Постанова

від 21.07.2014 по справі 802/2322/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                    м. Вінниця 21 липня 2014 р.                                                                    Справа № 802/2322/14-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до закритого акціонерного товариства "Українські транспортні системи" про стягнення заборгованості по фінансовій санкції, в с т а н о в и в : До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - позивач, Комісія) з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства "Українські транспортні системи" (далі - відповідач )  про стягнення штрафу. Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій, накладених постановою № 3272-ЦД-2-Е від 27.11.2013 року за порушення законодавства, що регулює діяльність підприємства на ринку цінних паперів, в сумі 1700 грн. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав  заяву за вх. № 14692 від 21.07.2014 року про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в справі за адресою місцезнаходження відповідача, яка зазначена в ЄДРПОУ, проте конверт з судовою кореспонденцією повернувся до суду з відміткою: “за закінченням терміну зберігання”. Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду справи, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Частиною 6 статі 128 КАС України  визначено, що якщо немає перешкод  для  розгляду  справи  у  судовому засіданні,  визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має  право розглянути справу у  письмовому  провадженні у  разі  відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. У відповідності до ч.1 ст. 41 КАС України, суд  під час судового  розгляду  адміністративної справи здійснює  повне  фіксування  судового   засідання   за   допомогою звукозаписувального  технічного  засобу.  У  разі  неявки у судове засідання   всіх  осіб,  які  беруть  участь  у  справі,  чи  якщо відповідно  до  положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за  відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді  справи в  порядку  письмового  провадження), фіксування судового  засідання  за  допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав. Як свідчать матеріали справи, Центральним територіальним департаментом Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку 13.11.2013 року складено акт № 3336-ЦД-2-Е, яким встановлено факт неподання ЗАТ "Українські транспортні системи" регулярної річної інформації за 2012 рік до територіального органу НКЦПФР за місцезнаходженням емітента в електронній та паперовій формах ( а.с. 9 ). На підставі зазначеного акту уповноваженою особою Комісії 27.11.2013 року винесено постанову № 3272-ЦД-2-Е про накладення на ЗАТ "Українські транспортні системи" санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. ( а.с. 7 ). Вказана постанова направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується реєстром рекомендованих листів №890  від 02.12.2013 року ( а.с. 11 ). Пунктом 7 статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачена відповідальність юридичних осіб за неподання,  подання  не в повному обсязі інформації та/або подання  недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у вигляді накладення штрафу у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку. Згідно п.2 розділу ХV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272  від 11.12.2007 року, постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи може бути оскаржено до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дати винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути продовжено уповноваженою особою, якою винесено постанову (уповноваженими особами, якими винесено постанову), за клопотанням особи, щодо якої винесено постанову про накладення санкції. Так, сума фінансової санкції, застосованої до відповідача постановою про накладення штрафних санкцій, на час подання позову не сплачена, а постанова не оскаржена у встановленому порядку, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення коштів. Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, підтверджені належними доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд зазначає, що при зверненні до суду з цим адміністративним позовом позивач не сплатив судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 10 відсотків ставки судового збору, тобто 182,70 грн., хоча законом Комісію не звільнено від сплати судового збору. Ухвалою від 23.06.2014 року у задоволенні клопотання НКЦПФР про звільнення від сплати судового збору було відмовлено та вирішено відстрочити сплату судового збору у даній справі до часу постановлення судом рішення за наслідками розгляду справи по суті. Суд зазначає, що 20.06.2014 року позивач разом з позовною заявою подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем Комісії. Проте, суд вважає вищезазначене клопотання безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які звільняються від сплати судового збору при зверненні до адміністративного суду, наведений у ст. 5 Закону України "Про судовий збір", проте законодавець не звільнив НКЦПФР від сплати судового збору за подання позовів про стягнення штрафних санкцій. Крім того, за змістом положень ст. 88 КАС України, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони і звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Разом із тим, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження його неплатоспроможності або неможливості здійснення платежів зі сплати судового збору. При цьому посилання позивача на те, що Комісія є бюджетною установою і у неї відсутній спеціальний фонд, з коштів якого можна було б сплачувати судовий збір, до уваги судом не беруться, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору. Відтак, законні та обґрунтовані підстави для звільнення позивача НКЦПФР від сплати судового збору за подання адміністративного позову у цій справі відсутні. Незважаючи на повне задоволення заявлених позовних вимог, в силу положень ст. 94 КАС України, підстав для стягнення судового збору з відповідача немає, оскільки позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень. За таких обставин суд доходить висновку про необхідність стягнення належного до сплати судового збору  в сумі 182,70 грн. з позивача. Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд - п о с т а н о в и в : Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Українські транспортні системи" ( код ЄДРПОУ 13301358 ) до Державного бюджету України ( на розрахунковий рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) кошти в сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп. ). Стягнути з Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 38039715) в дохід Державного бюджету України (р/р № 31219206784002, одержувач УДКСУ у м. Вінниці, код платежу 22030001, ідентифікаційний код 38054707, банк одержувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) судовий збір в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.). Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя            Заброцька Людмила Олександрівна