ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2014 р. Справа № 923/766/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС", м. Харків,
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Заозерне, Каховський район, Херсонська область,
про стягнення 38 140,81 грн.
за участі представників сторін :
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС" (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 38 140,81 грн. заборгованості, з них 36 792,24 грн заборгованості з оплати товару, 202,92 грн. річних (3 %) та 1145,65 грн. пені. Позов обґрунтовано нормами ст.ст. 525, 526, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем з оплати товару за договором дистрибуції від 20.01.2014р. № 263/01-14.
Сторони належним чином повідомлені судом про місце та час розгляду справи. Ухвалу суду від 30.05.2014р. про порушення провадження у справі та ухвалу суду від 24.06.2014р. про відкладення розгляду справи на 15.07.2014р. надіслано судом поштою, згідно ст.64 ГПК України, за вказаними у позовній заяві адресами сторін. Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. Зазначена у позовній заяві адреса відповідача співпадає з зареєтрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцем проживання відповідача за станом на 22.05.2014р., згідно витягу на відповідача з цього реєстру (а.с.17). До суду повернулися та залучені до матеріалів справи поштові повідомлення (а.с.23-24) про вручення 10.06.2014р. позивачу та 05.06.2014р. відповідачу рекомендованих листів з ухвалою суду від 30.05.2014р. про порушення провадження у справі. Надіслані судом сторонам рекомендовані листи з ухвалою від 24.06.2014р. про відкладення розгляду справи на 15.07.2014р. не повертався до суду без вручення сторонам. За наведених обставин, відповідно до положень п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, сторони, зокрема, відповідач є такими, що належним чином повідомлені судом про місце та час розгляду справи.
Відповідач не проявив свого відношення до позовних вимог, не надав суду відзив на позовну заяву та витребувані від нього судом, згідно з ухвалами по справі, документи, не прибув особисто в судові засідання 24.06.2014р. та 15.07.2014р., а також, не направив свого представника для участі в цих засіданнях. Про причини вказаного відповідач суду не повідомив. Від відповідача не надходило заяв та клопотань щодо судових засідань 24.06.2014р. та 15.07.2014р.
17.06.2014р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про здійснення 24.06.2014р. розгляду справи без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами. Від позивача не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 15.07.2014р.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи №923/766/14. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 15.07.2014р. Розгляд справи за відсутності представників сторін, при тому, що сторони належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав сторін.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС" (надалі - позивач) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 20.01.2014р. уклали між собою договір дистрибуції № 263/01-14 (надалі - договір), згідно з яким позивач (постачальник за договором) зобов'язався протягом періоду дії договору поставляти відповідачеві (дистриб'ютору за договором) товар, а саме, продукти харчування, окремими партіями, за цінами, в асортименті та кількості, які вказано (узгоджено сторонами договору) у накладних, які є невід'ємними складовими договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати та оплачувати на умовах договору цей товар, а також, здійснювати подальшу реалізації товару в адміністративно-територіальних межах Миколаївської та Херсонської областей (надалі - договір). Згідно з п. 1.2. договору місцем поставки товару є склад відповідача. Відповідно до п. 2.2 договору відповідач зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару з відстроченням платежу протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня. Згідно з п.7.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами договору та діє до 31.12.2014р.
На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар загальною вартістю 40 842,54 грн. (з ПДВ) на підставі видаткових накладних № С000000067 від 21.01.2014р. на суму 19 050,30 грн. та № С000000393 від 31.03.2014р. на суму 21 792,24 грн. (а.с.14-16). Ці накладні було підписано позивачем та відповідачем, а також, скріплено відбитками їхніх печаток без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідачем здійснено лише часткову, у сумі 4 050,30 грн., оплату цього товару 14.04.2014р. Про вказане стверджується позивачем за текстом позовної заяви, однак відповідні докази у матеріалах справи відсутні. Разом з тим, під час розгляду даної справи факт здійснення часткової, у розмірі 4050,30 грн., оплати товару відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. За результатами проведеного судом аналізу положень договору в його частині, згідно з якою передбачено передачу позивачем відповідачеві товару на платній основі, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір, в цій частині, є, фактично, договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Згідно із ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
З урахуванням наведених правових норм та положень п. 2.2. договору (оплата товару здійснюється протягом двадцяти одного календарного дня ) зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № С000000067 від 21.01.2014р., є простроченим відповідачем з 12.02.2014р., а товару, який вказаний у накладній № С000000393 від 31.03.2014р., є простроченими відповідачем з 22.04.2014р.
Факт поставки позивачем відповідачеві товару загальною вартістю 40 842,54 грн. підтверджується вказаними видатковими накладними.
За обліком позивача станом на час розгляду судом справи заборгованість відповідача перед позивачем з оплати цього товару становить 36 792,24 грн.
36 792,24 грн. = 40 842,54 грн. (загальна вартість товару) - 4 050,30 грн. (сума часткової оплати)
Відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем за договором а ні в розмірі 40 842,54 грн., а ні в розмірі 36 792,24 грн.
За таких обставин, заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача, саме, 36 792,24 грн. заборгованості з оплати товару, а не 40 842,54 грн. загальної вартості товару, об'єктивно, не ущемлює інтересів та не порушує прав відповідача.
Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати 36 792,24 грн. заборгованості з оплати товару (повністю або частково).
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 36 792,24 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.2 договору при порушенні строків оплати товару на умовах договору, відповідач зобов'язався сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми грошових коштів за кожний день прострочення. Згідно з п. 8.3. договору позивач та відповідач домовилися про те, що у випадках, які не передбачено положеннями договору, сторони договору керуватимуться чинним законодавством України.
Поряд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 202,92 грн. річних (3 %) та 1145,65 грн. пені, які нараховані на відповідні суми заборгованості, згідно з періодами існування заборгованості у таких розмірах, починаючи з 12.02.2014р. та по 26.05.2014р., включно. Зокрема, вимоги про стягнення 97,08 грн. річних, які нараховано на суму заборгованості у розмірі 19 050,30 грн. за період з 12.02.2014р. по 14.04.2014р., включно, (за 62 дні), про стягнення 43,15 грн. річних, які нараховано на суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. за період з 15.04.2014р. по 26.05.2014р., включно, (тривалість якого визначено позивачем як 35 днів) та про стягнення 140,23 грн. річних, які нараховано на суму заборгованості у розмірі 21 792,24 грн. за період з 22.04.2014р. по 26.05.2014р., включно (за 35 днів). А також, зокрема, вимоги про стягнення 420,67 грн. пені, яку нараховано на суму заборгованості у розмірі 19 050,30 грн. за період з 12.02.2014р. по 14.04.2014р., включно, (за 62 дні), 327,94 грн. пені, яку нараховано на суму заборгованості 15 000,00 грн. за період з 15.04.2014р. по 26.05.2014р, включно, (за 42 дні) та про стягнення 397,04 грн. пені, яку нараховано за період часу з 22.04.2014р. по 26.05.2014р., включно (за 35 днів).
Виконані позивачем розрахунки вказаних річних та пені, які наведено за текстом позовної заяви, судом перевірено. При цьому, встановлено, що позивачем необґрунтовано проведено нарахування річних та пені за 14.04.2014р. на суму заборгованості у розмірі 19 050,30 грн., оскільки за твердженнями, безпосередньо, позивача за текстом позовної заяви, за станом на 14.04.2014р., внаслідок проведення відповідачем часткової оплати товару, розмір заборгованості становив 15 000,00 грн. Зазначене призвело, відповідно, до завищення позивачем розміру нарахувань. Разом, з тим суд встановив, що позивачем при розрахунку річних на суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. неправильно визначено тривалість періоду часу з 15.04.2014р. по 26.05.2014р., включно: як 35 днів замість правильного 42 дні. Зазначене, в свою чергу, призвело до заниження позивачем розміру нарахувань.
Таким чином, річні (3 %) та пеня на суму заборгованості у розмірі 19 050,30 грн. мають бути нараховані за період з 12.02.2014р. по 13.04.2014р., включно, (за 61 день), а річні (3 %) та пеня на суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. мають бути нараховані за період з 14.04.2014р. по 26.05.2014р., включно, (за 43 дні).
За розрахунком суду річні (3 %) на суму заборгованості у розмірі 19 050,30 грн. за період з 12.02.2014р. по 13.04.2014р., включно, (за 61 день) складають 95,51 грн., а річні на суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. за період з 14.04.2014р. по 26.05.2014р., включно, (за 43 дні) складають 53,01 грн.
95,51 грн. = ((19 050,30 грн. х 61 х 3) /100) / 365
53,01 грн. = ((15 000,00 грн. х 43 х 3) /100) / 365
Таким чином, загальний розмір річних за прострочення оплати товару, який вказаний у накладній № С000000067 від 21.01.2014р., починаючи з 12.02.2014р. та по 26.05.2014р., включно, фактично, складає 148,52 грн (148,52 грн. = 95,51 грн + 53,01 грн), замість розрахованих позивачем 140,23 грн. (140,23 грн. = 97,08 грн. + 43,15 грн.).
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 202,92 грн. річних (3 %) підлягають задоволенню у повному обсязі.
За розрахунком суду пеня на суму заборгованості у розмірі 19 050,30 грн. за період з 12.02.2014р. по 13.04.2014р., включно, (за 61 день) складає 413,89 грн., пеня на суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. за 14.04.2014р. складає 5,34 грн., а пеня на суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. за період з 15.04.2014р. по 26.05.2014р., включно (за 42 дні) складає 327,94 грн.
413,89 грн. = ((19 050,30 грн. х 61 х 2 х 6,5 %) /100) / 365
5,34 грн. = ((15 000,30 грн. х 1 х 2 х 6,5 %) /100) / 365
327,94 грн. = ((15 000,30 грн. х 42 х 2 х 9,5 %) /100) / 365
Таким чином, загальний розмір пені за прострочення оплати товару, який вказаний у накладній № С000000067 від 21.01.2014р., починаючи з 12.02.2014р. та по 26.05.2014р., включно, фактично, складає 747,17 грн. (747,17 грн = 413,89 грн + 5,34 грн. + 327,94 грн), замість розрахованих позивачем 748,61 грн. (748,61 грн. = 420,67 грн. + 327,94 грн.).
Різниця між розміром заявленої до стягнення цієї складової пені та її дійсним розміром становить 1,44 грн.
1,44 грн. = 748,61 грн. - 747,17 грн.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 145,65 грн. пені, підлягають частковому задоволенню, а саме, задоволенню у розмірі 1 144,21 грн.
У стягненні 1,44 грн. пені має бути відмовлено.
Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 99,99 %.
99,99 % = ((38139,37 грн. (розмір задоволених позовних вимог)/(38140,81 грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100 %
У зв'язку із цим 99,99 % або 1 826,82 грн. судового збору має бути покладено на відповідача, решта - на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС" (місцезнаходження: 61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд.56, поверх 6, оф. 23; ідентифікаційний код юридичної особи 33900983; п/р26006210187135 в ПАТ "ПроКредитБанк", МФО 320984) 36792 (тридцять шість тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 24 коп. заборгованості з оплати товару, 202 (двісті дві) грн. 92 коп. в якості річних, 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 21 коп. пені та 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 82 коп. компенсації по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя К.В. Соловйов
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2014 |
Оприлюднено | 29.07.2014 |
Номер документу | 39918155 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Соловйов К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні