Постанова

від 25.04.2014 по справі 804/2679/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 р. Справа № 804/2679/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: Пристромка М.П.

представника відповідача: Чохелі Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна»

до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в яких просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 31.10.2013р. №0001062200.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України під час взаємовідносин з контрагентом ТОВ ТД «Акадія» (до 15.07.2013р. - ТОВ «Чайний світ»), тому що правочини, укладені з вказаним суб'єктом господарювання, є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які в повному обсязі були надані до перевірки. Товарно-матеріальні цінності, отримані за договорами поставки з ТОВ ТД «Акадія», були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджено актами списання у виробництво у зв'язку із проведенням ремонту аспіраційного обладнання та транспортерної стрічки сушильного обладнання зернового складу, про що також вказано в акті перевірки. Певні недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, допущені постачальником ТОВ ТД «Акадія», який здійснював транспортування власним транспортом, не можуть свідчити про нереальність господарських відносин з цим підприємством та впливати на право позивача на податковий кредит. Тим більше, що позивач не відносив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати на транспортування товару, отриманого від ТОВ ТД «Акадія». Крім того правочини з ТОВ ТД «Акадія» недійсними в судовому порядку не визнавалися. Тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту за липень 2013 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 127009,00грн. за податковими накладними, виписаними вищеозначеним контрагентом. Основною підставою для визнання нереальними господарських операцій позивача з ТОВ ТД «Акадія» стали висновки акту Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 30.09.2013р. №190/16-03-22-02-12/36179716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ТД «Акадія» (код ЄДРПОУ 35179716) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків у липні 2013 року», відповідно до якого неможливо було встановити місцезнаходження ТОВ ТД «Акадія» за його податковою адресою, у нього відсутні матеріально-технічні ресурси, а, отже, проведені операції цього суб'єкта господарювання з іншими підприємствами є нереальними. Однак, по-перше, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як станом на час здійснення господарських відносин позивача з ТОВ ТД «Акадія», так станом і на теперішній час, відсутній запис про відсутність вищеозначеного підприємства за місцезнаходженням, а по-друге, навіть якщо контрагент позивача і допускав будь-які порушення податкового законодавства, позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення ТОВ «Стандарт Україна» податкового кредиту липня 2013 року за рахунок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ ТД «Акадія», здійснення господарських операцій з яким в ході перевірки підтверджено не було. Так, з акту перевірки цього суб'єкта господарювання від 30.09.2013р. №190/16-03-22-02-12/36179716, отриманого відповідачем від Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, вбачається, що ТОВ ТД «Акадія» відсутнє за своїм місцезнаходженням, у нього відсутні виробничі, складські приміщення та трудові ресурси, документи бухгалтерського та податкового обліку, що не дає можливості підтвердити реальність господарських відносин цього суб'єкта господарювання з іншими підприємствами у липні 2013 року. Крім того, надані позивачем до перевірки товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, оскільки не містять всіх обов'язкових реквізитів. Також до перевірки не надано документи, що підтверджують походження товару, а саме: сертифікати якості. При цьому в ході перевірки було встановлено, що розрахунки за товар, отриманий від ТОВ ТД «Акадія», проводились готівкою. Корінці квитанцій до прибуткових касових ордерів, надані позивачем до перевірки, не відповідають вимогам п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, оскільки в них відсутні номера квитанцій до прибуткових касових ордерів та підпис, прізвище касира, який отримав готівкові кошти. За таких обставин, господарські операції ТОВ «Стандарт Україна» та ТОВ ТД «Акадія» є документально непідтвердженими.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову ТОВ «Стандарт Україна», посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» (далі - ТОВ «Стандарт Україна») (код ЄДРПОУ 32082681), зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 09.08.2002р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №392350 від 09.08.2002р., перебуває на обліку в Східно-Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Східно-Дніпровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу начальника Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №175 від 15.10.2013р. та направлення №138/22 від 15.10.2013р. головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту цього контролюючого органу Овчинніковою Т.П. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стандарт Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ТД «Акадія» за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.

За результатами означеної перевірки було складено акт №148/22/32082681 від 23.10.2013р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та завищення податкового кредиту за липень 2013 року на загальну суму 127009,00 грн. (т.1 а.с.13-28).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ТД «Акадія» за липень 2013 року, оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є висновки акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ТД «Акадія» (код ЄДРПОУ 36179716) з платниками податків за липень 2013 року» від 30.09.2013 року №190/16-03-22-02-12/36179716, отриманого від Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, згідно якого встановлено, що у зв'язку із відсутністю ТОВ ТД «Акадія» за місцезнаходженням господарські операції цього підприємства з придбання та продажу товарів з іншими суб'єктами господарювання, серед яких також було і ТОВ «Стандарт Україна», не підтверджені з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна. Крім того в акті перевірки позивача значиться, що ТОВ «Стандарт Україна» надало до перевірки товарно-транспортні накладні, які оформлені неналежним чином, а саме: в них відсутня назва підприємства, яке здійснювало перевезення товару, державний номер автомобіля, прізвище, ім'я та по-батькові водія-перевізника, прізвище, ім'я та по-батькові, а також посада та підпис особи, яка здійснювала відвантаження товару, штамп, підпис водія-експедитора про передачу вантажу, що не дає можливості ідентифікувати підприємство-перевізника. Реальне транспортування товарно-матеріальних цінностей за такими товарно-транспортними накладними не є можливим. Факту перевезення товару від ТОВ ТД «Акадія» через прохідну ТОВ «Стандарт Україна» не зафіксовано. Також до перевірки не надано сертифікати якості на товар, поставлений ТОВ ТД «Акадія». При цьому в ході перевірки було встановлено, що розрахунки за товар, отриманий від ТОВ ТД «Акадія», проводились готівкою. Корінці квитанцій до прибуткових касових ордерів, надані позивачем до перевірки, не відповідають вимогам п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, оскільки в них відсутні номера квитанцій до прибуткових касових ордерів та підпис, прізвище касира, який отримав готівкові кошти. Перевіркою встановлено, що придбаний у ТОВ ТД «Акадія» товар було використано в господарській діяльності позивача для ремонту основних засобів у серпні 2013 року для ремонту основних засобів підприємства. Проте згідно наданих до перевірки документів в період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. ТОВ «Стандарт Україна» надавало послуги складського господарства - приймання, сушка, очистка, зберігання, відпуск зернових та олійних культур. При цьому проведення ремонтних робіт в період заготовки (приймання, сушки, очистки, зберігання), відвантаження та переміщення зернових та олійних культур не є можливим стосовно врахування реального часу здійснення операцій.

На підставі акту перевірки №148/22/32082681 від 23.10.2013р. Східно-Дніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 31 жовтня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001062200, яким ТОВ «Стандарт Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 190514,00грн., з яких за основним платежем - 127009,00грн. та за штрафними санкціями - 63505,00грн. (т.1 а.с.11-12).

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України.

Проте рішеннями ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.12.2013р. №4873/10104-36-10-08-09 та Міністерства доходів і зборів України від 03.02.2014р. №1847-16/99-99-10-01-15 скарги ТОВ «Стандарт Україна» були залишенні без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 31 жовтня 2013 року №0001062200 - без змін.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Стандарт Україна» здійснює свою діяльність по наданню послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, використовуючи власне обладнання, а також складські та виробничо-господарські приміщення, які знаходяться на території Дніпропетровської області Васильківського району, у тому числі: зерновий склад на зберігання 21000т у селі Письменне по вул. Комсомольській, 5 (сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки від 09.06.2013р. №6034) та зерновий склад на зберігання 37000т у селі Васильківка по вул. Будьонного, 129/60 (сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки від 09.06.2013р. №6035)(т.2 а.с.201-202).

Означене нерухоме майно разом з виробничим обладнанням було придбано позивачем у власність на підставі договорів купівлі-продажу, а саме:

- договір купівлі-продажу нерухомого майна №30-05/2 від 16.05.2003 року, укладений між ТОВ «Стандарт Україна» та ТОВ «СанФорс», за умовами якого ТОВ «Стандарт Україна», як покупець, отримало у власність нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Васильківка, вул. Будьонного,129, а також акт приймання-передачі та перелік нерухомого майна до Договору (т.1 а.с.178-181);

- договір купівлі-продажу нерухомого майна №30-05/3 від 16.05.2003 року, укладений між ТОВ «Стандарт Україна» та ТОВ «СанФорс», за умовами якого ТОВ «Стандарт Україна», як покупець, отримало у власність нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, с. Письменне, вул. Комсомольська, 5, а також акт приймання-передачі та перелік нерухомого майна до Договору (т.1 а.с.182-186);

- договір купівлі-продажу майнового комплексу №30-05 від 30.05.2003 року, укладений між ТОВ «Стандарт Україна» та ТОВ «СанФорс», за умовами якого ТОВ «Стандарт Україна», як покупець, отримало у власність майновий комплекс, що складається з основних засобів, на яких здійснюється закінчений цикл по прийманню, контролю якості, обробці, збереженню і відвантаженню сільськогосподарського виробництва, розташованих на виробничих площах ТОВ «СанФорс» у с. Васильківка та с. Письменне Васильківського району Дніпропетровської області (т.1 а.с.187-189);

- договір купівлі-продажу №30-05/5 від 30.05.2003 року, укладений між ТОВ «Стандарт Україна» та ТОВ «СанФорс», за умовами якого ТОВ «Стандарт Україна», як покупець, отримало у власність виробниче обладнання, встановлене та розташоване на виробничих дільницях хлібоприймального пункту в Васильківському районі Дніпропетровської області за адресою: смт. Васильківка, вул. Будьонного,129; смт. Васильківка, вул. Будьонного,60 та с. Письменне, вул. Комсомольська,5. До означеного договору доданий позивачем перелік обладнання та акт приймання-передачі нерухомого майна (т.1 а.с.190-200).

Крім того, право власності ТОВ «Стандарт Україна» на означене майно підтверджується копіями технічних паспортів, виданих КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації», а також витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с.149-177 1 ).

Наявність власного виробничого обладнання зернових складів у позивача підтверджується виробничо-технічними паспортами та заявками на сертифікацію послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. Зокрема серед обладнання позивача: норія, сепаратори, транспортери, сушарки, автомобілепідіймачі, ваги ричанні та механічні, ваги електор-теземетр, шнекові подавачі та транспортери, самоподавачі, конвеєри гвинтові тощо. Означене обладнання належить позивачу та знаходиться на зернових складах «Ульянівка» в смт. Васильківка та «Письменне» в с. Письменне (т.2 а.с.1-26).

На підставі дефектних відомостей та службових записок начальників дільниць «Письменна» Зиненка В.Д. «Ульянівка» Мартиненка І.Н. від 11.07.2013р., від 16.07.2013р. та від 24.07.2013р. директором ТОВ «Стандарт Україна» - Миколенком С.В. були видані накази №101.2 від 19.07.2013 року, №105.1 від 26.07.2013 року та 107.2 від 31.07.2013 року «Про проведення планово-попереджувальних ремонтів на дільницях ТОВ «Стандарт Україна» щодо підготовки до приймання», згідно яких було наказано провести закупівлю та заміну необхідних запчастин, а саме: конвеєрних стрічок, роликоопорів та норійних ременів (т.1 а.с.128-132,135-139,142-146).

У зв'язку із означеним, між ТОВ «Стандарт Україна» та ТОВ ТД «Акадія» (до 15.07.2013 року ТОВ «Чайний світ») було укладено три договори поставки з типовими умовами, а саме:

- договір №1 від 01.07.2013р., згідно умов якого ТОВ «Чайний світ», як продавець, зобов'язувався поставити продукцію в асортименті, кількості та якості у власність ТОВ «Стандарт Україна», як покупця, а покупець зобов'язувався прийняти товар на умовах цього Договору. Відповідно до п.2.1 та п.2.2 цього Договору його сума складає 468955,04грн., у тому числі податок на додану вартість - 78159,20грн., а розрахунок здійснюється шляхом готівкової або безготівкової оплати. У Специфікації №1, яка є невід'ємним додатком до Договору №1 від 01.07.2013р., визначено перелік товару, який має бути поставлений ТОВ «Чайний світ» позивачу, а саме: стрічка конвеєрна на суму 468955,04 грн. у тому числі ПДВ - 78159,20грн.(т.1 а.с.29-30,131-161);

- договір №2 від 22.07.2013р., згідно умов якого ТОВ «Чайний світ», як продавець, зобов'язувався поставити продукцію в асортименті, кількості та якості у власність ТОВ «Стандарт Україна», як покупця, а покупець зобов'язувався прийняти товар на умовах цього Договору. Відповідно до п.2.1 та п.2.2 цього Договору його сума складає 175858,14грн., у тому числі податок на додану вартість - 29309,70грн., а розрахунок здійснюється шляхом готівкової або безготівкової оплати. У Специфікації №1, яка є додатком до Договору №2 від 22.07.2013р., визначено вид, кількість та вартість товару, який має бути поставлений ТОВ ТД «Акадія» позивачу, а саме вказано, що це ремінь норійний на загальну суму 175858,14грн., у тому числі ПДВ 29309,70 грн. (т.1 а.с.64-66);

- договір №3 від 30.07.2013р., згідно умов якого ТОВ «Чайний світ», як продавець, зобов'язувався поставити продукцію в асортименті, кількості та якості у власність ТОВ «Стандарт Україна», як покупця, а покупець зобов'язувався прийняти товар на умовах цього Договору. Відповідно до п.2.1 та п.2.2 Договору його сума складає 117238,78грн., у тому числі податок на додану вартість - 19539,80грн., а розрахунок здійснюється шляхом готівкової або безготівкової оплати. Згідно Специфікації №1 від 30.07.2013р. до договору поставки №3 від 30.07.2013р., ТОВ ТД «Акадія» мало поставити ТОВ «Стандарт Україна» ролікоопори на загальну суму 117238,78грн., в тому числі ПДВ - 19539,80грн. (т.1 а.с.79-81).

Факт поставки товару за вищевказаними договорами з ТОВ ТД «Акадія» посвідчується рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними на загальну суму поставленого товару 762052,07грн., в тому числі податок на додану вартість - 127008,70грн. (т.1 а.с.32, 33, 35-37, 39-41, 43-45, 47-49, 51-53, 55-57, 59-61, 63, 67, 68, 70-72, 74-76, 78, 82, 83, 85, 87, 89).

Відповідно до вищевказаних видаткових накладних, товар від імені ТОВ «Стандарт Україна» отримував за довіреностями головний інженер Заєць С.П. При цьому позивачем надано витяг з Журналу реєстрації доручень на підтвердження реєстрації цих довіреностей (т.1 а.с.225-228).

Розрахунки за поставлений ТОВ ТД «Акадія» товар були здійснені у готівковій формі згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів на суму 267500,00грн.(т.1 а.с.228а-238).

Суми податку на додану вартість у загальному розмірі 127008,70грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ ТД «Акадія», були віднесені ТОВ «Стандарт Україна» до складу податкового кредиту липня 2013 року згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України за першою подією, а саме: за датами отримання товару, що підтверджено відповідними податковими накладними.

На підтвердження транспортування товару позивачем були надані товарно-транспортні накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.34, 38, 42, 46, 50, 54, 58, 60, 62, 73, 77, 84, 88).

При цьому представник позивача суду пояснив, що транспортування здійснювалося за рахунок ТОВ ТД «Акадія», яким і виписувалися ці товарно-транспортні накладні, тому витрати на перевезення цього товару ТОВ «Стандарт Україна» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, не відносило.

Дійсно, товарно-транспортні накладні, а також квитанції до прибуткових касових ордерів містять певні недоліки в їх оформленні у зв'язку із не зазначенням в них деяких реквізитів.

Разом з тим, зі змісту наведених вище приписів ст.198 Податкового кодексу України вбачається, що у платника податку виникає право на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та на віднесення до складу витрат відповідного звітного періоду вартості отриманого товару та послуг лише за умови підтвердження відповідними первинними документами здійснення господарських операцій, на підставі яких платником податків було сформовано податковий кредит та здійснено такі витрати.

При цьому наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентом підприємства первинних документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником податків законного права на податковий кредит та на віднесення до складу витрат відповідного звітного періоду вартості отриманого товару. Тим більше, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, та інші первинні документи за правочином з ТОВ ТД «Акадія» складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів.

Щодо посилання відповідача на відсутність факту реєстрації перевезення товарно-матеріальних цінностей через прохідну позивача суд зазначає наступне.

На підставі наказу №61.2 від 15.05.2013 року «Про організацію обліку транспортних засобів», виданого директором ТОВ «Стандарт Україна», було забезпечено облік автотранспортних засобів, які здійснюють доставку та відвантаження продукції зернового складу з/на територію ТОВ «Стандарт Україна» - Ульянівка та Письменна шляхом ведення журналу реєстрації транспортних засобів зернового складу на КПП відповідного складу. При цьому, транспортні засоби, які заїжджають на територію зернового складу з іншими товарами, ніж продукція зернового складу, в означеному журналі не реєструється, а допускаються на територію лише за особистим супроводженням відповідальної особи ТОВ «Стандарт Україна» (т.1 а.с.203).

Таким чином, в Книзі реєстрації транспортних засобів, які здійснюють доставку та відвантаження зерна, ввезення товару, отриманого позивачем від ТОВ ТД «Акадія» за договорами поставки №1 від 01.07.2013р., №2 від 22.07.2013р. та №3 від 30.07.2013р., а також та облік автотранспорту, яким здійснено перевезення цього товару, не фіксувалося (т.1 а.с.204-224).

Використання товару, придбаного у ТОВ ТД «Акадія», у господарській діяльності позивача підтверджується пояснювальною запискою головного інженера Зайця С.П., актами на списання товарно-матеріальних цінностей від 31.07.2013р., від 06.08.2013р. та від 12.08.2013р., а також накладними №5560 від 19.07.2013р., №5561 від 26.07.2013р. та №5562 від 31.07.2013р. (т.1 а.с.90-96).

При цьому з пояснювальних записок начальників дільниць «Ульянівка» - Мартиненка І.Н. та «Письменне» - Зіненка В.Д. від 23 квітня 2014 року вбачається, що необхідний поточний ремонт транспортерної техніки зернового складу у липні-серпні 2013 року, заміна ролікоопор, норійних ременів та стрічки конвеєрної був здійснений без зупинення господарсько-виробничого процесу зернових складів, оскільки під час ремонту одного транспортеру використовувались інші транспортери та проводилось вивантаження зерна на інші склади (т.1 а.с.245-250).

Отже, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ ТД «Акадія» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які повністю відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані товари, та їх подальше використання у власній господарській діяльності.

Доводи відповідача, викладені у акті перевірки №148/22/32082681 від 31.10.2013р. про нереальність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ ТД «Акадія» судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених між ТОВ «Стандарт Україна» та ТОВ ТД «Акадія» договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час її виконання, а також на час розгляду справи судом, вказані суб'єкти господарювання знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані ТОВ ТД «Акадія» податкові накладні оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується.

Вказані податкові накладні також були відображені у відповідності до приписів п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідні податкові зобов'язання та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ ТД «Акадія» були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується та про що зазначено в акті перевірки позивача.

Посилання відповідача на те, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ТД «Акадія» за липень 2013 року, оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки акту Кременчуцької ОДПІ Міндоходів у Полтавській області від 30.09.2013 року №190/16-03-22-02-12/36179716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ТД «Акадія»(код ЄДРПОУ 35179716) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків у липні 2013 року», згідно якого встановлено, що у зв'язку із відсутністю ТОВ ТД «Акадія» за місцезнаходженням господарські операції цього підприємства з придбання та продажу товарів з іншими суб'єктами господарювання, серед яких також було і ТОВ «Стандарт Україна», не підтверджені з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, є необґрунтованими, оскільки навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 381,03грн., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (т.1 а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 381,03 грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 31.10.2013р. №0001062200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» (код ЄДРПОУ 32082681) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 381,03грн. (триста вісімдесят одна гривня три копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова