Рішення

від 24.07.2014 по справі 904/4391/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.14р. Справа № 904/4391/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕНЕРГОМАШ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІКС БР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення 3 436,00 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник Метель І.О., довіреність № б/н від 01.11.2013р.

Від Відповідача: представник Головченко О.В., доручення № 07/07-2 від 07.07.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТЕНЕРГОМАШ" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІКС БР" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу за надані послуги 800,00 грн., пеня за невиконання умов договору у сумі 2636, 00 грн. та суму содового збору у розмірі 1827, 00 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за договором доручення №17 від 23.03.2011 року на проведення митно-брокерської діяльності на території України.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

копію договору доручення №17 від 23.03.2011 року на проведення митно-брокерської діяльності на території України;

копію акту про надання виробничих послуг №896 від 12.04.2012р;

копію рахунку на оплату №896 від 12.04.2012р.;

копію виписки Позивача з державного реєстру;

копію вимоги від 30.10.2013 року;

копію претензії від 12.12.2013 року.

Представник Відповідача заперечує проти позовних вимог, просить відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, оскільки: Відповідач не потребував надання Позивачем послуги зі складання та оброблення листа про погодження, про що свідчить відсутність проведеної 100% попередньої оплати. Таким чином, ця послуга вважається такою, що надана Позивачем без достатніх правових підстав та на власний фінансовий ризик. У зв'язку з цим ці обставини стали підставою для не підписання Відповідачем акту здачі-приймання робіт від 12.04.2012р.; крім того, якщо на думку Позивача порушення умов Договору мало місце, термін позовної давності до вимог про нарахування пені сплинув після 13.04.2013р. Отже, керуючись ст. 267 Цивільного кодексу України, Відповідач просить суд застосувати позовну давність до вимог Позивача про сплату пені.

До відзиву на позов Відповідач подав копії правовстановлюючих документів (а.с. 35-50).

Сторони не заперечували проти закінчення розгляду справи - 23.07.2014р.

В судовому засіданні 23.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТЕНЕРГОМАШ" (далі-Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОМІКС БР" 23.03.2011р. укладено договір доручення №17 на проведення митно-брокерської діяльності на території України, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався за обумовлену плату та в визначний термін надати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі-Товар), що переміщуються через митний кордон України, представляти інтереси Замовника в митних органах України, надавати та отримувати необхідні документи пов'язані з митним оформленням товарів, обліком Замовника у митних органах України, сплачувати податки на митні збори та інші платежі, проводити ідентифікаційні огляди Товарів Замовника, бути присутнім при митному огляді Товарів (п.1.1Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за надання послуг відповідно до п.1.1 Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду в сумі згідно з тарифами зазначеними в додатку №1 до чинного договору, що є його невід'ємною частиною.

Оплата послуг Виконавця проводиться в національній валюті України шляхом безготівкового розрахунку у вигляді 100% передоплати на рахунок банківської установи Виконавця, не пізніше одного банківського дня до моменту митного оформлення ВМД (п. 5.2 Договору).

По факту виконання робіт, надання послуг, Виконавець в триденний термін надає Замовнику акт виконаних робіт, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 5.3 Договору).

Додатковою угодою №1 від 20.09.2011 року до договору доручення №17 від 23.03.2011р. сторони узгодили тарифи (без ПДВ) на митно-брокерські послуги. Розмір винагороди збільшується на 50% - за термінове оформлення і за оформлення документів поза робочим часом, на 100% за роботу у вихідні та святкові дні, що наводиться у акті виконаних робіт.

04.04.2012 року Позивачем було виконано роботи по складанню та оформленню листа про погодження (а.с. 17).

За виконані роботи Позивач Відповідачу виставив рахунок на оплату №896 від 12.04.2012р. (а.с. 19) та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №896 від 12.04.2012р. (а.с. 16) на загальну суму 800,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманих послуг не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 800,00 грн.

При несвоєчасній оплаті Замовником послуг Виконавця, в разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу. Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення (п.5.4 Договору).

Згідно розрахунку Позивача сума пені за період прострочення з 13.04.2012р. по 01.02.2014р. складає 2336,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату заборгованості вих.№216 від 30.10.13р. (а.с. 22) , яка останнім отримана 05.11.2013р. (а.с. 23) та 12.12.2013р. направив досудову претензію про сплату заборгованості вих.№243 (а.с. 24-25), яка залишена без відповіді та задоволення.

Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

Правовідносини, які склалися між сторонами у справі, по суті є наданням послуг, оскільки результат діяльності сторони по договору - Виконавця не має втілення у матеріальному вигляді, споживається Замовником - Позивачем під час вчинення цієї діяльності. Правовідносини з надання послуг регулюються статтями 901-907 ЦК України.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Зважаючи на встановлені обставини, суд визнає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги частково, а саме на суму боргу 774,00 грн.

В решті позову слід відмовити, за необґрунтованістю.

Так, позовні вимоги Позивача про стягнення основного боргу на суму 800,00 грн. доводиться матеріалами справи на суму 774,00 грн. з огляду на узгоджені договором тарифи вартості послуг Позивача. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди №1 від 20.09.2011р. до договору доручення №17 від 23.03.2011р. за тарифами на митно-брокерські послуги Позивача за обставинами справи вартість наданих Позивачем послуг складає: 1.15. складання листа про погодження (за примірник) - 180,00 грн., 1.16. оброблення листа про погодження - 250,00 грн.; збільшення винагороди на 50% за термінове оформлення, що складає 215,00 грн.; + 20% ПДВ, що складає 129,00 грн., всього 774,00 грн. Заперечення Відповідача про те, що він не здійснив передоплату і тому Позивач надав послуги з порушенням умов договору, суд вважає необґрунтованим з огляду на положення ч. 4 ст. 538 ЦК України. Так, відповідно до цієї статті, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Позовні вимоги Позивача про стягнення пені у розмірі 2636,00 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним:

період нарахування пені визначений Позивачем без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції;

Позивачем нарахована пеня у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, яка є максимальним розміром пені відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Так, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний;

крім того, Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені в порядку ст. 267 ЦК України. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Так, порушення умов Договору мало місце з 13.04.2012р. Таким чином, термін позовної давності до вимог про нарахування пені сплинув 13.04.2013 року. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43-45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІКС БР" (50042, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Подбельського, 3/5, р/р26009000114053 в АТ «Укрексімбанк», код ЄДРПОУ 37272289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕНЕРГОМАШ" (50025, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Модрівська, буд. 89А, р/р 26007315401001 в КФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305750, код ЄДРПОУ 31224470) суму основного боргу за надані послуги 774,00 грн. та 1767,62 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 26,00 грн. основного боргу та 2636,00 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся

Повне рішення складено - 25.07.14р.