Ухвала

від 17.06.2014 по справі 872/17154/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 17 червня 2014 рокусправа № 804/8825/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Божко Л.А.                     суддів:                     Лукманової О.М.  Прокопчук Т.С. за участю секретаря судового засідання:          Сонник А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області  на постанову  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по справі за позовом Державного підприємство "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби м. Дніпроджержинськ про скасування податкового повідомлення-рішення, -   В С Т А Н О В И В: У липні 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства “Підприємство Дніпродзержиснької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34” (далі - позивач) до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби м. Дніпроджержинськ про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2013 року №0000932202, №0000942202. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року задоволено адміністративний позов державного підприємства “Підприємство Дніпродзержиснької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34” до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби м. Дніпродзержинськ про скасування податкового повідомлення; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0000932202 від 08.05.2013 року, №0000942202 від 08.05.2013 року; скасовано податкові повідомлення–рішення №0000932202 від 08.05.2013 року, №0000942202 від 08.05.2013 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Підприємство Дніпродзержиснької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34” судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2   294,00 грн. Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась. Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  з наступних підстав.   Посадовими особами відповідача проведено позапланову  документальну невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП “Таір-Д” (код ЄДРПОУ 31692328), ПП “Промислове будівництво” (код ЄДРПОУ 30298850), ПП “Ударник” (код ЄДРПОУ 32697945), ПП “ТД “Альфа Буд”” (код ЄДРПОУ 35101167), ТОВ “ЛТД” (код ЄДРПОУ 37103166) за період з 01.01.2009 року по 30.04.2012 року. За результатами перевірки складено акт №2710/130/22.2-07/08679712 від 08.04.2013 року (т.1 а.с.9-34) (далі – акт перевірки). В акті перевірки зафіксовано наступні порушення: п.3.1 ст.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, підприємством завищено валові витрати року на загальну суму валових витрат 403   616,30 грн., в тому числі: IV квартал 2009 року – 105444,65 грн., І квартал 2010 року – 6771,15 грн.; ІІ квартал 2010 року – 90619,65 грн. На підставі акту перевірки відповідачем 08.05.2013р. винесено податкові повідомлення-рішення: №0000932202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)  у розмірі 69   260,71 грн. з яких 58280,10 грн. за основним платежем, 10980,07 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000942202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 197   606,79 грн. з яких 159   463,74 грн. за основним платежем, 38143,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В акті перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність по поставок товарів ПП “Таір-Д”,  ПП “Промислове Будівництво”, що свідчить про складання угод в частині зазначених ланцюгів без мети настання реальних наслідків. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено договори купівлі-продажу та надання послуг з ПП “Таір-Д”,  ПП “Промислове Будівництво”. Згідно наданих позивачу накладних, актів виконаних робіт та податкових накладних отримано товар від ПП “Таір-Д” у загальній сумі 222   815,94 грн., в тому числі ПДВ у сумі 37   135,99 грн.. У підтвердження ріальности виконання договору позивачем надано до матеріалів справи копії договорів, видаткові накладні,  акти виконаних робіт, податкові накладні. Факт отримання товару підтверджено оформленням усіх необхідних і передбачених законодавством документів, факт оплати за товар підтверджено рахунками-фактурами платіжним дорученням та податковою накладною, копії яких також наявні у матеріалах справи. Частиною 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996-XIV (далі – Закон №996)  бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються  на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення  господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі –Положення № 88) де зазначено, що первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Враховуючи, що спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період з січня 2009, слід перевіряти відповідність правил оподаткування спірних взаємовідносин, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №334) та Податковому кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (ст.5.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Згідно п.5.3.9 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними    розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України). Як вбачається з матеріалів справи, позивач може здійснювати змішане сільське господарство, виробництво одягу зі шкіри, виробництво робочого одягу, виробництво іншого верхнього одягу, виробництво іншого одягу й аксесуарів, виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Враховуючи вище викладенен, висновки податкового органу щодо відсутності факту поставок товару ПП “Таір-Д”,  ПП “Промислове Будівництво” спростовуються матеріалами справи. Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нереальність цих правочинів не підтверджено належними доказами. Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України  відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, погоджуючись з його висновками, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року – залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року – залишити без змін.           Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України  та може бути оскаржена  в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності. Головуючий:                                                            Л.А. Божко           Суддя:                                                            О.М. Лукманова           Суддя:                                                            Т.С. Прокопчук