Ухвала

від 26.06.2014 по справі 806/508/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" червня 2014 р. Справа № 806/508/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Кратюк А. О. ,

за участю сторін:

від позивача: Кравчук Н.М. - представник за довіреністю,

від відповідача: Курдиляса Ю.Л. - представник за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" травня 2014 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Ружин-молоко" 03 лютого 2014 року звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000041500 від 24.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість 184250,00 грн. в тому числі: за основним платежем - 6133,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3067 грн..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000041500 від 24.01.2014 року, винесене Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №00000/106-20-15/31826107 від 13.01.2014 року.

В акті перевірки зафіксовані порушення:

- 2 п. ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

- п. 44.1 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами і доповненнями) в частині порушення порядку ведення податкового обліку з податку на додану вартість.

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, 201.6 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755- VI (із змінами і доповненнями ), в результаті чого занижено податок на додану вартість 6133 грн., в тому числі: за січень 2012 року на 700 грн., за квітень 2013 року на 5433 грн. (а.с. 24).

За результатами перевірки відповідачам 24 січня 2014 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0000041500 від 24.01.2014 року, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на сто вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят грн., в тому числі: за основним платежем - 6133,00 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями - 3067,00 грн..

Щодо взаємовідносин між Дочірнім підприємством "Ружин-молоко" та ПП «Сантехгруп» та ТОВ «Астор» слід зазначити наступне.

Податковий орган посилається на те, що по взаємовідносинам з ПП «Сантхгруп» позивачем завищено податковий кредит за квітень 2013 року. Свої доводи вмотивував тим, що згідно акту ДПІ у м. Черкасах від 25.07.2013 року №53/22-12-35675070 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Сантехгруп" з питань господарських взаємовідносин з ТОВ "Імперія", ТОВ "Консалтингова група "Тестсет", ТОВ "Лояльні системи" за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року та за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 рік документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків. Зважаючи на викладене податковим органом було поставлено під сумнів реальність господарських відносин позивача з ПП "Сантехгруп".

З матеріалів справи слідує, що у квітні 2013 року ДП «Ружин-молоко» від ПП «Сантехгруп» одержано 2 т. катіоніту Ку-2-8 на суму 32600,00 грн., в т.ч. ПДВ 5433,33 грн. за усною домовленістю з огляду на те, що поставка носить разовий характер.

Факт оплати підтверджується рахунком-фактурою СФ-259 від 01.04.2013 року в сумі 32600,00 грн. та випискою з банківського рахунку. Транспортування та отримання даного товару підтверджується ТТН від 02.04.2013 року. По вказаній операції ПП "Сантехгруп" було виписано позивачу податкову накладну №5, на підставі якої позивачем було проведено оприбуткування катіоніту та в подальшому використано в господарській діяльності.

Відтак, висновки податкового органу належними та допустимими доказами свого підтвердження не знайшли.

Також у січні 2012 року за договором №10 від 18.01.2012 року від TOB «Астор» одержано одну тону соди кальцинованої, 500 кг вапна хлорного, одну тону соди каустичної на загальну суму 15450,00 грн., в т.ч. ПДВ 2575,00 грн. Оплата була проведена в два етапи - 24.02.2012 року в сумі 5450 грн. та 02.03.2012року в сумі 10000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунків банку (а.с.3 4-35). Транспортування та отримання даного товару підтверджується ТТН від 20.01.2012 року (а.с. 37). По вказаній операції ТОВ "Астор" було виписано позивачу податкову накладну №8, на підставі якої позивачем було проведено оприбуткування 1 тони соди кальцинованої, 500 кг вапна хлорного, 1 тону соди каустичної. В бухгалтерському обліку оприбуткування вище вказаної хімічної продукції проведено Дт-209 К-т 631, в подальшому використано в господарській діяльності для миття та дезінфекції.

Податковий орган зазначив, що по взаємовідносинам з ТОВ «Астор» позивачем завищено податковий кредит за січень 2012 року. Свої доводи вмотивував тим, що під час проведення перевірки позивачем не були надані належним чином оформлені сертифікати якості товару по ТОВ "Астор". Також відповідач зазначив, що згідно акту Світловодської ОДПІ від 07.08.2012 року №230/2200/20642210 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Астор" з питань господарських взаємовідносин з ПП "Згода-світ" за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року ТОВ "Астор" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами - платниками податків. Зважаючи на викладене податковим органом було поставлено під сумнів реальні відносини позивача з ТОВ "Астор".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з приписів ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджено належним чином складеними податковими накладними (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) і сплата податку на додану вартість продавцю у складі вартості товару.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності із п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи наявні первинні в матеріалах справи бухгалтерські документи та зазначені норми законодавства, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість відповідного періоду за результатом проведення господарських операцій з ПП "Сантехгруп" та ТОВ "Астор" з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Не підтвердження контрагентами позивача сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та несплата їх до бюджету, результати зустрічних перевірок контрагентів та інших учасників ланцюга постачання не є підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Первинний документ, згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтями 201, 202 КАС України підстав для його зміни чи скасування та ухвалення нового рішення, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" травня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" червня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Дочірнє підприємство "Ружин-молоко" вул. Леніна, 68,смт.Ружин,Житомирська область,13600

3- відповідачу: Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Воб'яна,26,м.Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13400

4- Кравчук Н.М. АДРЕСА_1 - ,