Рішення

від 24.07.2014 по справі 914/2257/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2014 р. Справа № 914/2257/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт-Сервіс»,

м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», м. Львів

про: стягнення 24 388,85 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача : Гедз О.Т. - дов. № 186/14-1 від 24.06.2014 року, Ларіонова Р.О. -

дов. №185/14-1 від 24.06.2014р.,

відповідача: Дрогомирецька О.Р. - дов. выд 28.10.2013 р.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» про стягнення 24 388,85 грн. Ухвалою від 26.06.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.07.2014р.

Рух справи відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №200213 від 07.03.2013 р. не провів повної оплати позивачу за виконані роботи внаслідок чого виникла в останнього основна заборгованість по даному договору перед позивачем в сумі 7 452,00 грн.

Також в порушення умов договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р., укладеного між цими ж сторонами, відповідач неоплатив за поставлений йому товар 12 746,23 грн. А відтак загальна сума основної заборгованості, яку просить стягнути позивач з відповідача становить 20 198,23 грн. Крім цього, відповідачу до стягнення нараховано позивачем 1 802,90 грн. - штрафу, 2 134,71 грн. - інфляційних втрат, 253,01 - 3% річних. Також просить позивач стягнути з відповідача 1827,00 грн., понесених витрат на сплату судового збору та 2 500,00 грн. - витрати на оплату послуг адвоката.

В судове засідання 24.07.2014 р. представники позивача з'явився Представник позивача Ларіонов Р.О. подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 20 198,23 грн. - основного боргу, 1 854,99 грн. - штрафних санкцій, 2 037,87 грн. - інфляційних втрат, 252,57 - 3% річних та 4 327,00 грн. судових витрат, з яких 1827,00 грн. судовий збір та 2500 витрати понесені на оплату послуг адвоката. Просять представники позивача задоволити позов з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

В судове засідання 24.07.2014 р. представник відповідача з'явився, позов визнає із врахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, вимоги ухвали суду виконав.

Судом прийнято заяву позивача за вх. №3722/14 від 24.07.2014р. про зменшення позовних вимог до розгляду, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 24.07.2014 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

07 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛЬТ-СЕРВІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» було укладено договір №200213 (надалі - Договір). Згідно із п.1.1. Договору № 200213 від 07.03.2013 р. ТзОВ «ВОЛЬТ-СЕРВІС» як виконавець, зобов'язувався виконати роботи по технічному обслуговуванню установок водопідготовки, а ТзОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» як замовник - прийняти і оплатити дані роботи.

Загальна сума договору складає 55 890,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 315,00 грн. (п. 2.1. Договору).Оплата відбувається в національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п.2.5. Договору). Замовник зобов'язується оплачувати кожен етап виконаних робіт (згідно графіку в Додатку №2) протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання акту виконаних робіт (п.2.5.1. Договору).

Відповідно до п.п. З.9., 3.10., 3.11., 3.12. Договору, виконавець забезпечує ведення документації при виконанні роботи, яка надається представнику замовника. Датою прийому робіт вважається дата підписання уповноваженими особами сторін акту виконаних робіт. Замовник приймає роботи, виконані Виконавцем, протягом двох робочих днів від дня пред'явлення робіт до прийому. В обумовлений строк замовник підписує акт виконаних робіт або заявляє мотивовану відмову від підписання акту і надає Виконавцю перелік недоліків, які необхідно усунути.

З метою належного виконання своїх зобов'язань за Договором № 200213 від 07.03.2013 р. позивачем було своєчасно виконано обумовлені Договором роботи, які, своєю чергою були в повному обсязі, без будь-яких зауважень чи претензій, прийняті відповідачем шляхом підписання і скріплення печаткою сторін актів приймання-здачі робіт, а саме:акт приймання-здачі №8 від 09.01.2014 р. на загальну суму 3 726,00 грн. в т.ч. ПДВ та акт приймання-здачі №1 від 26.02.2014 р. на загальну суму 3 726,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Водночас, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором № 200213 від 07.03.2013 р., відповідач не оплатив прийняті ним роботи загальною вартістю 7452,00грн. за актами приймання-здачі робіт №8 від 09.01.2014р.та №1 від 26.02.2014 р.

Так, як вбачається з акту №8 приймання-здачі робіт складеного 09.01.2014 р. та акту №1 приймання здачі робіт складеного 26.02.2014 р., позивач виконав роботи по технічному обслуговуванню установки зворотного осмосу КО/ТМС20-430х9 згідно договору №200213 від 07.03.2013 р. за адресою: Львівська обл., м.Городок, вул. Львівська 274А, на суму 3726,00 грн. в т.ч. ПДВ 621,00 грн. та на суму 3726,00 грн. в т.ч. ПДВ 621,00 грн., а відповідач прийняв роботи по поточному обслуговуванню загальною вартістю 7 452,00 грн. (за актами №8 від 09.01.2014 р. та №1 від 26.02.2014 р.) без претензій щодо якості, об'єму і термінів виконання робіт. Сторони зазначили в даних актах приймання-здачі робіт №8 від 09.01.2014 р. та №1 від 26.02.2014 р., що такі є підставою для проведення взаєморозрахунків.

Таким чином, враховуючи положення п.2.5.1. Договору, згідно із яким Замовник зобов'язується оплачувати кожен етап виконаних робіт (згідно графіку в Додатку №2) протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання акту виконаних робіт, відповідач був зобов'язаний оплатити прийняті ним та виконані позивачем роботи в сумі 3726,00 грн. за актом №8 від 09.01.2014 р. в термін до 23 січня 2014 року та в сумі 3726,00 грн. за актом №1 від 26.02.2014р. в термін до 13 березня 2014 року.

Однак, в порушення умов договору №200213 від 07.03.2013 р. станом на час заявлення позову в суд, виконані роботи позивачем загальною вартістю 7 452,00 грн., відповідачем не оплачені.

Таким чином, сума основного боргу відповідача ТОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» перед ТОВ «ВОЛЬТ-СЕРВІС» з оплати фактично виконаних виконавцем і прийнятих замовником робіт за договором №200213 від 07.03.2013 р. становить 7452,00 грн.

Окрім того, згідно із п.п.2.2., 2.3. Договору, перелік робіт і матеріалів, а також їх вартість, вказується в додатку №1 даного договору. У випадку необхідності проведення виконавцем додаткових робіт, умови оплати і вартість узгоджуються сторонами додатково. Матеріали, непередбачені умовами поставки в даному договорі, постачаються і оплачуються додатково по узгодженню сторін.

В ході здійснення технічного обслуговування ТзОВ «ВОЛЬТ-СЕРВІС» установок водопідготовки ТзОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська 274 А за договором №200213 від 07.03.2013 р., в порядку, обумовленому п. 2.3. договору №200213 від 07.03.2013 р., між ТзОВ «ВОЛЬТ-СЕРВІС» та ТзОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР», 13 листопада 2013 року було укладено договір поставки товару №131113 від 13.11.2013 р. (надалі - Договір поставки).

Згідно із п.1.1 договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р. в порядку і на умовах даного договору поставки, ТзОВ «ВОЛЬТ-СЕРВІС» як постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупцеві ТзОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР», визначену договором продукцію для систем підготовки води, електротехнічну та іншу продукцію, а ТзОВ «ЯБЛЕНЕВИЙ ДАР», як покупець, зобов'язувався прийняти товар і своєчасно здійснювати його оплату.

Як вбачається з п.п. 1.2., 1.3. договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р., найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються специфікацією, яка підписується посадовими особами та скріплюється печатками сторін та є невід'ємною частиною договору. Вартість товару, вказана в рахунку та специфікації, є остаточною та не може бути зміненою протягом строку поставки.

Відповідно до п. 2.2. договору поставки, поставка здійснюється на склад покупця за адресою виконання робіт з технічного обслуговування установок водопідготовки за договором № 200213 від 07.03.2013 р.: Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська 274А.

У відповідності до п. 2.3. договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р., перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в моменту фактичного отримання товару покупцем, про що свідчить підпис і печатка покупця на екземплярі видаткової накладної постачальника.

Згідно із п.п. 4.1. та 4.2. даного договору поставки, товару розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку наступним чином: 75% передоплата протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку-фактури. Остаточний розрахунок за поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання видаткової накладної і/або акту прийому-передачі товару.

Специфікацією №1 до договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р., сторонами погоджено поставку мембранного елементу Тогау ТМС 20-430 в кількості 9 шт., вартістю 8 041,29 грн. за 1 шт., та загальною вартістю 72 371,61 грн. з ПДВ. Термін поставки товару, встановлений специфікацією №1 до договору №131113 від 13.11.2013 р., - 28 календарних днів з моменту проведення покупцем передоплати.

17 грудня 2013 року позивачем позивачем було фактично поставлено, шляхом передання у власність відповідача, а відповідачем отримано та без зауважень чи претензій прийнято товар, а саме мебранні елементи - композитний багатошаровий фільтр Тогау ТМС 20-430 в кількості 9 шт. загальною вартістю 72 371, 60 грн. в т.ч. ПДВ 12 061,93 грн.

Факт належного передання товару позивачем та його отримання відповідачем, відповідність товару за кількістю, якістю, цілісністю і відсутність будь-яких претензій у відповідача до позивача щодо поставленого товару підтверджується накладною №6917 від 17.12.2013 р., актом прийому-передачі обладнання до накладної №1697 від 17.12.2013 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №1969 від 17.12.2013 р., що скріплені підписом уповноважених (посадових) осіб відповідача та його печаткою.

Оскільки відповідно до п. 4.2. договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р., остаточний розрахунок за поставлену партію товару покупцем здійснюється протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання видаткової накладної і/або акту прийому-передачі товару, ТзОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» було зобов'язане оплатити повну вартість поставленого товару у зазначені у договорі поставки терміни.

Однак, в порушення умов договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р. відповідачем вказане зобов'язання виконане не було і фактично поставлений позивачем товар відповідачем був оплачений лише частково в сумі 59 625, 37 грн., а сума 12 746, 23 грн. - залишилась неоплаченою досі.

Таким чином, станом на 24 червня 2014 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем з оплати поставленого позивачем і отриманого відповідачем товару за договором поставки товару №131113 від 13.11.2013р. складає 12 746, 23 грн.

Отже, враховуючи суму заборгованості відповідача перед позивачем з оплати вартості робіт з технічного обслуговування установок водопідготовки за договором №200213 від 07.03.2013 р. (7 452,00 грн.) та суму заборгованості з оплати товару - композитних багатошарових фільтрів за договором поставки товару №131113 від 13.11.2013р. (12 746, 23 грн.), загальний розмір основної заборгованості ТзОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» перед ТзОВ «ВОЛЬТ-СЕРВІС» складає 20 198, 23 грн.

Факт визнання відповідачем вказаної суми основної заборгованості 20 198, 23 грн. перед позивачем підтверджується також підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами звірки взаємних розрахунків станом на 01 січня 2014 року та на 01 квітня 2014 року, що міститься в матеріалах справи

Згідно із вказаними актами звірки взаємних розрахунків відповідачем шляхом скріплення підписом і печаткою таких актів визнав в повному обсязі суму основної заборгованості в розмірі 20 198, 23 грн. перед позивачем, відтак визнав і факт порушення ним зобов'язання за договором №200213 від 07.03.2013 р., та договором поставки товару №131113 від 13.11.2013 р.

05 травня 2014 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією №41 від 05.05.2014 р. шляхом надіслання такої поштою, в якій, просив погасити суму основного боргу 20 198, 23 грн. в добровільному порядку.

Проте, вказана претензія №41 від 05.05.2014 р. була проігнорована відповідачем, а заборгованість з оплати виконаних робіт і поставленого товару за договором №200213 від 07.03.2013 р. та договором поставки товару №131113 від 13.11.2013 р. в загальній сумі 20 198, 23 грн. на момент звернення позивачем із вказаним позовом до господарського суду відповідачем добровільно сплачена не була.

Отже, за належного (якісного, своєчасного та в повному обсязі) виконання позивачем зобов'язань за договором №200213 від 07.03.2013 р., та договором поставки товару №131113 від 13.11.2013р., відповідачем було порушено взяті за договорами №200213 від 07.03.2013 р., №131113 від 13.11.2013р. зобов'язання і взагалі не оплачено прийняті роботи і товар з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в загальній сумі 20 198, 23 грн., що підтверджується наявними документами в матеріалах справи та не заперечено поданому відповідачем у відзиві та поданому відповідачем в судовому засіданні представником відповідача.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Виходячи з норм ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України вказує на те, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи положення п.2.5.1. Договору, згідно із яким Замовник зобов'язується оплачувати кожен етап виконаних робіт (згідно графіку в Додатку №2) протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання акту виконаних робіт, відповідач був зобов'язаний оплатити прийняті ним та виконані позивачем роботи в сумі 3726,00 грн. за актом №8 від 09.01.2014 р. в термін до 23 січня 2014 року та в сумі 3726,00 грн. за актом №1 від 26.02.2014р. в термін до 13 березня 2014 року.

Відповідно до п. 4.2. договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р. остаточний розрахунок за поставлену партію товару покупцем здійснюється протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання видаткової накладної і/або акту прийому-передачі товару, ТОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» був зобов'язаний оплатити повну вартість у визначений в даному договорі термін.

Однак, в порушення умов договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р., відповідачем вказане зобов'язання виконане не було і фактично поставлений ТзОВ «ВОЛЬТ-СЕРВІС» товар відповідачем ТзОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» був оплачений лише частково в сумі 59 625, 37 грн., а решта сума 12 746, 23 грн. - залишилась неоплаченою на час прийняття судом рішення.

Таким чином, станом на 24 червня 2014 року заборгованість відповідача перед позивачем з оплати поставленого позивачем і отриманого відповідачем товару за договором поставки товару №131113 від 13.11.2013р. складає 12 746,23 грн.

Отже, враховуючи суму заборгованості відповідача перед позивачем з оплати вартості робіт з технічного обслуговування установок водопідготовки за договором №200213 від 07.03.2013 р. (7 452,00 грн.) та суму заборгованості з оплати товару - композитних багатошарових фільтрів за договором поставки товару №131113 від 13.11.2013р. (12 746, 23 грн.), загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем як сума основного боргу складає 20 198, 23 грн., яка не погашена відповідачем на даний час

А відтак, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог про стягнення з відповідача 20 198,23 грн. основної заборгованості є обґрунтованими.

Відповідно до п. 7.1.1. Договору поставки товару №131113 від 13.11.2013 р. за несвоєчасну оплату за отриманий товар, покупець сплачує постачальнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої оплати.

Таким чином, перевіривши розрахунки, здійснені сторонами, вимоги про стягнення з відповідача 1854,99 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, перевіривши розрахунки, здійснені сторонами, позовні вимоги про стягнення з відповідача 252,57 грн. - 3% річних та 2037,87 грн. інфляційних втрат є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п.п. 6.3-6.5 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"6.3. Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Витрати, пов'язані з перекладом документів, а також з оплатою за вручення їх за кордоном відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (до якої приєдналася Україна), під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються господарським судом на загальних підставах згідно з частиною п'ятою статті 49 ГПК. Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи містяться всі належні докази надання послуг адвоката Ларіонова Р.О., які оплачені квитанцією до прибуткового касового ордера №0123 від 23.06.2014 р.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги щодо стягнення на користь позивача витрат понесених на оплату послуг адвоката підлягають до задоволення частково в сумі 200,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача, так як спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 173, 179, 193 ГК України, ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», (адреса: вул. Львівська, 274А, м. Городок, Львівська область, 81500, ідентифікаційний код 32475074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт-Сервіс» (адреса: вул. Величковського, 30/13, м. Львів, 79002; ідентифікаційний код 31658973 ) 20 198,23 грн. основної заборгованості, 1854,99 грн. пені, 252,57 грн. - 3% річних, 2 037,87 грн. інфляційних втрат, 2 000,00 грн.- витрат понесених на оплату послуг адвоката та 1 827,00 грн. - понесених витрат на сплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відповити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 29.07.2014 р.

Суддя Долінська О.З.