Рішення

від 06.05.2014 по справі 923/364/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 р. Справа № 923/364/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Дочірнього підприємства "Профі-Аудит" Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Профі-Аудит", м.Херсон

до - Приватного акціонерного товариства "Каховський експериментальний механічний завод", м.Каховка

про стягнення 3 755 грн. 24 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Андрєєв Д.В., дов. № 1 від 09.04.2014 р.;

від відповідача - не прибув.

Дочірнє підприємство "Профі-Аудит" ТОВ Аудиторської фірми "Профі-Аудит" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ПАТ "Каховський експериментальний механічний завод" (відповідач) про стягнення за договором надання консультаційно-інформаційних послуг № 69а від 01.02.2007 року 3 500 грн. основного боргу, 150,60 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 104,64 грн. 3% річних.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідача в судове засідання, яке відбулося 10.04.2014 року, не прибув, про дату, час та місце був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Представник відповідача 08.04.2014 р. подав клопотання про перенесення розгляду справи мотивуючи тим, що від позивача на їх адресу не надходило ні копії позовної заяви, ні документів з доказами підстави для звернення до суду. У зв'язку з чим відповідач не має змоги надати відзив на позовну заяву.

В подальшому, відповідач в судове засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п.19 Інформаційного листа від 13.08.08р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України", "… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався. Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на викладене, суд, у відповідності до ст. 75 ГПК України, проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Дочірнім підприємством «Профі-Аудит» ТОВ «АФ «Профі-Аудит (позивач, виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Каховський експериментальний механічний завод» (відповідач, замовник) укладено ДОГОВІР № 69а від 01.02.2007 року про надання консультаційно-інформаційних послуг (далі - Договір).

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначає ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що консультаційно-інформаційні послуги були виконані виконавцем якісно, у повному обсязі, що підтверджується підписаними актами про надання консультаційно-інформаційних послуг.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунок за надані послуги проводиться щомісячно у вигляді 100 % предоплати до 20 числа звітного місяця.

Не є підставою для неоплати послуг по даному Договору не підписані Акти надання послуг, що слідує з правової позиції надання послуг нематеріального характеру. По бажанню Замовника Акт надання послуг видається Виконавцю негайно.

Сума оплати встановлюється у розмірі 500,00 (пятьсот) грн. у місяць.

Підставою для сплати послуг по питанням, перерахованим у пункті 2.1 даного Договору, є належним чином укладений і підписаний сторонами Договір.

Згідно пунктів 5.3., 5.4. договору - Замовник має право внести оплату за період, більше одного місяця авансовим платежем. Види розрахунків: готівковий, безготівковий.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимоги щодо стягнення з відповідача 3500,00 грн. основного боргу є доведеними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6.1. договору Замовник несе відповідальність за несвоєчасну сплату отриманих послуг у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої за період нарахування санкцій. Крім того, заборгованість по сплаті послуг сплачується Замовником відповідно з Державним Комітетом Статистики України і офіційно оприлюдненого у газеті "Урядовий кур'єр" індексу інфляції.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 150,60 грн. пені.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача та три відсотки річних з простроченої суми.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки в частині стягнення 3 % річних в сумі 104.64 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України з відповідача стягується судовий збір.

В судовому засіданні оголошувалась вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі вищевикладених норм права та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Каховський експериментальний механічний завод" (74800, Херсонська область, м.Каховка, вул.Мелітопольська, 1-б, код ЄДРПОУ 00383840) на користь Дочірнього підприємства "Профі-Аудит" Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Профі-Аудит" (73003, м.Херсон, вул.9 Січня, 4, код ЄДРПОУ 31917932) 3 500,00 грн. осоновного боргу, 150,60 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 104,64 грн. 3% річних, судовий збір в сумі 1827,00 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2014 р.

Суддя В.В.Литвинова