Постанова

від 24.07.2014 по справі 814/1969/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

24 липня 2014 року справа № 814/1969/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області, вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

доМалого приватного підприємства "Новатор", вул. Миру, 2/1, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001

простягнення податкового боргу в сумі 28 190,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів Миколаївської області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Малого приватного підприємства "Новатор", про стягнення податкового боргу в сумі 28 190,92 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, подав суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову , оскільки позивач відповідно до ст.71 КАС України повинен довести наявність вини в діях відповідача. Відповідач вважає що його вини в тому, що ним своєчасно не сплачені податки немає, оскільки його контрагент не сплатив гроші за виконані відповідачем роботи. Крім того, відповідач вважає, що позивач відповідно до ст. 601 Цивільного Кодексу України повинен зробити залік зустрічних вимог та погасити податковий борг відповідача перед бюджетом.

З врахуванням положень частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Так, податковий борг відповідача становить 28 190, 92 грн, з яких: 4 291, 20 грн податковий борг з податку на додану вартість, що підтверджується податковими деклараціями від 14.05.2014 № 9027136565 та від 16.06.2014 № 9034137092; 23 899, 72 грн -зі сплати податку на прибуток, про що свідчить декларація від 11.03.2014 № 90906271077 (арк. справи 20-26).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На адресу відповідача надісланий корінець податкової вимоги від 15.05.2014 № 633-25 на суму 23 899, 72грн (арк. справи 28).

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає з оглядом на наступне: Відповідач в поданих до податкової інспекції деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість самостійно визначив суму грошового зобов"язання, яку відповідно до норм Податкового Кодексу повинен сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації. Відповідач займається підприємницькою діяльністю на власний ризик ( ст.42 Господарського Кодексу України), тому несплата його контрагентом коштів за виконані роботи не може бути підставою для звільнення його від обов"язків сплатит до бюджету податки, які він самостійно визначив у поданих до податкової інспекції деклараціях. Відповідно до ст.1 Цивільного Кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом, тому позивач застосувати до правовідносин, які виникли між сторонами по даній справі норми Цивільного Кодексу не може, оскільки воно не розповсюджується на дані правовідносини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення боргу, доказів оскарження податкової вимоги суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути кошти з рахунків Малого приватного підприємства "Новатор" (вул. Миру, 2/1, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, код за ЄДРПОУ 31259147) у банках, що обслуговують боржника, в сумі 28 190, 92 грн (двадцять вісім тисяч сто дев'яносто гривень 92 к.)

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т. О. Гордієнко