Рішення

від 03.07.2014 по справі 227/7019/13-ц

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.07.2014 227/7019/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Антонюк Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Бекон»» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, який в ході судового розгляду був ним уточнений, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.10.2007 року, який був укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «АПК «Бекон»». Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначав, що ОСОБА_4 є його матір'ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. За життя між матір'ю та ТОВ «АПК «Бекон»», 15.10.2007 року, було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 4,9 га, яка розташована на території Золотоколодезянської сільської ради, строком на 10 років. Після смерті матері, позивач отримав у спадщину вишевказану земельну ділянку і отримав відповідні документи, які посвідчують його право власності на дану земельну ділянку. Право власності на земельну ділянку, позивачем, було зареєстровано в реєстраційній службі Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області 13.03.2013 року. Позивач просить визнати вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 15.10.2007 року недійсним посилаючись на те, що вказаний договір оренди землі не містить усіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме позивач зазначає, що договір не містить умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Також зазначає, що між сторонами не складався акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що є невід»ємною частиною договору оренду землі відповідно до ч.4 ст.15 ЗУ «Про оренду землі»; строк дії договору оренди земельної ділянки був визначений без урахування періоду ротації основної сівозміни і розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту землеустрою, який забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни, впорядкування угідь та передбачає заходи з охорони земель, що є порушенням ч.2 ст.19 ЗУ «Про оренду землі».

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав уточнені позовні вимоги і просив задовольнити позов в повному обсязі, визнавши недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1422083300:01:000:0134) від 15.10.2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «АПК «Бекон»», який зареєстрований у Добропільському районному відділі Донецької регіональної філії ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що вчинено запис від 15.10.2007 року за № 4АА007273040717400225 з підстав викладених в уточненій позовній вимозі. Крім того зазначив, що внаслідок не виконання вимог закону при укладенні договору оренди, а саме внаслідок визначення строку дії договору оренди земельної ділянки без урахування періоду ротації основної сівозміни і розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту землеустрою, який забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни, впорядкування угідь та передбачає заходи з охорони земель, порушуються права позивача. Зазначив, що відповідач неналежно використовує земельну ділянку, що призводить до погіршення її властивостей та втрати родючості через постійне вирощування на ній одних і тих же культур.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала в повному обсязі і просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях. Крім того зазначила, що відповідачем здійснюються всі заходи для того щоб не погіршилися властивості земель, які ним орендуються.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_4, 1949 року народження, була власником земельної ділянки площею 4,900 га, кадастровий номер 1422083300:01:000:0134, яка розташована на території Золотоколодезянської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 078958 від 08.07.2004 року (а.с.72).

15 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ «АПК «Бекон»» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, відповідно до умов якого: орендодавець зобов'язався передати орендареві в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,900 га, кадастровий номер 1422083300:01:000:0134, яка розташована на території Золотоколодезянської сільської ради, на строк 10 років, а орендар взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. Даний договір було зареєстровано у Добропільському районному відділі Донецької регіональної філії ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що вчинено запис від 15.10.2007 року за № 4АА007273040717400225 (а.с.9-10,12,37-39).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 15.10.2007р., вказану земельну ділянку було передано орендареві (а.с.12).

Судом також встановлено, що орендодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Після її смерті позивачка ОСОБА_3 оформила право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки, які належали померлій ОСОБА_4, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 078958 від 08.07.2004 року, що підтверджується копією свідоцтва від 03.07.2012 року (а.с.73).

Державну реєстрацію права власності на успадковану земельну ділянку площею 4,900 га, кадастровий номер 1422083300:01:000:0134, яка розташована на території Золотоколодезянської сільської ради, проведено 13.03.2013р., що підтверджується витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.51-52).

Відповідно до п.40 договіру оренди землі від 15.10.2007 року (а.с.9-10), перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Позивачка звернулась до відповідача з заявою про дострокове розірвання спірного договору оренди, на що 08.07.2013р. отримала від відповідача відповідь про відсутність підстав для цього (а.с.14-15). Після чого 11.12.2013р. позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Що стосується доводів позивача з приводу того, що договір оренди землі не відповідає вимогам закону оскільки в ньому відсутні істотні умови договору оренди землі передбачені ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» , а саме умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то суд до цих доводів відноситься критично виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1422083300:01:000:0134) був укладений між відповідачем та спадкодавцем ОСОБА_4 15 жовтня 2007 року.

В статті 15 ЗУ «Про оренду землі» передбачені умови, які повинні міститися у договорі оренди землі.

Так, станом на день укладення договору оренди, а саме станом на 15.10.2007 року, стаття 15 ЗУ «Про оренду землі» передбачала, що істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін.

Частину першу статті 15 ЗУ «Про оренду землі» абзацом дванадцятим, за яким істотною умовою договору оренди землі визнано умову передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, було доповнено Законом України N 509-VI від 16.09.2008 року, який набрав чинності 14 жовтня 2008 року.

Таким чином вбачається, що станом на 15.10.2007 року, закон не передбачав такої істотної умови договору оренди землі, як умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Тому посилання позивача в цій частині є безпідставними.

Відповідно до ч.4 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, що діяла станом на момент укладення договору), невід'ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об'єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Позивач обґрунтовуючи свій позов зазначив, що укладаючи договір між сторонами (ОСОБА_4 та відповідачем по справі) не складався акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що є невід»ємною частиною договору оренду землі відповідно до ч.4 ст.15 ЗУ «Про оренду землі».

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ «АПК «Бекон»» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,9 га. Вказана земельна ділянка, на момент укладення договору оренди, належала ОСОБА_4 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ДН № 078958 від 08.07.2004 року.

Згідно з п. 5 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 , юридична або фізична особа (заявник) подає до відповідного державного органу земельних ресурсів: заяву про державну реєстрацію договору оренди, договір оренди, план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду; копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб Крім того, додаються акт перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду, на місцевість у разі не визначення їх у натурі; проект відведення земельної ділянки уразі надання її в оренду зі зміною цільового призначення.

В судовому засіданні було встановлено і не оспорювалось сторонами, що за договором оренди від 15.10.2007 року ОСОБА_4 передала в оренду ТОВ «АПК «Бекон»» земельну ділянку загальною площею 4,9 га, яка розташована на території Золотоколодязької сільської ради, яка належала останній на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 078958 від 08.07.2004 року (а.с. 72), в якому зазначено межі вказаної земельної ділянки.

До договору оренди було додано план (схему) меж земельної ділянки і кадастровий план земельної ділянки та акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.12,38,39).

За актом приймання-передачі в оренду від 15.10.2007 року ОСОБА_4 передана ТОВ «АПК «Бекон» земельна ділянка, яка належить до сільськогосподарських угідь (ріллі), площею 4,9 га (а.с.12).

З листа Управління Держземагенства у Добропільському районі Донецької області за № 252 від 28.01.2014 року (а.с.37-39-) вбачається, що в складі договору оренди землі від 15.10.2007 року за № 4АА007273040717400225, який було укладено між ОСОБА_4 та ТОВ «АПК «Бекон»» була допущена помилка, а саме до договору було прикріплено план-схему та кадастровий план земельної ділянки пасовищ, замість рілля. У зв»язку з чим, директору ТОВ «АПК «Бекон»» було направлено належну план-схему та кадастровий план (а.с.38-39) відповідно до договору оренди землі від 15.10.2007 року за № 4АА007273040717400225, які відповідають змісту укладеного договору.

За таких обставин суд вважає, що доводи позивача щодо того, що вказаний договір оренди землі не містить невід»ємної його частини, а саме акту визначення меж земельної ділянки, є необґрунтованими, так як в судовому засіданні був досліджений план (схема) меж земельної ділянки, який був долучений до договору оренди.

Що стосується доводів позивача з приводу того, що договір оренди землі не відповідає вимогам закону оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки був визначений без урахування періоду ротації основної сівозміни і розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту землеустрою, який забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни, впорядкування угідь та передбачає заходи з охорони земель, що є порушенням ст.19 ЗУ «Про оренду землі», то суд вважає, що ці доводи заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Представник позивача в судовому засіданні зазначав, що внаслідок недотримання вишевказаної умови порушуються права позивача на використання, в подальшому, земельної ділянки за призначенням, а саме зазначив, що внаслідок недотримання відповідачем еколого-економічних обґрунтувань сівозмін порушується баланс поживних речовин у ґрунті, що призводить до зниження родючості ґрунту, внаслідок чого позивач не зможе отримати високих і стабільних урожаїв з даної земельної ділянки і для повернення земельної ділянки в попередній стан, позивач має буде докладати додаткових зусиль, що приведе до додаткових матеріальних затрат з його боку.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував того, що договорів був укладений без розроблення проекту землеустрою і пояснив, що відповідач звертався до ДП «Донецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо розробки проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь ТОВ «АПК «Бекон» на території Золотоколодязької сільради, але договір на розробку проекту не був укладений, бо сторони не дійшли згоди щодо протоколу розбіжностей (а.с.40-44) і той проект, який би був розроблений ДП «Донецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для відповідача не був би вигідним без врахування позицій, викладених в протоколі розбіжностей, який не був підписаний, так як внаслідок розробки проекту відповідач би не отримував прибутку і був би збитковим господарством. Також зазначив, що сам факт відсутності проекту землеустрою ще не свідчить про те, що права позивача порушуються. Зазначив, що відповідачем здійснюються заходи, спрямовані на збереження земель сільськогосподарського призначення та заходи з охорони родючості грунтів. Крім того зазначив, що станом на день укладення договору оренди земельної ділянки, порядок розроблення проектів землеустрою ще не існував і тому вважає, що не має підстав визнавати договір не дійсним у зв»язку з відсутністю (на момент укладення договору) проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Власники та землекористувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи з охорони родючості грунтів. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їхньої якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їхнього вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій, необгрунтовано інтенсивного використання земель (ст. 37 Закону України «Про охорону земель»).

Відповідно до ст..52 «Про землеустрій», проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів.

Необхідність розроблення проекту землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, як умову надання у безпечне використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, передбачено ч.4 ст.22 Земельного Кодексу України , яка була прийнята на підставі Закону № 1443-УІ від 04.06.2009року.

Порядок розроблення проектів землеустрою, відповідно до ч.3 ст.52 Закону України „Про землеустрій", був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1134 від 02.11.2011 року .

Таким чином доводи представника відповідача з приводу того, що станом на 15.10.2007 року, дату укладення договору оренди, порядок розроблення проектів землеустрою ще не існував, заслуговують на увагу.

Разом з тим, правовідносини з оренди землі, які склалися між сторонами є триваючими, на час виникнення спору норми ЗК та Закону України «Про оренду землі» є чинними та мають бути дотримані.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу .

У ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам.

Відповідно до ст..19 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції на момент укладення договору),строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Частина 2 статті 15 ЗУ «Про оренду землі» передбачає, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону(ч. 2 ст. 15 Закону).

Сівозміна - це науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів в часі і на території або тільки в часі.

Сівозміни грають важливу роль у забезпеченні високої продуктивності і стійкості землеробства. Вони забезпечують відновлення і підвищення родючості грунту, раціональне використання землі.

З аналізу вищевказаного вбачається, що строк дії договору оренди земельних ділянок обов»язково має бути визначений з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою по сівозмінам.

З цього слідує, що проект землеустрою по сівозмінам є суттєвою умовою для укладення договору оренди землі в частині визначення строку на який може бути укладено договір оренди землі.

В судовому засіданні встановлено, що строк дії договору оренди від 15.07.2007 року був укладений між сторонами без урахування періоду ротації основної сівозміни, проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, відповідачем не розроблявся.

Відповідно до вимог ст.ст. 10 , 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що використання відповідачем земельної ділянки, без розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, не погіршує екологічний стан земельної ділянки чи родючість ґрунтів або доказів, які б свідчили про те, що відповідачем виконуються заходи, спрямовані на збереження земель сільськогосподарського призначення, зокрема, щодо їх агротехнічного обслуговування, агрохімічного обстеження тощо і у зв»язку з цим ніяким чином не порушуються права позивача, відповідачем суду надано не було.

Крім того суд зазначає, що в задоволенні заявленого представником відповідача клопотання про виклик в судове засідання в якості свідка спеціаліста відповідача в аграрній сфері, який міг би підтвердити, що при використанні орендованих земель відповідачем виконуються заходи для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та заходи з охорони родючості грунтів, судом було відмовлено виходячи з того, що нормами ст..130 ЦПК України чітко зазначений строк подання сторонами доказів.

Враховуючи те, що докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою статті 130 ЦПК України, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин, судом було відмовлено в задоволенні клопотання.

Також суд звертає увагу на те, що пояснення свідка, в даній справі, не були б достатніми, без надання письмових доказів, які б підтверджували вжиття відповідачем заходів раціонального використання та охорони орендованих земель, заходів з охорони родючості грунтів.

Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як під час укладення договору були порушені вимоги ст..19 ЗУ «Про оренду землі», що відповідно до ч.2 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» є підставою для визнання договору недійсним.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 638, 792 ЦК України , ст. 96 ЗК України, ст.ст. 15, 19 ЗУ «Про оренду землі», ст..ст. 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Бекон»» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Договір оренди земельної ділянки, площею 4,900га (кадастровий номер 1422083300:01:000:0134), від 15.10.2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «АПК «Бекон»», який зареєстрований у Добропільському районному відділі Донецької регіональної філії ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 15.10.2007 року за № 4АА007273040717400225 - визнати недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Бекон»», на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 229,40 грн. (двісті двадцять девять гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 03 липня 2014 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 08 липня 2014 року.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням для відома.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

03.07.2014