Постанова

від 29.07.2014 по справі 2а-6755/09/1170.

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 року справа №2а-6755/09/1170.

провадження № 2-кас/811/3/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) до житлово-експлуатаційної контори №12 управління житлово-комунального господарства Кіровоградського міськвиконкому (далі - Підприємство) про стягнення адміністративного-господарської санкції та пені,

В С Т А Н О В И В :

Фонд звернувся до суду з заявою до Підприємства про стягнення адміністративного-господарської санкції та пені у загальній сумі 27879,28 грн. за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів упродовж 2008 року.

Представник Фонду направила до суду заяву, у якій зазначила про підтримання вимог позову (а.с.174).

У письмових запереченнях відповідач зазначає, що на Підприємстві упродовж 2008 року періодично працював інвалід 3 групи та юридична особа неодноразово направляла до центру зайнятості звіти про наявність вакансії, які створені для інвалідів.

24 липня 2014 року суд прийняв рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.203).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволені позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, кількість робочих місць у Підприємства для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно 4% нормативу, який визначений статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон), протягом 2008 року становила 2 одиниці (а.с.7).

Упродовж 2008 року у відповідача працювала 1 особа, яка визнана інвалідом (з 03 листопада) (а.с.31-37).

Середньорічна заробітна плата на Піприємстві становила 13444,68 грн.

Сума адміністративно-господарських санкцій, які визначені статтею 20 Закону, за невиконання нормативу із забезпечення працевлаштування інвалідів складає 26889,36 грн. (13444,68 х 2).

Станом на день звернення до суду Підприємство не сплатило адміністративно-господарську санкцію.

Фонд нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату санкції у сумі 989,22 грн. (а.с.8).

За інформацією центру зайнятості, яка надана з електронної бази, Підприємство подавало звіти про наявність вакансії стосовно осіб з обмеженими фізичними можливостями з серпня по грудень 2008 року (а.с.59).

Водночас, центр зайнятості повідомив, що не направляв до відповідача для працевлаштування згаданих осіб.

Підприємство надало звіти про наявність вакансії за лютий, квітень, серпень 2008 року, на яких наявні відмітки про прийняття їх центром зайнятості (а.с.38-40).

Центр занятості не зміг пояснити, чому ці звіти не внесені до електронної бази (а.с.196).

У звітах за лютий, квітень та серпень 2008 року зазначено вакансії двірників, які створені для осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, приписами статті 18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею ж 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно приписів статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» та згідно наказу Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 затверджено форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та порядок її подання, де зазначається періодичність подання звітності за наявності попиту на робочу силу (вакансії): не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії.

Отже, у Підприємства не виник обов'язок звітувати до центру зайнятості щомісячно.

Аналізуючи обставини справи, суд зробив висновок, що Підприємство не допустило порушення приписів статті 18 Закону, оскільки звітувало про наявність вільних вакансії з лютого 2008 року (час відкриття вакансії) та не відмовляло центру зайнятості у працевлаштуванні осіб, які визнанні інвалідами.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей