Постанова

від 22.07.2014 по справі 816/2531/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/2531/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Нальотова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Пінотекс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Пінотекс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі у розмірі 19595,36 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 22 липня 2014 року /а.с. 29-31/).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у відповідача виникла податкова заборгованість у розмірі 19595,36 грн, яка на день звернення до суду Приватним підприємством "Пінотекс" не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано, які не призвели до його сплати, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 24-28/, про причини неявки суду не повідомив, клопотань та заперечень не надав.

Судова повістка, направлена відповідачу за адресою вул. Кооперативна, 2, м. Кременчук, Полтавська область, повернулась до суду з поштовою відміткою "адресат за зазначеною адресою не проживає" /а.с. 28/.

Разом з тим, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи, станом на 17 червня 2014 року відповідач зареєстрований за даною адресою /а.с. 7/.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, а тому справа може бути вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Пінотекс" зареєстроване як юридична особа 11 листопада 1997 року, ідентифікаційний код 25159279, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 7/.

Згідно облікової картки відповідача, наявної у матеріалах справи /а.с. 32-37/, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 19595,36 грн, який підтверджено постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі №816/740/14 /а.с. 15-17/.

21 жовтня 2013 року позивачем прийнято рішення №9191/10 про опис майна у податкову заставу /а.с. 12 зворотній бік/.

Відповідно до Акту опису майна від 13 грудня 2013 року №13 проведений опис майна відповідача /а.с. 11/.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області у відповідності до вимог пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України зареєструвала податкову заставу, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21 грудня 2013 року №151233328 /а.с. 11, зворотній бік/.

На виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі №2а-816/740/14 позивачем неодноразово направлялися до установи банку, де обслуговується відповідач, інкасовані доручення, які поверталися без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на його розрахунковому рахунку для погашення податкового боргу /а.с. 9-10/.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи /пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України/.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання /підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України/.

Згідно пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5. статті 89 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 цього ж Кодексу передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

За таких обставин, заходи щодо погашення податкового боргу стосовно відповідача, вжиті позивачем, не призвели до погашення цього боргу, заборгованість платника податків перед бюджетом станом на час розгляду справи самостійно не погашена і складає 19595,36 грн.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що позивач позбавлений можливості здійснити заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків через відсутність коштів на розрахункових рахунках відповідача у банках, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Пінотекс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна задовольнити.

Надати Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства "Пінотекс" (код ЄДРПОУ 25159279) у розмірі 19595,36 грн за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 липня 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова