Рішення

від 21.07.2014 по справі 910/1778/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1778/14 21.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколсан"

до ОСОБА_1

про зобов'язання вчинити дії

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколсан"

про визнання недійсним рішення

Судді: Васильченко Т.В. (головуючий),

Любченко М.О.,

Сташків Р.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Гребенюк О.М., довіреність №02/13 від 17.12.2013; від відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_5, довіреність б/н від 03.06.2014.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколсан" (далі - Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - первісний відповідач) про зобов'язання вчинити дії, а саме: передати Товариству в особі директора ОСОБА_6 оригінал статуту, оригінал свідоцтва про державну реєстрацію Товариства, бухгалтерські документи, документи фінансової та податкової звітності, програмне забезпечення 1С бухгалтерія, програмне забезпечення клієнт-банк, печатку, трудові книжки працівників та інші атрибути виконавчого органу, які стосуються господарської діяльності Товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства від 11.12.2013 відповідача було звільнено з посади директора Товариства, проте ОСОБА_1 перешкоджає новопризначеному директору виконувати свої функції, оскільки протиправно утримує первинну та іншу документацію Товариства, чим порушує права Товариства та інших учасників.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 порушено провадження у справі №910/1778/14 та призначено справу до розгляду.

26.02.2014 ОСОБА_1 (далі - зустрічний позивач) звернувся до Товариства із зустрічним позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколсан", які оформлені протоколом від 11.12.2013, оскільки на зборах не було кворуму, так як ОСОБА_1, володіючи часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 50%, участі в них не брав та не уповноважував будь-яких осіб на участь у даних зборах від його імені, в тому числі ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2014 прийнято до розгляду зустрічний позов у справі №910/1778/14.

03.03.2014 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) через відділ діловодства суду подав клопотання про витребування від позивача за первісним позовом оригіналу протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ніколсан» б/н від 11.12.2013; оригіналу довіреності ВТР 334148, яка посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8 15.07.2013 за реєстраційним записом 234; оригіналу наказу №27-К від 16.12.2013 про призначення ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ «Ніколсан»; оригіналу заяви ОСОБА_1 про його звільнення за власним бажанням з посади директора ТОВ «Ніколсан».

24.03.2014 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення до зустрічного позову, в яких зауважив, що відповідно до скороченого витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів бланк довіреності ВРТ №334148 є викраденим, а тому є недійсним згідно постанови від 05.08.2009 №822 Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланку», а відтак ОСОБА_7, який був присутній на загальних зборах 11.12.2013, не мав права представляти інтереси від імені ОСОБА_1, оскільки не був на це уповноважений відповідно до Закону.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/1778/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи.

09.04.2014 відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві через відділ діловодства суду подав копію реєстраційної справи ТОВ «Ніколсан».

22.04.2014 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення до зустрічного позову, в яких вказав, що 11.12.2013 на загальних зборах засновників ТОВ «Ніколсан» був присутній ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 15.07.2013 посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_8, проте згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру нотаріусів Приватний нотаріус ОСОБА_8 припинив нотаріальну діяльність з 13.08.2007.

В судовому засіданні 22.04.2014 у зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.04.2014 призначено колегіальний розгляд справи № 910/1778/14 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Сташків Р.Б., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГГІК України, справу №910/1778/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Васильченко Т.В. (головуючий), Любченко М.О., Сташків Р.Б. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.06.2014 справу №910/1778/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді Сташків Р.Б., Любченко М.О. в зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. (головуючий) на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014 на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України справу № 910/1778/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючого судді: Ломака В.С., суддів: Сташків Р.Б., Любченко М.О. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу №910/1778/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Ломака В.С., Любченко М.О. в зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного та перебуванням судді Сташківа Р.Б. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України справу № 910/1778/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючого судді: Васильченко Т.В., суддів Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено справу до розгляду.

21.07.2014 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) через відділ діловодства суду подав заперечення на зустрічну позовну заяву.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 21.07.2014 справу №910/1778/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., суддів Сташків Р.Б., Любченко М.О. в зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014 на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України справу № 910/1778/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючого судді: Васильченко Т.В., суддів Сташків Р.Б., Любченко М.О. та призначено справу до розгляду.

Розглянувши в судовому засіданні 21.07.2014 клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) від 03.03.2014 про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю та невідповідністю вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 21.07.2014 первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 21.07.2014 проти задоволення первісних позовних вимог заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

В судовому засіданні 21.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколсан", затвердженого загальними зборами учасників Товариства (протокол № 1 від 08.02.2011) та зареєстрованого 18.02.2011 державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, учасниками Товариства є: ОСОБА_1 із часткою в розмірі 500,00 грн., що становить 50 % статутного капіталу та ОСОБА_11 із часткою в розмірі 500,00 грн., що становить 50 % статутного капіталу.

Зазначені обставини підтверджуються і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.01.2014.

11.12.2013 відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких прийняті рішення, які оформлені протоколом б/н, про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1, згідно поданої заяви за власним бажанням з 11.12.2013 та призначення ОСОБА_6 директором Товариства з 12.12.2013.

Втім, на виконання вказаного рішення ОСОБА_1 не передав первинні документи та печатку Товариства новопризначеному директору, у зв'язку з чим товариство звернулося з позовом про зобов'язання вчинити дії, а саме: передати Товариству в особі директора ОСОБА_6 оригінал статуту, оригінал свідоцтва про державну реєстрацію Товариства, бухгалтерські документи, документи фінансової та податкової звітності, програмне забезпечення 1С бухгалтерія, програмне забезпечення клієнт-банк, печатку, трудові книжки працівників та інші атрибути виконавчого органу, які стосуються господарської діяльності Товариства, оскільки така бездіяльність ОСОБА_1, порушує його права та права інших учасників.

В свою чергу ОСОБА_1, посилаючись на те, що на зборах не було кворуму, оскільки він не брав в них участі, володіючи часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 50 %, звернувся з зустрічним позовом про визнання недійними рішень загальних зборів учасників Товариства від 11.12.2013.

При цьому, ОСОБА_1 наголошує на тому, що він не уповноважував на участь у цих зборах будь-яких осіб, оскільки взагалі не був повідомлений про їх скликання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ч. 4 ст. 12 вказаного Кодексу визначено, що господарським судам підвідомчі справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України).

У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Предметом первісного позову в даній справі є зобов'язання відповідача передати Товариству в особі новопризначеного директора первинну та іншу документацію юридичної особи, а підставою первісного позову є перешкоджання ОСОБА_1, як колишнім директором, новопризначеному директору виконувати свої функції у зв'язку з утриманням ним первинної та іншої документацію Товариства.

Тобто, за первісним позовом спір виник у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ніколсан" щодо передачі новопризначеному цим рішенням директору товариства первинної та іншої документацію товариства.

У первісному позові не наведено жодних обставин та правових підстав для захисту порушених або оспорюваних корпоративних прав позивача. При цьому, суд враховує, що виходячи зі змісту ст. 167 ГК України, у позивача за первісним позовом відсутні корпоративні права у спірних правовідносинах, оскільки носієм корпоративних прав є відповідач як учасник господарського товариства, яке у спірних правовідносинах виступає як позивач у даній справі.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що первісні позовні вимоги не підвідомчі господарським судам, оскільки спір між сторонами виник не з корпоративних відносин, а з інших підстав, зокрема, що пов'язані з бездіяльністю ОСОБА_1 по передачі документів товариства новопризначеному директору.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відтак, враховуючи, що предмет первісного позову не відповідає визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України справам, а відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності, у зв'язку з чим не може бути відповідачем у господарському процесі, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі №910/1778/14 в частині первісного позову ТОВ "Ніколсан" до ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 80 ГПК України з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на позивача за первісним позовом.

Як зазначалося вище, згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, оскільки позивач за зустрічним позовом мав статус учасника товариства на дату прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення і володіє цим статусом на цей час, він як власник частки у статутному капіталі товариства має право на звернення до суду з позовом до товариства про оскарження ухваленого загальними зборами рішення (п.п. 17, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Згідно зі ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Своє право брати участь в управлінні справами товариства учасники реалізують через загальні збори учасників Товариства, які є вищим органом Товариства, шляхом голосування на них за принципом: учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства", п. 10.1 Статуту Товариства).

Як зазначалося вище, 11.12.2013 відбулися загальні збори ТОВ "Ніколсан", оформлені протоколом б/н, до порядку денного яких включені питання: про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників ТОВ "Ніколсан"; про звільнення з посади директора ТОВ "Ніколсан" ОСОБА_1; про призначення на посаду директора ТОВ "Ніколсан" ОСОБА_6; про призначення відповідальної особи на вчинення всіх необхідних дій для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР ТОВ "Ніколсан" відповідно до чинного законодавства України.

Цим рішенням було, зокрема, звільнено з посади директора ТОВ "Ніколсан" ОСОБА_1, згідно поданої заяви, за власним бажанням з 11.12.2013 та призначено ОСОБА_6 директором ТОВ "Ніколсан" з 12.12.2013.

ОСОБА_1 посилаючись на те, що Товариством не було дотримано визначеної законодавством процедури скликання та проведення загальних зборів учасників господарського товариства, а саме: на зборах не було кворуму, оскільки він не брав в них участі, володіючи часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 50 %, чим порушено його права, звернувся з зустрічним позовом про визнання недійними рішень загальних зборів учасників Товариства від 11.12.2013.

Згідно ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

По суті, рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч.4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства"). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він не брав участі у загальних зборах, що відбулися 11.12.2013 та не уповноважував на участь у цих зборах інших осіб, у зв'язку з чим на зборах був відсутній кворум для прийняття рішень з порядку денного.

Згідно протоколу б/н від 11.12.2013 зборів учасників Товариства у загальних зборах брали участь учасник ОСОБА_11, з часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 50% та представник учасника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 на підставі довіреності, з часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 50%.

З матеріалів реєстраційної справи, яка надійшла від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві на запит суду вбачається, що ОСОБА_7 діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 15.07.2013 на бланку ВРТ № 334143 та зареєстрована в реєстрі за № 2340.

Згідно ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Тобто, довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, в якому визначаються повноваження представника.

Статтею 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. При цьому, на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно ч. 3 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

При цьому, посвідчені нотаріусами довіреності підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей.

У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (ч.1 ст. 219 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Єдиного реєстру нотаріусів від 23.05.2014, приватний нотаріус ОСОБА_8 припинив свою нотаріальну діяльність 03.08.2007, а отже не міг посвідчити довіреність 15.07.2013, на підставі якої діяв ОСОБА_7

До того ж, в порушення вимог Закону, довіреність від 15.07.2013 за № 2340 у Єдиному реєстрі довіреностей не зареєстрована, що підтверджується повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей від 23.05.2014.

Вищевикладене свідчить про нікчемність довіреності, на підставі якої діяв ОСОБА_7 від імені ОСОБА_1, в силу Закону.

Відтак, враховуючи, що представник учасника Товариства ОСОБА_1 (який володіє часткою в розмірі 50% статутного капіталу) - ОСОБА_7 діяв на підставі нікчемної довіреності (правочину), тобто такої, що не могла створювати юридичних наслідків для довірителя, суд дійшов висновку про відсутність кворуму на загальних зборах учасників Товариства, які відбулись 11.12.2013, оскільки згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників визнаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Аналогічна норма міститься також у п. 10.3 Статуту Товариства, в той же час ОСОБА_11, яка була присутня на спірних зборах, володіє 50% голосів.

В свою чергу, відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

З огляду на викладене, враховуючи відсутність кворуму при прийнятті рішень на загальних зборах учасників Товариства 11.12.2013, які оформлені протоколом б/н, суд дійшов висновку про наявність безумовної підстави для їх визнання недійсними у зв'язку з прямою вказівкою закону.

При цьому, судом також враховано, що загальні збори учасників Товариства, що відбулися 11.12.2013, були скликані з порушенням ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та п. 10.8 Статуту, оскільки зустрічний позивач повідомлений в передбачений Законом та Статутом спосіб про їх проведення не був.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

П. 10.8 Статуту товариства також визначено, що про проведення загальних зборів учасники Товариства повідомляються письмово із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників.

Втім, будь-яких доказів в розумінні ст. 32 ГПК України на підтвердження повідомлення учасників Товариства, зокрема ОСОБА_1, про час та місце проведення загальних зборів 11.12.2013 суду не надано.

З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення процедури скликання зборів учасників товариства та відсутність на них визначеного Законом та Статутом кворуму, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом б/н від 11.12.2013, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача за зустрічним позовом в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі № 910/1778/14 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколсан" до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколсан" від 11.12.2013, оформлені протоколом б/н.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколсан" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, ідентифікаційний код 37559551) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2014.

Головуючий суддя Т.В.Васильченко

Судді М.О.Любченко

Р.Б.Сташків