Постанова

від 21.07.2014 по справі 826/7052/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 липня 2014 року 10:12 №826/7052/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» додержавної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2014 №0001572201 та від 08.04.2014 №0001582201,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2014 №0001572201 та від 08.04.2014 №0001582201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 25.02.2014 №326/26-53-22-01-21/35645879 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Фокрас», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.04.2014 №0001572201 та від 08.04.2014 №0001582201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 25.02.2014 №326/26-53-22-01-21/35645879 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 08.04.2014 №0001572201 та від 08.04.2014 №0001582201 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також відсутності первинних документів, які б підтверджували правильність формування позивачем даних податкового обліку.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Фокрас» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 14 791,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.2 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 14 087,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 25.02.2014 №326/26-53-22-01-21/35645879 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 08.04.2014 №0001582201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18 489,00 грн. в тому числі: 14 791,00 грн. - основний платіж, 3 698,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 08.04.2014 №0001572201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17 609,00 грн. у тому числі: 14 087,00 грн. - основний платіж, 3 522,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 25.02.2014 №326/26-53-22-01-21/35645879 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фокрас».

При цьому, контролюючим органом акті перевірки від 25.02.2014 №326/26-53-22-01-21/35645879 зафіксовано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» до перевірки не надало жодного договору, податкових накладних, актів виконаних робіт, проте було надано пояснення щодо втрати первинних документів по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Фокрас» за листопад 2012 року та документи, що підтверджують здійснення взаєморозрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фокрас».

Суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи позивачем також не надано суду первинних документів, на підставі яким ним формувались дані податкового обліку внаслідок господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Фокрас».

Судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо втрати таких документів.

Так, приписи Податкового кодексу України встановлюють процедуру поведінки платника податків у разі втрати документів податкового обліку.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно із пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що листом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» від 25.06.2013 №25613 повідомлено державну податкову інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про втрату фінансово-господарських документів на підтвердження взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» із товариством з обмеженою відповідальністю «Фокрас».

При цьому, свій обов'язок, визначений частиною другою пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України щодо відновлення втрачених документів на протязі 90 календарних днів з дня повідомлення контролюючого органу, позивачем не виконано.

Втрачені документи позивачем не відновлено.

Так, перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» здійснено відповідачем у період з 12.02.2014 по 18.02.2014, тобто після спливу навіть 180 днів з дати, коли платник податків повідомив контролюючий орган про втрату документів.

Слід зазначити, що з даних, наданих відповідачем (акт від 30.05.2013 №1695/2240/38320427 щодо неможливості проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фокрас») не вбачається, що контрагент позивача в межах спірних правовідносин декларував свої податкові зобов'язання.

При цьому суд не приймає до уваги первинні документи щодо виконання позивачем своїх договірних зобов'язань перед третіми особами, оскільки ці первинні документи не стосуються суті спірних правовідносин в адміністративній справі №826/7052/14 і підтверджують лише виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» своїх договірних зобов'язань перед третіми особами. Будь-якого зв'язку цих документів із взаємовідносинами товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фокрас» ці документи не відображають.

За таких обставин, позивачем не надано суду доказів, що дані податкового обліку сформовані ним на підставі належних первинних документів, які відповідають вимогам закону і відображають рух активів в процесі здійснення господарської операції.

Відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 08.04.2014 №0001572201 та від 08.04.2014 №0001582201 позивачеві визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 36 098,00 грн., 2 відсотка від якої складає суму 721,96 грн.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 182,70 грн., мінімальну ставку судового збору, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 644,30 грн. (1 827,00 грн. - 182,70 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче агентство «Ректайм» (02098, місто Київ, вулиця Шумського, будинок 1 квартира 67, код ЄДРПОУ 35645879) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.