Постанова

від 24.06.2014 по справі 810/2810/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року м. Київ 810/2810/14

12:47

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Демиденко Ю.В.,

від відповідача - Старенький О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро»

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 10384,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за 2012 рік та березень, квітень 2014 року. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував. Його представник у судовому засіданні зазначив, що предметом стягнення у даній справі є витрати на виплату і доставку пільгової пенсії призначеної ОСОБА_3, який не працював на підприємстві відповідача, а пільговий стаж здобув у СТОВ «Обрій», яке є правонаступником КГСП «Обрій». При цьому, представник відповідача зазначив, що ТОВ «Обрій-Агро» створене фізичною особою і не є правонаступником будь-яких підприємств, тому підприємство є неналежним відповідачем у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро» як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області.

Як встановлено судом, позивачем сформовано і надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2012 рік та березень, квітень 2014 року.

Так, позивачем на підставі розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) і частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за 2012 рік у сумі 7770,23 грн., березень 2014 року у сумі 1960,44 грн. і квітень 2014 у сумі 653,48 грн.

Вказані розрахунки надіслані та вручені відповідачу у квітні 2014 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 і за списком № 2, визначено, зокрема підпунктами "а" і "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, статті 27, 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд не приймає до уваги твердження відповідача відносно того, що ТОВ «Обрій-Агро» є неналежним відповідачем у справі і ОСОБА_3 не працював на підприємстві, оскільки вони спростовуються наявною в матеріалах копією довідки № 85, яка видана саме ТОВ «Обрій-Агро» про те, що ОСОБА_3 був членом колгоспу ТОВ «Обрій-Агро» з 15.05.1973 по 30.10.1974, з 01.01.1977 по 31.1988, з 01.07.1990 по 25.12.1993 трактористом-машиністом, тому зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Також представником позивача надано суду довідку № 81 від 22.12.2012, яка видана ОСОБА_3 ТОВ "Обрій-Агро" та відповідно до якої дана особа пропрацювала у колгоспі у зазначений період. Дані довідки підписана директором підприємства та наначальником відділу кадрів і скріплені печаткою підприємства.

Крім того, позивачем з матеріалів пенсійної справи надано суду довідку № 82 від 22.12.2012, що видана ТОВ «Обрій-Агро» ОСОБА_3 про зміну назви господарства з колгоспу ім. Петровського на КСПГ «Обрій» (рішення загальних зборів від 18.02.1992 № 1), в процесі реорганізації в ТОВ «Обрій» (рішення загальних збрів від 24.02.2006 № 2) і у подальшому в ТОВ «Обрій-Агро» (рішення загальних зборів від 26.10.2006 № 1).

Крім того, суд звертає увагу, що у разі якщо відповідач не погоджувався із тим, що ОСОБА_3 має право на пенсію, він не повинен був видавати відповідну підтверджувальну довідку, яку надав у добровільному порядку.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на підприємстві відповідача, отримав необхідний стаж, тому позивачем правомірно сформовано розрахунки.

Щодо суми коштів, яка має бути стягнута з відповідача, слід зазначити про наступне.

Як вказано вище, розрахунок про відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії призначеної на пільгових умовах ОСОБА_3 за 2012 рік вручений відповідачу у квітні 2014 року, що фактично є порушенням позивачем п. 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, оскільки даний розрахунок не був сформований та надісланий підприємству до 20-го січня поточного року та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій.

Формування таких розрахунків є обов'язком органів Пенсійного фонду України, тому, формування та надіслання таких розрахунків із порушеннями є підставою для відмови у задоволенні в цій частині позовних вимог. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 у справі № 810/690/14-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає сума коштів, яка визначена у розрахунках з березня по квітень 2014 у сумі 2613,92 грн. (1960,44 + 653,48). У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро» (код ЄДРПОУ 33065392) на користь Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 2613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 92 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог,- відмовити .

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства Україниапеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 липня 2014 р.