Постанова

від 18.07.2014 по справі 826/6280/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2014 року 09 год. 40 хв. № 826/6280/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Кушнір, Яким'як та Партнери» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року № 0006122201, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Кушнір, Яким'як та Партнери» (далі - позивач, ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року № 0006122201.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.10.2013р. № 1295/2201/35647242, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Айпі-Сервіс» (ідентифікаційний код 38204492) за вересень і жовтень 2012 року, документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, на думку позивача, відсутні жодні правові підстави для висновку про нереальність правочину, укладеного між позивачем і ТОВ «Айпі-Сервіс» що надання юридичних і консультаційних послуг. Навпаки виконання обома сторонами своїх зобов'язань за договором від 10.07.2012р. № 1/07-12 підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами. Також, при укладенні та виконанні вказаних правочинів всі сторони мали достатній обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Однак працівником ДПІ в ході проведення перевірки позивача не було надано належної оцінки наявним первинним і розрахунковим документам, натомість висновки акта перевірки були сформовані на підставі неналежних доказів.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 10.06.2014р. б/н та додаткові документи (зокрема: роздруківку електронної копії Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.06.2013р. № 101/2240/38204492 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Айпі-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38204492) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2012р. по 30.04.2013р.»). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірки ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» (ідентифікаційний код 35647242) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Айпі-Сервіс» (ідентифікаційний код 38204492) за вересень і жовтень 2012 року, за результатами якої складений Акт від 14.10.2013р. № 1295/2201/35647242. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 і п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на додану вартість за 9-ть місяців 2012 року на суму 32 891, 00 грн. внаслідок формування податкового кредиту за рахунок контрагента-постачальника послуг (ТОВ «Айпі-Сервіс»), який має ознаки фіктивності. На думку відповідача, висновки Акта перевірки позивача являються правомірними та ґрунтуються на належних і достовірних доказах. За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013р. № 0006122201, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

В судових засіданнях по даній справі представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача призначених в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог усно, надавши суду додаткові документи, та просив відмовити в їх задоволенні.

09 липня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 01.10.2013р. по 07.10.2013р., згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.ст. 81, 82 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 30.09.2013р. № 850 та направлення на перевірку від 01.10.2013р. № 836/22-01, працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» (ідентифікаційний код 35647242) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Айпі-Сервіс» (ідентифікаційний код 38204492) за вересень і жовтень 2012 року, за результатами якої складений Акт від 14.10.2013р. № 1295/2201/35647242 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» з суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Айпі-Сервіс» (ідентифікаційний код 38204492) на підставі договору про юридичні та консультаційні послуги від 10.07.2012р. № 1/07-12, за результатами яких перевіряєме підприємство сформувало суму податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний період вересень 2012 року у розмірі 32 891, 00 грн., на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Айпі-Сервіс». Окрім договору від 10.07.2012р. № 1/07-12 перевіряючому до перевірки були надані первинні документи (акти про надані послуги та податкові накладні), та банківські виписки.

Разом з тим перевіркою виявлено відсутність у ТОВ «Айпі-Сервіс» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме: відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того під час проведення перевірки працівником відповідача були враховані висновки та обставини, викладені в Акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.06.2013р. № 101/2240/38204492 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Айпі-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38204492) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2012р. по 30.04.2013р.». Зокрема, в тексті цього Акта від 17.06.2013р. № 101/2240/38204492 наявні посилання на службову записку ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.06.2013р. № 2751/ДПІ/07-10/3, якою наданий висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Айпі-Сервіс» (ідентифікаційний код 38204492) та висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області від 13.06.2013р. № 467, складеного за результатами проведення експертного дослідження зразків підписів ОСОБА_3 на певних документах. Згідно висновків експерта підписи від імені ОСОБА_3 ймовірно виконані іншою невідомою особою.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» правової підстави для формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 32 891, 00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Айпі-Сервіс» за наслідками нереальних господарських операцій.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 14.10.2013р. № 1295/2201/35647242 перевіряючий встановив порушення ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» норм п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 і п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість за звітний період 9-ть місяців 2012 року на суму 32 891, 00 грн. (з урахуванням того, що підприємством остання податкова звітність з податку на додану вартість подавалася поквартально).

Згідно даних Акта перевірки дане порушення не вплинуло на формування валових витрат перевіряємого підприємства, оскільки останнє після вересня 2012 року перейшло на спрощену систему оподаткування.

28 жовтня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 14.10.2013р. № 1295/2201/35647242 прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0006122201 (форми «Р»), яким за порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 і п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41 114, 00 грн., в т.ч. 32 891, 00 грн. - основний платіж, 8 223, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 200.1 - 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 10 липня 2013 року між ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» (Замовник), в особі генерального директора Кушніра М.З., і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Айпі-Сервіс» (Виконавчець), в особі директора ОСОБА_3, був укладений письмовий договір про юридичні та консультаційні послуги за № 1/07-12. За умовами цього Договору (п. 1.1 і п. 1.2) Виконавець за винагороду надає Замовнику юридичні послуги та консультації за запитами Замовника. Послуги, вказані в п. 1.1, надаються за запитами вповноважених осіб Замовника. Запити можуть адресуватися Виконавцю в письмовій або в усній формі за вибором Замовника. Послуги можуть надаватися в письмовій або в усній формі, в тому числі шляхом підготовки проектів юридичних довідок, правових документів, пошуку відповідної інформації тощо.

Згідно п. 2.1 - 2.3, 2.5 зазначеного Договору Замовник надає Виконавцю інформацію та документацію, необхідні для виконання відповідних послуг. В свою чергу Виконавець надає послуги за цим Договором Замовнику та зобов'язується не поширювати серед третіх осіб інформацію про характер наданих Замовнику послуг та їх зміст та не використовувати проекти переданих Замовнику консультацій для поширення серед третіх осіб без попередньої згоди Замовника. Консультації Виконавця повинні ґрунтуватися на законодавстві, чинному на дату передачі консультаційного листа (проекту довідки, правового документа тощо) або надання усної консультації, а також на інформації та документах, наданих Замовником.

Розмір винагороди та порядок її оплати визначені у п. 3.1 - 3.2 цього Договору. Зокрема, Замовник оплачує послуги Виконавця по факту надання послуг, на основі погодинної ставки Виконавця у розмірі 1 000,00 гривень за одну годину та виходячи із кількості фактично відпрацьованих Виконавцем годин. У випадках, коли до початку надання послуг можна точно визначити обсяг робіт, Сторони можуть погоджувати фіксовану суму оплати послуг Виконавця, про що зазначають: у відповідному Акті приймання - передачі послуг. В окремих випадках, Замовник може оплачувати послуги на умовах передоплати на підставі відповідного рахунку-фактури Виконавця. При цьому зазначена вище вартість послуг не включає податок на додану вартість, що сплачується додатково.

Факт надання послуг за цим Договором підтверджується складеним та підписаним Сторонами Актом приймання - передачі послуг, який повинен містити опис наданих послуг та їх вартість відповідно до кількості відпрацьованих Виконавцем годин та/або відповідно до погоджено: Сторонами фіксованої суми (п. 3.3 Договору).

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданого позову, замовлення та придбання спірних юридичних та консультаційних послуг у ТОВ «Айпі-Сервіс» безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю Товариства (а саме: основними видами діяльності ТОВ «Юридична Фірма «Кушнір, Яким'як та Партнери» є адвокатська діяльність, інша юридична діяльність, діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, консультування з питань комерційної діяльності й керування). Так, станом на 10.07.2012р. у зв'язку з великим обсягом роботи (наявності значної кількості судових та інших справ), та одночасно з браком часу і трудових ресурсів позивач був змушений звернутися до третьої особи - ТОВ «Айпі-Сервіс», з метою належного виконання своїх договірних обов'язків перед клієнтами. ТОВ «Айпі-Сервіс» виконало свої обов'язки за договором від 10.07.212р. № 1/07-12, що підтверджується наданими суду актами про надані послугами.

На підтвердження факту надання ТОВ «Айпі-Сервіс» зазначених послуг позивач надав до суду копії наступних документів:

- актів про наданні послуги від 03.09.2012р. на суму 140 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 333, 33 грн.), від 28.09.2012р. на суму 22 920, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 820, 00 грн.), від 14.09.2012р. на суму 53 160, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 860, 00 грн.), підписаних за результатами надання Виконавцем юридичних та консультаційних послуг, та без посилань на конкретних суб'єктів господарської діяльності (клієнтів Змовника), реквізити договорів та інших документів, що були об'єктами дослідження, аналізу та розробки. Також жодний із вказаних актів не містить відомостей про обсяг фактично відпрацьованих Виконавцем годин для визначення відповідно розміру винагороди (вартості послуг);

- виписок по рахунку позивача у банку за 03.09.2012р. і 02.10.2012р. з відомостями про перерахування позивачем коштів у сумах 140 000, 00 грн. (з ПДВ), 22 920, 00 грн. (з ПДВ) і 53 160, 00 грн. (з ПДВ) на користь ТОВ «Айпі-Сервіс»;

- податкових накладних від 03.09.2012р. № 3 на суму 140 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 333, 33 грн.), від 14.09.2012р. № 41 на суму 53 160, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 860, 00 грн.), від 28.09.2012р. № 43 на суму 22 920, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 820, 00 грн.), які підписані ОСОБА_3 та скріплені печаткою ТОВ «Айпі-Сервіс».

Інших первинних документів, оформлених на підставі Договору про юридичні та консультаційні послуги від 10.07.2012р. № 1/07-12, зокрема: запитів на надання певних послуг; консультаційних листів; документальних доказів руху документації та інформаційних матеріалів між Замовником та Виконавцем, тощо, позивач не надав.

Крім того, додатково на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог позивач надав суду додаткові письмові пояснення від 23.06.2014р. б/н щодо послуг, отриманих ним від ТОВ «Айпі-Сервіс» за вказаними вище актами про наданні послуги, - без документального підтвердження, а також наступні копії документів: штатного розпису ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» на 2012 рік, наказів підприємства з кадрових питань; договорів про юридичні послуги, укладених ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» (як Виконавцями) з суб'єктами господарської діяльності-замовниками (клієнтами, а саме: ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал», ТОВ Церсаніт Трейд Україна», ТОВ «Спейс Ай Ті», ТОВ «Опочно Україна», Підприємство з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», ЗАТ «Рембудмонтаж») протягом 2008-2009, 2011 - 2012 років, та актів про надані послуги, що оформлені на підставі таких договорів; банківських виписок з відомостями про отримання позивачем сум коштів від підприємств-замовників; роздруківок матеріалів правового характеру у вигляді довідок, листів, висновків з певних правових питань та проектів документів, без жодних відміток про особу виконавця (розробника) таких матеріалів.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки зі змісту таких документів не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання спірних послуг саме підприємством ТОВ «Айпі-Сервіс» або за його участі в такому процесі.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних і розрахункових документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували як факти дійсного надання ТОВ «Айпі-Сервіс» юридичних і консультаційних послуг позивачу, так наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери».

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання результатів юридичних і консультаційних послуг від контрагента належними первинними документами, а тому відповідно віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до складу податкового кредиту за звітний період вересень 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Айпі-Сервіс», є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Кушнір, Яким'як та Партнери» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова