Постанова

від 22.07.2014 по справі 816/2608/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2608/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Колодяжному Д.В.,

за участю представника позивача - Кузьменко С.В.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Інтелект-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2014 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Інтелект-Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області ( далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.02.2014 року №0000232301 та від 13.05.2014 року №0000222301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено виїзну перевірку ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 3083/16-01-22-01-09/23560463 від 27.12.2013 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.02.2014 року №0000232301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 480283,75 грн, в тому числі за основним платежем - 384227,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 96056,75 грн., та №0000222301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 408865,75 грн., в тому числі за основним платежем 327146,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81719,75 грн. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення №0000222301 від 13.02.2014 року скасовано в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 326875,00 грн. основного платежу та 81718,75 грн. штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін та сформовано нове податкове повідомлення рішення №0000222301 від 13.05.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 272,00 грн. в тому числі за основним платежем 271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

22 липня 2014 року представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000222301 від 13.05.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 272,00 грн, в тому числі за основним платежем 271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Позивач не погоджується з доводами, викладеними в Акті та вважає, що висновки Акту є необґрунтованими, безпідставними та не підтверджуються документально, а податкове повідомлення - рішення №0000232301 від 13.02.2014 року, прийняте за результатами перевірки є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав разом з клопотанням про залишення без розгляду частини позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" виявлено порушення - статті 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, статті 198 Податкового кодексу України п.п. 7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибуток підприємств", в результаті чого ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП "Логос" в загальній сумі ПДВ 359227,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 12427,00 грн, за вересень 2012 року на суму 55438,00 грн, за жовтень 2012 року на суму 83787,00 грн, за листопад 2012 року на суму 67112,00 грн, за грудень 2012 року на суму 140463,00 грн; по взаємовідносинах з ТОВ "Вега Інтер" завищено податковий кредит за червень 2010 року на суму 25000,00 грн. Висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення рішення від 13.02.2014 року №0000232301 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Інтелект-Сервіс" (ідентифікаційний код 23560463) зареєстровано 09.10.21995 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради /а.с.184, том1/, перебуває на обліку в ДПІ у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області та є платником податку на додану вартість з 04.07.2008 року /а.с.186, том1/.

Згідно довідки АА №586581 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області /а.с.187, том1/, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: 58.29 видання іншого програмного забезпечення, 62.01 комп'ютерне програмування.

На підставі направлень від 11.11,2013р. № 696, №691, від 18.11.2013р. № 733. №734 /а.с.199, том1/ виданих ДПІ у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, у період з 11.11.2013 року по 20.12.2013 року, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту - Біленко Г.О., заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Полтаві - Левченко С.П., головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Полтавській області - Суховською В.В., головним державний ревізором-інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Полтавській області - Подовжнім Ю.О. згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, статті 77, п.82.5 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс", код ЄДРПОУ 23560463 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акту.

За результатами перевірки податковим органом 27.12.2013 року складено акт № 3083/16-01-22-01-09/23560463 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс", код ЄДРПОУ 23560463 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року" /а.с.21-77/, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року - підприємством занижено податок на прибуток в сумі 327146 грн., в т.ч. за 2 кв. 2010 року - 31250 грн., за 3 кв. 2010 року - 79167 грн, за - кв. 2010 року - 216458 грн, за 1 кв. 2011 року - 271 грн;

- статті 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6, статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, на порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року - підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 557394 грн., в т.ч. за червень 2010 року - 25000грн., за жовтень 2010 року - 30000 грн., за листопад 2010 року -33167 грн., за грудень 2010 року - 110000грн., за серпень 2011 року - 12427 грн., за вересень 2012 року - 55438грн., за жовтень 2012 року - 83787 грн., за листопад 2012 року - 67112 грн., за грудень 2012 року - 140463 грн;

- пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.170.9 ст.170, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 972,18 грн., в тому числі по звітних періодах: IV кв. 2010 року - 7,84 грн., 2011 року - 537,82 грн. (І-ІІ кв. 2011 року - 331,10 грн., ІІІ-IV кв. 2011 року - 206,72 грн.), І-IV кв. 2012 року - 426,52 грн;

- п.19.2 статті 19 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 pоку № 889-ІV із змінами та доповненнями, "Порядок заповнення податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" зареєстрованого в Мінюсті України 22.10.03 року за № 960/8281 із змінами та доповненнями; п.2 ст.9 р.4 ЗУ "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" № 320/94-ВР від 22.12.94 року Порушення п.119.2 статті 119. п.176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, та Порядок заповнення податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (за формою 1ДФ), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784. Підприємству необхідно по закінченню перевірки надати до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області коригування податкових розрахунків за формою 1- ДФ за IV кв. 2010 року, І-ІV кв. 2011 року та І-ІV кв. 2012 року;

- пп. 2.11 п.2, пп..3.1, 3.2 п.З, 7,39, 7.41 п.7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 зі змінами і доповненнями, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 1084,13грн;

- пп. 2.11 п.2, пп. 7.39, 7.40, 7.42, 7.44 п.7 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями, а саме перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму 1000,00 грн;

- порушення пп. 2.6 п.2, пп. 7.15 п.7 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в У країні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 із змінами та доповненнями встановлено не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки в касі підприємства на суму 550,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 13.02.2014 року № 0000232301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 480283,75 грн. (в т/ч за основним платежем - 384227,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 96056,75 грн.);

- від 13.02.2014 року № 0000222301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 408865,75 грн. (в т.ч. за основним платежем 327146,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81719,75 грн.).

Податкові повідомлення - рішення від 13.02.2014 р. № 0000232301 та від 13.02.2014 р. №0000222301 отримано ТОВ "Полтава - Інтелект - Сервіс" 27.02.2014 року.

07 березня 2014 року до Головного управління Міндоходів у Полтавській області подано скаргу про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.02.2014 року №0000232301 та від 13.02.2014 року № 0000222301 /а.с.148-152, том1/. За наслідками розгляду якої Головне управління Міндоходів у Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 05.05.2014 року за вих. № 970/10/16-31-10-04-12 /а.с.154-170, том1/, згідно з яким: скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області від 13.02.2014 року № 0000222301 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 326875,00 грн. основного платежу та 81718,75 грн. штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін та залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області від 13.02.2014 року № 0000232301 та скаргу платника податків в цій частині без задоволення.

15 травня 2014 року до Міністерства доходів і зборів України ТОВ "Полтава- Інтелект- Сервіс" подано скаргу про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.02.2014 року №0000232301 та від 13.02.2014 року . № 0000222301 (в частині, що залишена без змін Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05.05.2014 року за вих. №970/10/16-31-10-04-1). За наслідками розгляду якої Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 20.06.2014 року за вих. № 11123/6/99-99.10-01-15, згідно з яким залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області від 13.02.2014 року № 0000232301 та від 13.02.2014 року №0000222301 та скаргу платника податків без задоволення. /а.с.176-178, том 1/.

23 травня 2014 року позивачем отримано податкове повідомлення - рішення від 13.05.2014 року № 0000222301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 272,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.), яке сформовано ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області замість скасованого Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області податкового повідомлення - рішення від 13.02.2014 року. № 0000222301. /а.с.20, том1/.

30 травня 2014 року до Головного управління Міндоходів у Полтавській області ТОВ "Полтава- Інтелект- Сервіс" подано скаргу про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.05.2014 р. № 0000222301. За наслідками розгляду якої Головне управління Міндоходів у Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 11.06.2014 р. за вих. № 1222/10/16-31-10-04-12, згідно з яким підстави для задоволення скарги відсутні.

Позивач не погоджується з доводами, викладеними в акті та вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, безпідставними та не підтверджуються документально, а податкове повідомлення - рішення від 13.02.2014 року №0000232301, прийняте за результатом перевірки є неправомірним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що 01.01.2010 року укладено договір №0610/10 про надання послуг, згідно якого "Замовник" - ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" дає завдання "Виконавцеві" - ТОВ "Вега Інтер", а Виконавець приймає на себе обов'язки надавати Замовнику відповідно до його завдання послуги з тестування програмного забезпечення, профілактичного обслуговування та настроювання офісного обладнання у виробничих приміщеннях Замовника за період січень 2010 року - червень 2010 року. /а.с.223, том1/.

За надання послуг Замовник сплатив Виконавцеві 150000,00 грн. після підписання акта здавання-приймання наданих послуг. Загальна ціна послуг складає 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25000,00 грн. Внаслідок чого Замовник правомірно занизив ПДВ за червень 2010 року в сумі 25000,00 грн. /а.с.226-228, том1/.

Розрахунки ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" з ТОВ "Вега Інтер" за виконані послуги проведені безготівковим шляхом, станом на 31.12.2012 року, заборгованість ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" перед ТОВ "Вега Інтер", код 36274107 відсутня.

Як пояснив представник позивача послуга, яку отримував ТОВ "Полтава- Інтелект- Сервіс" від ТОВ "Вега Інтер" за договором від 01.01.2010 року про надання послуг №0610/10 опосередковано направлена на отримання економічного ефекту, оскільки завдяки цій послузі персонал підприємства зміг більш оперативно, ефективно вирішувати питання пов'язані з обліком клієнтів та т.п. Дана послуга призначена та використовувалась ТОВ "Полтава- Інтелект - Сервіс" не для перепродажу, а для використання у власній господарській діяльності, для її вдосконалення та покращення, що в подальшому надавало нам можливість мати економічну мету та отримувати економічну вигоду від тих видів послуг, які надавалися та надаються клієнтам (контрагентам).

Дослідивши податкову накладну №202 від 30.06.2010 року /а.с.229, том1/ виписану ТОВ "Вега Інтер" для документального оформлення господарських ТОВ "Полтава- Інтелект- Сервіс" суд не має підстав для визнання їх такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу податкового органу відсутні.

Позивачем надано до суду копії витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців по ТОВ "Вега Інтер" станом на 08.07.2014 pоку, з якого вбачається, що дане підприємство є діючим та знаходиться за адресою: 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Островського, будинок 12, та надано копію витягу з сайту Міністерства доходів і зборів України по ТОВ "Вега Інтер" станом на 10.07.2014 року в підтвердження факту анулювання реєстрації платника ПДВ 01.03.2011 pоку, тобто в період здійснення операцій між ТОВ "Полтава - Інтелект- Сервіс" та ТОВ "Вега- Інтер" з січня 2010 року по червень 2010 року свідоцтво платника ПДВ останнього було діючим. /а.с.219-222, том 1/.

В матеріалах справи міститься рішення Господарського суду Полтавської області по справі №917/229/14 від 20.03.2014 року /а.с.180-181/ за позовом ТОВ "Полтава - Інтелект- Сервіс" до ТОВ "Вега- Інтер", ПП "Регіон-Трейд" про стягнення грошових коштів у сумі 56250,00 грн які донараховані позивачу ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області за договором № 0610/10 від 01.01.2010 р., згідно акту перевірки №3083/16-01-22-01-09/23560463 від 27.12.2013 року та як наслідок включені в податкові повідомлення- рішення від 13.02.2014 року № 0000232301 та від 13.02.2014 року №0000222301, встановлено преюдиційні факти, що не потребують доказування, зокрема підтвердження факту надання послуги та отримання грошових коштів за надану послугу. Судом встановлено, що придбання послуг підтверджується договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами наданих послуг, а також іншими належними доказами, вісутні будь які умисні дії ТОВ "Полтава- Інтелект- Сервіс", направлені на ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних правочинів. Первинні документи фіксують факти реального здійснення оподатковуваних господарських операцій, та містять всі необхідні реквізити.

Таким чином, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Вега Інтер" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі.

03.01.2011 року між "Полтава - Інтелект- Сервіс" , як Партнером, та ПП "Логос", як Виконавцем, укладено партнерський договір № 03/01-11 від 03.01.2011 pоку /а.с.230-232, том1/, згідно з яким партнер доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи по обслуговуванню програмних продуктів по ІСПРО, "БЕСТЗВІТ", "Ліга Закон", "M.E.Doc", "Динай" та інших систем, які обслуговує Партнер на основі договорів обслуговування з кінцевим клієнтом а також навчанню роботі з програмним забезпеченням та консультуванню співробітників Партнера.

На підтвердження реальності виконання умов договору до суду надано додаткову угоду від 30.12.2011 року до партнерського договору №03/01-11 від 03.01.2011 року /а.с.233, том1/, акт надання послуги від 02.08.2011 року №АП-0001254 /а.с.234, том1/,

За надання послуг Партнер сплатив Виконавцю за період який перевірявся податковим органом грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученням які долучено до матеріалів справи. Партнер отримував послуги згідно актів виконаних робіт, внаслідок чого правомірно занизив ПДВ за серпень 2011 року в сумі 12427 грн., за вересень 2012 року в сумі 55438 грн., за жовтень 2012 року в сумі 83787 грн., за листопад 2012 року в сумі 67112 грн., за грудень 2012 року в сумі 140463 грн., та податок на прибуток за 1 кв.2011 р. в сумі 271 грн.

В підтвердження реальності виконання умов договору № 03/01-11 від 03.01.2011 pоку позивачем надано копії первинної бухгалтерської документації, а саме: податкові накладні, акти надання послуг, платіжні доручення. /а.с.1-117, том2/.

Порушень в оформленні первинних бухгалтерських документів перевіркою не виявлено. Результат вищевказаних господарських відносин в повному обсязі відображено в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс", що не заперечується податковим органом в ході перевірки.

Як пояснив представник позивача, завдяки послугам, які надавалися ПП "Логос", ТОВ "Полтава - Інтелект- Сервіс" здійснювало оновлення та актуалізацію комп'ютерних систем, тобто надавало послуги у сфері інформатизації кінцевим клієнтам. Позивачем було надано послуги у сфері інформатизації понад 5000 клієнтам, які є користувачами Систем, що неможливо було б здійснити без отриманих послуг від ПП "Логос".

В підтвердження факту надання послуг у сфері інформатизації клієнтам (кінцевим споживачам) надано копії договорів та первинної бухгалтерської документації до них починаючи з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. /а.с.118-250, том2, а.с.1-148, том3/.

Таким чином, реальність господарської операції між позивачем та ПП "Логос" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі.

Посилання контролюючого органу на відомості, викладені в акті ДПІ у Шевченківсько районі ГУ Міндоходів у м. Києва від 04.12.2013 року № 4725/7/35624377 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Логос", на який посилається перевіряючий, суд не приймає в якості достатніх обґрунтувань правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки отримання контролюючим органом акта перевірки контрагента платника податків, в якому викладені висновки про вчинення таким контрагентом нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Висновки про відсутність за місцезнаходженням ПП "Логос" зроблено у вересні 2013 року. Однак у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців записів про це не здійснено. Проте, фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентом відбувалися у 2011-2012 році, тому ймовірна відсутність за місцезнаходженням ПП "Логос" у 2013 році не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій здійснених у 2010 році.

Також суд зазначає, що Господарським судом Полтавської області в рішенні від 18.03.2014 року по справі № 917/231/14 /а.с.182, том1/ надавалась правова оцінка правовідносин між ПП "Логос" та ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" за партнерським договором № 03/01-11 від 03.01.2011 року Суд розглянувши позовні вимоги ПП "Логос" до ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" про стягнення боргу з оплати послуг, наданих на підставі партнерського договором № 03/01-11 від 03.01.2011 року за період 2011-2014 рік визнав їх обґрунтованими та задовольнив позов повністю.

Отже, в силу ч.1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновки Акту перевірки щодо порушення Позивачем 44, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України - відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту сформованого від підприємств ТОВ "Вега Інтер" та ПП "Логос" - є неправомірними та необґрунтованими.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" про скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства Україн якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 487,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5871 від 01.07.2014 року /а.с.2/, суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Інтелект-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000232301 від 13 лютого 2014 року.

В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000222301 від 13 травня 2014 року - позовні вимоги залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Інтелект-Сервіс" (код ЄДРПОУ23560463) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 липня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко