Ухвала

від 07.07.2014 по справі 826/5896/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 липня 2014 року м. Київ В/800/2714/14

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2014 року

у справі № 826/5896/13-а (К/800/50815/13)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство торгівлі технічними тканинами»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект-2000»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2014 року у справі № 826/5896/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство торгівлі технічними тканинами» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект-2000», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2013 року було залишено без змін.

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У відповідності до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2014 року заявник послався на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на підтвердження чого надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року у справі № 2а-4419/10/2670 (К9991/26540/11), ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 826/6006/13-а (К/800/42298/13) та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2012 року у справі № 2-а-1502/09/1870 (К/9991/35026/12), в яких по-іншому, на думку заявника, застосовано норми матеріального права.

Виконуючи положення статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права при постановленні ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, та ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року у справі № 2а-4419/10/2670 (К9991/26540/11), оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Як вбачається зі змісту доданих до заяви про перегляд судового рішення копій ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 826/6006/13-а (К/800/42298/13) та ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2012 року у справі № 2-а-1502/09/1870 (К/9991/35026/12), на які заявник також посилається як на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів відзначає, що направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не розв'язує спір по-суті та свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів, належить до порушення процесуального права, що не є підставою для перегляду ухвали в порядку Глави 3 Розділу IV Кодексу адміністративного суду України.

Відсутність повно встановлених обставин у певній справі та ухвалення судового рішення в іншій справі, виходячи з конкретних встановлених обставин у справі, виключає висновок про ухвалення судових рішень у таких справах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права саме у подібних правовідносинах.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/5896/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство торгівлі технічними тканинами» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект-2000», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

О.В. Карась

---

М.І. Костенко

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна