Рішення

від 03.06.2014 по справі 923/466/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р. Справа № 923/466/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Горностаївського району Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача : Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, с. Костянтинівка Херсонської області

до: Фермерського господарства "Рімма", с. Костянтинівка Херсонської області

про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання повернути об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи

за участю представників сторін:

від прокуратури - Антощук С.В., посв. № 022034 від 29.10.2013 р.;

від позивача - Копилов С.І. дов. б/н від 02.06.2014 р.;

від відповідача - Гончаров М.В., дов. б/н від 16.04.2014 р.

Прокурор Горностаївського району Херсонської області в інтересах держави в особі Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Рімма" (відповідач) про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання повернути об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи.

Позивач та прокурор наполягають на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не заперечує проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

10 червня 2012 року між Костянтинівською сільською радою (позивач, орендодавець) та Фермерським господарством «Рімма» (відповідач, орендар) укладено угоду на використання внутрішньогосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності Костянтинівської сільської ради (далі - договір).

Згідно п.п.1.1. п.1 договору орендодавець передав в оренду за ціною 1000,00 грн. на рік за один «Фрегат» орендареві наступні об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи: дощувальну техніку і внутрішньогосподарську мережу від НС №7: три зрошувальні машини «Фрегат» ДМУ-Б, стальні польові трубопроводи довжиною 3040 метрів вартістю 181560,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 10.06.2012 р.

Відповідно до п.5.1. договору орендна плата в загальній сумі 3000,00 грн. виплачується щорічно до 15 листопада.

Матеріалами справи підтверджується, що орендодавцем в особі Костянтинівської сільської ради встановлено фіксовану орендну плату за об'єкт оренди у розмірі 3000,00 грн. Вартість об'єкту оренди встановлена відповідно до даних бухгалтерського обліку і є його залишковою вартістю.

Судом встановлено, що незалежна оцінка об'єкта оренди не проводилася, що є порушенням Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно приписів статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад та вартість майна з урахуванням її індексації);

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Згідно приписів ч.3 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди.

Суд звертає увагу сторін, що в порушення ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в договорі відсутні такі істотні умови як індексація орендної плати, порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством, відновлення орендованого майна та умови його повернення, виконання зобов'язань, забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія, тощо, відповідальність сторін, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. №629 «Про затвердження Методики оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів» оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

Умова договору щодо вартості об'єкта оренди державного або комунального майна повинна відповідати Методиці оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства його моральним засадам.

За ч.ч. 1 і 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку визнати недійсною Угоду на використання внутрішньогосподарських меліоративних систем, укладену між Костянтинівською сільською радою та Фермерським господарством «Рімма» від 10.06.2012 р. з моменту укладення.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, за правилами статтті 216 Цивільного кодексу України, об'єкт оренди підлягає поверненню власнику - Костянтинівській сільській раді.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи приписи ст..49 ГПК України, суд відносить судові витрати на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати недійсною Угоду на використання внутрішньогосподарських меліоративних систем, укладену між Костянтинівською сільською радою та Фермерським господарством «Рімма» від 10.06.2012 р. з моменту укладення.

3.Зобов'язати Фермерське господарство «Рімма» (74640, Херсонська область, Горностаївський район, с.Костянтинівка, вул.Миру, 30, код ЄДРПОУ 33726615) повернути до комунальної власності Костянтинівської сільської ради об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи вартістю 181560,00 грн., наданих в оренду на підставі Угоди на використання внутрішньогосподарських меліоративних систем від 10.06.2012 р. та акту прийому-передачі об'єкта оренди до договору від 10.06.2012 р.

4.Стягнути судовий збір з Фермерського господарства «Рімма» (74640, Херсонська область, Горностаївський район, с.Костянтинівка, вул.Миру, 30, код ЄДРПОУ 33726615) в доход державного бюджету (отримувач УДКСУ у м. Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, рахунок 31215206783002, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач ДПІ у м. Херсоні) 1218,00 грн.

Повне рішення складено 10.06.2014 р.

Суддя В.В.Литвинова