Рішення

від 21.07.2014 по справі 924/715/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2014 р.Справа № 924/715/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства "СП-Арта" м. Ізяслав Хмельницької області

до фермерського господарства "Концентрат" с. Песець Новоушицького району Хмельницької області

про стягнення 107766,28 грн., з яких 48062,68 грн. основного боргу, 3092,24 грн. інфляційних втрат, 2605,95 грн. 9% річних, 37674,51 грн. 25% за користування товарним кредитом, 3284,37 грн. пені, 13046,53 грн. штрафу

за участю представників сторін:

від позивача: Власюк С.М. - за довіреністю від 04.03.2013р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 161098,44 грн., з яких 50232,68 грн. основного боргу за поставлений відповідно до договору № Н-24/13 від 14 травня 2013 року про постачання засобів захисту рослин товар, 3092,24 грн. інфляційних втрат, 2617,53 грн. - 9% річних, 87907,19 грн. - 25% за кожен місяць за користування товарним кредитом, 4202,27 грн. пені, 13046,53 грн. штрафу, посилаючись на неналежне виконання умов договору про постачання засобів захисту рослин №Н-24/13 від 14 травня 2013 року, ст. 625 ЦК України та ст. ст. 224, 226, 229, 343 ГК України.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, проте у письмових поясненнях та повноважний представник в попередньому судовому засіданні зазначив, що борг за отримані від позивача засоби захисту рослин існує, підприємством вчиняються дії щодо погашення заборгованості.

Позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву від 21.07.2014р. про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу, пені, 9% річних, 25% за користування товарним кредитом, а саме просить стягнути з відповідача 48062,68 грн. основного боргу, 3284,97 грн. пені (2998,69 грн. за період з 01.10.2013 р. по 01.04.2014 р. на суму боргу 46007,72 грн. та 285,68 грн. за період з 01.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму боргу 4224,96 грн.); 2605,95 грн. 9% річних (2416,35 грн. за період з 01.10.2013 р. по 01.04.2014 р. на суму боргу 46007,72 грн. та 189,60 грн. за період з 01.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму боргу 4224,96 грн.); 37674,51 грн. 25 % за кожен місяць за користування товарним кредитом (за період з 01.11.2013р. по 31.01.2014р.) В решті позовні вимоги підтримує, просить стягнути всього 107766,28 грн. Оскільки заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства, вона приймається судом.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між приватним підприємством "СП-Арта" (продавець) та фермерським господарством "Концентрат" (покупець) 14.05.2013 р. було укладено договір №Н-24/13 про постачання засобів захисту рослин, відповідно до п.1.1 якого продавець, згідно замовлення покупця, продає останньому засоби захисту рослин (ЗЗР), визначені в додатку №1 до даного договору та окремих замовленнях покупця, підтверджених накладними та довіреностями, що є невід'ємними частинами даного договору і не визначені в додатку №1.

Асортимент ЗЗР, їх загальна кількість, ціна визначається в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору або в окремих рахунках та довіреностях до них (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору засоби захисту рослин поставляються покупцю окремими партіями, згідно строку вказаному в додатку №1 або за окремою домовленістю сторін. Перша партія поставляється після передоплати за ЗЗР в об'ємі, визначеному в додатку №1.

Продавець продає покупцю ЗЗР по ціні, вказаній в додатку №1 до цього договору або у накладних і довіреностях до них, за умови що ціна може бути змінена в порядку та підставах, передбачених в пункті 4.2 договору (п. 4.1 договору).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору покупець зобов'язується провести повні розрахунки, шляхом перерахування грошових коштів безпосередньо на розрахунковий рахунок продавця: передоплата 30% до 15.05.2013 року: повна оплата - 100% до 01.10.2013 року або векселем, авальованим банком у ті ж самі строки. У випадку ненадходження повної оплати за поставлені ЗЗР у строк, зазначений п. 3.1 цього договору покупцеві надається товарний кредит строком на 30 днів. При оплаті на протязі цих 30 днів повної вартості ЗЗР, відсотки за користування товарним кредитом до покупця не застосовуються. Якщо затримка в повній оплаті за поставлений товар (ЗЗР) становить більше 30 днів, то покупець зобов'язується сплатити продавцеві 25% від основної суми боргу за кожен місяць прострочення за користування товарним кредитом.

У п. 5.3 договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасних розрахунків покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати, яка нараховується на суму боргу та 9% річних від простроченої суми.

Крім того, у випадку недотримання термінів та порядку розрахунків, передбачених п .п . 3 . 1, 3 . 2 , 3 . 3 даного договору покупець сплачує продавцеві крім пені, штраф в розмірі 20% від загальної суми поставленого товару (п. 5.4 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

У додатках до договору №24/13 від 14.05.2013 р. сторони погодили асортимент товару, його кількість, ціну, строк поставки та строк оплати, а саме:

у додатку №1 сторони погодили поставку товару в асортименті на загальну суму 44363,17 грн., із строком оплати 30% - до 15.05.2013 р., повна оплата - до 01.10.2013 р.;

у додатку №2 сторони погодили поставку товару в асортименті на загальну суму 16644,55 грн., строк оплати 30% - до 20.06.2013 р., повна оплата - до 01.10.2013 р.;

у додатку №3 сторони погодили поставку товару "Бенорад" в кількості 24 кг., на загальну суму 4224,96 грн., строк оплати - до 01.11.2013 р.;

З відомості по дебетових і кредитових операціях вбачається, що по рахунку ПП "СП-Арта" за період з 09.05.2013 р. по 18.05.2013 р. ФГ "Концентрат" перерахував 14.05.2013 р. ПП "СП-Арта" всього 15000 грн. (відповідно 12000,00 грн. та 3000,00 грн.).

Відповідно до накладної №22 від 15.05.2013 р., згідно довіреності №5 від 14.05.2013 р. відповідач отримав у позивача товар на суму 44363,17 грн., відповідно до накладної №23 від 13.06.2013 р., довіреності №5 від 14.05.2013 р. товар на загальну суму 16644,55 грн., відповідно до накладної №5 від 09.10.2013 р., довіреності №41 від 09.10.2013 р. - товар на суму 4224,96 грн., всього на суму 65232,68 грн.

Листом від 23.01.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити розрахунки за поставлений товар.

Згідно виписки з банківського рахунку за 18.06.2014р. відповідач сплатив позивачу 2170 грн. за отримані засоби захисту рослин.

Відповідно до довідки ПП "СП-Арта" від 21.07.2014р. №42 заборгованість ФГ "Концентрат" становить 48062,68 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив кошти за отриманий товар, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, 48062,68 грн. основного боргу, 3092,24 грн. інфляційних втрат, 2605, 95 грн. 9% річних, 37674,51 грн. 25% за користування товарним кредитом, 3284,37 грн. пені, 13046,53 грн. штрафу.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується таке.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Між сторонами було укладено договір №Н-24/13 про постачання засобів захисту рослин.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 65232,68 грн., який відповідач оплатив лише частково, утворивши борг в сумі 48062,68 грн. Доказів про сплату суми боргу та доказів, які б спростовували позовні вимоги в цій частині суду не подано. З огляду на вищезазначене позовні вимоги в частині стягнення 48062,68 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 37674,51 грн. 25% за користування товарним кредитом за період з 01.11.2013 р. по 31.01.2014 р. з посиланням на п. 3.2 договору.

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 договору покупець зобов'язується провести повні розрахунки, шляхом перерахування грошових коштів безпосередньо на розрахунковий рахунок продавця: передоплата 30% до 15.05.2013 року: повна оплата - 100% до 01.10.2013 року або векселем, авальованим банком у ті ж самі строки. У випадку ненадходження повної оплати за поставлені ЗЗР у строк, зазначений п. 3.1 цього договору, покупцеві надається товарний кредит строком на 30 днів. При оплаті на протязі цих 30 днів повної вартості ЗЗР, відсотки за користування товарним кредитом до покупця не застосовуються. Якщо затримка в повній оплаті за поставлений товар (ЗЗР) становить більше 30 днів, то покупець зобов'язується сплатити продавцеві 25% від основної суми боргу за кожен місяць прострочення за користування товарним кредитом.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не виконав вчасно свої договірні зобов'язання щодо оплати товару, утворивши борг на день подання позову в сумі 50232,68 грн. Тому в позивача виникло право на нарахування відсотків за користування товарним кредитом.

Суд, враховуючи положення ст.ст. 6, 627 ЦК України, положення п. п. 3.1 та 3.2 договору, перевіривши нарахуванням за користування товарним кредитом, приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 37674,51 грн. 25% за користування товарним кредитом підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3284,97 грн. пені (2998,69 грн. за період з 01.10.2013 р. по 01.04.2014 р. на суму боргу 46007,72 грн. та 285,68 грн. за період з 01.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму боргу 4224,96 грн.) та 13046,53 грн. штрафу.

Як вбачається з умов договору сторони погодили, що в разі несвоєчасних розрахунків покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати, яка нараховується на суму боргу (п.5.3 договору) та у випадку недотримання термінів та порядку розрахунків, передбачених п. п. 3.1, 3.2, 3.3 даного договору покупець сплачує продавцеві крім пені, штраф в розмірі 20% від загальної суми поставленого товару.

При цьому судом зважається на позицію Верховного суду України та Вищого господарського суду України, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова ВСУ від 09.04.2012 року №20/246-08, п. 2 інформаційного листа ВГСУ "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" від 13.07.2012 року №01-06/908/2012).

Перевіривши правильність нарахування пені, штрафу суд прийшов до висновку, що останні нараховані обґрунтовано, тому позовні вимоги в частині стягнення 3284,97 грн. пені та 13046,53 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, положення ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню. Доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 82, 85, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "СП-Арта" м. Ізяслав Хмельницької області до фермерського господарства "Концентрат" с. Песець Новоушицького району Хмельницької області про стягнення стягнення 107766,28 грн., з яких 48062,68 грн. основного боргу, 3092,24 грн. інфляційних втрат, 2605,95 грн. 9% річних, 37674,51 грн. 25% за користування товарним кредитом, 3284,37 грн. пені, 13046,53 грн. штрафу задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "Концентрат" вул. Б. Хмельницького, 33, с. Песець Новоушицького району Хмельницької області (код 35604942) на користь приватного підприємства "СП-Арта" м. Ізяслав, вул. Шевченка, БОС 14, к.1 (код 36871065) 48062,68 грн. (сорок вісім тисяч шістдесят дві гривні 68 коп.) основного боргу, 3092,24 грн. (три тисячі дев'яносто дві гривні 24 коп.) інфляційних втрат, 2605,95 грн. (дві тисячі шістсот п'ять гривень 95 коп.) 9% річних, 37674,51 грн. (тридцять сім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 51 коп.) 25% за користування товарним кредитом, 3284,37 грн. (три тисячі двісті вісімдесят чотири гривні 37 коп.) пені, 13046,53 грн. (тринадцять тисяч сорок шість гривні 53 коп.) штрафу, 2155,33 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять гривень 33 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 24.07.2014 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук.3 прим: 1-до справи; 2-позивачу (30300, м. Ізяслав, вул. Шевченка, БОС 14, к. 1); 3-відповідачу (32625, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Песець, вул. Богдана Хмельницького 33).- р/л.