції в Закарпатській області відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" направив Управлінню у справах молоді і спорту Закарпатської ОДА лист №07-03-6-14/7751 від 08.10.2012 з вимогами щодо усунення виявлених порушень, зокрема, щодо вжиття заходів по відшкодуванню видатків на харчування спортсменів та суддів змагань в завищених розмірах.

З урахуванням встановлених актом ревізії №07-03/61 від 21.09.12 порушень щодо здійснення із ПП «Крок» в завищених розмірах розрахунків за харчування спортсменів та суддів змагань, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача суми 100820 грн., як безпідставно отриманих коштів.

Разом з тим, у відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судовим розглядом справи встановлено, що у спірному випадку, правовідносини сторін спору виникли на підставі договорів про надання послуг із розміщення у готелі №К-91 від 18.10.2010р., № К-92 від 15.10.2011 р., №К-14 від 24.04.2012 р., №К-143 від 04.11.2011 р., №К-6 від 06.04.2011р.. Таким чином, слід зауважити про те, що правовідносини сторін, які виникли із спірних договорів, відповідають договору надання послуг та підпадають під дію правил гл. 63 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживаються в процесі виконання певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За змістом ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України ).

В силу вимог ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У спірній ситуації, при укладенні спірних договорів сторонами було обумовлено вартість послуг, яка в свою чергу, підтверджена у двосторонніх актах здачі-прийняття робіт (надання послуг). Між сторонами проведено повні розрахунки відповідно до погодженої у договорі ціни.

Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави врегульовано главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Із урахуванням вищеприведеного, суд констатує, що оскільки між сторонами у справі було укладено договори про надання послуг із проживання (розміщення) в готелі, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату погодженої вартості наданих послуг за договорами, то такі кошти набуто за наявності відповідної правової підстави. зазначене виключає застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевказане, оскільки між сторонами у справі укладено договори про надання послуг, які станом на час розгляду справи не визнані недійсними у встановленому законом порядку, до зазначених договорів сторонами не вносились зміни з приводу ціни наданих послуг, а відповідачем не було завищено обумовленої договорами ціни, а також враховуючи те, що надані послуги підтверджуються підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання наданих послуг, суд вважає, що кошти, про стягнення яких заявлено вимогу позивачем, отримані відповідачем при наявності відповідної правової підстави, відтак не можуть бути витребуваними відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуті.

Виходячи з вищевикладеного, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

При вирішенні даного спору суд згідно з вимогами ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України керується правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень у справах з аналогічним предметом спору (постанова ВСУ від 22.01.2013р. №3-69гс12, постанова ВСУ від 17.06.2014 № 3-30гс14).

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення спору судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Повний текст рішення складено 28.07.2014р.

Суддя Йосипчук О.С.