Постанова

від 27.11.2013 по справі 804/9265/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Справа № 804/9265/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріТулянцевої І.В. Шевцовій М.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно - промислова компанія «Дніпроспецмет» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ :

08.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно - промислова компанія «Дніпроспецмет» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.04.2013 р. № 0000172203 та № 0000162203, визнання недійсним існування контракту між ТОВ «ТПК «ДНіпроспецмет» та Компанією «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.» № 11-03/08JL від 01.12.2008 р., визнання незаконним підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки згідно наказу №281 від 28.03.2013 р. і відповідно недійсним сам Акт №1107/232/30720673 від 15.04.2013 р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

В обгрунтування позову позивачем зазначено, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 15.04.2013 року № 1107/223/30720673 щодо порушення ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2008 р. № 11-03/08JL з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) є неправомірними, оскільки підприємство контракт з таким номером із вказаною компанією не укладало, а існував лише контракт від 01.12.2008 р. за № 11-03/08IL, заборгованість за яким було сплачено 24.03.2010 року. За таких обставин, нарахування штрафних санкцій відповідачем є протиправним, а податкові повідомлення - рішення від 24.04.2013 р. № 0000172203 та №0000162203, підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі із викладених у ньому підстав.

В судове засіданні 27.11.2013 року представник позивача не з'явився та просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи, та з яких свідчить, що податкові повідомлення - рішення від 24.04.2013 р. №0000172203 та №0000162203, винесені на підставі Акту перевірки від 15.04.2013 року №1107/223/30720673, прийняті відповідачем з урахуванням норм діючого податкового та валютного законодавства. Так, штрафні санкції, застосовані відповідачем у зв'язку із тим, що позивачем до перевірки не було надано доказів подачі до ДПІ і Національного банку України декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами (по зовнішньоекономічному контракту від 01.12.2008 р. № 11-03/08JL з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) за період з 01.04.2010 р. по 01.01.2013 р. За вказаних обставин, оскаржувані податкові повідомлення- рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні (а.с.79-82).

В судове засідання 27.11.2013 р. представник відповідача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З 02.04.2013 р. по 08.04.2013 р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) на підставі наказу ДПІ від 28.03.2013 р. № 281 у відповідності до положень п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2008 р. № 11-03/08JL з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлені Актом від 15.04.13 № 1107/232/30720673 (а.с.23-25). З посиланням на згаданий акт ДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.04.13 р.: 1) № 0000172203 про донарахування сум грошових зобов'язань за платежем «пеня за порушення в сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 2040,00 грн.; 2) № 0000162203 про донарахування сум грошових зобов'язань за платежем «пеня за порушення в сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 8967,27 грн. (а.с. 10-11).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 15.04.13 р. №1107/232/30720673 висновки податкового органу про порушення ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР, а саме, валютні цінності в сумі 2170,00 доларів США по зовнішньоекономічному контракту від 01.12.2008 р. № 11-03/08JL з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) знаходяться за межами України у строк понад 180 календарних днів, а також порушення норм ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (із змінами та доповненнями), що проявилось у недекларування позивачем валютних цінностей, доходів та майна, що перебуває за межами України і належить резиденту України.

На думку ДПІ, Позивачем за наслідками взаємовідносин з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) по контракту № 11-03/08JL від 01.12.2008 р. були порушені строки розрахунків у сфері ЗЕД на суму 2170,00 доларів США (вартості недопоставленого товару), що у відповідності до абз. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, тобто у розмірі 8967,27 грн. Крім того, недекларування позивачем валютних цінностей, що знаходяться за межами України за період з 01.04.2010 р. по 01.01.2013 р., по контракту № 11-03/08JL від 01.12.2008 р., відповідно до абз. 8 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (із змінами та доповненнями), тягне за собою накладення штрафу у розмірі 2040,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як було встановлено судом, висновки Акту позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» (код ЄДРПОУ 30720673) з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) № 11-03/08JL від 01.12.2008 р. за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.» від 15.04.13 р. №1107/232/30720673, базуються на висновках попереднього акту перевірки позивача від 06.04.2010 р. №669/23-2/30720673 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - промислова компанія «Дніпроспецмет» з питань дотримання вимог податкового законодавств за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.» (а.с.103-122), яким було встановлено дебіторську заборгованість по контракту № 11-03/08JL від 01.12.2008 р. з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) в сумі 2170,00 доларів США (16709,00 грн.) з граничним строком розрахунків згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку із чим, податковими повідомленнями - рішеннями від 16.04.2010 р. №0000112200 та №0000122200 до позивача були застосовані штрафні санкції (нарахована пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 8377,54 грн. за період з 22.10.2009 р. по 31.03.2010 р. та штраф у сумі 340,00 грн.) (а.с. 123-124).

З Акту позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» від 15.04.13 р. №1107/232/30720673 також свідчить, що позивачем до перевірки не надано документального підтвердження надходження імпортного товару або повернення передплати на 2170,00 доларів США по імпортному контракту № 11-03/08JL від 01.12.2008 р. з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) в період з 01.04.2010 р. по 01.01.2013 р. ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» було надано до перевірки лише банківську виписку, яка свідчить про зарахування 24.03.2010 року на розподільчий рахунок позивача № 26039121768002 від Компанії «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.» 2 170,00 доларів США з призначенням платежу - «повернення передплати по контракту від 01.12.2008 року № 11-03/08IL» та 25.03.2010 року продано доларів США та гривневий еквівалент від продажі в сумі 17 088,75 грн. зараховано на поточний рахунок №26007121768001, який відкрито в ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 15-20).

Тобто, висновки відповідача щодо порушення ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» строків розрахунків у сфері ЗЕД стосуються контракту, укладеного між позивачем та Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) № 11-03/08JL від 01.12.2008 р., який і був предметом перевірки як в березні 2010 р. (Акт перевірки від 06.04.2010 р. №669/23-2/30720673), так і в квітні 2013 року (Акт перевірки від 15.04.13 р. №1107/232/30720673). Про вказані обставини свідчить і запит ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 13.02.2013 р. № 3451/10/22-336 (а.с. 20), який позивачем був отриманий та 18.02.2013 р. за вих. № 02/102 директором ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» на адресу відповідача було надано відповідь про підстави недекларування підприємством валютних цінностей (а.с. 21).

Суд також звертає увагу на ту обставину, що позивачем до матеріалів адміністративного позову надана копія контракту з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) №11-03/08IL від 01.12.2008 р. (а.с.12-14), який, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, є єдиним із вказаним підприємством. Контракт з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) з №11-03/08JL від 01.12.2008 р. не існував в природі, оскільки в ході перевірки посадовими особами ДПІ була допущена помилка в написанні номеру контракту, що і призвело до неправильних висновків щодо строків розрахунків у сфері ЗЕД.

В судовому засіданні представником позивача також було заявлено, що саме по контракту №11-03/08IL від 01.12.2008 р. передплата у сумі 2170,00 доларів США була повернена Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) на розподільчій рахунок підприємства, що підтверджується платіжним дорученням від 24.03.2010 р. (а.с. 19) та випискою банку за березень 2010 р. (а.с. 18), у зв'язку із чим у позивача були відсутні підстави для подання декларації про валютні цінності, що знаходяться за кордоном, а штрафні санкції за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, застосовані відповідачем неправомірно.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як було з'ясовано в ході розгляду справи, за результатами планової виїзної перевірки позивача, проведеної в період з 26.02.2010 р. по 31.03.2010 р. було складено Акт «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - промислова компанія «Дніпроспецмет» з питань дотримання вимог податкового законодавств за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.» від 06.04.2010 р. №669/23-2/30720673 (а.с.103-122), на підставі якого були винесені податкові повідомлення - рішення від 16.04.2010 р. №0000112200 та №0000122200 про застосування штрафних санкцій (а.с.123-124).

13.05.2010 р. ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано позов до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.04.2010 р. №0000112200 та №0000122200, винесені на підставі Акту перевірки від 06.04.2010 р. №669/23-2/30720673. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що в позовній заяві позивачем зазначено про існування зовнішньоекономічного контракту з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) з №11-03/08JL від 01.12.2008 р. (а.с. 126).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 р. по справі № 2а-5934/10/0470, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 р., у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - промислова компанія «Дніпроспецмет» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.04.2010 р. №0000112200 та №0000122200 про застосування штрафних санкцій, було відмовлено (а.с.127-130).

Суд також зазначає, що на момент розгляду справи № 2а-5934/10/0470 і судом першої і судом другої інстанції, позивачем жодного разу не було заявлено про наявність контракту з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) з №11-03/08IL від 01.12.2008 р., про граматичні помилки в написанні номеру контракту, а також про повернення валютних коштів контрагентом на розрахунковий рахунок підприємства 24.03.2010 р., що ставить під сумнів взагалі факт існування контракту з №11-03/08IL. Залучення ж до матеріалів справи копії контракту з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) з №11-03/08IL від 01.12.2008 р. (а.с.12-14) та копій платіжних доручень від 24.09.2009 р. та 24.03.2010 р. і банківських виписок за вказані періоди (а.с. 15-19) свідчить про намагання позивача ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи та його недобросовісність щодо виконання процесуальних обов'язків щодо надання доказів по справі.

За вказаних обставин, суд не приймає до уваги у якості належних доказів по справі надані позивачем контракт з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) з №11-03/08IL від 01.12.2008 р. (а.с.12-14) та копії платіжних доручень від 24.09.2009 р. та 24.03.2010 р. і банківські виписки за вказані періоди.

Між тим, встановлені рішеннями по адміністративній справі № 2а-5934/10/0470 за позовом ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, обставини щодо недотримання позивачем вимог валютного законодавства по контракту з Компанією «ABECORE COMMERCIAL & CO, SA» (Панама) з №11-03/08JL від 01.12.2008 р. за період з 22.10.2009 р. по 31.03.2010 р., вважає такими, що не потребують доказування.

Згідно абз.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) від 23.09.94 p. № 185/94-ВР (далі - Закон України № 185/94-ВР), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до абз.1 ст.4 Закону України № 185/94-ВР, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В ході розгляду справи було встановлено, що ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» валютні цінності в сумі 2 170,00 доларів США (16 709,00 грн.) по імпортному контракту від 01.12.2008 року № 11-03/08JL з Компанією «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.» знаходяться за межами України. Позивачем не було надано до суду доказів повернення вказаних сум до України, або доказів звернення до судових органів про стягнення заборгованості з Компанії «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.» в період з 01.04.2010 р. по 01.01.2013 р., що свідчить про порушення ним норм абз.1 ст.2 Закону України №185/94-ВР щодо строків розрахунків у сфері ЗЕД та правомірним застосуванням штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 8967,27 грн., визначених податковим повідомленням - рішенням від 24.04.2013 р. № 0000162203.

Що стосується правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 24.04.2013 р. № 0000172203 про донарахування сум грошових зобов'язань у розмірі 2040,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями) від 19.02.1993 р. №15-93, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Терміни та порядок надання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами визначені п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» (зі змінами та доповненнями), абз.2 п.5 Порядку надання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (зі змінами та доповненнями) та п.п.49.18.2 п.49.18. ст.49 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до абз. 8 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями) від 19.02.1993 р. №15-93, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил

валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Відповідно до 2.7. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про валютний контроль» № 49 від 08.02.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 р. за № 209/4430, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Як було встановлено в ході розгляду справи, ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС та до Національного банку України не були подані декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебувають за її межами станом на 01.04.2010 року, 01.07.2010 року, 01.10.2010 року, 01.01.2011 року, 01.04.2011 року, 01.07.2011 року, 01.10.2011 року, 01.01.2012 року, 01.04.2012 року, 01.07.2012 року, 01.10.2012 року, 01.01.2013 року на суму 2 170,00 доларів США, не повернені Компанією «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.» згідно контракту від 01.12.2008 року № 11-03/08JL.

В судовому засіданні представником позивача було підтверджено, що з 01.04.2010 р. декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебувають за її межами, дійсно до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не подавалась, оскільки валютних цінностей за кордоном, які підлягали декларуванню, не знаходилось.

Між тим, з урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставинам, в тому числі і наявність платіжного доручення від 24.03.2010 р. про повернення валютних коштів у розмірі 2170,00 доларів США на рахунок позивача по контракту №11-03/08IL, а не по контракту № 11-03/08JL від 01.12.2008 року з Компанією «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.», суд вважає, що позивачем безпідставно не здійснювалось декларування валютних цінностей, що знаходяться за кордоном, що є орушенням вимог статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями) від 19.02.1993 р. №15-93.

Суд також зазначає, що не приймає до уваги твердження позивача, зроблені на підставі роз'ясень ДПА України, викладених у листі № 15657/7/23-5317 з приводу того, що підприємство не повинно було подавати валютну декларацію у випадку відсутності валютних цінностей за кордоном, оскільки, вказані роз'яснення не являються нормативно-правовим актом, обов'язковим для застосування, а мають лише рекомендований характер. Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що валютні цінності в сумі 2170,00 доларів США по контракту № 11-03/08JL від 01.12.2008 року з Компанією «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.», на момент проведення перевірки повернуті в Україну не були, у зв'язку із чим, позивач зобов'язаний був подавати декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебувають за її межами в період з 01.04.2010 року по 01.01.2013 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно були застосовані штрафні санкції у відповідності до абз. 8 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» із розрахунку 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період (17,00 грн. х 12 періодів (з 01.04.2010 року по 01.01.2013 року) = 2040,00 грн.), у зв'язку із чим, підстави для визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.04.2013 р. № 0000172203 про донарахування сум грошових зобов'язань у розмірі 2040,00 грн., відсутні.

Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання недійсним існування контракту між ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» та Компанією «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.» № 11-03/08JL від 01.12.2008 р. та визнання незаконним підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки згідно наказу № 281 від 28.03.2013 р. і відповідно недійсним сам Акт №1107/232/30720673 від 15.04.2013 р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, суд вважає, що в цій частині провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Так, згідно ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Пункт 1 частини 1 ст. 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Викладені положення кореспондуються з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб. Під правовими актами індивідуальної дії розуміються рішення, які є актами одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Конституційним Судом України зазначено, що за своєю природою ненормативні акті, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Зі змісту адміністративного позову, а також документів, долучених до позову, вбачається, що ним оскаржуються підстави для призначення позапланової перевірки та сам акт позапланової перевірки №1107/232/30720673 від 15.04.2013 р.

Суддя звертає увагу на ті обставини, що за змістом Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 № 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

З викладеного слідує, що акт перевірки податкового органу є тим документом суб'єкту владних повноважень, а висновок, наведений в ньому, є тим власним судженням посадових осіб податкового органу, що безпосередньо не породжують ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішеннями в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України.

Отже, оскаржуваний акт перевірки від 15.04.2013 р. не створює для платника податків додаткових обов'язків, жодним чином не впливає на права ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» як платника податків, не є документом, який невідворотно зумовлює настання для нього певних правових наслідків.

З наведених обставин суд також вважає, що наявність у прохальній частині позову вимоги про визнання незаконними підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки згідно наказу ДПІ від 28.03.2013 р. № 281, також не свідчать про наявність публічно - правового спору між сторонами, оскільки позивачем як такий, наказ про проведення перевірки № 281, не оскаржується.

За викладених обставин розгляд справи за позовом ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» в частині визнання незаконним підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки згідно наказу № 281 від 28.03.2013 р. і відповідно недійсним сам Акт №1107/232/30720673 від 15.04.2013 р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної ст.17 КАС України.

Не відноситься до юрисдикції адміністративного суду і розгляд справи в частині позовних вимог щодо визнання недійсним існування контракту між ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» та Компанією «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.» № 11-03/08JL від 01.12.2008 р., оскільки не є предметом оскарження в розумінні ст. 17 КАС України, а відтак суд, з огляду на положення п.1 ч.1 ст.157 КАС України, закриває провадження в адміністративній справі в цій частині, адже зазначені вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача наявними у справі доказами, суд відзначає, що управлінська діяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка полягала у вчиненні дій по прийняттю податкових повідомлень - рішень, відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, що зумовлює необхідність залишення позову без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет», то в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 157, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно - промислова компанія «Дніпроспецмет» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання недійсним існування контракту між ТОВ «ТПК «Дніпроспецмет» та Компанією «ABECORE COMERCIAL & CO,S.A.» № 11-03/08JL від 01.12.2008 р. та визнання незаконним підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки згідно наказу №281 від 28.03.2013 р. і відповідно недійсним сам Акт №1107/232/30720673 від 15.04.2013 р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська - закрити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева