Рішення

від 25.07.2014 по справі 916/2278/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2014 р.Справа № 916/2278/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Оптторг" (м. Одеса)

до відповідача: Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства (м. Іллічівськ, Одеської обл.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державного казначейства м. Іллічівська Одеської області (м.Іллічівськ)

про стягнення 22894,26грн.

Представники:

від позивача: Чугуєнко Д.В згідно довіреності від 15.04.2014р.;

від відповідача: Вовкович О.Л. згідно довіреності від 24.06.2014р. за №1047;

від третьої особи: не з'явився.

13.06.2014р. Приватне підприємство "Оптторг" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства про стягнення з останнього 22894,26грн.

Ухвалою суду від 13 червня 2014р. порушено провадження за зазначеним позовом у справі № 916/2278/14.

У судовому засіданні 07.07.14. представник відповідача надав відзив на позов та клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме Управління Державного казначейства м. Іллічівська Одеської області, оскільки з вини останнього не були проведені розрахунки з позивачем по даним зобов'язанням.

Ухвалою суду від 07 липня 2014р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача - Управління Державного казначейства м. Іллічівська Одеської області, однак залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державного казначейства м. Іллічівська Одеської області (68003, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідачем було сплачено під час розгляду справи 14894,23грн., тобто просив стягнути із відповідача 8000,00грн. боргу та витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому повідомляє, що сплатив частково заборгованість в сумі 14894,23грн.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав пояснення, в якому просить розглядати справу без участі представника третьої особи.

З врахуванням вимог ст.22 ГПК України суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог і розглядає справу в межах предмету зазначеного в заяв.і

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2013р. між Приватним підприємством "Оптторг" (надалі позивач, продавець) та Комунальним підприємством "Міське управління житлово-комунального господарства" (надалі відповідач, покупець) був укладений договір поставки №1/45.

Відповідно п. 1.1 договору сторони здійснюють купівлю-продаж товар згідно заявок покупця.

За умовами розділу 2 договору продавець зобов'язується продавати товар в кількості, попередньо обумовлений з покупцем та належної якості, згідно специфікацій. Покупець зобов'язаний оплатити товар згідно накладної. Покупець має право на зменшення об'ємів закупки в залежності від реального фінансування затрат.

Відповідно п. 3.1 договору датою постачання є дата прийняття товару покупцем на місці одержання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що загальна сума договору складає згідно заявки покупця - 22894,23грн.

Згідно п. 8.2 договору термін дії договору встановлюється з дати його підписання і діє до 31.12.2013р. і вважається автоматично пролонгованим якщо сторони не мають претензій одна до одної.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, між сторонами виникли правовідносини за договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Позивач належно виконав зобов'язання за договором №1/45 від 03.09.2013р., бо поставив відповідачу продукцію на загальну суму 22894,26грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000797 від 16.09.13. на суму 22894,26грн., довіреністю № 300 від 05.09.13.

Відповідач неналежно виконав прийняте зобов'язання за договором, бо не розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем станом на день подачі позову в сумі 22894,26грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.03.2014р., підписаним між сторонами, та підписи яких посвідчено печатками.

12.03.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією, щодо сплати заборгованості за отриманий товар.

В судовому засіданні представник відповідача надав докази часткової сплати заборгованості, згідно якого останній сплатив заборгованість платіжними дорученнями №94 від 17.07.2014р. на суму 4894,23грн., №263 від 21.07.2014р. на суму 4000,00грн. та № 264 від 24.07.2014. на суму 6000,00грн.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог, наданої позивачем в судовому засіданні, сума заборгованості становить 8000,00грн., яку суд прийняв до розгляду.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов визнав у акті звірки взаєморозрахунків, доказів сплати повної заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в межах заяви про зменшення позовних вимог, оскільки позов підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача Комунальне підприємство "Міське управління житлово-комунального господарства", оскільки по вині останнього позивач вимушений був звернутись до суду за захистом порушених прав, частину боргу сплатив під час розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33, код ЄДРПОУ 03363789) на користь Приватного підприємства "Оптторг" (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 7, кв. 23, код ЄДРПОУ 25426616):

- 8000,00грн. - основного боргу,

- 1827,00 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 29 липня 2014р.

Суддя Брагіна Я.В.