Рішення

від 10.07.2014 по справі 923/695/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 73000, м. Херсон, вул. Горького, 18 тел. /0552/ 49-31-78 Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

---

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И 10 липня 2014 р.                                                                          Справа №  923/695/14 Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі  Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу                  за позовом: Товариства  з обмеженою відповідальністю "Продсервіс", м. Київ до: Публічного  акціонерного  товариства "Іванівський маслозавод", смт. Іванівка Херсонської області   про  стягнення 51 467,31 грн. за участю  представників сторін: від позивача - не прибув; від відповідача - не  прибув. Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (позивач) до Публічного акціонерного товариства “Іванівський маслозавод” (відповідач) про стягнення 51 467,31 грн. заборгованості, з яких 47 846,30 грн. основного боргу (заборгованості з оплати товару), 673,68 грн. річних (3 %) та 2947,33 грн. пені. Позов обґрунтовано нормами ст.ст.11, 525, 526,  527, 530, 549, 610, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем з оплати товару за договором від 02.01.2013р. № 33. Сторони належним чином повідомлені судом про місце та час розгляду справи. Ухвалу суду від 20.05.2014р. про порушення провадження у справі та ухвалу суду від 17.06.2014р. про відкладення розгляду справи на 10.07.2014р. надіслано судом поштою, згідно ст.64 ГПК України, за вказаними у позовній заяві адресами сторін. Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. Зазначена у позовній заяві адреса відповідача співпадає з зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача за станом на час розгляду даної справи, згідно витягу на відповідача з цього реєстру (а.с.29). До суду повернулися та залучені судом до матеріалів справи поштові повідомлення (а.с.16-17) про вручення 24.05.2014р. позивачу та 23.05.2014р. відповідачу рекомендованих листів з ухвалою суду від 20.05.2014р. про порушення провадження у справі. Надіслані сторонам судом рекомендовані  листи з ухвалою від 17.06.2014р. про відкладення розгляду справи на 10.07.2014р. не поверталися до суду без вручення сторонам. За наведених обставин, відповідно до положень п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, сторони, зокрема, відповідач є такими, що належним чином повідомлені судом про місце та час розгляду справи. Відповідач не проявив свого відношення до позовних вимог, не надав відзиву на позовну заяву та витребуваних від нього судом, згідно з ухвалами по справі, документів, не направив представника в судові засідання 17.06.2014р. та 10.07.2014р. Про причини цього відповідач суду не повідомив. Від відповідача не надходило заяв та клопотань щодо судових засідань 17.06.2014р. та 10.07.2014р. 11.06.2014р. та 10.07.2014р. через канцелярію суду надійшли листи позивача (а.с.18,33), з клопотанням позивача про розгляд справи без участі його представника. 10.07.2014р. через канцелярію суд від позивача, з супровідним листом, в матеріали справи, надано документи на додаткове обґрунтування позову. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 10.07.2014р. Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/695/14. Розгляд справи за відсутності представників сторін, при тому, що сторони належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав сторін.    Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа  розглядається в порядку ст. 75  ГПК України. Вивчивши матеріали справи, суд - в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (надалі - позивач) та Публічне акціонерне товариство “Іванівський маслозавод” (надалі - відповідач) уклали 02.01.2013р. між собою договір № 33, згідно з яким позивач (постачальник за договором) зобов'язався в порядку та на умовах даного договору передати у власність відповідачу (покупцю за договором) визначений цим договором товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (надалі - договір). Відповідно до п. 1.2. договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, ціна за одиницю товару, його асортимент та номенклатура, строк поставки, визначаються специфікацією (видатковою накладною), що є невід ємною частиною договору. Згідно з п.1.3. договору підписання сторонами договору специфікацій (видаткової накладної) засвідчує відповідність попереднім домовленостям сторін щодо найменування, одиниці виміру, загальної кількості товару, його асортименту та номенклатурі, ціні та строкам поставки. При цьому, факсимільна копія специфікації (видаткової накладної), підписана уповноваженими представниками сторін договору, має силу оригіналу.    Згідно з п. 2.6. договору позивач зобов'язався здійснювати навантаження товару на автотранспорт власними засобами. Відповідно до п. 2.7. договору поставка товару може здійснюється за домовленістю сторін договору наступним чином: зі складу позивача (постачальника) (EXW згідно Інкотермс 2000) - базісна умова або ж позивачем (постачальником) до складу відповідача (покупця) (DDU згідно Інкотермс 2000) - додаткова умова. Відповідно до п. 2.8. договору товар переходить у власність відповідача з моменту прийняття товару та підписання видаткової накладної або акту приймання особою, що має відповідну довіреність. Відповідно до п. 3.1. договору його загальну суму складає загальна сума всіх оформлених належним чином специфікацій до договору, які складено під час дії договору. Згідно з п. 3.2. договору ціна за одиницю товару визначається рахунком - фактурою та видатковою накладною, що є невід'ємними складовими договору. Згідно з п.3.3. договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару в національній валюті України на поточний рахунок позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту передачі товару. За згодою сторін договору, оформленої у вигляді письмової додаткової угоди або специфікації (видатковій накладній), може бути визначений інший строк оплати конкретної партії товару. Згідно з п. 6.1. договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками позивача та відповідача, з скріпленням тексту договору їхніми печатками, і діє до 31.12.2013р. При цьому, передбачено можливість автоматичного продовження договору на наступний календарний рік, якщо жодна з сторін договору письмово не повідомила про розірвання договору після 31.12.2013р.   Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.    Відповідно до ч. 2 ст. 4 3  ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.      На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар загальною вартістю 55 987,10 грн. (з ПДВ) на підставі видаткової накладної № 1421 від 27.11.2013р. (а.с.37), яку підписано представником відповідача та скріплено печаткою відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.   Відповідачем здійснено лише часткову, у сумі 8 140,80 грн., оплату цього товару платіжними дорученнями від 10.01.2014р. № 16 та від 24.01.2014р. № 38. Доказів іншого відповідачем не надано. Виходячи з дати видаткової накладної № 1421 від 27.11.2013р. товар, який вказаний у цій накладній, отримано відповідачем 27.11.2013р. Іншої дати отримання товару відповідачем у накладній не вказано. Доказів отримання зазначеного у цій накладній товару у іншу, ніж 27.11.2013р., дату відповідач суду не надав. За таких обставин, з урахуванням положень п. 3.3. договору (оплата товару здійснюється протягом десяти днів  з моменту передачі товару), зобов'язання з оплати товару, який вказаний у видатковій накладній № 1421 від 27.11.2013р., є простроченим відповідачем з 07.12.2013р. За станом на час розгляду судом справи заборгованість відповідача перед позивачем з оплати цього товару становить 47 846,30 грн. 47 846,30 грн. = 55 987,10 грн. (вартість товару) - 8 140,80 грн. (сума часткової оплати) Відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо наявності у нього вказаної, у розмірі 47 846,30 грн., заборгованості за договором перед позивачем, або ж доказів сплати цієї заборгованості (повністю або частково). За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 47 846,30 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.   Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  Згідно з п. 4.1. договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з договору, сторона договору несе відповідальність згідно договору та чинного законодавства. Згідно з п. 4.2. договору порушенням договору є невиконання договору або неналежне виконання договору (тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом договору). Відповідно до п. 4.5. договору за порушення терміну проведення розрахунків за товар  відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу. Поряд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 673,68 грн. річних (3 %) та 2 947,33 грн. пені, які нараховано на суму заборгованості у розмірі 47 846,30 грн. за період часу з 07.12.2013р. по 20.05.2014р., включно, або як, зазначено у розрахунку позивача, за 176 днів. Здійснений позивачем розрахунок цих річних та пені (а.с.8) судом перевірений. За результатами його перевірки судом встановлено, що позивач неправильно визначив кількість днів у періоді, за який нараховано річні та пеню, як                176 днів, замість дійсної тривалості цього періоду, яка складає 165 днів, а також, не врахував, що розмір облікової ставки Національного банку України з 15.04.2014р. становить 9,5 %. Судом здійснений власний розрахунок річних та пені на суму заборгованості   у розмірі 47 846,30 грн. за період часу з 07.12.2013р. по 20.05.2014р., включно., з якого слідує наступне.    Річні за період з 07.12.2013р. по 20.05.2014р., включно, (або за 165 днів) на суму заборгованості у розмірі 47 846,30 грн. становлять 648,87 грн. 648,87 грн. =  ((47 846,30 грн. х 165 х 3) /100) / 365 Пеня за період з 07.12.2013р. по 14.04.2014р., включно, (або за 129 днів) на суму заборгованості у розмірі 47 846,30 грн. становить 2 198,31 грн. 2 198,31 грн. =  ((47 846,30 грн. х 129 х 2 х 6,5 %) /100) / 365 Пеня за період з 15.04.2014р. по 20.05.2014р., включно, (або за 36 днів) на суму заборгованості у розмірі 47 846,30 грн. становить 896,63 грн. 896,63 грн. =  ((47 846,30 грн. х 36 х 2 х 9,5 %) /100) / 365 Загальна сума пені складає 3 094,94 грн. 3 094,94 грн. = 2 198,31 грн. + 896,63 грн. За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 673,68 грн. річних (3 %) підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 648,87 грн. Також, за вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 947,33 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки розмір заявленої до стягнення пені не перевищує її дійсного розрахованого судом розміру, а саме, 3 094,94 грн. Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 99,95 %.    99,95 % = ((51442,50 грн. (розмір задоволених позовних вимог)/(51467,31 грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100 % У зв'язку із цим 99,95 % або 1 826,09 грн. судового збору має бути покладено на відповідача, решта – на позивача. Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд - в и р і ш и в:          1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Іванівський маслозавод” (місцезнаходження: 75400, Херсонська обл., Іванівський район, смт Іванівка, вул.Крупської, буд.4; ідентифікаційний код юридичної особи 00447557; р/р26004060206140 в Камянець-Подільському відділенні ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 315405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд.6-А; ідентифікаційний код юридичної особи 24934992; р/р 260040288201 у ПАТ “Євробанк” м. Київ, МФО 380355) 47846 (сорок сім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 30 коп. заборгованості з оплати товару, 648 (шістсот сорок вісім) грн. 87 коп. в якості річних, 2 947 (дві тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 33 коп. пені та 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 09 коп. компенсації по сплаті судового збору. 3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити. 4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.           Суддя                                                                         К.В. Соловйов