Рішення

від 22.07.2014 по справі 906/697/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" липня 2014 р. Справа № 906/697/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.05.2014 р.,

від відповідача: Голуб О.І., довіреність від 10.07.2014 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (с.Чеберяки, Роменський район, Сумська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" (с.Ялинівка, Червоноармійський район, Житомирська область)

про стягнення 34732,45 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (с.Чеберяки, Роменський район, Сумська область) звернулася до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" (с.Ялинівка, Червоноармійський район, Житомирська область) про стягнення 34732,45грн., з яких 30678,00 грн. заборгованості за надані послуги (внесення засобів захисту рослин на с/г площах відповідача), 2270,18 грн. інфляційних, 77942 грн. 3% річних та 1004,85 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.05.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 906/697/14, розгляд справи призначено на 19.06.2014р. та зобов'язано сторони надати відповідні докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

18.06.2014р. на адресу суду від позивача із супровідним листом від 15.06.2014 р. надійшла довідка про заборгованість відповідача станом на 15.06.2014 р., копія витягу з ЄДРПОУ на позивача станом на 13.06.2014 р.

19.06.2014р. через діловодну службу суду від позивача надійшла довідка про заборгованість відповідача станом на 19.06.2014р. Отримані документи судом долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2014р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду (а.с.35).

Зважаючи на неявку в засідання суду представника відповідача та необхідність подання до справи витребуваних судом документів, ухвалою суду від 19.06.2014р. розгляд справи відкладено на 22.07.2014р.

11.07.2014р. до суду надійшло клопотання відповідача про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи (а.с.36). Згідно відмітки на вказаному клопотанні, того ж дня, 11.07.2014р. представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи та здійснював їх фотографування.

22.07.2014р. позивач подав суду уточнення до розрахунку позовних вимог (вх.№9762, а.с.39) та довідку про стан заборгованості (вх.№9763, а.с.40). В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

22.07.2014р. відповідач подав до справи клопотання про витребування доказів (вх.9770, а.с.41-42), в якому повідомив, що 31.01.2014р. в приміщенні адміністративної будівлі ТОВ "Ялинівка" за адресою: Житомирська обл., Червоноармійський р-н, с.Ялинівка, вул.Першого Травня, буд.7, сталася пожежа. Внаслідок зазначеної пожежі було повністю знищено установчі документи відповідача, його печатку, всю бухгалтерську та іншу документацію,що знаходилася в зазначеній адміністративній будівлі. На підтвердження викладеного відповідачем надано акт про пожежу №б/н від 01.02.2014р., складений ДСНС України в Житомирській області та довідку №1637 від 15.05.2014р., видану СВ Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирській області. Відповідач стверджує, що у нього відсутня будь-яка документація, яка могла б підтвердити наявність або відсутність заборгованості відповідача перед позивачем. Вказує, що ознайомлення з матеріалами справи 11.07.2014р. не дало повної змоги здійснити правову оцінку наявних в матеріалах справи доказів, а також, що копія позовної заяви разом з доданими до неї копіями документів, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, станом на день пожачі цього клопотання, на адресу відповідача не надійшла. Посилаючись на наведене, відповідач, з метою надання йому можливості належним чином та в повному обсязі дослідити та проаналізувати надані позивачем суду докази, просить зобов'язати позивача надати для огляду відповідачу оригінали всіх поданих ним до справи документів, що обґрунтовують його вимоги до відповідача; зобов'язати позивача надати відповідачу належним чином завірені копії документів, на підставі яких він обґрунтовує свої вимоги до відповідача, а також, зобов'язати позивача здійснити звірку взаєморозрахунків з відповідачем.

Розглядаючи ці клопотання, суд враховує, що про призначення справи до розгляду відповідач був повідомлений завчасно, тому, ознайомившись з матеріалами справи навіть 11.07.2014 р. відповідач мав можливість до слухання справи 22.07.2014р. належним чином підготувати та подати суду витребувані докази, зокрема, письмовий відзив на позовну заяву, перевірити розрахунок позовних вимог, у разі наявності заперечень, обґрунтувати їх документально та з посиланням на нормативно-правові акти, реалізувавши таким чином свої права відповідача по справі, проте, такою можливістю та своїми правами відповідач не скористався.

Суд зважає, також, на те, що додані до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог докази, подані до справи позивачем у засвідчених ним копіях, що відповідає приписам ст.ст.32,36 ГПК України. Оригінали таких доказів, зокрема, укладений між сторонами договір про надання послуг №0307/пос від 03.07.2013р., акти приймання виконаних робіт від 03.07.2013р. та від 29.07.2013р., докази направлення вимоги відповідачу, рахунки №23 від 03.07.2013р. та №30 від 29.07.2013р. були оглянуті судом в засіданні суду 19.06.2014р., про що на них здійснено судом відповідні відмітки. Окрім того, з урахуванням клопотання відповідача, оригінали документів (договору, актів приймання виконаних робіт та рахунків) в судовому засіданні 22.07.2014р. представнику відповідача були надані для огляду та у розпорядження відповідача передано виготовлені судом копії даних документів, чим фактично частково задоволено клопотання відповідача, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 22.07.2014р.

Таким чином, сумнівів у належності та допустимості поданих позивачем доказів в суду не виникає. Тому, доводи відповідача про неможливість здійснення правової оцінки наявних у справі доказів після ознайомлення з матеріалами справи, суд визнає необґрунтованими.

Окрім того, що представник відповідача був у встановленому порядку ознайомлений з усіма матеріалами, наявними у справі станом на 11.07.2014р., здійснив їх фотозйомку, відповідач мав отримати копії позовної заяви та доданих до неї документів, надісланих на виконання ст.56 ГПК України. Протилежне, а саме, про неотримання від підприємця ОСОБА_3 позовних матеріалів, відповідач документально не підтвердив (відповідною довідкою відділення поштового зв'язку, тощо).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності у ТОВ "Ялинівка" первинних документів, в т.ч. щодо правовідносин з позивачем, внаслідок поважних причин (пожежі), при тому, що на підтвердження таких посилань відповідач подав до справи не засвідчені належним чином копії документів - акту про пожежу від 01.02.2014р. та довідки №1637 від 15.05.2014 р. (а.с.43-44,45), суд, проте, не вважає вказані обставини підставою для задоволення заявлених відповідачем клопотань в частині витребування оригіналів усіх документів та зобов'язання позивача здійснити звірку взаєморозрахунків. Стосовно останнього клопотання суд зауважує, що сам відповідач стверджує про відсутність у нього документації щодо правовідносин з позивачем, яка могла б підтвердити наявність або відсутність заборгованості відповідача перед позивачем, а вказана обставина, в свою чергу, унеможливлює проведення сторонами взаємозвірки. При цьому, слід враховувати також, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", тому не може безпосередньо підтверджувати факт здійснення господарської операції та є письмовим доказом, який оцінюються судом в сукупності з іншими зібраними у справі доказами, в т.ч. первинними документами, яким зміст акту звірки має відповідати.

Враховуючи наведене, а також, запобігаючи невиправданому затягуванню розгляду спору по справі, з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 26.05.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу), суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" (замовник) укладено договір про надання послуг №0307/пос (а.с.12-13). В порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується протягом визначеного в договорі строку надавати замовнику за плату с/г послуги з внесення засобів захисту рослин на полях замовника (надалі - послуги) на території Житомирської області, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (п.1.1. вказаного договору).

Відповідно до п.1.3. договору, загальна площа, на якій будуть надаватись послуги орієнтовно складає 512,00 га +/- 5.

Згідно п.1.4. договору, надання послуг за цим договором провадиться виконавцем на дизельному пальному замовника та з застосуванням засобів захисту рослин замовника.

Строк надання послуг погоджується сторонами у додатку до цього договору (п.1.6. договору).

У розділі 2 договору встановлено права та обов'язки сторін, за якими, виконавець зобов'язаний, зокрема, надати замовнику визначені цим договором послуги в строку, визначений договором; забезпечувати якість наданих послуг та вносити засоби захисту рослин у відповідності до норм, що задаються спеціалістами замовника (п.2.1.1., п.2.1.3, п.2.1.5 договору), натомість, замовник, зобов'язаний приймати від виконавця результати надання послуг шляхом складання акту приймання-передачі наданих послуг; підписувати акти про надані послуги уповноваженим на те представником після закінчення надання послуг у визначеному об'ємі та оплачувати послуги на умовах та в порядку, зазначеному в п.3.4 цього договору (п.2.2.1, п.2.2.2., п.2.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1. договору, вартість послуг розраховується з урахуванням ПДВ та складає : 60,00 грн. за 1 гектар.

Загальна сума договору складає суму всіх наданих послуг на підставі актів про надання послуг (п.3.2. договору).

У відповідності до пункту 3.3. договору, здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін після фактичного надання послуг.

При цьому, в пункті 2.2.2. договору сторонами встановлено, що підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Оплата послуг за виконані послуги здійснюється відповідно до рахунку-фактури виконавця після підписання актів приймання-передачі наданих послуг на протязі 7 (семи) банківських днів, починаючи з наступного дня після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (п.3.4. договору).

У відповідності до п.4.1. договору, у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

За змістом пункту 4.2. договору, у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно п.6.1. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України , в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України , господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України , підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Підставою виникнення між сторонами правовідносин є договір про надання послуг №0307/пос від 03.07.2013 р.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 , 525 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України .

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено. що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Нормою частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору ФОП ОСОБА_3 надав передбачені договором послуги на загальну суму 30678,00 грн., а саме:

- на суму 23736,00 грн. за актом приймання виконаних робіт від 03.07.2013 р. (а.с.15), виходячи з розрахунку вартості робіт, погодженої договором (60,00 грн. за 1 гектар) та вказаної в акті площі полів, яку було оброблено позивачем засобами захисту рослин (60,00 х 395,6 = 23736,00 грн.);

- на суму 6942,00 грн. (60,00 х 115,7 = 6942,00 грн.) за актом приймання виконаних робіт від 29.07.2013 р. (а.с.17).

Вказані акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами, містять вид наданих послуг та їх обсяг. Щодо оплати наданих послуг за даними актами, позивачем виставлено рахунки, відповідно №23 від 03.07.2013 р. про сплату 23736,00 грн. та №30 від 29.07.2013 р. про сплату 6942,00 грн. (а.с.14,16).

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Разом з тим, ТОВ "Ялинівка" як замовник наданих послуг свої зобов'язання з їх оплати у строк, визначений п.3.4. договору, не виконав.

Стосовно сплати заборгованості позивачем направлено вимогу від 20.03.2014р. про сплату заборгованості за договором (а.с.18, докази направлення та вручення представнику відповідача 22.03.2014р. - а.с.19). Проте, вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення. Згідно довідки позивача №б/н від 22.07.2014 р. (а.с.40), сума заборгованості відповідача за договором про надання послуг №0307/пос від 03.07.2013 р. не змінилась та складає 30678,00 грн.

На час розгляду справи відповідач доказів оплати виконаних позивачем робіт не надав.

За таких обставин, позов в частині стягнення 30678,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Водночас, прострочення відповідачем оплати наданих послуг є підтвердженим матеріалами справи, зважаючи на що позивачем у позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 779,42 грн. 3% річних та 2270,18 грн. інфляційних та1004,85 грн. пені.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача нарахувань 3% річних та інфляційних (а.с.8-9), суд встановив їх правомірність та, відповідно, обґрунтованість позову в частині стягнення 779,42 грн. 3% річних та 2270,18 грн. інфляційних.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як уже зазначалось, відповідно до п.4.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки за кожен день прострочки.

Згідно позовної заяви позивачем нараховано пеню у розмірі облікової ставки НБУ за період прострочення оплати по кожному окремо акту приймання виконаних робіт. Перевіривши правильність розрахунку позивача (а.с.9), господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 1004,85 грн. пені.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

У даному випадку, відповідачем не спростовано обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та які підтверджені належними і допустимими доказами, поданими до справи.

З огляду на викладене, позов підприємця ОСОБА_3 задовольняється судом у повному обсязі, стягненню з відповідача підлягає: 30678,00 грн. заборгованості, 2270,18 грн. інфляційних, 779,42 грн. 3% річних та 1004,85 грн. пені.

Судові витрати по справі відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка" (12043, Житомирська обл., Червоноармійський р-н, с.Ялинівка, вул.Першого травня, буд.7, ідентифікаційний код 37968448) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- 30678,00 грн. заборгованості,

- 2270,18 грн. інфляційних,

- 779,42 грн. 3% річних,

- 1004,85 грн. пені,

- 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.07.14

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (реком.)

3 - відповідачу (реком.)