Рішення

від 30.07.2014 по справі 904/4305/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.14р. Справа № 904/4305/14

За позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу "ВОСТОК-29", м. Кривий Ріг

Прокурор м. Дніпропетровська, який бере участь у справі

про стягнення 55 760,68 грн.

Суддя: Ніколенко М.А.

Представники:

від прокурора: Матісова О.В. - посвідчення № 001453 від 17.08.12;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: Бібленко І.В. - довіреність № 108/01 від 13.01.14;

від відповідача: Голуб Н.О. доручення № 02 від 01.07.14;

Рунова Л.А. - доручення № 01 від 01.07.14.

.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах в інтересах держави в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "ВОСТОК-29" про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 47 574,29 грн., 3% річних - в сумі 382,08 грн., пені - в сумі 1945,05 грн., збитків від інфляції - в сумі 2 529,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору № 537 від 01.11.13 купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді.

Представники від Позивача-1 у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про день час та місце судового засідання.

Прокурор та позивач-2 з'явилися в судове засідання, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання надав докази погашення суми основного боргу. Проти нарахування штрафних санкцій заперечує та просить суд в їх задоволенні відмовити.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 24.07.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", (позивач-2, Теплопостачальна організація - продавець) і відповідачем (споживач-покупець), укладений договір № 537 від 01.11.13. купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді.

Згідно предмету цього Договору, Теплопостачальна організація-Продавець бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач-Покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.2.1 Договору, Теплова енергія постачається Споживачу-Покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання - протягом року.

Цей Договір набирає чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 31.10.2014 року (п.10.1).

Відповідно до положень ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно матеріалів справи, за період з листопада 2013 по лютий 2014 Позивач поставив Відповідачу теплову енергію на суму 98 930 грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), які надані до матеріалів справи (а.с.15-21).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов п.6.1, 6.2, 6.3 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем-Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості повних обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планованих обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем-Покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умов відсутності заборгованості за цим Договором.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го чиста місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Тариф на постачання теплової енергії з 01.01.2011р. складає 256,25 грн. за 1 Гкал з ПДВ.

Однак, відповідач порушив умови договору і розрахувався за послуги частково. Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 47 574,29 грн.

У судовому засіданні 24.07.14 відповідач надав платіжне доручення № 61 від 16.07.14 на суму 47 574,29 грн. Відповідно до цього платіжного доручення, сума основного боргу відповідачем погашена повністю після подання позову. Внаслідок цього, предмет спору припинив існування в процесі розгляду справи.

Згідно з п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, провадження в справі припиняється, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 47 574,29 грн., підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2.7 Договору, за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період за який нараховується штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені за період з 21.12.13 по 22.05.14 в розмірі 1945,05 грн., та штрафу у розмірі 3 330,19 грн., є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Так, частиною 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При розгляді питання щодо можливості зменшення розміру пені господарським судом встановлено, що:

- фактичним споживачем послуг є населення;

- заборгованість виникла в зв'язку із скрутним фінансовим станом громадян;

- підприємство не здійснює господарської діяльності спрямованої на отримання прибутку і не має іншого джерела доходів, ніж платежі населення;

- в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що свідчать те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, кредитор зазнав збитків;

- відповідач самостійно, до винесення рішення у справі, вчинив дії щодо відновлення порушених прав позивача і добровільно сплатив суму заборгованості у повному обсязі

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 900,00 грн., штрафу - до 1000,00 грн.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в аналогічних спорах (див. постанову ВГСУ № 19/49-10 (9/188-09) від 26.10.10 та постанову ВГСУ № 6/5005/6105/2012 від 03.04.13).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, у зв'язку із порушенням умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3 % річних та інфляційні втрати.

За таких обставин, вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 382,08грн., за період прострочки з 21.12.13 по 22.05.14, та інфляційних втрат в розмірі 2529,07грн., за період прострочки з січня 2014 по квітень 2014, з лютого2014 по квітень 2014, з березня 2014 по квітень 2014, травень 2014, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 193, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині стягнення 47 574,29 грн. - ПРИПИНИТИ.

Позовні вимоги задовольнити частково.

СТЯГНУТИ з Житлово-будівельного кооперативу "ВОСТОК-29" (50093, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, вул. Лісового,10, код 21929906) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Електрична,1, код 00130850) 382,08 грн. - 3% річних, 900,00 грн. - пені, 1000,00грн- штрафу, 2529,07 грн. - інфляційних втрат.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ВОСТОК-29" (50093, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, вул. Лісового,10, код 21929906) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м.Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 1827,00 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 28.07.14.

Суддя М.О.Ніколенко