ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" липня 2014 р.Справа № 916/2189/14
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Н.В. Комендатенко
за участю представників:
від позивача - Рябченко Т.О.,
від відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства „Домоуправління № 18" до Товариства з обмеженою відповідальністю Впроваджувальної науково-виробничої фірми „Інвестех" про стягнення 14623,25 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство „Домоуправління № 18" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Впроваджувальної науково-виробничої фірми „Інвестех" про стягнення 14623,25 грн., посилаючись на наступне.
01.07.2006 року між Комунальним підприємством „Домоуправління № 18" та Товариством з обмеженою відповідальністю ВНВФ „Інвестех" був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 29, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування приміщення розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 25 загальною площею 73,4 кв.м. Як вказує позивач, відповідно до договору оренди, відповідач як орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Наразі позивач посилається на те, що згідно п. 2.1, п. 2.2. договору № 29 розмір орендної плати визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 09.11.2005 року № 4840-І „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси". Так, за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку № 1 до договору, що становить за перший місяць підписання договору оренди місяць 330,31 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Згідно п. 2.4. договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності.
Як вказує позивач, з 28.05.2010 року договір оренди було припинено, а орендоване приміщення повернуто балансоутримувачу згідно акту прийому-передачі. Проте, за ствердженнями позивача, своїх зобов'язань за договором орендар належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.05.2014 року відповідач має заборгованість по орендній платі в розмірі 13965,63 грн., про що відповідачу були виставлені відповідні рахунки.
Також позивач вказує, що 01.07.2006 року між Комунальним підприємством „Домоуправління № 18" та Товариством з обмеженою відповідальністю Впроваджувальної науково-виробничої фірми „Інвестех" був укладений договір № 29/1 участі у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території та оплати комунальних послуг, відповідно до п. 1.1. якого відповідач мав сплачувати експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі та вартість наданих комунальних послуг.
Так, позивач стверджує, що 28.05.2010 року орендоване приміщення повернуто балансоутримувачу згідно акту прийому-передачі, але своїх зобов'язань за договором №29/1 відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим останній станом на 30.05.2014 року має заборгованість в розмірі 657,60 грн., про що були виставлені відповідні рахунки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2014 р. позовну заяву Комунального підприємства „Домоуправління № 18" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2189/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.
Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців. Однак, згідно поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи, надіслана судом ухвала про порушення провадження у справі повернута до суду з посиланням на відсутність такого адресату за вказаною адресою.
Як передбачено приписами ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .
Так, у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, як зазначено в абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
01 липня 2006 року між Комунальним підприємством „Домоуправління № 18" (орендодавець) та ТОВ ВНВФ „Інвестех" (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 29, відповідно до п. 1.1., 4.1. якого позивач як орендодавець передає, а відповідач як орендар приймає у строкове, платне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 25 загальною площею 73,4 кв.м, для використання під майстерню по ремонту побутової техніки. В п. 1.2 договору визначено строк його дії, а саме з 01.07.2006 р. по 01.07.2007 р.
Згідно п. 2.1 договору орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 09.11.2005 року № 4840-ІV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси".
Відповідно до п. 2.2 договору за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 договору, що становить за перший місяць підписання договору оренди місяць 330,31 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
В п. 2.3 договору зазначено, що до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою.
Згідно п. 2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності.
За умовами підпункту „л" п. 4.2 вказаного договору оренди на протязі строку дії цього договору, крім своєчасного внесення орендної плати, орендар зобов'язаний укласти з балансоутримувачем орендованого приміщення договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання приміщення.
Так, як з'ясовано судом, 01.07.2006 року між Комунальним підприємством „Домоуправління № 18" та ТОВ ВНВФ „Інвестех" був укладений договір № 29/1 участі у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території та оплати комунальних послуг, згідно п. 1.1 якого відповідач, що згідно договору оренди № 29 від 01.07.2006 року займає нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 25 загальною площею 73,4 кв.м, сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі та вартість наданих комунальних послуг. В свою чергу КП „Домоуправління № 18" забезпечує надання експлуатаційних послуг з утримання приміщення, прибудинкової території та комунальних послуг.
В п. 2.4.1 договору № 29/1 передбачено обов'язок відповідача сплачувати на користь КП „Домоуправління № 18" витрати за надані комунальні послуги та відповідну частину експлуатаційних витрат в терміни, встановлені договором.
Порядок оплати експлуатаційних витрат та комунальних послуг викладені у 4 розділі договору. Так, відповідно до п. 4.1. договору КП „Домоуправління № 18" до 10 числа місяця, слідуючого за звітним, надає відповідачу відповідний рахунок до сплати експлуатаційних витрат та комунальних послуг. В свою чергу відповідач до 15 числа місяця, слідуючого за звітним, сплачує рахунок за надання експлуатаційних витрат та комунальних послуг (п. 4.2 договору).
Згідно п. 4.4. договору № 29/1 розмір плати за експлуатаційні витрати та комунальні послуги самостійно змінюється КП „Домоуправління № 18" з часу встановлення згідно з чинним законодавством нових тарифів.
Згідно з п. 3.1. договору термін його дії встановлено з 01.07.2006 року по 01.07.2007 року.
В додатковій угоді № 2 до договору № 29/1 від 01.07.2006 р. наведено розрахунок на повернення експлуатаційних витрат, що складає 61,66 грн. в місяць з ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому строк дії договорів оренди № 29 та договору № 29/1 на відшкодування експлуатаційних витрат на утримання орендованого приміщення було продовжено до 01 липня 2008 року, про що свідчать укладені сторонами додаткове погодження від 01.05.2007 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 29 і додаткова угода № 3 від 01.07.2007 р. до договору № 29/1 від 01.07.2007 р.
При цьому згідно додаткового погодження від 01.05.2007 р. сторонами було змінено порядок розрахунку місячної орендної плати з 01 січня 2007 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна". За новим розрахунком орендної плата місячна орендна плата з 01.05.2007 р. склала 1031,56 грн. без ПДВ та індексу інфляції, про що вказано у додатковому погодженні.
Також згідно з додатковою угодою № 4 до договору № 29/1 від 01.07.2006 р. здійснено розрахунок на повернення експлуатаційних витрат у 2008 році, що складає 74,13 грн. в місяць.
Разом з тим судом встановлено, що 28.05.2010 р. згідно акту № 1 прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення відповідачем було повернуто позивачу нежитлове приміщення загальною площею 73,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 25, яке орендувалось відповідачем згідно з договором оренди № 29 від 01.07.2006 р.
Однак, як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань за укладеними з позивачем договорами № 29 і № 29/1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим останній станом на 30.05.2014 року має заборгованість в загальній сумі 14623,25 грн., яка заявлена до стягнення.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
В силу п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату за оренду і на відшкодування експлуатаційних витрат на утримання орендованого приміщення до моменту повернення орендованого приміщення, копії яких містяться в матеріалах справи.
Так, п. 4.10 договору оренди № 29 передбачено, що у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Відповідно до п. 4.5. договору № 29/1 при закінченні терміну дії договору та його достроковому припиненні плата за послуги сплачується відповідачем, що користується нежитловим приміщенням, на день фактичного припинення користування приміщенням та здачі приміщення по акту прийому-передачі.
Наразі, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, останнім неналежним чином сплачувалась орендна плата та експлуатаційні витрати і комунальні послуги, починаючи з вересня 2009 р. Зокрема, як випливає з акту звірки взаємних розрахунків від 09.06.2010 р. на наданого позивачем розрахунку заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2009 р, по 27.05.2010 р. залишок несплаченої орендної плати за серпень 2009 р. в сумі 1284,22 грн. та експлуатаційні витрати за серпень 2009 р. в сумі 74,13 грн. згідно рахунку № 222 від 10.09.2009 р. відповідачем було частково сплачено в квітні 2010 р. в сумі 1331,57 грн. (у т.ч. 1257,44 грн. за оренду; 74,13 грн. - експлуатаційні витрати), у зв'язку з чим заборгованість пор орендній платі за серпень склала 26,78 грн. ((1284,22 грн. + 74,13 грн.) - 1331,57 грн.). Також відповідачем не сплачено орендну плату з вересня 2009 року по 27.05.2010 р. в сумі 13938,87 грн. і експлуатаційні витрати в сумі 657,60 грн. (74,13 грн. х 8 міс. + 64,56 грн.) за наступними рахунками:
- № 243 від 12.10.2009 р. на суму 1580,19 грн. (у т.ч. 1506,04 грн. - орендна плата за вересень 2009 р., 74,13 грн. - експлуатаційні витрати за вересень 2009 р.);
- № 265 від 11.11.2009 р. на суму 1593,75 грн. (у т.ч. 1519,62 грн. - орендна плата за жовтень 2009 р., 74,13 грн. - експлуатаційні витрати за жовтень 2009 р.);
- № 282 від 10.12.2009 р. на суму 1610,47 грн. (у т.ч. 1536,34 грн. - орендна плата за листопад 2009 р., 74,13 грн. - експлуатаційні витрати за листопад 2009 р.);
- № 5 від 12.01.2010 р. на суму 1624,29 грн. (у т.ч. 1550,16 грн. - орендна плата за грудень 2009 р., 74,13 грн. - експлуатаційні витрати за грудень 2009 р.);
- № 36 від 10.02.2010 р. на суму 1652,19 грн. (у т.ч. 1578,06 грн. - орендна плата за січень 2010 р., 74,13 грн. - експлуатаційні витрати за січень 2010 р.);
- № 57 від 10.03.2010 р. на суму 1682,17 грн. (у т.ч. 1608,04 грн. - орендна плата за лютий 2010 р., 74,13 грн. - експлуатаційні витрати за лютий 2010 р.);
- № 73 від 08.04.2010 р. на суму 1696,64 грн. (у т.ч. 1622,51 грн. - орендна плата за березень 2010 р., 74,13 грн. - експлуатаційні витрати за березень 2010 р.);
- № 87 від 11.05.2010 р. на суму 1691,77 грн. (у т.ч. 1617,64 грн. - орендна плата за квітень 2010 р., 74,13 грн. - експлуатаційні витрати за квітень 2010 р.);
- № 110 від 09.06.2010 р. на суму 1465,02 грн. (у т.ч. 1400,46 грн. - орендна плата з 01.05.2010 р. по 27.05.2010 р., 64,56 грн. - експлуатаційні витрати з 01.05.2010 р. по 27.05.2010 р.).
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Так, використання відповідачем орендованого приміщення та надання позивачем відповідачу комунальних послуг та з утримання цього приміщення є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити за таке користування і надані послуги відповідно до умов договорів та чинного законодавства.
Однак, несплатою позивачу суми орендної плати згідно договору оренди № 29 та експлуатаційних витрат на утримання орендованого приміщення згідно договору № 29/1 відповідач порушив умови вказаних договорів, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості з орендної плати в сумі 13965,65 грн. та з відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 657,60 грн., що разом складає 14623,25 грн., яка підтверджена актом звірки взаємних розрахунків від 09.06.2010р.
Між тим заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства „Домоуправління № 18" відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення частково відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Домоуправління № 18" до Товариства з обмеженою відповідальністю Впроваджувальної науково-виробничої фірми „Інвестех" про стягнення 14623,25 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Впроваджувальної науково-виробничої фірми „Інвестех" (65012, м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2/2; код ЄДРПОУ 13891839; р/р 2600730193 в АКБ „Фінбанк", МФО 328685) на користь Комунального підприємства „Домоуправління № 18" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 8; код ЄДРПОУ 03350019; р/р 26008060901912 в Южне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 328704) заборгованість по орендній платі згідно договору оренди № 29 в сумі 13965/тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять/грн. 65 коп., заборгованість по договору № 29/1 участі у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території та оплати комунальних послуг в сумі 657/шістсот п'ятдесят сім/грн. 60 коп., витрат по сплаті судового збору в сумі 1827/одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2014 р.
Суддя Петров В.С.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2014 |
Оприлюднено | 30.07.2014 |
Номер документу | 39942177 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні