Постанова

від 24.07.2014 по справі 813/4401/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року справа № 813/4401/14

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

11 год. 06 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Чимуневич О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Трускавецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Трускавецький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Трускавецького міського центру зайнятості кошти у розмірі 253,04грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Позивач зазначає, що відповідач не виконував обов'язків застрахованої на випадок безробіття особи, внаслідок чого безпідставно отримав допомогу на випадок безробіття, оскільки перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та одночасно належав до категорії зайнятого населення та займався підприємницькою діяльністю. Додатково вказав, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Трускавецький міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який, відповідно п.п. 5 п. 2 ст. 12, п.п. 8, п. 1 ст. 31, ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснює контроль витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі заяви від 03.10.2002 р. про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідача визнано безробітним та призначено виплату допомоги по безробіттю на підставі наказу від 03.10.2002р. №1611.

З вказаної заяви вбачається, що відповідач на час її підписання не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та не займається трудовою діяльністю.

Суд встановив, що відповідач був зареєстрований у державній службі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю у період з 03.10.2002 р. по 05.03.2003 р., що підтверджується довідками позивача.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється державною службою зайнятості шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

При цьому, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центром зайнятості шляхом звіряння наданої інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторах.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. №60/62, Трускавецьким міським центром зайнятості проведено звірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного і виплати матеріального забезпечення та одержаної з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про наявність факту реєстрації як фізичної особи-підприємця.

Вказаною звіркою встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.11.1994р.

Згідно з ст.3 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення.

Підпунктом 1 пункту 5.5 Порядку по наданню допомоги по безробіттю, в т.ч. одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р., виплата допомоги по безробіттю припиняються у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності (з дня державної реєстрації як суб'єкта такої діяльності).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.06.2014р. ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.11.1994р., відомості про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у реєстрі відсутні.

Таким чином, відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та одночасно належав до категорії зайнятого населення та був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що за період з 03.10.2002р. по 05.03.2003р. відповідач отримав суму допомоги з безробіття у розмірі 253,04грн., що підтверджується довідкою про нарахування матеріального забезпечення гр.. ОСОБА_2 від 16.06.2014р. №1077/04.

Позивач скерував на адресу відповідача вимогу про відшкодування коштів від 09.04.2014р. №0717/05, а саме незаконно отриманої допомоги по безробіттю, виплаченої за період з 03.10.2002р. по 05.03.2003р. у сумі 253,04грн. Вказана вимога відповідачем на момент ухвалення рішення у справі не виконана, кошти не повернуті.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Пункт 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пп. 1 п.5.5 Розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

При цьому суд зазначає, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця, а відтак, факт державної реєстрації відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності, позбавляє відповідача права на отримання допомоги по безробіттю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога Трускавецького міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 253,04грн. підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Трускавецького міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22410922) грошові кошти у сумі 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 04 коп.

3. Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення стр. подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 28.07.2014 р.

Суддя А.Г. Гулик