Ухвала

від 21.07.2014 по справі 910/14891/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

---

УХВАЛА про повернення позовної заяви 21.07.14 № 910/14891/14. Суддя Цюкало Ю.В., розглянувши позовну заяву Фермерського господарства "Кондратенка Івана Васильовича" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спецтехінвест" про  повернення грошових коштів 5 640,00 грн., ВСТАНОВИВ: 18.07.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н б/н Фермерського господарства «Кондратенка Івана Васильовича» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спецтехінвест» про повернення грошових коштів. Подана Фермерським господарством «Кондратенка Івана Васильовича» позовна заява б/н б/д не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне. Згідно з п. 6 ч. 1  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. У відповідності до п. 2 ч. 2  ст. 57 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Приписами ч. 1  ст. 56 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. В п. 2 ч. 2  ст. 54 ГПК України  визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб). Як визначено  ст. 93 ЦК України  місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Згідно абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених  статтею 56 ГПК України,  місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3  ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2,  4-3 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі    суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову. В якості доказу направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Спецтехінвест» позовної заяви з доданими до неї документами додано фіскальний чек №5052    від 16.07.2014 та    опис вкладення у цінний лист від 16.07.2014. Згідно вказаних документів вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Спецтехінвест» направлено  кореспонденцію за адресою:  03110, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 3, кабінет 41, яка вказана в позовній заяві, як юридична адреса. В той же час, позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачу саме вказаної у позовній заяві адреси. При цьому, п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору. Як зазначено у ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України. Отже, зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами  ст. 59 Господарського процесуального кодексу України  передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається заявник та поданих ним доказів. Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі. Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. У відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України “Про судовий збір”, банківські реквізити для сплати судового збору до господарського суду міста Києва наступні: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код 05379487. Позивачем, в якості доказу сплату судового збору надано платіжне доручення №414 від 14.07.2014 на суму 1  827,00 грн. Однак, у вказаному платіжному дорученні відсутній код платежу: 22030001, як того вимагає чинне законодавство України. Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитки печатка печатки, для реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР  або число зазначається цифрами ДД, місяць – словами, рік – цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Проте, в наданому платіжному дорученні №414 від 14.07.2014 відсутні підписи та печатки платників, всупереч вимог чинного законодавства України. За наведених обставин, надані докази сплати судового збору не приймається судом у якості належних доказів сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви, а тому дана позовна заява із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачеві без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків). У відповідності до п. 2 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес. Натомість, у позовній заяві  не зазначено  ідентифікаційний код відповідача, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Такі ж наслідки настають, в разі коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя - шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві. Також, позивачу при наступному зверненні слід врахувати, що відповідно ч 2  ст. 36 ГПК України  письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. За умовами    пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється  на кожному аркуші  засвідченої копії документа. Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, оскільки не зазначено назви посади особи, що засвідчувала дані документи та дати їх засвідчення. Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України). Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: Позовні матеріали Фермерського господарства «Кондратенка Івана Васильовича» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спецтехінвест» про повернення грошових коштів – повернути без розгляду.      Суддя                                                                                                                                                                                                               Ю.В. Цюкало