Рішення

від 21.07.2014 по справі 910/10346/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10346/14 21.07.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до громадської організації "Ліга інвалідів "Софія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)

про стягнення 45 985,14 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гранацька Л.В. - представник за довіреністю № 155/1/03-07 від 08.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до громадської організації "Ліга інвалідів "Софія" про стягнення 45 985,14 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.09.2013 року між ним, Департаментом комунальної власності м. Києва та громадською організацією «Ліга інвалідів «Софія» укладено договір №1361 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з останнього заборгованості по орендній платі на суму 34 177,23 грн., компенсації витрат підприємства на суму 1 168,59 грн., компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою на суму 8 420,24 грн., пеню в розмірі 1 808,99 грн., 3% річних в розмірі 410,09 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2014 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), розгляд справи призначено на 24.06.2014 року.

24.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського міста Києва позивач на виконання вимоги ухвали суду від 30.05.2014 року надав документи.

В судове засідання 24.06.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 30.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 29977570 з направленням ухвали про порушення провадження у справі, він повернувся в суд у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02166, м. Київ, проспект Лісовий, будинок 15-А, квартира 6 яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.05.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.06.2014 року розгляд справи відкладено на 21.07.2014 року.

В судове засідання 21.07.2014 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали від 30.05.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення про вручення поштового відправлення № 01030 29980105.

Представник позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

30.09.2013 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (орендодавець), громадською організацією «Ліга інвалідів «Софія» (орендар) та комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство) укладено договір №1361 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 22 вересня 2011р. № 34/6250 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» та від 22 травня 2013р. № 367/9424 «Про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: проспект Лісовий, будинок № 39 літер А, для розміщення громадської організації, на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності

Згідно з п.2.1 договору, об'єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею: 276,60 (двісті сімдесят шість цілих шість десятих) кв.м, в т.ч. 1 поверх - 276.60 (двісті сімдесят шість цілих шість десятих) кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Вартість об'єкта оренди, згідно із затвердженим 13 листопада 2012р. висновком про вартість майна станом на 31 серпня 2012 року становить: 1506000 грн. 00 коп. один мільйон п ;ятсот шість тисяч грн. 00 коп. (п.2.2 договору).

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності до п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Відповідно до акту прийому-передачі від 20.09.2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі КП «Київжитлоексплуатація», загальною площею 276,6 кв.м. (у т.ч.:1 поверх: корисна - 276,6 кв.м), розташоване за адресою: м. Київ, просп. Лісовий, будинок № 39 літер А.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30 вересня 2013 року по 28 вересня 2016 року.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради 22 вересня 2011 р. № 34/6250 встановлено 1 грн. на рік на площу 50,00 кв. м.

Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору за травень 2013р. становить: 18 грн. 20 коп. за 1 кв. м на площу 226,60 кв.м, що складає: 4 124 грн. 89 коп. чотири тисячі сто двадцять чотири грн. 89 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахування індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п.3.2 договору).

Крім орендної плати орендар сплачує:

- компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди, яка за травень 2013р. складає: 997 грн. 66 коп. на місяць дев'ятсот дев'яносто сім грн. 66 коп.

- компенсацію витрат підприємства, яка за травень 2013р. складає: 138 грн. 46 коп. на місяць сто тридцять вісім грн. 46 коп. (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.5 договору, додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п.3.6 договору, орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) (надалі-підприємство) КП "Київжитлоспецексплуатація".

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.3.7 договору, орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4.2 договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі (орендну плату та компенсацію витрат підприємства) своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 34 177,23 грн. (за період з 30.09.2013 року по квітень 2014 року (включно), компенсації витрат підприємства в розмірі 1 168,59 грн. та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 8 420,24 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача у відповідності до п.6.2 договору пеню в розмірі 1 808,99 грн. та три проценти річних у розмірі 410,09 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.6.2 договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.3.7 договору, орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Тобто, прострочення починається з 6 числа наступного місяця.

Розрахунок пені:

Сума боргу грн.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення, грн. 210,49 06.10.2013 - 06.04.2014 183 6.5000 % 0.036 % 13.72 6278,55 06.11.2013 - 14.04.2014 160 6.5000 % 0.036 % 357.79 6278,55 15.04.2014 - 24.04.2014 10 9.5000 % 0.052 % 32.68 6298,21 06.12.2013 - 14.04.2014 130 6.5000 % 0.036 % 291.62 6298,21 15.04.2014 - 24.04.2014 10 9.5000 % 0.052 % 32.79 6308,08 06.01.2014 - 14.04.2014 99 6.5000 % 0.036 % 222.42 6308,08 15.04.2014 - 24.04.2014 10 9.5000 % 0.052 % 32.84 5472,53 (6332,81- 860,28 (оплата 20.01.14)) 06.02.2014 - 14.04.2014 68 6.5000 % 0.036 % 132.54 5472,53 (6332,81- 860,28 (оплата 20.01.14)) 15.04.2014 - 24.04.2014 10 9.5000 % 0.052 % 28.49 6342,75 06.03.2014 - 14.04.2014 40 6.5000 % 0.036 % 90.36 6342,75 15.04.2014 - 24.04.2014 10 9.5000 % 0.052 % 33.02 6372,63 06.04.2014 - 14.04.2014 9 6.5000 % 0.036 % 20.43 6372,63 15.04.2014 - 24.04.2014 10 9.5000 % 0.052 % 33.17 Таким чином, розмір пені за перерахунком суду становить 1 321,87 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 487,12 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

Сума боргу грн.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн. 210,49 06.10.2013 - 24.04.2014 201 3 % 3,48 6278,55 06.11.2013 - 24.04.2014 170 3 % 87,73 6298,21 06.12.2013 - 24.04.2014 140 3 % 72,47 6308,08 06.01.2014 - 24.04.2014 109 3 % 56,51 5472,53(6332,81- 860,28 (оплата 20.01.14)) 06.02.2014 - 24.04.2014 78 3 % 35,08 6342,75 06.03.2014 - 24.04.2014 50 3 % 26,07 6372,62 06.04.2014 - 24.04.2014 19 3 % 9,95

Таким чином, розмір 3% річних за перерахунком суду становить 291,29 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 118,80 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з громадської організації "Ліга інвалідів "Софія" (02166, м. Київ, проспект Лісовий, будинок 15-А, квартира 6, код ЄДРПОУ 37208009) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість по орендній платі в розмірі 34 177 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 23 коп., компенсацію витрат підприємства в розмірі 1 168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) грн. 59 коп., компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 8 420 (вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 24 коп., пеню в розмірі 1 321 (одна тисяча триста двадцять одна) грн. 87 коп., три проценти річних в розмірі 291 (двісті дев'яносто одна) грн. 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 802 (одна тисяча вісімсот дві) грн. 88 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.07.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий