Ухвала

від 20.05.2009 по справі 13/590-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                  ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ                 

                               АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД

У

Х В А Л А

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

20 травня

2009р.                   м.

Дніпропетровськ            Справа №

13/590-АП

Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя       Мірошниченко М.В.,

суддя                              Проценко О.А.,

суддя                              Туркіна Л.П.

при секретарі              Красота А.О.

за участю представників :

позивача:            ОСОБА_4, довіреність № 246/40-юр

від 30.12.2008р.;

позивача:            ОСОБА_5, довіреність № 1/40-юр від

06.01.2009р.;

позивача:            ОСОБА_6, довіреність від

05.03.2009р.;

відповідача:        ОСОБА_7, довіреність № 7742/10/10 від

30.04.2009р.;

відповідача:        ОСОБА_8, довіреність № 7741/10/10 від

30.04.2009р.;

розглянувши

у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу      ОСОБА_1

торгівельний порт», м. Бердянськ Запорізької області

на постанову                господарського суду Запорізької

області від 07.10.2008р.

у справі                        № 13/590-АП-3/235/08-АП-13/297/08-АП

(категорія

статобліку - 2.11.1)

за позовом                    ОСОБА_1

торгівельний порт», м. Бердянськ Запорізької області

до

відповідача            ОСОБА_2

                                      області,

м. Бердянськ Запорізької області

про                                 скасування

податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1

заявлено позов до ОСОБА_2 про скасування податкових повідомлень-рішень №

0000672330/2 від 13.05.2005р. та № 0000662330/2 від 13.05.2005р.

За

наслідками розгляду справи по суті, постановою господарського суду Запорізької

області від 07.10.2008р. у справі № 13/590-АП-3/235/08-АП-13/297/08-АП у

задоволенні позову відмовлено.

Постанова

суду першої інстанції мотивована наступними обставинами. За договором № 21

СП-125 від 22.10.2003р. роботи виконані не були; підприємство фактично не

понесло витрат на поліпшення, а тому попередня оплата, перерахована

Черноморсько-Азовському виробничо-експлуатаційному управлінню морських шляхів

згідно цього договору на здійснення черпання в Бердянському торгівельному

порті, підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат у 1

півріччі 2004р. - 1250000,00 грн. та в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону

України «Про податок на додану вартість» підприємством у грудні місяці 2003р.

зайво віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 250000,00 грн.

(отримана від передоплати 1500000,00 грн., у т.ч. ПДВ 250000,00 грн.).

Позивачем в порушення п.4.1 ст.4 та п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на

додану вартість» недовключено до бази оподаткування 4300055,00 грн. (2146954,00

грн. + 1477030,00 грн.), де ПДВ складає 724797,00 грн. Оскільки позивач виконує

роботи по організації виконання операцій по перевалці та

транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції на

території України, і ці виконані роботи (надані послуги) не призначені для

використання безпосереднім споживачам цих послуг за межами митної території

України, то такі операції підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % відповідно

до п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не

погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подана апеляційна

скарга, в якій вказані наступні обставини.

П озивач

посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та

процесуального права, неправильність і неповноту дослідження доказів, неповне

з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає зокрема, що позивач

правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ 250000,00 грн., отриману

від передплати 1500000,00 грн. за днопоглиблювальні роботи

Чорноморсько-Азовському виробничо-експлуатаційному управлінню морських шляхів

по договору № 21 СП-125 від 22.10.2003р. Суд неправильно застосував п.п.3.1.1

п.3.1 ст.3 та п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»,

дійшовши помилкового висновку, що комплекс послуг Бердянського порту з

перевалки та транспортно-експедиційного обслуговування експортованих вантажів

повинен обкладатись ПДВ за ставкою 20 % як операції, наданій на митній території

України. Принциповим для визначення ставки ПДВ при перевалці портом вантажу є

лише об'єкт правовідносин - вантаж, що експортується; якщо послуги надаються

портом стосовно експортного вантажу, ці послуги порту є такими, що споживаються

за межами митної території України, а тому оподатковуються за ставкою ПДВ 0 %

відповідно до п.п.6.2.2 Закону України «Про податок на додану вартість». Митна

вартість експортованого вантажу включає в себе комплекс послуг порту; отже

споживаються ці послуги порту там, де споживається вантаж: оскільки вантаж

експортований, то і споживаються ці послуги за межами митної території України.

Для застосування нульової ставки ПДВ по транспортним послугам портів необхідно

і достатньо, щоб експорт цих вантажів був підтверджений належним чином

оформленою митною декларацією митниці.

Просить

скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 07.10.2008р. у

справі № 13/590-АП-3/235/08-АП-13/297/08-АП та прийняти нову постанову про

задоволення позовних вимог і скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

ОСОБА_2 в

запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній

доводами, вказавши на обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови суду

першої інстанції. Відповідач просить апеляційну скаргу залишити без

задоволення, а постанову суду - без змін.

В судовому

засіданні 20.05.2009р. представники сторін підтримали доводи, викладені в

апеляційній скарзі та в запереченнях на неї.

Справу було

призначено до апеляційного розгляду та розглянуто колегією суддів у складі:

Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П.

(суддя).

Технічне

фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою  комплексу «Камертон».

За

результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 20.05.2009р.

колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду

апеляційної інстанції.

Дослідивши

доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія

суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає

з матеріалів справи, ОСОБА_2 була проведена планова документальна перевірка

дотримання вимог податкового та валютного законодавства ОСОБА_1 за період з

01.10.2003р. по 30.06.2004р., за наслідками чого складений акт від 09.12.2004р.

№ 291/23-221/01125761.

В ході

перевірки контролюючим органом було встановлено, що ОСОБА_1 (замовник)

22.10.2003р. укладає з Черноморське-Азовським виробничо-експлуатаційним

Управлінням морських шляхів (підрядник) договір № 21 СП-125 на виконання

ремонтного черпання в Бердянському порті. До початку виконання ремонтного

черпання замовник протягом 5 банківських днів від дати підпису цього договору

перераховував на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 1500000,00

грн. Дата початку виконання робіт - не пізніше 5 календарних днів з моменту

оплати замовником авансу. Закінченням виконання робіт по договору є виконання

об'єму 250000 куб.м. ремонтного черпання за 60 календарних днів з дати початку

робіт.

Перевіряєме

підприємство у 4 кварталі 2003р. не включає до складу валових витрат попередню

оплату на виконання ремонтного черпання Чорноморсько-Азовському

виробничо-експлуатаційному Управлінню морських шляхів у сумі 1250000,00 грн. До

складу валових витрат портом суму попередньої оплати Чорноморсько-Азовському

виробничо-експлуатаційному Управлінню морських шляхів у сумі 1250000,00 грн.

було віднесено у 2 кварталі 2004р.

Станом на

01.07.2004р. дебіторська заборгованість Чорноморсько-Азовського

виробничо-експлуатаційному Управлінню морських шляхів по рахунку № 685 складає

1500000,00 грн., тобто фактично роботи не було виконано.

ОСОБА_1

(замовник) 11.12.2003р. укладає з ВАТ «Чорномортехфлот» (підрядник) договір №

11-12 «Б» на комплексне технічне обслуговування Бердянського МТП. Згідно з

договором підрядник виконує ремонтне черпання (витягнення ґрунту) на акваторії

Бердянського МТП, згідно з виданим замовником технічним завданням. Роботи

підрядником були виконані у повному обсязі та вартість оплачених послуг

Бердянським МТП було включено до складу валових витрат в Деклараціях за

відповідний період року по стр. 4.1:

•   у 4 кварталі 2003р. у сумі 764438,40 грн.;

•   у 1 кварталі 2004р. у сумі 1661050,48 грн.;

•   у 2 кварталі 2004р. у сумі 171664,16 грн.

Враховуючи

вищезазначене, виконання робіт ВАТ «Чорномортехфлот» ремонтного черпання

акваторії Бердянського МТП відноситься до складу валових витрат, пов'язаних з

поліпшенням основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної

балансової вартості всіх груп основних фондів, та відображаються по стр. 4.12

Декларації за відповідний період.

Податковим

органом зроблено висновок про те, що внаслідок віднесення до складу валових

витрат у 1 півріччі 2004р. суму попередньої оплати Чорноморсько-Азовському

виробничо-експлуатаційному Управлінню морських шляхів у сумі 1250000,00 грн.,

перевіряємим підприємством було порушено п.5.3.8 ст.5, п.8.1 ст.8 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємства» та безпідставно завищено

валові витрати за 1 півріччя 2004р. на суму 1250000,00 грн.

Перевіркою

правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за період з

01.10.2003р. по 01.07.2004р. встановлено, що у перевіряємому періоді ОСОБА_1

застосовує ставку 20 % та 0 % згідно Закону України «Про податок на додану

вартість»:

•   згідно п.6.1 ст.6 Закону України «Про

податок на додану вартість» позивач

застосовував ставку 20 % до

операцій, що визначені ст.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»;

•   згідно з п.п.6.2.2 ст.6 Закону України «Про

податок на додану вартість»

позивач застосовував нульову ставку

по операціях з продажу робіт, послуг, призначених для використання та

споживання за межами митної території України.

За

результатами перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді ОСОБА_1, згідно

укладених договорів, надавало послуги по організації виконання операцій по

перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої

продукції фірмам-резидентам, які здійснювали експорт товарів, а саме: ОСОБА_3 -

обсяг наданих операцій із застосування нульової ставки склав 2146954,00 грн.

ОСОБА_1

здійснював комплекс послуг по організації обслуговування вантажу, що

експортується за межі митної території України (у т.ч. послуги зберігання

вантажу - 683429,00 грн.; зачищення складських приміщень - 156401,00 грн.;

розстановка вагонів власними силами порту - 390482,00 грн.; зачищення вагонів

після вигрузки вантажу - 264757,00 грн.; перевезення в склади автомобільним

транспортом порту - 30889,00 грн.; послуги зважування автомобілів та причепів -

80027,00 грн.; тарування автомобілів та причепів - 30482,00 грн.; збір за

подачу та користування вагонами - 6508,00 грн.), які були здійснені на митній

території України та які фактично не могли бути використані за межами митної

території України. Вартість кожної з послуг у рахунку, що виставлений до оплати

замовнику, формувалась окремо. Дані вибрані згідно рахунків, виставлених до

оплати за фактично здійснені послуги. Інші документи, що підтверджують факт

використання та споживання даних послуг за межами митної території України до

перевірки не надано. Всього надано таких послуг (без ОСОБА_3) у розмірі

1477030,00 грн.

За виконані

послуги ОСОБА_1 виставляв рахунки експедиторським фірмам та підприємствам

резидентам (нерезидентам) з отриманням оплати, нараховуючи при цьому ПДВ за

ставкою 0 %, що суперечить п.п.6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на

додану вартість».

Податковим

органом зроблений висновок про те, що в порушення п.4.1 ст.4 та п.6.1 ст.6

Закону України «Про податок на додану вартість» не включено до бази

оподаткування суму наданих послуг на митній території України, наданих ОСОБА_3

у розмірі 2146954,00 грн., де ПДВ складає 429391,00 грн. та послуг по

організації обслуговування вантажу, що фактично здійснені на митній території

України у розмірі 1477030,00 грн., де ПДВ складає 295406,00 грн. Таким чином, в

порушення п.4.1 ст.4 та п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану

вартість» недовключено до бази оподаткування 4300055,00 грн., де ПДВ складає

724797,00 грн.

На підставі

акту перевірки від 09.12.2004р. № 291/23-221/01125761 податковим органом

прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.12.2004р. № 0000672330/0 та №

0000662330/0, якими виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у

розмірі 728482,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 300402,50

грн., визначено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість у

розмірі 743142,00 грн. (371571,00 грн. - основний платіж, 371571,00 грн. -

штрафні санкції).

За

наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом були прийняті

наступні повідомлення-рішення: № 0000662330/2 від 13.05.2005р. на суму

1559959,50 грн., № 0000672330/2 від 13.05.2005р. на суму завищення бюджетного

відшкодування з ПДВ 127677,00 грн.

Позивач не

погоджується з вищевказаними рішеннями та вважає їх такими, що прийняті

всупереч чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Так, позивач

посилається на те, що він правомірно відніс до складу податкового кредиту суму

ПДВ 250000,00 грн., отриману від передплати 1500000,00 грн. за днопоглиблювальні

роботи Чорноморсько-Азовському виробничо-експлуатаційному Управлінню морських

шляхів по договору № 21 СП-125 від 22.10.2003р. Послуги порту по організації

обслуговування вантажу вважаються експортованими і споживаються за межами

митної території України. Митна вартість експортованого вантажу завжди включає

в себе весь комплекс послуг порту, а тому і споживаються ці послуги там, де

споживається сам вантаж: оскільки вантаж експортований, то і споживаються ці

послуги за межами митної території України. Позивач вважає донарахування ПДВ

незаконним, у зв'язку з чим і звернувся в суд із даним позовом.

З питання

включення позивачем до складу валових витрат у 1 півріччі 2004р. витрат по

днопоглиблювальним роботам у сумі 1250000,00 грн. та у грудні 2003р. до податкового

кредиту ПДВ у сумі 250000,00 грн., суд зазначає наступне.

У

відповідності з п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», до складу валових витрат не включаються витрати на придбання,

будівництво, реконструкцію, ремонт та інші поліпшення основних фондів.

Статтею 58

Земельного кодексу України зазначено, що до земель водного фонду належать землі

зайняті морями.

Згідно ст.74

Кодексу торгівельного мореплавства України, територією морського порту є

відведені порту землі. Акваторією морського порту є відведені порту водні

простори. Територія і акваторія морського порту є державною власністю і

надаються порту в користування.

Підпункт

8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

визначає, що вартість капітального поліпшення землі відноситься до основних

фондів І групи.

Відповідно

до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», амортизації підлягають витрати на капітальні поліпшення землі, не

пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші

капітальні поліпшення землі.

Згідно з

п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

під терміном «амортизація» основних фондів слід розуміти поступове віднесення

витрат поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах

норм амортизаційних відрахувань.

Відповідно

до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»

податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених

(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням

товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат

виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають

амортизації.

З матеріалів

справи вбачається, що за договором від 22.10.2003р. № 21 СП-125

Черноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів,

як підрядником, не були виконані роботи. Отже, ОСОБА_1, як замовник робіт,

фактично не понесло витрат на поліпшення, тому попередня оплата, перерахована

Черноморсько-Азовському виробничо-експлуатаційному Управлінню морських шляхів

за даним договором, позивачем безпідставно віднесена до складу валових витрат у

1 півріччі 2004р. - 1250000,00 грн. та до податкового кредиту ПДВ у грудні

2003р. в сумі 250000,00 грн.

Щодо питання

про застосування позивачем нульової ставки оподаткування з податку на додану

вартість, то суд зазначає наступне.

Згідно з

п.п.6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», нульова

ставка оподаткування застосовується по операціях з продажу робіт, послуг,

призначених для використання та споживання за межами митної території України.

Відповідно

до п.3.1 ст.3 вказаного Закону, об'єктом оподаткування є операції платників

податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Пунктом 4.1

ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що база

оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи

з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або

регульованими тарифами (цінами).

Відповідно

до п.6.1 ст.6 зазначеного Закону, об'єкти оподаткування, що визначені статтею 3

цього Закону, за винятком операцій, що звільнюються від оподаткування, та

операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом,

оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно п.19

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого

наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999р., витрати підприємства

на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів),

транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням

продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки відносяться в

бухгалтерському обліку до витрат у складі витрат на збут.

Згідно п.3

Положення бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»,

витрати в бухгалтерському обліку - це зменшення економічних вигод у вигляді

вибуття активів або збільшення зобов'язань підприємства.

Відповідно

до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові

витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у

грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація

вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким

платником податку для їх подальшого використання у власній господарській

діяльності.

Виходячи з

вищенаведених норм, право визначення напрямку використання послуг, наданих

портом, - на митній території України, або за її межами - належить виключно

експортеру-власнику вантажу та нерезиденту - покупцю, яке використовується ними

при визначенні умов поставки при укладенні зовнішньоекономічних договорів.

Таким чином, порт при наданні послуг ніяким чином не може робити висновок щодо

використання даних послуг за межами митної території України у зв'язку з тим,

що оцінка господарських взаємовідносин експортера та нерезидента не належить до

компетенції порту.

Судом першої

інстанції вірно зазначено, що ОСОБА_2 правомірно здійснила нарахування позивачу

ПДВ за ставкою 20%, оскільки пунктом 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на

додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників

податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Оскільки

позивач виконує роботи по організації виконання операцій по перевалці та

транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції на

території України, і ці виконані роботи (надані, послуги) не призначені для

використання безпосереднім споживачам цих послуг за межами митної території

України, то такі операції підлягають оподаткуванню за ставкою 20% відповідно до

п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

В порушення

п.4.1 ст.4 та п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»

позивачем не включено до бази оподаткування суму наданих на митній території

України послуг ОСОБА_3 у розмірі 2146954,00 грн., у т.ч. 429391,00 грн. ПДВ, та

послуг по організації обслуговування вантажу, що фактично здійснені на митній

території України у розмірі 1477030,00 грн., у т.ч. 295406,00 грн. ПДВ. Отже, в

порушення наведених норм Закону, всього недовключено до бази оподаткування

4300055,00 грн. (2146954,00 грн. + 1477030,00 грн.), де ПДВ складає суму

724797,00 грн.

У

відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України.

За змістом

ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

В

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Всупереч

ст.71 КАС України позивачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються

його позовні вимоги, а саме: наявності підстав для скасування податкових

повідомлень-рішень № 0000672330/2 від 13.05.2005р. та № 0000662330/2 від

13.05.2005р. В той же час відповідачем доведена правомірність спірних рішень.

З огляду на

викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про

відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи,

наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції,

зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні

обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове

засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм

матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або

зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.

Керуючись   ст. ст. 195, 198п.1, 200, 205 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -                                        

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову

господарського суду Запорізької області від 07.10.2008р. у справі №  13/590-АП-3/235/08-АП-13/297/08-АП з алишити

без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає

законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного

місяця  до адміністративного суду

касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 28.05.2009р.

            Головуючий суддя                                                          

М.В. Мірошниченко

                                Суддя                                                           

О.А. Проценко

                                 Суддя                                                           

Л.П. Туркіна