Рішення

від 24.07.2014 по справі 911/2821/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р. Справа № 911/2821/14

Суддя Грєхов А.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області, ідентифікаційний код: 08596914, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 8,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-піца", ідентифікаційний код: 38267939, місцезнаходження: 08630, Київська область, смт Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 45,

про стягнення заборгованості у розмірі 2093,00 грн. та 161,98 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання,

За участю представників:

від позивача: юрисконсульт ВОАЮЗЗГ УДСО Красновид Н.Л., яка діє на підставі довіреності № 13/1-1-7 від 08.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2821/14 за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-піца" про стягнення заборгованості у розмірі 2093,00 грн. та 161,98 грн. інфляційних втрат, порушена ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2014 р., якою об'єднано позовні вимоги позивача за договором №1624/12 від 08.10.2012 року та за договором №1625/12 від 08.10.2012 року в одну справу № 911/2821/14; сторін зобов'язано надати додаткові докази у справі, розгляд справи у судовому засіданні призначено на 17.07.2014 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №1624/12 від 08.10.2012 року на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішній справ України та за договором № 1625/12 від 08.10.2012 року на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони, укладених між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області, яке виступає «охороною» за договорами та товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-піца", яке виступає «замовником» за договорами (надалі за текстом Договір 1 та Договір 2, відповідно). Зокрема, позивач вказує на те, що відповідач свої зобов'язання за Договорами 1, 2 належним чином не виконав, оплату за послуги за вказаними договорами не здійснив, зокрема, оплату за договором №1624/12 від 08.10.2012 року за березень (частково) 2014 року, за квітень 2014 року не здійснив чим заборгував позивачу 537,00 грн. та оплату за договором № 1625/12 від 08.10.2012 року за січень-квітень 2014 року не здійснив, чим заборгував позивачу 1556,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 2254,98 грн., яка складається з основного боргу у сумі 2093,00 грн. (537,00 грн. + 1556,00 грн.) та 161,98 грн. інфляційних втрат, що складається з інфляційних втрат за договором №1624/12 від 08.10.2012 року у сумі 20,41 грн. та за договором №1625/12 від 08.10.2012 року у сумі 141,57 грн.

17.07.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист №13/1-1-1122 від 17.07.2014 року з долученими документами на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області у справі від 11.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2014 року розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 24.07.2014 року.

23.07.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 13/1-1-1168 від 22.07.2014 року в частині стягнення боргу.

В судове засідання з'явився уповноважений представник позивача, який надав свої пояснення у справі. Позивач підтримав раніш подане ним клопотання про припинення провадження у справі № 13/1-1-1168 від 22.07.2014 року в частині стягнення боргу в зв'язку з тим, що відповідачем було погашено борг в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 161,98 грн. інфляційних втрат та покласти судові витрати на відповідача.

Судом встановлено, що від відповідача відзиву на позовну заяву, а також жодного з витребуваних судом доказів, суду не надано.

Як встановлено судом, 23.07.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 13/1-1-1168 від 22.07.2014 року в частині стягнення боргу, в якому позивач повідомляє суд про погашення відповідачем боргу в повному обсязі, в зв'язку з чим просить суд провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити; стягнути з відповідача на користь позивача 161,98 грн. інфляційних втрат та судові витрати покласти на відповідача.

Досліджуючи вказане клопотання судом встановлено, що на підтвердження погашення відповідачем боргу позивачем надано виписки по рахунку позивача за 16.07.2014 року, за 17.07.2014 року (реєстри документів по дебітору по рах. № 26006307006718, вал. - грн.), згідно якого 16.07.2014 року відповідачем було сплачено позивачу 1000,00 грн. та 17.07.2014 року було сплачено1100,00 грн. Таким чином, згідно наявних доказів, відповідачем сплачено 2100,00 грн. заборгованості за договорами.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Виходячи з того, що під час провадження у справі відповідачем було погашено 2100,00 грн. в рахунок погашення заборгованості перед позивачем, а позивачем визнано таке погашення боргу та подане клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, - на підставі викладеного, керуючись п.п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги, викладеної у п. 1 клопотання позивача № 13/1-1-1168 від 22.07.2014 року, в зв'язку з чим провадження у справі в частині вимог позивача по основному боргу у сумі 2093,00 грн. підлягає припиненню. В зв'язку з наведеним суд розглядає позов в іншій частині вимог позову, щодо якої не заявлено клопотання про припинення провадження, - в частині вимог по інфляційним втратам нарахованим за Договорами 1, 2.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані в судовому засіданні представником позивача пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України .

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально дослідивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі за текстом «ГК України»), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі за текстом «ЦК України»), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що 08.10.2012 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області, яке виступило «охороною» та товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-піца", яке виступило «замовником» укладено договір №1624/12 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішній справ України («Договір 1»). 08.10.2014 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області, який виступив охороною та товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-піца", який виступив замовником, укладено договір №1625/12 на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони («Договір 2»).

Відповідно умов Договору 1, за цим договором «замовник» доручає, а «охорона» зобов'язується здійснювати охорону майна «замовника» на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим Договором Охорона не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним (п. 2.1. Договору 1).

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.2. Договору 1 охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється охороною у дні і години, вказані у Дислокації, за адресою: Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Вокзальна, 45.

Відповідно до п.п. 2.4. Договору 1, періодом охорони майна на об'єкті вважається час з моменту прийняття охороною сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження ПЦС до зняття її з-під спостереження замовником у відповідності до Інструкції з правил користування сигналізацією. Згідно п. 1 Договору 1, охороною майна є комплекс організаційно-технічних заходів по забезпеченню збереження майна, що знаходиться на об'єкті, від протиправних посягань на нього третіх осіб у визначений Договором період часу шляхом здійснення ПЦС спостереження за станом сигналізації об'єкту та оперативного реагування НМО на сигнали тривоги у випадках переходу її у режим тривоги.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору 1 передбачено, що ціна охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається Сторонами у Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№1, 2 до Договору), які є невід'ємною частиною цього договору. Вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та розрахунку (додатки №№ 1, 2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони на підставі наданих охороною рахунків. Перший платіж до Договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць охорони об'єкту здійснюється замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі по Договору здійснюються замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок охорони.

Пунктом 5.1.10 Договору 1 встановлено, що за цим Договором замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату по цьому Договору та відшкодувати витрати охорони по ремонту сигналізації.

Відповідно до п. 13.1. Договору 1, цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 01.10.2013 року. Якщо за один місяць закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік.

Як встановлено судом, сторонами Договору 1 було 08.10.2012 року укладено Додаток № 1 до Договору 1 - протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, яким узгодили, що сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за здійснення заходів охорони по Договору, яка становить: сума наданих послуг по спостереженню технічних засобів тривожної сигналізації, встановлених на об'єкті, з розрахунку 0,45 грн. / год.; сума наданих послуг за виїзд групи оперативного реагування з розрахунку 0,45 грн./год.; сума наданих послуг по обслуговуванню 1,02 умовних експлуатаційних установок засобів охоронно-пожежної сигналізації, у розмірі 25,00 грн. за 1 умовну експлуатаційну установку засобів ОПС в рік; вартість компенсації за кожен виїзд ГЗ на об'єкт через спрацювання сигналізації, викликане неправильним користуванням сигналізацією замовником або його довіреними особами складає 50 грн. Ціни включають ПДВ.

Сторонами Договору був укладений Додаток 1 до Договору 1 - «Дислокація», яким визначено розрахунок вартості послуг за Договором, а також укладено Додаток до Розрахунку до Договору, відповідно до якого, вартість послуг за Договором, включаючи вартість спостереження ПЦС та утримання ГЗ, вартість обслуговування засобів ОПС, вартість за використання каналу GSM становить: за березень - 399,80 грн.; за квітень - 389,00 грн.

На підтвердження фактичного надання послуг за Договором 1 позивачем долучено до матеріалів справи копії актів прийому-здачі виконаних робіт / послуг №ВАС-001550 від 31.03.2014 року на суму 399,80 грн. за березень місяць 2014 р.; №ВАС-002276 від 30.04.2014 року на суму 389,00 грн. за квітень місяць 2014 р. Судом встановлено, що всі акти прийому-здачі наданих послуг підписані представниками обох сторін Договору 1.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на дату звернення позивача до суду (08.07.2014 р.) заборгованість відповідача перед позивачем за Договором 1 складала 537,00 грн. Як вже встановлено судом, відповідачем 16.07.2014 року та 17.07.2014 року було погашено вказану заборгованість по основному боргу за Договором 1.

Відповідно до п.п. 2.1. Договору 2, за цим договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті замовника, забезпечити негайне прибуття НО на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення НО відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті за адресою: Васильківський район, смт Глеваха, вул. Вокзальна, 45.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору 2, розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 1 до Договору). Оплата за цим договором здійснюється замовником у порядку передоплати щомісячно до 5-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуги, визначеної в Розрахунку, на рахунок виконавця.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. Договору 2, даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 01.10.2013 р. Договір поновлюється на строк, встановлений п. 7.1. даного Договору, якщо жодна із сторін менше ніж за 15 днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення Договору не обмежується.

Судом встановлено, що сторонами Договору було укладено додаток до Розрахунку до Договору 2, відповідно до якого вартість послуг за Договором 2, включаючи вартість спостереження ПЦС та утримання ГЗ, вартість обслуговування засобів ОПС, вартість за використання каналу GSM становить: за січень - 399,80 грн.; за лютий: 378,20 грн.; за березень 399,80 грн.; за квітень 2014 року - 389,00 грн.

На підтвердження фактичного надання послуг за Договором 2 позивачем долучено до матеріалів справи копії актів прийому-здачі виконаних робіт / послуг №ВАС-000171 від 31.01.2014 року за січень 2014 р. на суму 399,00 грн.; №ВАС-000848 від 28.02.2014 року на суму 367,40 грн. за лютий 2014 року; №ВАС-0001551 від 31.03.2014 року на суму 399,80 грн. за березень 2014 року; №ВАС-002275 від 30.04.2014 року на суму 389,00 грн. за квітень 2014 року. Судом встановлено, що всі акти прийому-здачі наданих послуг підписані представниками обох сторін Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на дату звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором 2 складала 1556,00 грн. Як вже встановлено судом, відповідачем 16.07.2014 року та 17.07.2014 року було погашено вказану заборгованість по основному боргу за Договором 2.

Таким чином судом встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду (08.07.2014 року) у відповідача була наявна заборгованість за Договором 1: за березень 2014 року (часткова), за квітень 2014 року, всього у сумі 537,00 грн. та за Договором 2: за січень - квітень 2014 року у сумі 1556,00 грн., яка 16-17 липня 2014 року була погашена відповідачем.

На підставі ст. 625 ЦК України , позивачем відповідачу нараховано індекс інфляції: за травень 2014 року по Договору 1 у сумі 20,41 грн.; по Договору 2: за січень 2014 року у сумі 0,80 грн.; за лютий 2014 року у сумі 4,61 грн.; за березень 2014 року у сумі 25,68 грн.; за квітень 2014 року у сумі 51,35 грн.; за травень 2014 року у сумі 59,13 грн., всього за Договором 2 нараховано 141,57 грн. індексі інфляції, а всього за Договорами 1, 2 нараховано інфляційних втрат у сумі 161,98 грн.

У відповідності до ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою перевірки правильності визначення позивачем сум інфляційних втрат за Договорами 1, 2 судом здійснено власний розрахунок сум інфляційних втрат за заявлений період, за результатами якого судом встановлено, що вимоги позивача по стягненню заборгованості у вигляді інфляційних втрат за заявлений період за Договорами 1, 2 у сумі 161,98 грн. нараховані вірно.

В свою чергу судом встановлено, що позовній заяві та в клопотанні позивача № 13/1-1-1168 від 22.07.2014 року позивач просить суд стягнути з відповідача 161,98 грн. інфляційних втрат.

Досліджуючи вказану вимогу судом встановлено, що згідно поданих позивачем доказів погашення заборгованості відповідачем, як вже було перевірено та встановлено судом, 16-17 липня 2014 року всього позивачем було сплачено відповідачу 2100,00 грн. в погашення боргу. Як встановлено судом, станом на дату звернення до суду загальна сума боргу (основного боргу) за період, за який заявлено позивачем позовні вимоги за Договорами 1, 2 становила 2093 , 00 грн. Виходячи з того, що відповідачем в погашення боргу було сплачено 2100,грн., - 07 грн. є коштами, які сплачені відповідачем на погашення інших вимог позивача, виходячи з чого, заборгованість по сплаті інфляційних втрат становить 154,98 грн. Доказів зарахування сплачених відповідачем 07,00 грн. по іншим вимогам позивача, останнім суду не надано. Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача інфляційних втрат - у сумі 154,98 грн., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В інші частині вимога позивача відхиляється судом в зв'язку з частковою сплатою боргу по інфляційним втратам відповідачем у розмірі 07 грн.

Поряд з цим, позивач у позовній заяві просить суд понесені позивачем судові витрати покласти на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за розгляд заяви у сумі 1827,00 грн., що підтверджено оригіналом платіжного доручення № 1437 від 26.06.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 5 Листа Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" №01-8/453 від 26.06.1995 року, в арбітражних судах деяких областей виникло питання щодо розподілу арбітражних витрат у випадках припинення провадження у справах за мотивом сплати відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом, на яке Вищий арбітражний суд України дав таку відповідь. Якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 АПК України .

Відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

В зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати судом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 , 33 , 49 , 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. Вимогу, викладену у п. 1 клопотання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області № 13/1-1-1168 від 22.07.2014 року, задовольнити. Провадження у справі № 911/2821/14 в частині вимог Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області по основному боргу у сумі 2093,00 грн., припинити.

2. Позов Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-піца" про стягнення заборгованості (№ 13/1-1-980 від 25.06.2014 р.), - задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-піца", ідентифікаційний код: 38267939, місцезнаходження: 08630, Київська область, смт Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 45, на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області, ідентифікаційний код: 08596914, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 8, заборгованість у сумі 154,98 грн. (сто п'ятдесят чотири грн. 98 коп.) інфляційних втрат та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. В іншій частині позову, відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.С. Грєхов

Дата підписання повного тексту рішення - 24 липня 2014 р.