Ухвала від 17.06.2014 по справі 872/7631/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2014 рокусправа № 804/1064/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 7»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 7» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.12.2012р.: №0001182301, яким визначено суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1 218 593 грн. 50 коп., з яких: за основним платежем збільшення на 1 082 232,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 136 361,50 грн.; №0001142301, яким визначено суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 075 034 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем збільшення на 902 983,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 172 051,00 грн.; №0001352304, яким визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 52 120 грн. 00 коп., через порушення пп. 7.24 ст. 7, п. 2.8. ст. 2 Постанови №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності поставки товарів та надання послуг контрагентами, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарських відносин, враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 20.11.2012р. по 28.11.2012р. на підставі направлень від 19.11.2012р. №354, від 20.11.2012р. №357, від 23.11.2012р. № 366, наказу від 20.11.2012р. №1159 Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельно-монтажне управління №7» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.

За результатами перевірки Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області 05.12.2012р. складено акт № 4283/220/34062468, яким встановлено порушення:

1) п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України , ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п. 1 та п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за перевіряємий період з контрагентами;

2) ч.1,5 ст. 203 , ст. 215 , 228 , 662 , 655 , 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України ) по правочину, укладеному з покупцями та постачальниками робіт та послуг;

3) п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 902983,0 грн.;

4) п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.1, п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , завищено валові витрати на суму 4514915,0 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1082232,0 грн.

На підставі акту перевірки, були винесені податкові повідомлення-рішення від 27.12.2012р.:

- №0001182301, яким визначено позивачу суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1 218 593 грн. 50 коп., з яких: за основним платежем збільшення на 1 082 232,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 136 361,50 грн.;

- №0001142301, яким визначено позивачу суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 075 034 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем збільшення на 902 983,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 172 051,00 грн. ;

- №0001352304, яким визначено позивачу штрафні (фінансові) санкції у сумі 52 120 грн. 00 коп.

Висновків щодо допущених порушень податковий орган прийшов з урахуванням:

результатів документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «БМУ №7» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні за період з 01.03.2008 по 31.03.2011 pр. взаємовідносин з TOB «Альянс+» (код ЄДРПОУ 32197066), TOB «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 34407425), TOB «МІК-Будівництво» (код ЄДРПОУ 37031487), TOB «Фірма Парол» (код ЄДРПОУ 37136500), акт від 11.08.2011 р. №5384/230/34062468;

акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04.11.2011 року №1454/23-10/37242359 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Торгівельна компанія «Вестлайн Імпульс Лтд.» (код ЄДРПОУ 37242359) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 02.08.2010 по 30.09.2011 року»;

акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 02.12.2011 року №7974/7/07-020/36192653 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Будівельне Управління №26» (код ЄДРПОУ 36192653) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2011 по 31.10.2011 рр.».

акту Західно-Донбаської ОДПІ від 23.05.2012 року №42-22/1-37172622 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Віста Альянс» (код ЄДРПОУ 37172622) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «Дніпроторгсервіс плюс» (код ЄДРПОУ 33127293) за червень 2011 року, TOB «Рєгада Групп» (код ЄДРПОУ 37302957) за червень 2011 року, TOB «Фармметпласт» (код ЄДРПОУ 37055689) за квітень і травень 2011 року»;

акту Західно-Донбаської ОДПІ від 08.10.2012 року №97-22/1-371-37172622 «Щодо неможливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Віста Альянс» (код ЄДРПОУ 37172622) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «Кітч» (код ЄДРПОУ 32723660) за листопад 2011 року, TOB «АМГ Плюс» (код ЄДРПОУ 35270028) за травень 2011 року, TOB «Главдніпрострой» (код ЄДРПОУ 36934025) за липень і грудень 2011 року»;

акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПЄ №309/152/37374969 від 09.11.2012 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB «Компанія «Терра Агро» (код ЄДРПОУ 37374969) за березень, листопад, грудень 2011 року, червень, липень 2012 року»;

акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №2617/224/35497499 від 18.09.2012 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB «Компанія «В.Л.В.» (код ЄДРПОУ 35497499) за листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, квітень, травень, червень 2012 року»;

акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПЄ №1731/22-517/37212057 від 26.10.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Дейверс- Інвест» (код ЄДРПОУ 37212057) щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за 01.08.2010 року - 31.07.2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку»;

акту Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області №664/221/30493822 від 29.11.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Главдніпрострой» (код ЄДРПОУ 36934025) щодо підтвердження відомостей та господарських відносин із платниками податків TOB «Інтертерра» (код ЄДРПОУ 32677066) за січень та березень 2012 року»;

Податковим органом було встановлено завищення у сумі 4514915,0 грн. валових витрат за період з 01.10.2009 по 31.10.2012 рік та завищення на суму 902979,0 грн. податкового кредиту за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 рік.

Податковим органом встановлено, що відбулося завищення валових витрат та податкового кредиту при взаємовідносинах TOB «Будівельно-монтажне управління №7» з TOB «Цоколь» (код ЄДРПОУЗ1950126), TOB «Техноіндустрія №1» (код ЄДРПОУ 35264962), TOB «Престиж Буд» (код ЄДРПОУ 35670423), TOB КФ «Продінвест» (код ЄДРПОУ 36011923) через те, що підприємства мають не основні стани (ліквідовані або відсутні за місцем знаходження), тому первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності відсутні.

Висновок про відсутність у постачальників послуг та ТМЦ виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, трудових ресурсів, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ лише через неможливість перевірити це фактично у таких контрагентів через їх відсутність за місцем реєстрації або ж взагалі їх ліквідації на момент здійснення перевірки TOB «Будівельно-монтажного управління №7».

На цій підставі, податковий орган зробив висновок про порушення з боку TOB «Будівельно- монтажне управління №7» ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «БМУ №7» з постачальниками та покупцями.

Завищення валових витрат та податкового кредиту при взаємовідносинах TOB «Будівельно-монтажне управління №7» з TOB «Віста Альянс» (код ЄДРПОУ 37172622), TOB «Компанія «Терра Агро» (код ЄДРПОУ 37374969), TOB «Торгова компанія» «Вестлайн Імпульс ЛТД», TOB «Будівельне управління 26» (код ЄДРПОУ 36192653), TOB «Денвере Інвест» (код ЄДРПОУ 37212057), TOB «TOB В.Л.В» (код ЄДРПОУ 35497499) на думку податкового органу відбулося через визначення в актах перевірок цих товариств або ж в актах про неможливість проведення перевірок цих товариств (зазначено вище) порушень вказаними суб'єктами господарської діяльності ч.5 ст.203, ч.ч. 1, 2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «ТК «Вестлайн Імпульс ЛТД» (код ЄДРПОУ 37242359) при придбанні та продажу товарів (послуг), а також порушень ст.662, ст.655 та ст.656 ЦК України.

Суд першої інстанції погодився з такими висновками податкового органу та відмовив у задоволенні позову, колегія суддів вважає що такий висновок суду обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До валових витрат виробництва та обігу, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином згідно вказаної норми не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 138.1 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.04.11) передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає, що відсутність документів на постачання, приймання, розвантажування, складування та подачу безпосередньо на місце виконання робіт всіх необхідних матеріалів та обладнання спростовує факт надання послуг. Не підтвердження транспортування матеріальних цінностей, зберігання товару, книги обліку виданих довіреностей, довіреностей на отримання товару, відомостей про складські приміщення, документи на подальшу реалізацію придбаного товару (робіт, послуг) на контрагентів - покупців це є достатні підстави для встановлення факту відсутності реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 від 29.12.95 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля (далі - Наказ №488), товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

При доставці товару автомобілем, обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Відповідно п.2 Наказу №488 застосування товарно-транспортної накладної Форми №1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються у товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про продукцію, допустимий термін його доставки.

Враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність товарно-транспортних накладних, відсутність довіреностей на отримання товарів та доказів оприбуткування отриманих товарів на складі спростовують факт передачі товару від контрагентів до позивача. Крім того судом першої інстанції вірно встановлено, що договори, акти виконаних робіт, накладні, платіжні документи тощо, які засвідчують рух товару, рух коштів, а отже і фактичні зміни майнового стану платника податків, а також використання наслідків цих господарських операцій у господарській діяльності підприємства під час проведення перевірки не надані.

Враховуючи встановлені обставини справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність формування податкового кредиту та валових витрат за вказаними операціями, незважаючи на наявність у позивача доказів сплати вартості товарів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зазначене свідчить на користь висновку суду першої інстанції, що відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційні скарги слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 7» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова