Постанова

від 28.07.2014 по справі 807/2243/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2243/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі судових засідань Повханич Г.П.

за участю:

позивача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Бондарєва В.В.;

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Блюз", представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюз" про стягнення заборгованості у сумі 3611,45 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюз" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 3611,45 грн., мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з ЄДРПУО (а.с.5-6),перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ужгороді та є платником плати за землю.

У відповідності до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до вимог пп. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пп. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Разом з тим, відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаних вимог кодексу відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по земельному податку шляхом подання до податкової інспекції декларації із орендної плати за земельні ділянки № 13000002953 за 2013 рік (а.с. 7-8), відповідно до якої загальна сума задекларованого податку становить 4441,32 грн.

Приписами Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, відповідач зобов'язався сплати 4441,32 грн., з яких у відповідності до облікової картки сплачено 829,87 грн. Так, несплаченою залишається сума в розмірі 3611,57 грн.

Згідно пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання вищевказаної норми закону 22 серпня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Ужгороді винесла податкову вимогу № 52-15 форми "Ю" на направила її на адресу відповідача.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку, та розмірі, встановлених Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державною (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Станом на час розгляду адміністративної справи борг відповідачем не сплачений.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 95, 269, 286, 287 Податкового кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюз" - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюз" (вул. Л. Толстого, буд. 5, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 31962896, МФО - 322001 ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", р/р 26000000124099, МФО - 322001 ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", р/р 26006000124101, МФО - 322001, ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", р/р 26007000124100) на користь державного бюджету податковий борг у сумі 3611 (три тисячі шістсот одинадцять) гривень 45 (сорок п'ять) коп. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на таких рахунках.

3. Копію постанови надіслати Державній податковій інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, для виконання та відповідачу - для відома.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 28 липня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 липня 2014 року.