Рішення

від 17.07.2014 по справі 910/10530/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/10530/14 17.07.14

За позовомПриватного підприємства "Правова система-М" доДержавного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України простягнення 7 042,72 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Мітько В.В. Від відповідача: Мельниченко Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Правова система-М" (надалі - "ПП "Правова система-М") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі - "ДП "Інформаційний центр") про стягнення 7 042,72 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору №17/11 на охорону об'єкта постами фізичної охорони позивача від 21.12.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 42,72 грн. та штрафу у розмірі 1 000,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. порушено провадження у справі №910/10530/14 та призначено її розгляд на 23.06.2014 р.

17.06.2014 р. до канцелярії суду надійшов відзив ДП "Інформаційний центр" на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що виконати належним чином свої зобов'язання за договором йому заважають обставини непереборної сили, а саме окупація території Автономної Республіки Крим військами Російської Федерації та припинення роботи всіх банків України на території АРК, а тому ДП "Інформаційний центр" звільнений від виконання основного зобов'язання, а також від відповідальності за порушення основного зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 17.07.2014 р. у зв'язку із неявкою представника позивача.

17.07.2014 р. до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких ДП "Інформаційний центр" вказує, що відповідальність за порушення ним зобов'язань в повному обсязі покладається на державу, що здійснює окупацію у відповідності до ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

В судове засідання представник позивача з'явилась, вимоги ухвали суду виконала, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2011 р. між ПП "Правова система-М" (охорона) та ДП "Інформаційний центр" (замовник) було укладено договір №17/11 на охорону об'єкта постами фізичної охорони приватним підприємством "Правова система-М" (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого замовник передає об'єкти, які перераховані в дислокації (Додаток №1 до Договору) (далі - об'єкт) під охорону постами фізичної охорони, а охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення збереження цілісності майна замовника та об'єкті з метою припинення безпосередніх посягань на нього, несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану та забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна.

Пунктом 1.1.1 Договору передбачено, що замовник зобов'язується виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки та своєчасно проводити оплату за послуги охорони.

У пункті 3.1 Договору сторонами встановлено, що ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і визначається сторонами у протоколі узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, який є невід'ємною частиною Договору.

Пунктами 3.5 та 3.5.1 Договору визначено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах передплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони не пізніше 15 числа кожного місяця за поточний місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок охорони (п. 3.6. Договору).

Замовник забезпечує своєчасне отримання від охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів (п. 3.7 Договору).

Згідно п.п. 8.1 та 8.2 Договору у разі несвоєчасної (неповної) оплати послуг за Договором, замовник сплачує охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який нараховувалася пеня) від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів в межах трирічного строку позовної давності. У разі порушення замовником зобов'язань, визначених у п. 3.5 цього Договору, він сплачує охороні (крім пені) узгоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов'язання.

У п. 10.1 Договору вказано, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 21.12.2012 р. якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору жодна їз сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія Договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожен наступний рік.

21.12.2011 р. сторонами було підписано акт про виставлення охорони на об'єкт, з якого вбачається, що на об'єкт, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Луначарського, 9, виставлено пост фізичної охорони ПП "Правова система-М" у кількості однієї людини.

02.01.2013 р. позивач та відповідач підписали протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, відповідно до якого вартість послуг виконавця за Договором за один календарний місяць одного цілодобового поста становить - 10 000,00 грн. без ПДВ, оплата послуг здійснюється на підставі акту прийому-передачі наданих послуг, у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця відповідних коштів в національній валюті України згідно виставленого рахунку-фактури.

На виконання умов Договору у березні 2014 року позивачем було надано відповідачу послуги з охорони майна на загальну суму 10 000,00 грн., що підтверджується актом №586 здачі, приймання виконаних робіт, послуг від 31.03.2014 р.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №1 (лист №1981/02-07 від 19.03.2014 р.), в якій просив ДП "Інформаційний центр" сплатити за надані у березні 2014 року послуги з охорони у розмірі 10 000,00 грн. протягом 2 банківських днів з моменту отримання даної претензії.

21.03.2014 р. відповідачем було перераховано на користь позивача 8 000,00 грн. за надані послуги з охорони за березень 2014 р. згідно рахунків №586 та №587 р. (в тому числі 4 000,00 грн. за даним Договором).

Також позивачем було направлено на адресу відповідача претензії №1 та №2 (листи №61 від 01.04.2014 р. та №63 від 09.04.2014 р. відповідно) в яких ПП "Правова система-М" просила ДП "Інформаційний центр" сплатити заборгованість в повному обсязі за надані послуги у березні 2014 року в розмірі 6 000,00 грн. та нараховану пеню протягом 3 банківських днів з моменту отримання даних претензій.

01.04.2014 р. сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, в якій сторони по взаємній згоді прийшли до рішення про призупинення Договору і зняття посту фізичної охорони з об'єкту у зв'язку з несплатою вказаних послуг.

Того ж дня, сторонами було підписано та скріплено печатками акт зняття охорони з об'єкту.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих у березні 2014 року послуг охорони, а тому у відповідача виникла заборгованість перед ПП "Правова система-М" в розмірі 6 000,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано штраф у розмірі 1 000,00 грн. та пеню в сумі 42,72 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 901 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Матеріалами справи (актом здачі, приймання виконаних робіт, послуг №586 від 31.03.2014 р., що підписаний представниками та скріплений печатками сторін) підтверджується надання позивачем відповідачу на виконання умов Договору у березні 2014 року послуг вартістю 10 000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував отримання ДП "Інформаційний центр" вказаних послуг, а вказував лише на припинення його зобов'язання щодо їх оплати.

До того ж, слід зазначити, що з акту про зняття об'єкту з охорони від 01.04.2014 р. та Додаткової угоди до Договору від 01.04.2014 р. (підписаних повноважним представником замовника - Богатиревою Ю.О., повноваження якої підтверджуються наказом Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України "Про закриття відокремленого підрозділу державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - Кримської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України" №164 від 22.04.2014 р., та скріплених печаткою відповідача) вбачається, що вказані послуги ПП "Правова система-М" надавались ДП "Інформаційний центр" до 08:00 год. 01.04.2014 р., що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, та на дату укладання Додаткової угоди відповідач визнавав факт існування за ним заборгованості перед позивачем у зв'язку з неоплатою наданих послуг.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.5.1 Договору відповідач повинен був виконати своє грошове зобов'язання з оплати наданих у березня 2014 року послуг до 17.03.2014 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 15 число березня перепадає на вихідний день - субота).

Відповідачем 21.03.2014 р. було перераховано на користь позивача 8 000,00 грн. за надані послуги з охорони згідно рахунків №586 та №587 р. Оскільки, вказані кошти були спрямовані на погашення заборгованості за двома рахунками, позивачем було зараховано 4 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості з оплати наданих послуг за цим Договором (рахунок №586), а інша частина - 4 000,00 грн. на погашення заборгованості за іншим договором (рахунок №587).

Таким чином, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором вартість наданих послуг охорони у визначений строк в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 6 000,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач у своєму відзиві та додаткових поясненнях вказує, що не зміг виконати свої зобов'язання внаслідок дії непереборної сили, що полягає в окупації території Автономної Республіки Крим військами Російської Федерації у зв'язку з чим 04.04.2014 р. на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", через який здійснювалися розрахунки між сторонами, було розміщено повідомлення, що даний банк та його відділення припиняють здійснення банківської діяльності на території АРК з 15.04.2014 р.

Згідно з частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Посилання відповідача на припинення діяльності з 15.04.2014 р. Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на території Автономної Республіки Крим та на постанову Національного банку України №260 від 06.05.2014 р., відповідно до якої заборонено банкам України тимчасово здійснювати діяльність в АРК до завершення російської окупації, як на обставину непереборної сили, що унеможливлює виконання ним зобов'язання, судом відхиляється, оскільки ДП "Інформаційний центр" мало виконати своє зобов'язання з оплати наданих у березні 2014 року послуг до 17.03.2014 р., а з 18.03.2014 р. є таким, що просточило його виконання. В той же час, обставини, на які посилається відповідач, мали місце після порушення ним умов Договору.

Таким чином, у ДП "Інформаційний центр" була можливість виконати свої зобов'язання належним чином у встановлений Договором та законодавством строк до настання вказаних обставин.

До того ж, у Додатковій угоді до Договору від 01.04.2014 р. (яка підписана представниками та скріплена печатками сторін) вказано, що даний Договір призупинений у зв'язку з неоплатою за надані у березні 2014 року послуги. Тобто, на дату підписання даної угоди, відповідачу не було відомо про припинення діяльності банків України, зокрема Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", на території АРК, що мало місце значно пізніше ніж прострочення виконання ним своїх зобов'язань за Договором.

З наведеного вбачається, що обставини, на які посилається відповідач не можуть бути підставами для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання ним своїх зобов'язань, оскільки вони настали значно пізніше ніж порушення ДП "Інформаційний центр" господарського зобов'язання за Договором в частині оплати наданих послуг, а тому не могли зумовити неможливість виконання ним умов Договору.

Інших обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПП "Правова система-М" про стягнення з ДП "Інформаційний центр" заборгованості у розмірі 6 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих у березні 2014 року послуг, нарахованої за період 15.03.2014 р. по 01.04.2014 р. у розмірі 42,72 грн. та штрафу у розмірі 1 000,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що у разі порушення замовником зобов'язань, визначених у п. 3.5 цього Договору, він сплачує охороні (крім пені) узгоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов'язання.

Отже, здійснивши перерахунок 10% від суми загальної вартості невиконаного своєчасно зобов'язання з оплати наданих послуг, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу розмірі 1 000,00 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за спірним Договором є правомірною.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 8.1 Договору у разі несвоєчасної (неповної) оплати послуг за Договором, замовник сплачує охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який нараховувалася пеня) від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів в межах трирічного строку позовної давності.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем пені з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що просточив виконання свого зобов'язання - 18.03.2014 р., та визначеної позивачем дати, до якої нараховується пеня - 01.04.2014 р., а також приймаючи до уваги часткову оплату відповідачем 21.03.2014 р. наданих послуг у розмірі 4 000,00 грн., прийшов до висновку про правомірність стягнення з ДП "Інформаційний центр" на користь ПП "Правова система-М" пені у розмірі 36,32 грн.

Розбіжність між заявленою до стягнення ПП "Правова система-М" сумою пені та встановленим судом розміром пені, яка підлягає стягненню, зумовлена, неврахуванням позивачем, що у зв'язку з припаданням 15 числа березня на вихідний день - субота, на підставі п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України останнім днем закінчення строку для оплати наданих у березні 2014 року послуг є перший за ним робочий день - 17.03.2014 р., а відтак, правомірним буде нарахування пені з 18.03.2014 р.

Тому в іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмірі 6,40 грн. (42,72 грн. - 36,32 грн.) стягненню не підлягає з наведених вище обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ДП "Інформаційний центр" на користь ПП "Правова система-М" заборгованості у розмірі 6 000,00 грн., штрафу у розмірі 1 000,00 грн. та пені у розмірі 36,32 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Правова система-М" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81-А; ідентифікаційний код 25287988) на користь Приватного підприємства "Правова система-М" (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, буд. 195, кв. 45; ідентифікаційний код 35128262) заборгованість у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп., штраф у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., пеню у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 34 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко