Постанова

від 19.06.2014 по справі 804/6551/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р. Справа № 804/6551/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕКС" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АТЕКС» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2014 року № 0000392202 про сплату 20647,00 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг), 14010100, та штрафних (фінансових) санкцій 5161,75 грн., застосованих за порушенням п.198.1 п.198.2 п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АТЕКС» (код ЄДРПОУ 25011967) з питань взаємовідносин з ТОВ «УНЗЕМБУД» (код ЄДРПОУ 34562540) за липень 2012 року та ТОВ "Дніпропетровська обласна земельна агенція" (код ЄДРПОУ 37620589) за листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 24.01.2014 року №51/04-16-22-02/25011967. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392202 від 08.02.2014 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 20647,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 5161,75 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримав, просив позов задовольнити. Щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АТЕКС» (код ЄДРПОУ 25011967) з питань взаємовідносин з ТОВ «УНЗЕМБУД» (код ЄДРПОУ 34562540) за липень 2012 року та ТОВ «Дніпропетровська обласна земельна агенція (код ЄДРПОУ 37620589) за листопад 2012 року.

Перевіркою встановлено:

нереальність здійснення господарських операцій в частині надання послуг ТОВ „УНЗЕМБУД" (код ЄДРПОУ 34562540) та ТОВ „Дніпропетровська ОЗА" (код ЄДРПОУ 37620589) ТОВ фірма „АТЕКС";

порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 20647,00 грн., в т.ч. за липень 2012 року - 2066,67 грн., за лютий 2013 року - 18580,33 грн.

За результатами перевірки складено від 24.01.2014 року №51/04-16-22-02/25011967 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392202 від 08.02.2014 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 20647,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 5161,75 грн.

В подальшому, позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження, проте скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою взаємовідносин TOB фірма „АТЕКС" із ТОВ „УНЗЕМБУД" встановлено, що згідно договору №С123Х від 27.06.2012, де ТОВ „УНЗЕМБУД" - виконавець, ТОВ фірма „АТЕКС" - замовник, замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги щодо формування 20 (двадцяти) обмінних файлів складної конфігурації у форматі xml, та сканованих копій.

В адресу ТОВ фірма „АТЕКС" надано послуги та оформлено: податкову накладну від 12.07.2012 року №83, акт С123Х.

Згідно ІС „Податковий блок" сума ПДВ по контрагенту ТОВ „УНЗЕМБУД", відображена ТОВ фірма „АТЕКС" у складі податкового кредиту липня 2012 року у розмірі 2066,67 грн.

Розрахунки за надані послуги відбулись відповідно платіжного доручення №265 від 12.07.2012 на суму 12400,00 грн.

Згідно листа, отриманого від ТОВ фірма "АТЕКС" (вих.№108 від 29.10.2013, вх. від 30.10.2013 року) придбані послуги в подальшому передавалися Державному кадастровому реєстратору управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38092564) для внесення відомостей до бази даних Державного земельного кадастру та подальшої реєстрації прав на земельну ділянку.

Також, перевіркою взаємовідносин TOB фірма "АТЕКС" із ТОВ "Дніпропетровська ОЗА" встановлено, що згідно договорів №227-Х від 23.10.2012, №585-Х від 19.11.2012, №586-Х від 19.11.2012, де ТОВ "Дніпропетровська ОЗА" - виконавець, ТОВ фірма „АТЕКС" - замовник, замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги щодо формування обмінних файлів складної конфігурації у форматі xtml.

В адресу ТОВ фірма „АТЕКС" надано послуги та оформлено:

податкові накладні від 14.11.2012 року №352, від 30.11.2012 року №965, від 20.11.2012 року №520;

акти від 27.11.2012 року №227-Х, від 12.12.2012 року №585-Х, від 28.11.2012 року №586-Х.

Згідно IC „Податковий блок" сума ПДВ по контрагенту ТОВ "Дніпропетровська ОЗА" відображена ТОВ фірма "АТЕКС" у складі податкового кредиту листопада 2012 року у розмірі 18580,33 грн.

Податкові накладні ТОВ "Дніпропетровська ОЗА" (код ЄДРПОУ 37620589) за листопад 2012 року включено ТОВ фірма "АТЕКС" до податкової декларації за лютий 2013 року відповідно Розшифровки податкових зобов'язань ja податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року).

Розрахунки за надані послуги відбулись на загальну суму 111475,00 грн. відповідно наступних платіжних доручень:

№425 від 13.11.2012 на суму 8190,00 грн.;

№441, від 30.11.2012 на суму 52575,00 грн.;

№436 від 20.11.2012 на суму 50720,00 грн.;

Згідно листа, отриманого від ТОВ фірма "АТЕКС" (вих.№109 від 29.10.2013, вх. від 30.10.2013) придбані послуги в подальшому передавалися Державному кадастровому реєстратору ф управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38092564) для внесення відомостей до бази даних Державного земельного кадастру та подальшої реєстрації прав на земельну ділянку.

Згідно акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано:

акт перевірки від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УНЗЕМБУД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень, травень, червень, липень 2012 року від 21.01.2013 № 150/225. Згідно висновків даного акту: Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «УНЗЕМБУД» не знаходиться за юридичною адресою: 49000, ЛЕНІНСЬКИЙ р-н, ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ВУЛ. КОРОБОВА, д.8 кв. На 7-12 сторінках акту перевірки 24.01.2014 р. № 51/04-16- 22-02/25011967 Відповідач посилається на акти перевірок органами ДПІ різних юридичних осіб з висновками про порушення ними податкового законодавства, після чого робить висновок що по ТОВ «УНЗЕМБУД» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за квітень, травень, червень, липень 2012 р.;

акт ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпропетровська обласна земельна агенція» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Сворог» (код ЄДРПОУ 33248577) за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012р. та ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (код ЄДРПОУ 38113458) за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012 р.» від 28.03.2013 № 990/22-3/37620589. Згідно висновків цього акту в зв'язку з порушеннями податкового та іншого законодавства контрагентами ТОВ «Дніпропетровська обласна земельна агенція», органами ДПІ позбавлено ТОВ «Дніпропетровська обласна земельна агенція» права формувати валові витрати та податковий кредит по операціях з придбання у постачальників ПП «Сворог» (код ЄДРПОУ 33248577) та ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (код ЄДРПОУ 38113458).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2014 року № 0000392202, винесене Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь позивача в розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова