Рішення

від 16.07.2014 по справі 910/9853/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9853/14 16.07.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» простягнення 41 528,49 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Крупка О.О. - юрисконсульт; від відповідача:Зеленов А.С. - представник за довіреністю; вільний слухач:ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» (надалі - ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» (надалі - ТОВ «Конструкт Груп») про стягнення 44 528,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про закупівлю послуг №1204000728 в порушення умов якого відповідач не належним чином виконав взяте на себе зобов'язання зі своєчасного та повного надання послуг, у зв'язку із чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 261,09 грн. та штрафу у розмірі 18 267,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.06.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 16.07.2014 р.

16.07.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі згідно змісту яких позивач вказує, що у зв'язку із допущенням арифметичної помилки було невірно вказано ціну позову замість 41 528,49 грн. зазначено 44 528,49 грн.

Представник позивача в судове засідання 16.07.2014 р. з'явився, позовні вимоги з урахуванням поданих письмових пояснень підтримав та просить їх задовольнити.

В судове засідання 16.07.2014 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позову заперечує та просить залишити його без задоволення.

В судовому засіданні 16.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2012 р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ») (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» (виконавець) було укладено Договір про закупівлю послуг №1204000728 (надалі - «Договір»).

Згідно п 1.1 Договору виконавець зобов'язується надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (ремонт витрато мірного вузла на ГРС с. Миролюбівка), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Склад та обсяги послуг, що доручаються до надання виконавцю, визначені договірною ціною та кошторисами (Додаток 2), а також завданнями та технічними умовами на розробку робочого проекту (Додаток 3), які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до 1.3 Договору зміст і строки надання послуг визначаються календарним планом (Додаток 1), що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що сума цього договору становить 3 279 829,54 грн., у тому числі ПДВ - 546 638,26 грн. Сума договору є кінцевою і не може бути збільшена (п. 3.2 Договору). Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.3 Договору).

Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів замовника на розрахунковий рахунок виконавця, що вказаний в реквізитах договору. Оплата здійснюється поетапно, протягом 60 календарних днів після підписання відповідних актів по кожному етапу (Форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

Згідно із п. 5.1 Договору строк надання послуг: з дати укладення договору - до 31.12.2012 р. Місце надання послуг: с. Миролюбівка, Лозівського ра-ну., Харківської області (п. 5.2 Договору).

Пунктом 5.5 Договору визначено, що послуги повинні надаватися відповідно до узгодженого виконавцем і замовником календарного плану (Додаток 1), що є невід'ємною частиною договору. Передача замовнику виконавцем наданих послуг здійснюється з наданням акту наданих послуг (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 6.1.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Згідно п. 6.3.1 Договору виконавець зобов'язаний надати послуги у строки, встановлені цим договором.

Зі змісту погодженого та підписаного сторонами календарного плану відповідач зобов'язаний був надати позивачу послуги у наступні терміни:

- розроблення проектно-кошторисної документації, подання та організація, проходження необхідних експертиз з охорони праці в органах Держгірпромнагляду України (ІІ квартал 2012 р. - тобто з 25.04.2012 р. по 30.06.2012 р.);

- постачання необхідного обладнання та матеріалів (ІІ-ІІІ квартали 2012 р. - з 25.04.2012 р. по 30.09.2012 р.);

- монтаж лічильника, перетворювачів тиску та температури, зміна фільтруючих елементів (ІІ-ІІІ квартали 2012 р. з 25.04.2012 р. по 30.09.2012 р.);

- пусконалагоджування лічильника та вимірювального комплексу, калібрування вимірювальних каналів (ІІІ квартал 2012 р. з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р.);

- організація та проведення повірки вимірювальних комплексів в територіальних органах Держспоживстандарту України, атестація витрато мірного вузла на ГРС органами Держспоживстандарту України (ІІІ квартали 2012 р. з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р.).

Проте, як вказує позивач відповідач взятого на себе згідно Договору зобов'язання належним чином не виконав внаслідок чого допустив прострочення надання послуг стосовно першого, частини третього, четвертого та п'ятого етапів, а саме: по першому етапу з 01.07.2012 р. до 01.01.2013 р., з частини третього етапу з 01.10.2012 р. по 21.12.2012 р. та по четвертому та п'ятому етапах з 01.10.2012 р. по 21.12.2012 р., що і стало підставою для звернення до суду.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку, що за своєю правовою природою Договір №1204000728 від 25.04.2012 р. є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та договору про надання послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов'язання з оплати вартості наданих послуг, натомість відповідач свого зобов'язання у встановлений договором строк не виконав та допустив порушення термінів надання послуг.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту погодженого та підписаного сторонами календарного плану відповідач зобов'язаний був надати позивачу послуги у наступні терміни:

- розроблення проектно-кошторисної документації, подання та організація, проходження необхідних експертиз з охорони праці в органах Держгірпромнагляду України (ІІ квартал 2012 р. - тобто з 25.04.2012 р. по 30.06.2012 р.);

- постачання необхідного обладнання та матеріалів (ІІ-ІІІ квартали 2012 р. - з 25.04.2012 р. по 30.09.2012 р.);

- монтаж лічильника, перетворювачів тиску та температури, зміна фільтруючих елементів (ІІ-ІІІ квартали 2012 р. з 25.04.2012 р. по 30.09.2012 р.);

- пусконалагоджування лічильника та вимірювального комплексу, калібрування вимірювальних каналів (ІІІ квартал 2012 р. з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р.);

- організація та проведення повірки вимірювальних комплексів в територіальних органах Держспоживстандарту України, атестація витрато мірного вузла на ГРС органами Держспоживстандарту України (ІІІ квартали 2012 р. з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р.).

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідачем в порушення погоджених сторонами строків зобов'язання взяте згідно Договору виконано не вчасно та не в повному обсязі, а саме:

- взагалі не надано послуги по першому етапу строк виконання яких сплив 30.06.2012 р.;

- частину послуг третього етапу фактично надано відповідачем 21.12.2012 р. (строк виконання сплив 30.09.2012 р.), що підтверджується актами КБ-2в та КБ-3;

- послуги четвертого та п'ятого етапів фактично надані відповідачем 21.12.2012 р. (строк виконання сплив 30.09.2012 р.), що підтверджується актами КБ-2в та КБ-3.

Тобто, відповідачем фактично надано послуги по другому та частково третьому етапу на загальну суму 3 018 866,71 грн., що підтверджується актом приймання-передачі КБ-3 за червень 2012 р. та видатковими накладними №РН-0000014 від 27.04.2012 р., №19 від 30.05.2012 р., №22 від 06.06.2012 р., №24 від 06.06.2012 р. та №26 від 19.06.2012 р.

Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем умов Договору щодо своєчасного та повного виконання взятих на себе згідно Договору зобов'язань позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення надання послуг на суму 18 081,58 грн. за період з 01.07.2012 р. по 01.01.2013 р., за прострочення з надання послуг на суму 232 066,97 грн. за період з 01.10.2012 р. по 21.12.2012 р., та за прострочення з надання послуг на суму 10 814,28 грн. за період з 01.10.2012 р. по 21.12.2012 р. в сумі 23 261,09 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку своєчасної поставки товару належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення строків надання послуг або надання послуг в менших обсягах ніж передбачено цим договором, відмову від надання послуг в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, виконавець виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення надання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені нарахованої з урахуванням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 23 261,09 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Стосовно вимоги позивача про стягнення штрафу суд зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічне застосування наведених норм міститься в постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 р. у справі №20/246-08, що згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим при розгляді інших справ.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків надання послуг, то стягнення з відповідача штрафу у розмірі 18 267,40 грн. є правомірним.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 31, офіс 1; ідентифікаційний код 36058301) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) пеню у розмірі 23 261 (двадцять три тисячі двісті шістдесят одна) грн. 09 коп., штраф у розмірі 18 267 (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (Одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 21.07.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко