Постанова

від 28.07.2014 по справі 814/2200/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28.07.2014 р. Справа № 814/2200/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за поданнямДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029

доприватного підприємства "Євро Юг", вул. Пушкінська, 28, оф. 10, м. Миколаїв, 54004 пропідтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, В С Т А Н О В И В:

25 липня 2014 р. до суду з поданням звернулася Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) до приватного підприємства "Євро Юг" (далі - відповідач, Підприємство), в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна.

В обґрунтування подання зазначено, що директор Підприємства перешкоджає проведенню перевірки, при наявності законних підстав для її проведення. Ці обставини послугували підставою для прийняття начальником ДПІ рішення про умовний адміністративний арешт майна, обґрунтованість якого і просить підтвердити ДПІ.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 20 п. 20.1. пп. 20.1.4. ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як визначено ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

24 липня 2014 р. начальником ДПІ прийнято наказ № 669 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Євро Юг", а також видано направлення на перевірку № 276 і № 277.

На підставі наказу та направлення, інспекторами ДПІ 24 липня 2014 р. здійснено виходи за адресою Підприємства, але директор не допустив їх до проведення перевірки, про що інспекторами складено акт № 716/14-04-22-02/36057423.

Згідно ст. 81 п. 81.1. ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, за правилами наведеної статті ПК України, посадова особа податкової інспекції має право приступити до проведення перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення таких документів: направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки і службового посвідчення, оформлених відповідно до вищенаведених вимог.

Ця ж стаття надає право платнику податків не допустити посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, якщо: 1) посадові особи ДПІ не пред'явили або не надіслали перелічені вище документи; 2) якщо такі документи оформлені з порушенням вимог, які висуваються до них ПК України.

Статтею ст. 81 п. 81.1. ПК України визначено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Дослідивши наказ на проведення перевірки та направлення, суд приходить до висновку, що вони містять всі реквізити, зазначені в ст. 81 п. 81.1. ПК України.

Копії наказу направлення на проведення перевірки вручені директору Підприємства особисто.

Згідно із ст. 94 п. 94.1. п. 94.2. пп. 94.2.3. ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосований, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно ст. 94 п. 94.3. ПК України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до ст. 94 п. 94.5. ПК України, арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно ст. 94 п. 94.6. ПК України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

На підставі цих норм ПК України, 25 липня 2014 р. в.о. начальника ДПІ прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, єдиною необхідною умовою для застосування адміністративного арешту майна, є відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Встановлені судом обставини дозволяють зробити висновок про те, що відповідач перешкоджав проведенню перевірки, що виявилось в недопуску посадових осіб ДПІ до її проведення, за наявності підстав для її проведення. За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ДПІ діяла правомірно, застосовуючи умовний адміністративний арешт майна відповідача.

Відповідно до ст. 183 3 ч. 8 КАС України, постанова суду підлягає негайному виконанню.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки відповідно до ст. 5 п. 21 Закону України "Про судовий збір" ДПІ звільнена від його сплати.

Одночасно суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне. Якщо він вважає, що перевірка призначена безпідставно або ДПІ допущені інші порушення вимог податкового законодавства при її призначенні, належним способом захисту є оскарження наказу на її проведення або відповідних дій ДПІ.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Подання задовольнити.

2. Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна приватного підприємства "Євро Юг" (вул. Пушкінська, 28, оф. 10, м. Миколаїв, 54004, ідентифікаційний код 36057423).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз