Ухвала

від 24.06.2014 по справі 872/14391/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 24 червня 2014 рокусправа № 808/5566/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чепурнова Д.В.                     суддів:                     Поплавського В.Ю.  Сафронової С.В. за участю секретаря судового засідання:          Надточія В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі  за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор - Інвест, ЛТД» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: ТОВ «Вектор - Інвест, ЛТД» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000672214/5008 від 31.05.2013, яким донараховані грошові зобов'язання з ПДВ у розмірі 6934,50 грн., з яких 4623 грн. основного платежу, 2311,50 грн. штрафних санкцій. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу що операції з придбання товару TOB «Союз-ДСК» не мали реального товарного характеру, оскільки не підтверджена сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу проходження товару, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів, враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій.    Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В судовому  засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Вектор - Інвест, ЛТД» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції, представник податкового органу не  з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає  виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено  документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вектор-Інвест, ЛТД», код за ЄДРПОУ 31122115 з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Союз-ДСК», код за ЄДРПОУ 36097712 їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012 року. За наслідками перевірки складено Акт перевірки №97/22-1421/31122113 від 26.04.2013 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п.14.1.36, п.14.1.181 ст.14, п.44.1 п.44.3, пп.44.6 ст.44 п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. №41»Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», підприємством завищено податковий кредит за грудень 2012 року на суму ПДВ 4623 грн., який сформований від ТОВ «Союз-ДСК» що призвело до: - заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18 податкової Декларації з ПДВ) за грудень 2012 року на суму 4623 грн.; - заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2012 року на суму 4623 грн. На підставі акту перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000672214/5008 від 31.05.2013, яким TOB «Вектор-Інвест, ЛТД» донараховані грошові зобов'язання з ПДВ у розмірі 6934,50 грн., з яких 4623 грн. основного платежу та 2311,50 грн. штрафних санкцій. Встановлено, що між ТОВ «Вектор - Інвест, ЛТД» (замовник) та ТОВ «Союз –ДСК» (підрядник) укладено договір підряду №24/12 від 24.12.2012. Відповідно до п.1.1 якого підрядник в межах договірної ціни виконає власними силами та залученими силами і ресурсами капітальний ремонт крівлі окремими місцями ТЦ по вул. Хортицьке шосе 30-А в м. Запоріжжі. Пунктом 1.2 встановлено, що замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, передати йому «ПСД», забезпечити вчасне фінансування робіт, прийняти закінчений об'єкт та сплатити за нього. На підтвердження виконання вказаних операцій позивачем до суду надані наступні документи: - Договір підряду №24/12 від 24.12.2012; - Договірну ціну на поточний ремонт крівлі окремими місцями ТЦ по вул. Хортицьке шосе 30-А в м. Запоріжжі здійснюваний в 2012 році (витяг з програмного комплексу «АВК-5» (2.11.2)); - Локальний кошторис №2-1-1 від 21.12.2012 на поточний ремонт крівлі окремими місцями ТЦ по вул. Хортицьке шосе 30-А в м. Запоріжжі здійснюваний в 2012 році; - Кінцеву відомість ресурсів від 21.12.2012 (витяг з програмного комплексу «АВК-5» (2.11.2)); - Загальновиробничі витрати на будівництво на поточний ремонт крівлі окремими місцями ТЦ по вул. Хортицьке шосе 30-А в м. Запоріжжі; - Кінцеву відомість ресурсів від 21.12.2012 (витяг з програмного комплексу «АВК-5» (2.11.2)); - Довідку про ціну виконаних будівельних робіт /та витрат/ за грудень 2012 року від 28 грудня 2012 року; - Акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 28 грудня 2012 року; - Копії банківських виписок (платіжних доручень) від 24.12.2012. - Податкову накладну № 176 від 24.12.2012, відповідно до якої ТОВ «Союз –ДСК» надало послуги ТОВ «Вектор - Інвест, ЛТД» на поточний ремонт крівлі окремими місцями ТЦ по вул. Хортицьке шосе 30-А в м. Запоріжжі на загальну суму 27738,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 4623,00 грн. Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця. Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні. Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових  та видаткових накладних,  по господарським операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування   ТОВ «Вектор - Інвест, ЛТД»    відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у ТОВ «Союз-ДСК»  товарів  та послуг на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту. Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій. Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування. Реальність господарських операцій по вказаним  у перевірці контрагентам підтверджується податковими накладними, довідками про ціну  виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями, банківськими виписками. Первинні бухгалтерські документи свідчать про фактичне отримання позивачем товарів, що відображено в бухгалтерському обліку та інших документах, які були надані позивачем до податкового органу до проведення перевірки. Зазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Колегія суддів погоджується з висновком суду першої  інстанцій щодо відсутності підстав      нарахування податкових зобов'язань через недекларування відповідних сум податкових зобов'язань контрагентом позивача, оскільки зазначені доводи      суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно      в п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини      по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року      судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок      подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності. В той же час чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди – покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому  за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні  підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит. На момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої. Чинним на момент розгляду справи Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.1, ч.2 ст.18 Закону). Податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що усі первинні документи складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та безпідставного  формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів. Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо підтвердження неправомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби – залишити без задоволення. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року – залишити без змін. Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів  з дня складення в повному обсязі.           В повному обсязі ухвала складена 27 червня  2014 року. Головуючий:                                                            Д.В. Чепурнов           Суддя:                                                            В.Ю. Поплавський           Суддя:                                                            С.В. Сафронова