cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" липня 2014 р.Справа № 916/1762/14
За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до відповідача Благодійного фонду сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 8603,95грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь представники:
Від позивача: Березнякова І.В., довіреність №01-36/27 від 09.01.14р.;
Від відповідача: Соколова Є.Л. - директор;
В судовому засіданні 22.07.2014р. в порядку ст. 77 ГПК України проголошувалась перерва до 24.07.2014р. о 10:30хв.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Благодійного фонду сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №16/4 від 16.05.2013р., укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Благодійним фондом сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни; виселення Благодійного фонду сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни з нежилого приміщення підвалу загальною площею 70,4кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 50 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5259,22грн. та пені в розмірі 270,83грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2014р. порушено провадження по справі №916/1762/14.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2014р. строк вирішення спору по справі було продовжено до 27.07.2014р., в прядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у поясненнях(вх.№17972/14 від 10.07.2014р.)
21.07.2014р. від позивача надійшли письмові пояснення(вх.№18844/14 від 21.07.2014р.).
22.07.2014р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№19077/14 від 22.07.2014р.), згідно якого висловлює згоду на повернення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради приміщення, та просить суд зарахувати в рахунок орендної плати чималі кошти, які були витрачені на відновлення приміщення після акту вандалізму, який спричинив зруйнування приміщення в травні місяці 2013р., а також той факт, що Фонд є неприбутковою установою.
24.07.2014р. представник позивача надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог(вх.№2-3055/14 від 14.07.2014р.), відповідно до якої просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення №16/4 від 16.05.2013р.; виселити Благодійний фонд сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни з нежилого приміщення підвалу загальною площею 70,4кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 50 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнути заборгованості з орендної плати в сумі 8122,74грн. та пені в розмірі 481,21грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .
16.05.2013р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Благодійним фондом сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни (Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №16/4, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 70,4кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 50.
Строк дії договору встановлено з 16.05.2013р. до 16.04.2016р. (п.1.3. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендоване приміщення Орендодавцем передається Орендарю виключно для використання під розміщення організації.
Орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради (п.2.1. договору).
Згідно п. 2.2.договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить, перший, після підписання договору оренди, місяць 723,68грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Розмір орендної плати змінюється у випадку зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності, в порядку передбаченому чинним законодавством (п.2.5 договору).
Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання, неналежного виконання Орендарем обов'язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Умовами п. 4.7 спірного договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати(повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п.4.10 договору, у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акту приймання-передачі приміщення.
Згідно п.5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором вина сторона відшкодовує іншій стороні збитки відповідно до чинного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.
Відповідно до п.5.2 цього договору, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.
Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення об'єкта оренди.
У відповідності з п. 5.5. договору, за невиконання або неналежне виконання Орендарем обов'язків, передбачених п.4.1.,п.4.2. абз. „а", „г", „е", „м", „л", п.4.3., п.4.8., п.4.9., п.4.13 цього договору, Орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди, у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 7.6. договору оренди сторони визначили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди.
На виконання умов договору, 16.05.2013р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради за актом приймання-передачі приміщення передав Благодійному фонду сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 70,4кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 50.
Однак відповідач, в порушення умов укладеного договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у зв'язку з чим у період з 16.05.2013р. по 23.07.2014р. за Благодійним фондом сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни виникла заборгованість з орендної плати, згідно заяви про збільшення, в сумі 8122,74грн.
14.03.2014р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради на адресу відповідача було направлено пропозицію №01-13/2012 про сплату заборгованості з орендної плати або розірвання договору оренди.
Зазначена пропозиція залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Крім того, 20.08.2013р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради на адресу відповідача було направлено повідомлення №01-13/5886 про необхідність виконання зобов'язань по договору оренди №16/4 від 16.05.2013р. передбачені п.4.2 п.п л), м), яке також було залишення відповідачем без уваги.
Враховуючи вищевикладене, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом та уточненням до нього.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як свідчать матеріали справи, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Благодійним фондом сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Оцінюючи позовні вимоги про стягнення орендної плати, суд вказує наступне.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати станом на 23.07.2014р., яка складає 8122,74грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.
Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати у сумі 8122,74грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.
Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.5.2 цього договору, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проте, перевіривши надані позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду нарахування пені, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.
Так, здійснивши перерахунок пені суд доходить висновку що загальний розмір пені який підлягає задоволенню складає 239,86грн.
Аналізуючи вимоги про розірвання договору оренди від 16.05.2013р., суд вказує наступне.
Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Як вже було встановлено судом, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не сплачував своєчасно та в повному обсязі орендну плату, при цьому, на момент звернення до суду у відповідача була наявна заборгованість за 5 місяців, що є істотним порушенням умов договору, та підставою для його розірвання, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 16.05.2013р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Умовами п. 4.7 спірного договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати(повної або часткової) об'єкта оренди.
За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Благодійним фондом сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни об'єкту оренди - нежитлового підвального приміщення, загальною площею 70,4кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 50, вимоги позивача про виселення відповідача та передачу зазначеного приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення з Благодійного фонду сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни підлягають задоволенню в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення №16/4 від 16.05.2013р.; виселення Благодійного фонду сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни з нежилого приміщення підвалу загальною площею 70,4кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 50 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 8122,74грн. та пені в розмірі 239,86грн.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 4211,75грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №16/4 від 16.05.2013р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Благодійним фондом сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни.
3.Виселити Благодійний фонд сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни (65029, м.Одеса, вул.Ольгіївський узвіз, 8, код ЄДРПОУ 24541634) з нежилого приміщення підвалу загальною площею 70,4кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 50 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595, р/р37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011).
4.Стягнути з Благодійного фонд сприяння та захисту прав ветеранів та інвалідів війни (65029, м.Одеса, вул.Ольгіївський узвіз, 8, код ЄДРПОУ 24541634) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595, р/р37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по орендній платі у розмірі 8122 (вісім тисяч сто двадцять дві)грн. 74коп., пеню у розмірі 239(двісті тридцять дев'ять)грн. 86коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4211 (чотири тисячі двісті одинадцять)грн.75 коп.
5. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати у порядку ст.116 ГПК України .
Повний текст рішення складено 25.07.2014р.
Суддя Гут С.Ф.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2014 |
Оприлюднено | 29.07.2014 |
Номер документу | 39917940 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гут С.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні